Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/4944/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.03.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2018.
Дата набрання законної сили: 14.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П о с т а н о в а
		Іменем  України
		 
		14 березня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 635/4944/14-ц
		 
		провадження № 61-5951 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		 
		суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_3,
		представник позивача - ОСОБА_4,
		відповідач - Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», 
		представники відповідача: ПоповОлександр Станіславович, Писаренко Володимир Іванович, 
		третя особа - ОСОБА_7,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 29 червня 2016 року у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Коваленко І. П., Коровіна С. Г., та касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2016 року у складі судді Сітбаталової Н. І. та рішення апеляційного суду Харківської області                        від 29 червня 2016 року у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Коваленко І. П., Коровіна С. Г.,
		ВСТАНОВИВ :
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (далі -                        УДППЗ «Укрпошта») про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. 
		Позовна заява мотивована тим, що 9 квітня 2012 року ОСОБА_7 - працівник УДППЗ «Укрпошта», керуючи службовим автомобілем ЗІЛ-130, номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить державному підприємству, допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford-Fusion», номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням, унаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, а йому було спричинено тяжкі тілесні ушкодження. 
		Вироком Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня     2013 року ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за частиною другою статті 286 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням статті 75 КК України            до 3 років іспитового строку. Цивільний позов позивача у частині стягнення майнової шкоди залишено без розгляду, а у частині стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з УДППЗ «Укрпошта» на його користь    30 тис. грн у рахунок спричиненої моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.  
		Вироком апеляційного суду Харківської області від 16 січня 2014 року вирок Харківського районного суду Харківської області змінено та призначено ОСОБА_7 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. Збільшено суму відшкодування моральної шкоди стягнутої з УДППЗ «Укрпошта» на його користь до 50 тис. грн. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 травня 2014 року вирок апеляційного суду Харківської області від 16 січня 2014 року змінено. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного апеляційним судом основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки. Вирок Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня                  2013 року та вирок апеляційного суду Харківської області від 16 січня           2014 року у частині вирішення його цивільного позову про відшкодування моральної шкоди скасовано, а справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. 
		У результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП)                йому була спричинена майнова та моральна шкода. Майнова шкода складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт його автомобіля                                     у розмірі 185 892 грн 51 коп. та витрат на лікування у розмірі 1 877 грн 63 коп., а всього 187 710 грн 14 коп. Моральна шкода полягає у тому, що звичайний уклад його життя був порушений, він не мав можливості довгий час працювати та був позбавлений засобів пересування.  
		З урахуванням викладеного ОСОБА_3 просив суд стягнути з                    УДППЗ «Укрпошта» за винні дії його працівника - ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 187 710 грн 14 коп. та моральну шкоду у розмірі 500 тис. грн. 
		Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня         2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з                    УДППЗ «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду                                      у розмірі 187 710 грн 14 коп. та моральну шкоду у розмірі 50 тис. грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у момент вчинення                 ДТП ОСОБА_7, як працівник УДППЗ «Укрпошта», виконував свої службові обов'язки на автомобілі, який належить державному підприємству, а, отже, УДППЗ «Укрпошта» має відшкодувати шкоду, завдану його працівником,               ОСОБА_3 Хоча позивач і не є власником пошкодженого автомобіля «Ford-Fusion», номерний знак НОМЕР_2, проте на момент ДТП саме він керував цим транспортним засобом на підставі технічного паспорта, тобто розпоряджався даним автомобілем на законних підставах тому на його користь підлягає стягненню майнова шкода, яка складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт вказаного автомобіля у розмірі 185 892 грн 51 коп. та витрат на лікування у розмірі 1 877 грн 63 коп. Крім того, зазначеними протиправними діями ОСОБА_7, як працівника відповідача, позивачу спричинена моральна шкода, розмір якої підлягає зменшенню             до 50 тис. грн та стягненню з державного підприємства. 
		Рішенням апеляційного суду Харківської області від 29 червня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та УДППЗ «Укрпошта» задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено. Зменшено суму, що підлягає стягненню з УДППЗ «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 як матеріальна шкода, з 187 710 грн 14 коп. до 1 817 грн 63 коп. Збільшено суму, що підлягає стягненню з УДППЗ «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 як моральна шкода, з 50 тис. грн до 200 тис. грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. 
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки шкода, завдана майну та здоров'ю позивача у результаті винних дій працівника підприємства, то відшкодувати шкоду має УДППЗ «Укрпошта». На момент вчинення ДТП позивач керував автомобілем «Ford-Fusion», номерний знак НОМЕР_2, на підставі технічного паспорту, довіреність на розпорядження майном була надана власником автомобіля - ОСОБА_8, лише після вказаного ДТП. Крім того, власник пошкодженого транспортного засобу - ОСОБА_8, не був залучений до у часті у справі, а, отже, підстав для стягнення майнової шкоди, спричиненої у результаті ДТП, майну іншої особи, яка не була учасником процесу, немає. Також, з урахуванням глибини та тривалості моральних страждань позивача, якому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження апеляційний суд збільшив розмір моральної шкоди                                до 200 тис. грн.  
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення апеляційного суду змінити й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Касаційна скарга мотивована тим, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Ford-Fusion» підлягає стягненню саме на його користь, оскільки він керував цим транспортним засобом на передбачених законом підставах, а саме на підставі технічного паспорту. Крім того, виходячи із доведеності завданої йому моральної шкоди, вважав, що його вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі. 
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, УДППЗ «Укрпошта» просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не є власником пошкодженого автомобіля, унаслідок чого відсутні підстави для відшкодування на його користь майнової шкоди, яка складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт цього автомобіля. Позивачем не підтверджено витрати на стаціонарне лікування належними доказами, у тому числі відповідним розрахунковим документом. Крім того, позивачем, незважаючи на завдання йому тяжких тілесних ушкоджень, не доведено спричинення йому моральної шкоди.  
		Відзиви на касаційні скарги не надходили. 
		Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга УДППЗ «Укрпошта» відхиленню.
		У січні 2018 року справа передана до Верховного Суду. 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення частково не відповідають.
		Судом установлено, що 9 квітня 2012 року ОСОБА_7 - працівник               УДППЗ «Укрпошта», керуючи службовим автомобілем ЗІЛ-130, номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить державному підприємству, допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford-Fusion», номерний                      знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, унаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, а ОСОБА_3 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження. 
		Вироком Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня     2013 року ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за частиною другою статті 286 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням статті 75 КК України            до 3 років іспитового строку. Цивільний позов ОСОБА_3 у частині стягнення майнової шкоди залишено без розгляду, а у частині стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з УДППЗ «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 30 тис. грн у рахунок спричиненої моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.  
		Вироком апеляційного суду Харківської області від 16 січня 2014 року вирок Харківського районного суду Харківської області змінено та призначено ОСОБА_7 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. Збільшено суму відшкодування моральної шкоди стягнутої з УДППЗ «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 до 50 тис. грн. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 травня 2014 року вирок апеляційного суду Харківської області від 16 січня 2014 року змінено. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного апеляційним судом основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки. Вирок Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня                  2013 року та вирок апеляційного суду Харківської області від 16 січня           2014 року у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди скасовано, а справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. 
		ОСОБА_3 зазначав про те, що у результаті вищевказаної ДТП йому була спричинена майнова та моральна шкода. Майнова шкода складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Ford-Fusion», номерний                      знак НОМЕР_2, у розмірі 185 892 грн 51 коп., що підтверджується висновком судової авто-товарознавчої експертизи від 22 травня 2012 року, та витрат на лікування у розмірі 1 877 грн 63 коп., які підтверджені довідкою комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 30 липня 2012 року і довідкою аптеки товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія». 
		У статтях 1166, 1188 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Суди, на підставі належним чином оцінених доказів (стаття 212 ЦПК України                2004 року), дійшли правильного висновку про те, що оскільки шкода завдана майну та здоров'ю позивача у результаті винних дій працівника відповідача, то відшкодувати шкоду має УДППЗ «Укрпошта». Витрати на придбання лікарських засобів для лікування позивача, як потерпілого від ДТП, підтверджені відповідними доказами, яким районний суд дав належну правову оцінку (стаття 212 ЦПК України 2004 року). 
		Проте апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині стягнення на користь позивача вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Ford-Fusion», номерний знак НОМЕР_2, й відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, виходив із того, що оскільки ОСОБА_3 керував автомобілем «Ford-Fusion» на підставі технічного паспорту, а власником вказаного автомобіля є ОСОБА_8, то відсутні підстави для стягнення на його користь вартості ремонтно-відновлювальних робіт вказаного автомобіля. Погодитися з цим висновком апеляційного суду не можна. 
		Згідно з пунктом 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
		До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
		Положеннями Закону Україну від 5 липня 2011 року № 3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» було спрощено порядок керування транспортними засобами, у тому числі визначено, що водієві, який не є власником автомобіля, для керування транспортним засобом не потрібно оформляти нотаріально посвідчену довіреність на право керування автомобілем та тимчасовий реєстраційний талон, а достатньо отримати у власника такого майна технічний паспорт на нього. 
		Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов вірного висновку про те, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Ford-Fusion» підлягає стягненню на користь ОСОБА_3, оскільки він керував цим транспортним засобом на передбачених законом підставах, а саме на підставі технічного паспорту. Отже, на позивача поширюються положення статей 386, 395, 396 ЦК України щодо захисту права власності, на що апеляційний суд уваги не звернув.  
		Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції у частині вирішення позову ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, а саме вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Ford-Fusion», підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції у цій частині залишенню у силі. 
		Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Доводи касаційної скарги УДППЗ «Укрпошта» про те, що позивач не є власником пошкодженого автомобіля, унаслідок чого відсутні підстави для відшкодування на його користь майнової шкоди, яка складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт цього автомобіля, безпідставні, так як ОСОБА_3 керував цим транспортним засобом на передбачених законом підставах. 
		Крім того, відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно             від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
		У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня                    1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Апеляційний суд змінюючи рішення суду першої інстанції та збільшуючи розмір моральної шкоди, який відповідає моральним стражданням заподіяним позивачу унаслідок ДТП, на підставі належним чином оцінених доказів (стаття 212 ЦПК України 2004 року), дійшов правильного висновку про те, що неправомірними діями ОСОБА_7, як працівника відповідача, ОСОБА_3 завдано тяжких тілесних ушкоджень, тривалий час він перебував у реанімаційному відділенні у комі та на стаціонарному лікуванні у медичній установі, що спричинило йому значних глибинних фізичних та душевних страждань. Крім того, на момент ДТП на його утриманні перебували двоє малолітніх дітей, які потребували постійного догляду та піклування, що ним забезпечено не було, у зв'язку зі значним розладом його здоров'я. 
		Отже, апеляційним судом при визначенні розміру моральної шкоди було враховано вимоги розумності та справедливості.
		Доводи касаційної скарги УДППЗ «Укрпошта» щодо необґрунтованості розміру стягнутої моральної шкоди безпідставні, оскільки при її розрахунку апеляційним судом враховано вимоги розумності та справедливості й моральні страждання, які заподіяні ОСОБА_3 унаслідок ДТП, при цьому належним чином оцінені подані докази.  
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити                касаційну скаргу УДППЗ «Укрпошта» без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду у частині вирішення позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 щодо збільшення розміру моральної шкоди до УДППЗ «Укрпошта» безпідставні, так як апеляційний суд визначив розмір моральної шкоди відповідно до наданих доказів, урахувавши вимоги розумності та справедливості. 
		Керуючись статтями 400, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» залишити без задоволення.
		Рішення апеляційного суду Харківської області від 29 червня 2016 року у частині вирішення позову ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди скасувати, а рішення Харківського районного суду Харківської області                 від 22 квітня 2016 року у цій частині залишити у силі. 
		Рішення апеляційного суду Харківської області від 29 червня 2016 року у частині вирішення позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                               О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                            Б.І. Гулько
		 
		                                                                                                            Є.В. Синельников
		 
		                                                                                                            Ю.В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...