Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/93/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2018. Зареєстровано: 03.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2018.
Дата набрання законної сили: 21.04.2022 (частково)
Результат оскарження 21.04.2022 Кропивницький апеляційний суд: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    Справа № 711/93/17
		Провадження № 1-кп/711/44/18
		ВИРОК
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 березня 2018 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
		   головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		   при секретарі  ОСОБА_2 ,
		   за участю прокурорів  ОСОБА_3 
		   адвоката  ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої приватним підприємцем, заміжньої, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.2 ст.345 КК України, суд , -
		ВСТАНОВИВ :
		До Придніпровського районного суду м.Черкаси надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , згідно якого 31.03.2016 інспектор Управління патрульної поліції в м.Черкаси рядовий поліції ОСОБА_6 заступив на чергування з 08 години до 20 години у складі екіпажу № 118 на службовому автомобілі «TOYOTA PRIUS» д.н.з. НОМЕР_1 по маршруту м.Черкаси, у складі інспектора Управління патрульної поліції в м. Черкаси рядового поліції ОСОБА_7 та інспектора Управління патрульної поліції в м.Черкаси старшого сержанта поліції ОСОБА_8 .
		Під час патрулювання, проїжджаючи по вулиці Небесної Сотні в м.Черкаси, проїхавши перехрестя вулиць Благовісна-Небесної Сотні в м.Черкаси, навпроти будинку № 269 по вул.Благовісній в м.Черкаси, близько 13:50 години працівниками поліції був помічений автомобіль «HONDA CIVIK» д.н.з. НОМЕР_2 , припаркований з порушенням правил дорожнього руху, який стояв під знаком 3.34 (зупинка, стоянка заборонена). Виявивши вказане порушення, працівники поліції припаркували службовий автомобіль згідно вимог та наказів, вийшли з автомобіля та підійшли до автомобіля порушника, підійшовши до автомобіля, виявили, що в автомобілі нікого не було. Через декілька хвилин, близько о 13:55 години до водійських дверцят автомобіля підійшла ОСОБА_5 та до неї підійшов старший наряду ОСОБА_8 , який представився, пред`явив своє службове посвідчення, пояснивши причину, а саме виявлений факт порушення правил дорожнього руху, запропонував пред`явити документи на право керування транспортним засобом та посвідчення водія, ОСОБА_5 дістала документи, пред`явила та поклала їх до своєї сумки. Старший наряду ОСОБА_8 пішов до службового автомобіля за службовою документацією. Інспектор УПП рядовий поліції ОСОБА_6 разом із інспектором УПП рядовим поліції ОСОБА_7 лишився біля автомобіля порушника. Перед тим, як йти до службового автомобіля, старший сержант поліції ОСОБА_8 попередив водія, щоб остання лишилась на місці до складання адміністративного матеріалу. При цьому працівники поліції неодноразово попереджали її про необхідність лишатися на місці, на що ОСОБА_5 відповідала в грубій формі та погрожувала звільненням з поліції. Та вчинила опір працівникам правоохоронного органу, під час виконання ними службових обов`язків, а саме близько 13.57 години, в той час, коли інспектор УПП рядовий поліції ОСОБА_6 стояв біля автомобіля правопорушника зі сторони водія, ОСОБА_5 , яка була за кермом, завела двигун, вивернула кермо ліворуч, щоб виїхати та почала рух на автомобілі вперед на інспектора УПП рядового поліції ОСОБА_6 , який не встиг відскочити. Внаслідок чого здійснила наїзд на працівника поліції, при цьому удар прийшовся в область правої частини його тіла, а саме в область правої скроневої ділянки голови об ліву стійку переднього лобового скла автомобіля. Та від удару він не втримав рівновагу та почав падати, вдарившись правим ліктьовим суглобом об автомобіль. Автомобіль в цей час продовжив рух, не зупиняючись по вул. Небесної сотні в м. Черкаси, в напрямку вулиці Гоголя в м. Черкаси. Після чого інспектор Управління патрульної поліції в м.Черкаси рядовий поліції ОСОБА_6 , інспектор Управління патрульної поліції в м.Черкаси рядовий поліції ОСОБА_7 та інспектор Управління патрульної поліції в м.Черкаси інспектор Управління патрульної поліції в м.Черкаси старший сержант поліції ОСОБА_8 почали переслідувати автомобіль «HONDA CIVIK» д.н.з. НОМЕР_2 на службовому автомобілі «TOYOTA PRIUS» д.н.з. НОМЕР_1 про що проінформували керівництво. Під час руху автомобіля порушник вимогу про зупинку, яка подавалась за допомогою включених проблискових маячків синього та червоного кольорів та дублювалась голосом через гучномовець службового автомобіля, не виконала та автомобіль не зупинила. В подальшому автомобіль було заблоковано по вулиці Гоголя поблизу будинку № 278 в м. Черкаси. Після чого було встановлено особу водія по посвідченню водія та складено адміністративний матеріал. А саме було винесено постанову за ч.1 ст.122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху. Потерпілого ОСОБА_6 каретою швидкої допомоги було доставлено до КЗ «Третьої Черкаської міської лікарні ШМД» ЧМР для надання медичної допомоги.
		Крім того, 31.03.2016 близько 13:57 години, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу перехрестя вулиць Благовісна-Небесної Сотні в м.Черкаси, навпроти будинку № 269 по вул.Благовісній в м.Черкаси, здійснивши опір працівникам правоохоронного органу, вчинила втручання в діяльність працівників правоохоронного органу, а саме інспекторів Управління патрульної поліції в м.Черкаси рядовому поліції ОСОБА_6 , рядового поліції ОСОБА_7 та старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , під час виконання ними службових обов`язків, та здійснила вплив на вказаних осіб, який виразився в тому, що остання спочатку умовляла не складати матеріали про адміністративне правопорушення, а потім погрожувала використати свої впливові зв`язки для звільнення вказаних працівників поліції з роботи. Після чого, не виконавши вимогу працівника поліції інспектора Управління патрульної поліції в м.Черкаси старшого сержанта поліції ОСОБА_8 залишатися на місці до складання адміністративного матеріалу, покинула місце події, перебуваючи за кермом автомобіля «HONDA CIVIK» д.н.з. НОМЕР_2 , здійснивши наїзд на працівника поліції інспектора Управління патрульної поліції в м. Черкаси рядового поліції ОСОБА_6 , який знаходився на її шляху, чим перешкодила виконанню вказаними працівниками поліції службових обов`язків, а саме складання адміністративного матеріалу щодо порушення останньою правил дорожнього руху.
		Крім того, 31.03.2016 близько 13:57 години, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу перехрестя вулиць Благовісна-Небесної Сотні в м.Черкаси, навпроти будинку № 269 по вул.Благовісній в м.Черкаси, здійснивши опір працівникам правоохоронного органу, під час виконання ними службових обов`язків, а саме інспекторам Управління патрульної поліції в м.Черкаси рядовому поліції ОСОБА_6 , рядовому поліції ОСОБА_7 та старшому сержанту поліції ОСОБА_8 , під час виконання ними службових обов`язків, умисно заподіяла працівникові правоохоронного органу, а саме інспектору Управління патрульної поліції в м.Черкаси рядовому поліції ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків за наступних обставин. Так, у вказаному місці та час, в той час, коли інспектор УПП рядовий поліції ОСОБА_6 стояв біля автомобіля правопорушника зі сторони водія, ОСОБА_5 , яка була за кермом автомобіля «HONDA CIVIK», д.н.з. НОМЕР_2 , завела двигун, вивернула кермо ліворуч, щоб виїхати та почала рух на автомобілі вперед на інспектора УПП рядового поліції ОСОБА_6 , який не встиг відскочити. Внаслідок чого здійснила наїзд на працівника поліції, при цьому удар прийшовся в область правої частини його тіла, а саме в область правої скроневої ділянки голови об ліву стійку переднього лобового скла автомобіля. Від удару він не втримав рівновагу та почав падати, вдарившись правим ліктьовим суглобом об автомобіль. Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинила інспектору УПП рядовому поліції ОСОБА_6 , 1987 р.н. тілесні ушкодження у вигляді травматичного набряку та садна правого ліктьового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-02/774 від 29.04.2016 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; травми голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком м`яких тканин голови, які згідно даного висновку експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень не визнала в повному обсязі. Надала пояснення, що 31.03.2016 року близько 13:45 вона на своєму власному автомобілі «HONDA CIVIK», д.н.з. НОМЕР_2 , приїхала на продуктовий ринок, який знаходиться на перехресті вулиць Благовісної та Небесної Сотні, припаркувала свій автомобіль між іншими автомобілями, які стояли з правої сторони проїжджої частини. Разом з нею була її мати ОСОБА_9 . Після повернення до свого автомобіля, за декілька метрів вони побачили трьох чоловіків, які були одягнені в форму працівників поліції. Всі вони знаходились біля її автомобіля по різні сторони. До неї підійшов спочатку один з працівників поліції, а саме ОСОБА_8 , який не представився та не пред`явив свого службового посвідчення. Вказавши їй факт порушення нею правил дорожнього руху, а саме те, що вона зупинилась та залишила автомобіль під знаком 3.34 «зупинка та стоянка заборонена», запропонував їй пред`явити водійське посвідчення. Саме в той час вона дійсно побачила знак та підтвердила своє правопорушення. На прохання ОСОБА_8 вона дістала із сумки, яка знаходилась в автомобілі водійське посвідчення та пред`явила йому для ознайомлення. Ознайомившись з документами, та повернувши документи, ОСОБА_8 поставив її перед фактом, що буде складати адміністративну постанову. Після цих слів вона звернула його увагу на те, що за таке незначне порушення працівники поліції можуть зробити зауваження на перший раз, про що ОСОБА_8 в грубій формі дав їй зрозуміти, що він категорично не згідний з її зауваженням та підтвердив ще раз свій намір про складання адміністративної постанови. В ході їхньої розмови один з працівників поліції, а саме ОСОБА_6 , знаходився біля багажника автомобіля, а другий, ОСОБА_10 , на проїжджій частині. Після чого ОСОБА_8 направився до службового автомобіля, який їй не було видно. Сівши за кермо свого автомобіля, вона повідомила про те, що має намір перепаркувати свій автомобіль в вільне місце на парковці. Про її намір завчасно та неодноразово були повідомлені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , тому вона завела двигун свого автомобіля та вивернула ліворуч кермо для виїзду на проїжджу частину. В цей час, при здійсненні нею маневрування, ОСОБА_6 знаходився по лівий бік її автомобіля, збоку переднього лівого колеса, а ОСОБА_7 знаходився біля водійських дверцят. Перешкод перед початком руху у неї не було, тому вона спокійно здійснила рух вперед. Несподівано, ОСОБА_6 своїми умисними, провокативними діями, які виразились в непрофесійності та власній необережності голіруч зупинити автомобіль, вистрибнув їй з лівого боку на капот автомобіля, тим самим спричинивши собі тілесні ушкодження. Оскільки вільного місця на парковці біля Будинку побуту «Славутич» не було, тому вона проїхала далі та зупинила автомобіль на вул.Гоголя одразу після повороту. Їх наздогнала поліцейська машина. Після цього була викликана працівниками поліції карета швидкої медичної допомоги. Після огляду було повідомлено, що ні вона, ні потерпілий не потребують госпіталізації. Швидку викликали двічі. Вона теж отримала тілесні ушкодження та того ж дня була госпіталізована до медичного закладу. Проходила лікування у Черкаській обласній лікарні. Наскільки їй відомо, то потерпілий звернувся за медичною допомогою лише наступного дня. Ніякого опору, а особливо фізичного, а також впливу на працівників поліції вона не здійснювала, про що свідчать покази свідків, одночасні допити, здійснені підчас досудового розслідування, а також відеозаписи подій від 31.03.2016 року.
		Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_6 , надав пояснення, що він 31.03.2016 заступив на чергування у складі екіпажу №118 на службовому автомобілі «TOYOTA PRIUS» д.н.з. НОМЕР_1 по маршруту м.Черкаси, у складі інспектора Управління патрульної поліції в м.Черкаси рядового поліції ОСОБА_7 та інспектора УПП в м.Черкаси старшого сержанта поліції ОСОБА_8 . Під час патрулювання, проїжджали по вулиці Небесної Сотні в м.Черкаси. Проїхавши перехрестя вулиць Благовісна-Небесної Сотні в м.Черкаси, навпроти будинку № 269 по вул.Благовісній в м.Черкаси, близько 13:50 години ними були помічені автомобілі, що припарковані з порушенням правил дорожнього руху, який стояв під знаком 3.34 «Зупинка, стоянка заборонена», серед них був і автомобіль «HONDA CIVIK» д.н.з. НОМЕР_2 . Виявивши вказане порушення, вони припаркували свій службовий автомобіль та підійшли до автомобіля «HONDA CIVIK», та виявили, що в автомобілі нікого не було. Через декілька хвилин, близько о 13:55 години до водійських дверцят автомобіля підійшла ОСОБА_5 та до неї підійшов старший наряду ОСОБА_8 , який представився, пред`явив своє службове посвідчення, пояснивши причину, а саме виявлений факт порушення правил дорожнього руху, паркування під знаком 3.34 «Зупинка, стоянка заборонена», запропонував пред`явити документи на право керування транспортним засобом та посвідчення водія. ОСОБА_5 дістала документи, пред`явила та поклала їх до своєї сумки. Він повідомив про те, що за таке порушення передбачено штраф в розмірі 255 грн. і він має намір скласти адміністративний протокол, на що ОСОБА_5 відповідала в грубій формі та погрожувала звільненням з поліції, дзвонила по телефону батькові, поводила себе зверхньо, зухвало. ЇЇ було попереджено залишатися в автомобілі до складення адміністративного протоколу, на що ОСОБА_5 повідомила: «я їду». Близько 13:57 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом, завела двигун, різко вивернула кермо ліворуч, щоб виїхати та почала рух на автомобілі вперед та здійснила наїзд на нього. Він отримав удар в область правої скроневої ділянки голови об ліву стійку переднього лобового скла автомобіля, не втримавши рівновагу упав, вдарившись правим ліктьовим суглобом об автомобіль. Автомобіль в цей час продовжив рух, не зупиняючись по вул.Небесної сотні в м.Черкаси, в напрямку вулиці Гоголя в м.Черкаси. Після чого побіг до службового автомобіля та вони складом екіпажу почали переслідувати автомобіль «HONDA CIVIK» д.н.з. НОМЕР_2 . Під час руху автомобіля ОСОБА_5 вимогу про зупинку, яка подавалась за допомогою включених проблискових маячків синього та червоного кольорів та дублювалась голосом через гучномовець службового автомобіля, не виконала та автомобіль не зупинила. Того ж дня каретою швидкої допомоги його було доставлено до КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР для надання медичної допомоги.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , показала, що 31.03.2017 року, вона з донькою ОСОБА_5 на автомобілі «HONDA CIVIK», д.н.з. НОМЕР_2 , приїхала на продуктовий ринок, який знаходиться на перехресті вулиць Благовісної та Небесної Сотні. Коли підішли працівники поліції, вона знаходилась разом з донькою. Працівник поліції ОСОБА_8 повідомив доньку про вчинення нею адміністративного правопорушення. Вона погодилась і відповіла, що за таке незначне порушення на перший раз вони можуть обмежитись усним зауваження, але він в категоричній та грубій формі їй відповів, що буде складати постанову. Надалі ОСОБА_11 сказала, що якщо вони так себе провокативно та агресивно будуть поводити, то вона дану постанову буде оскаржувати в суді. Ніякого опору працівникам поліції донька не здійснювала, вела себе чемно, спокійно, не погрожувала, впливу у будь-якій формі на працівників з метою перешкоджання ними службових обов`язків не здійснювала, фізичної сили не застосовувала. Після розмови з працівниками поліції вона декілька раз завчасно попередила їх про свій намір перепаркувати свій автомобіль в вільне місце на парковці. Коли її донька розпочала рух, працівник поліції ОСОБА_6 стояв збоку переднього лівого колеса, зі сторони водійських дверцят, але потім несподівано намагався власноруч зупинити автомобіль, вистрибнувши на капот її машини з лівої сторони. В результаті його незаконних дій донька отримала тілесні ушкодження. Її дочка не здійснювала наїзд на працівника поліції ОСОБА_6 і ніяких тілесних ушкоджень йому не завдала. 
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 , надала пояснення, що 31.03.2016 року вона знаходилась поблизу перехрестя вулиць Благовісна-Небесної Сотні в м.Черкаси. Напроти, через дорогу вона побачила, що її знайому - ОСОБА_13 та її доньку ОСОБА_14 , зупинили працівники поліції. Вона зрозуміла, що виникла якась проблема, пов`язана з парковкою автомобіля. Розмову між ними було чути уривками через постійний шум від автомобілів, які рухались повз місце події. Один з працівників поліції відвів ОСОБА_5 в сторону і почав щось їй пояснювати. Після чого ОСОБА_11 підійшла до машини та дістала документи, пред`явивши їх працівнику поліції. Цей поліцейський з документами направився до свого службового автомобіля, який стояв на відстані 20 метрів від автомобіля ОСОБА_5 . Два інших працівника поліції залишались біля автомобіля ОСОБА_11 по різні сторони. Вона бачила, як в цей час один з працівників поліції на відеореєстратор знімав номер машини ОСОБА_11 . Потім ОСОБА_5 сіла за кермо свого автомобіля і просила їх відпустити для перепаркування свого автомобіля в вільне місце на парковці. Коли вона вже сіла в машину, один з працівників стояв з боку зі сторони водія автомобіля, а інший стояв на проїжджій частині. Починаючи рух машини, в цей момент один з працівників, що стояв з боку зі сторони водія машини, вперся долонями рук в капот її автомобіля, створюючи цим перешкоду для його руху. ОСОБА_11 продовжила рух машини, поліцейський відскочив назад, при цьому він не падав, а побіг за машиною ОСОБА_5 . Ніякого опору працівнику правоохоронного органу або нанесення тілесних ушкоджень працівникам поліції вона не бачила.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що 31.03.2016 року він був на робочому місці біля Центрального ринку у м.Черкаси та бачив якусь суперечку між поліцейськими та дорослою жінкою біля автомобіля «HONDA» синього кольору. Жінка була пасажиркою даного автомобіля, а дівчина-водій не кричала. Погроз від дівчини на адресу поліцейських не чув. Моменту, як хто на кого наїхав не бачив. Вже побачив, як поліцейський біг до свого службового автомобіля. Потім його опитували два інших поліцейських. 
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 31.03.2016 року він заступив на чергування з 08:20 год. у складі екіпажу № 118 на автомобілі «Тойота пріус» д.н.з. НОМЕР_1 у складі: рядового поліції ОСОБА_7 та рядового поліції ОСОБА_6 . Під час патрулювання по вулиці Небесної Сотні в м.Черкаси, за перехрестям вул.Благовісна-Небесної Сотні, навпроти будинку № 269 був припаркований автомобіль «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_2 з порушенням правил дорожнього руху,а саме під знаком 3.34 «зупинка, стоянка заборонена». Вони зупинилися та підійшли до вказаного автомобіля, проте водія там не було. Крім вказаного автомобіля були ще автомобілі, які були припарковані з порушенням ПДР. Вони залишилися чекати водія,і через деякий час підійшла водій з пасажиром, які були з пакетами. Вони поросили документи для перевірки, остання показала документи, але в руки не надала, почала грубити, погрожувала, що у неї зв`язки, що хтось з родичів полковник чи підполковник. Говорила, що у них будуть проблеми. Коли він намагався з`ясувати обставини вчинення порушення, сказала, що вона бачила знак та розуміла, що тут не можна зупинятися, проте їй байдуже. Саме через таку самовпевненість він і вирішив скласти відносно порушниці протокол, а не обмежитись попередженням, хоча таке стягнення також передбачено ПДР України. Оскільки при ньому не було бланків постанов, саме тому він пішов до службового автомобіля. В цей час ОСОБА_5 сіла за кермо. Він особисто просив її залишатись на місці правопорушення. В цей час ОСОБА_16 знаходився біля переднього колеса зі сторони водія. Напарник ОСОБА_17 був біля водійських дверей вказаного автомобіля. Білоус почала виїжджати, при цьому напарники просили її зупинитися, але вона не реагувала. Саме в цей час коли ОСОБА_5 почала рух свого автомобіля, вона і здійснила наїзд на ОСОБА_18 . А саме в цей час ОСОБА_18 притримував автомобіліь, виставивши вперед руки, при цьому автомобіль вивертав в його сторону, та ОСОБА_19 поїхала прямо на ОСОБА_18 вчинивши на нього наїзд. В результаті чого ОСОБА_18 впав на автомобіль та вдарився правою стороною голови об стійку лобового скла автомобіля. Побачивши це він піднявся та разом з ОСОБА_20 підбігли до службового автомобіля та сівши в автомобіль, вони почали переслідування ОСОБА_19 , хто де знаходився в автомобілі він не пам`ятає. При цьому ОСОБА_19 подавались команди, щоб вона зупинилась через гучномовець, також були включені проблискові маячки, надавались команди прийняти вправо, зупинитись. Білоус їхала по вул. Небесної Сотні та з вказаної вулиці повернула праворуч на вул.Гоголя. Там вони вони блокували їй рух та зупинили її автомобіль. Вже після зупинки автомобіля, ОСОБА_5 поводила себе спокійно, надала документи для складання протоколу.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 31.03.2016 року він заступив на чергування в складі екіпажу: він, старший сержант поліції ОСОБА_8 , рядовий поліції ОСОБА_6 . Під час патрулювання, проїжджаючи по вул.Небесної Сотні в м.Черкаси а саме за перехрестям, навпроти будинку № 269 був припаркований автомобіль «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_2 , з порушенням ПДР України, а саме в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка, стоянка заборонена». Підійшовши до автомобіля порушника, виявили, що в авто нікого не було. Через декілька хвилин до автомобіля підійшли дві жінки, одна з яких, а саме ОСОБА_5 . Вони були з пакетами, які почали класти в автомобіль, та підійшла до водійських дверцят, а інша жінка сіла на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_8 , як старший наряду, підійшов до жінки водія, представився та пред`явив службове посвідчення та попросив пред`явити документи. ОСОБА_5 почала себе зухвало поводити, проте дістала документи, пред`явила та поклала їх до своєї сумки. ОСОБА_8 пояснив їй , що вона порушила ПДР України, проте ОСОБА_5 сказавши, що вона знає, що порушила і почала сідати за кермо автомобіля. ОСОБА_8 пояснив, що ним на місці буде розглянута справа про адміністративне правопорушення та пішов до службового автомобіля по бланки постанов. Він і ОСОБА_6 залишися біля автомобіля, та попросили ОСОБА_5 , яка в цей час завела двигун автомобіля, залишатися на місці вчинення правопорушення. В той час коли ОСОБА_6 стояв біля правопорушника, ОСОБА_5 вивернула кермо ліворуч, щоб виїхати. Вони неодноразово попереджали її про необхідність лишатися на місці, на що ОСОБА_5 в грубій формі відповідала та погрожувала створенням проблемам на роботі, та розпочала рух автомобіля, рухаючись прямо на ОСОБА_6 , який не встиг відскочити в сторону. Внаслідок чого автомобіль його вдарив, при цьому удар прийшовся в область правої частини його тіла, а саме в область правої скроневої ділянки голови об ліву стійку переднього лобового скла автомобіля. Від удару він не втримав рівновагу та почав падати. Автомобіль в цей час продовжив рух не зупиняючись по вул.Небесної сотні в м.Черкаси в напрямку вулиці Гоголя в м.Черкаси. Після чого вони втрьох сіли до службового автомобіля та почали переслідувати автомобіль «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_2 про що проінформували керівництво. Під час переслідування автомобіля правопорушника, ними подавалися вимоги про зупинку, які подавалась за допомогою включених проблискових маячків, синього та червоного кольорів та дублювалась голосом через гучномовець, проте ОСОБА_5 ігнорувала вказані вимоги. В подальшому автомобіль було заблоковано по вул. Гоголя. Після зупинки автомобіля були складені всі відповідні документи.
		До показів наданих потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 необхідно ставитися критично, враховуючи їх зацікавленість при розгляді даного кримінального провадження. Крім того, вони суперечать іншим доказам, зібраним в ході судового розгляду, а саме показам свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , відеозапису подій 31.03.2016 року з нагрудного відео реєстратора поліцейського ОСОБА_7 .
		В ході огляду відеозапису подій 31.03.2016 року з нагрудного відео реєстратора поліцейського ОСОБА_7 чітко видно, що в момент виїзду автомобіля ОСОБА_5 з місця паркування свідок ОСОБА_8 знаходився в службовому автомобілі на відстані декілька метрів, а тому не міг бачити, як підсудна ОСОБА_5 виїжджала і де знаходився потерпілий ОСОБА_6 в той час.
		Крім цього, показання свідка ОСОБА_7 , які були надані в ході судових засідань, не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітникам оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження ( ч.7 ст. 97 КПК України). В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 проводив досудове слідство під час огляду місця події, обираючи пояснення у свідка ОСОБА_15 .
		Органами досудового розслідування протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.342 КК України - опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків щодо охорони громадського порядку,
		- ч.1 ст.343 КК України - вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків, та ч.2 ст.345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Внаслідок повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, шляхом допиту обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ,  ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , переглянувши відеозапис подій 31.03.2016 з нагрудного відео реєстратора поліцейського, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України не доведена, виходячи з наступного:
		Відповідно до ст.23 КК України  вина це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним Кодексом України, та ї наслідків, виражене у формі умислу або необережності. 
		Стаття 24 КК України визначає види умислу, відповідно до якої прямим умислом є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
		Відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров?я № 6 від 17.01.1995 року , з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних.
		В засіданні встановлено, що повідомивши працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про намір перепаркувати свій автомобіль на вільне місце на парковці, ОСОБА_5 , сівши за кермо свого автомобіля, завела двигун автомобіля та вивернула ліворуч кермо для виїзду на проїжджу частину. Під час здійснення нею маневрування потерпілий ОСОБА_6 знаходився по лівий бік автомобіля, збоку переднього лівого колеса, а свідок ОСОБА_7 знаходився біля водійських дверцят. Оскільки перешкод перед початком руху у ОСОБА_5 не було, тому вона здійснила рух вперед, не маючи умислу наїхати на потерпілого ОСОБА_6 та завдати йому тілесних ушкоджень.
		Дослідивши в судовому засіданні відеозапис подій 31.03.2016 з нагрудного відеореєстратора поліцейського, судом було встановлено, що удар потерпілого ОСОБА_6 головою об ліву стійку переднього лобового скла автомобіля відсутній.
		Щодо наявності у потерпілого ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, які за посиланнями сторони обвинувачення, зафіксовані у висновках експерта №02-01/774 від 29.04.2016 року та додаткової судово-медичної експертизи № 02-01/1885 від 23.09.2016 року то суд вважає, що висновки були зроблені експертом Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_21 . У висновку № 02-01/774 від 29.04.2016 року на запитання слідчої «Чи міг ОСОБА_6 отримати виявлені у нього тілесних ушкоджень від падіння з положення стоячи або наближеного до такого з наступним ударом об твердий тупий предмет або площину ?» - експерт вказав, що можливість виникнення виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень від його падіння з положення стоячи або наближеного до такого з наступним ударом об твердий предмет, або площину  є малоймовірним. 
		Але у висновку № 02-01/1885 від 23.09.2016 року експерт вказує, що ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку міг отримати за обставинах, вказаних на відеозапису, який наданий для судово-медичної експертизи.
		Ці два висновки протирічять висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи №18 від 28.11.2016 року ОСОБА_22 . Після вивчення матеріалів кримінального провадження, в тому числі відео з диску з записами з нагрудного відео реєстратора, експерт ОСОБА_22 надав висновок про те, що контакт автомобіля ОСОБА_5 з головою потерпілого ОСОБА_6 відсутній. 
		Таким чином суд вважає, що даних про причинний зв?язок між виникненням травми голови зі струсом головного мозку і травматичним набряком м`яких тканин голови від удару автомобілем, чи ударом об автомобіль не має.
		Враховуючи вище викладене, суд приходить до того, що висновки органу досудового розслідування викладені в обвинувальному акті не відповідають фактичним обставинам справи, показам свідків, які отримані в ході судового розгляду справи, письмовим доказам по справі та є субєктивним трактуванням сторони обвинувачення певних обставин, окрім показів потерпілого ОСОБА_6 про наїзд на нього автомобіля під час керування ОСОБА_5 . 
		Аналізуючи перераховані вище докази, суд об`єктивно оцінюючи в їх сукупності, приходить до висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч.2 ст. 345 КК України, а с аме відсутній умисел на заподіяння вказаних тілесних ушкоджень.
		Також, в результаті повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, шляхом допиту обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ,  ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , переглянувши у судовому засіданні відеозапис подій 31.03.2016 з нагрудного відео реєстратора поліцейського, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.1 ст. 343 КК України не доведена, виходячи з наступного:
		Об`єктом даного злочину є суспільні відносини у сфері державного управління (порядок управління), складовою частиною (структурним елементом) яких є авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян. Безпосереднім об`єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність представників правоохоронних органів та державних діячів.
		Об`єктивна сторона злочину за ст.343 КК України полягає у втручанні в діяльність працівника правоохоронного органу. Втручання може проявлятись у будь-якій формі незаконного впливу на потерпілого, спрямованого на перешкоджання виконанню ним службових обов`язків або на досягнення прийняття ним неправомірного рішення. Вплив може полягати в умовлянні, шантажуванні потерпілого, погрозі відмовити у наданні законних благ, а також у будь-якій іншій формі впливу. Незаконність впливу означає, що такі дії суперечать відповідному законові чи підзаконному актові.
		Вплив може здійснюватись усно, письмово (у тому числі й анонімно), за допомогою засобів масової інформації (публікацій у газетах, виступах по радіо, телебаченню тощо), як особисто, так і за допомогою інших осіб. Умовляння можуть супроводжуватися обіцянками допомогти вирішити якісь сімейні проблеми, надати можливість користуватися автомобілем, дачною ділянкою тощо. Прохання ж, наприклад, батьків або інших родичів правопорушника про прийняття працівником правоохоронного органу рішення в інтересах цього правопорушника не утворює складу цього злочину.
		Засобом впливу на працівника правоохоронного органу може бути вчинення й інших дій, які самі по собі є злочинними.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому злочинець ставить перед собою мету  перешкодити виконанню потерпілим своїх службових обов`язків або домогтися від нього прийняття неправомірних рішень.
		В судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_5 , визнавши факт порушення нею правил дорожнього руху, а саме те, що вона зупинилась та залишила автомобіль під знаком 3.34 (зупинка та стоянка заборонена), на прохання ОСОБА_8 дістала із сумки, яка знаходилась в автомобілі водійське посвідчення та пред`явила йому для ознайомлення. Після ознайомлення з документами, та повернувши їх, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_5 про свій намір складати адміністративну постанову відносно неї. Після чого ОСОБА_5 звернула увагу на те, що за таке незначне порушення працівники поліції можуть на перший раз зробити зауваження.
		З показів обвинуваченої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_15 , а також переглянутим в судовому засіданні відеозаписом подій 31.03.2016 з нагрудного відео реєстратора поліцейського, на якому зафіксовано вказану подію, судом не було встановлено факту умисного перешкоджання обвинуваченою ОСОБА_5 виконанню потерпілим ОСОБА_6 своїх службових обов`язків або домогтися від нього прийняття неправомірних рішень ні шляхом умовляння, ні шляхом шантажування потерпілого, ні погрозами відмовити у наданні законних благ, ні у будь-якій іншій формі впливу. Навпаки, обвинувачена ОСОБА_5 вела себе чемно, на вимогу працівників поліції надала документи на право керування транспортним засобом, не висловлювала в сторону поліцейських погроз, не погрожувала звільненням з поліції, не використовувала погрозливі чи ображаючі жести; не допускала при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози і саме декілька раз попередила потерпілого ОСОБА_6 про те, щоб той відійшов на безпечну відстань від її автомобіля, так як ОСОБА_5 хотіла перепаркувати свій автомобіль у вільне місце на парковці.
		Зазначені в обвинувальному акті факти про те, що ОСОБА_5 умовляла не складати постанову про адміністративне правопорушення, погрожувала використати свої впливові зв`язки для звільнення працівників поліції під час виконання ними службових обов`язків, вчинила опір та не виконала законні вимоги про необхідність залишення на місці зупинки не знайшли свого підтвердження, а тому суд розцінює це як припущення через відсутність доказів. Саме, відеозапис з нагрудного відеореєстратора працівника поліції ОСОБА_10 і який був наданий стороною обвинувачення спростовують ці дані.
		Суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_6 , враховуючи його зацікавленість при розгляді даного кримінального провадження. Крім того, його покази суперечать іншим доказам, зібраним в ході судового розгляду, а саме тим, які були надані стороною захисту.
		Таким чином, аналізуючи перераховані вище докази, суд об`єктивно оцінюючи в їх сукупності, приходить до висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч.1 ст. 343 КК України.
		Крім того, в результаті повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, шляхом допиту обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ,  ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , переглянувши відеозапис подій 31.03.2016 з нагрудного відео реєстратора поліцейського, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України не доведена, виходячи з наступного:
		Безпосереднім об`єктом кримінальних правопорушень проти представників влади, органів місцевого самоврядування, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань є нормальна діяльність та авторитет того органу, службової особи, громадського формування, представником якого є потерпілий. 
		Частиною 2 ст.342 КК України передбачено таку неправомірну поведінку особи, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.
		Потерпілими від злочину можуть бути: працівник правоохоронного органу  це працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митних органів, органів охорони державного кордону, органів державної податкової служби, органів і установ виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони й інших органів, які здійснюють правозастосовні чи правоохоронні функції (наприклад, співробітники кадрового складу розвідувального органу Міністерства оборони України, працівники Антимонопольного комітету України, уповноважені особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України тощо);
		Об`єктивна сторона злочину характеризується: опором працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону чи військовослужбовцеві;
		часом вчинення злочину - під час виконання представником влади, зокрема й працівниками правоохоронного органу, службових обов`язків; членом громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцем - покладених на них обов`язків щодо охорони громадського порядку.
		Опір - це активна фізична протидія здійсненню згаданими особами покладених на них обов`язків щодо охорони громадського порядку. При цьому дії винного можуть бути спрямовані безпосередньо проти вказаних потерпілих (наприклад, винний перешкоджає слідчому увійти в кімнату для огляду місця події) або предметів, необхідних для виконання ними особами своїх обов`язків (наприклад, винний знищує документ, який прокурор намагався вилучити у нього).
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
		Кваліфікуючою ознакою злочинів, передбачених ч.1 або ч.2 ст.342, є опір, поєднаний з примушенням потерпілих шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій (ч. 3 ст. 342).
		Примушення - це фізичний або психічний вплив на представника влади, працівника правоохоронного органу (крім випадків, передбачених ст.343), члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовця з тим, щоб примусити його, всупереч бажанню, виконати явно незаконні дії. Насильство як ознака примушення при кваліфікованому опорі, може виражатися у зв`язуванні, утриманні потерпілого, позбавленні його можливості вільно пересуватись у просторі у зв`язку з ізоляцією його у приміщенні, салоні чи кузові автомобіля, в умисному нанесенні удару, побоїв, тілесних ушкоджень тощо.
		   В абзаці другому Пункту 7 Постанови Пленуму верховного Суду України  № 8 від 26.06.92 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 ) судам зокрема роз`яснено, що:
		   Згідно зі ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. ( Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
		   Слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи. 
		   Пунктом 8 вказаної Постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу суддів на те, що «На відміну від злісної непокори, передбаченої ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинення опору полягає в активній фізичній протидії здійсненню працівником міліції, членом громадських формувань з охорони громадського порядку, військовослужбовцем обов`язку по охороні громадського порядку. Такі дії утворюють склад злочину, передбачений ст.188-1 Кримінального кодексу. ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )
		   За цією статтею має нести відповідальність не лише безпосередньо правопорушник, але й інша особа, яка активно перешкоджала працівнику міліції, члену громадських формувань з охорони громадського порядку, військовослужбовцю виконувати покладені на них обов`язки по охороні громадського порядку (Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97)
		   Опір, не поєднаний з насильством чи погрозою його застосування, якщо він перешкодив працівникові міліції запобігти злочину чи затримати особу, яка його вчинила, утворює окремий склад злочину, передбачений ч.2 ст.189-3 КК. Абзац третій пункту 8 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду N2 від 03.12.97 
		Насильство, застосоване щодо працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця при опорі їм під час виконання ними обов`язків щодо охорони громадського порядку, може полягати в умисному нанесенні ударів, побоїв, тілесних ушкоджень. Якщо при опорі працівникові міліції чи військовослужбовцю, який одночасно є працівником правоохоронного органу, було нанесено удари, побої чи заподіяно легке, середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження, вчинене необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.188-1 та ч.1 чи 2 ст.189-4 цього Кодексу. ( Абзац п`ятий пункту 8 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 .
		Погроза застосування насильства під час вчинення опору полягає у висловлюваннях або діях про наміри винної особи застосувати насильство до працівника міліції, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця при виконанні ними обов`язків по охороні громадського порядку. Погроза насильством щодо працівника міліції у зв`язку з виконанням ним інших службових обов`язків тягне відповідальність за ст.189-2 Кримінального кодексу. (Абзац шостий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 ) 
		В судовому засіданні достовірно встановлено, що не дивлячись на те, що ОСОБА_5 було попереджено залишатися на місці до завершення складання адміністративної постанови, вона повідомивши працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про намір перепаркувати свій автомобіль на вільне місце на парковці, сіла за кермо свого автомобіля, проїхала далі та зупинила автомобіль на вул.Гоголя після повороту. 
		З показів обвинуваченої  ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , та  ОСОБА_15 , а також переглянутим в судовому засіданні відеозаписом подій 31.03.2016 з нагрудного відео реєстратора поліцейського, судом не було встановлено факту умисної неправомірної поведінки обвинуваченої ОСОБА_5 , яка б виражалася як опір (шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій) працівникові правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, тобто її активної фізичної протидії здійсненню працівниками поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 покладених на них обов`язків.
		З урахуванням обставин справи, таку поведінку та дії обвинуваченої ОСОБА_5 слід кваліфікувати як злісну непокору, тобто відмову від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, відповідальність за яку передбачено ст.185 КпАП України.
		Згідно вимог ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Стаття 62 Конституції України вказує, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення. При цьому сторона обвинувачення зобов`язана доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Якщо сторона обвинувачення не доведе вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, то суд ухвалює виправдувальний вирок.
		   Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно до вимог ст. 373 КПК України, у разі, якщо не доведено, що у діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
		Аналізуючи перераховані вище докази, суд об`єктивно оцінюючи в їх сукупності, приходить до висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч.2 ст.342 КК України.
		   Дослідивши в судовому засіданні докази, які були надані стороною обвинувачення та проаналізувавши їх суд дійшов до висновку, що у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не було надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у діях ОСОБА_5 об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.1 ст.343 та ч.2 ст.345 КК України, а саме не підтверджено наявності опору, впливу у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків щодо охорони громадського порядку, нанесення легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .
		Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на користь ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» на суму 2451 гривня  залишити без розгляду. Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілим ОСОБА_6 на суму 21300 грн. - залишити без розгляду.
		Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу віднести за рахунок держави.
		Доля речових доказів повинна бути вирішена в порядку ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 368, 369, 370- 376 КПК України, суд, -
		ЗАСУДИВ:
		   Визнати ОСОБА_5 не винною у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.2 ст.345 КК України, отже за :
		- ч.2 ст.342 КК України  виправдати;
		- ч.1 ст.343 КК України  виправдати;
		- ч.2 ст.345 КК України  виправдати.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на користь ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» на суму 2 451 гривня - залишити без розгляду.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілим ОСОБА_6 на суму 21300 грн.- залишити без розгляду.
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		- автомобіль «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_2 переданий на зберігання власнику ОСОБА_5 під розписку  залишити власнику.
		- диск з записом відео з відеореєстратора поліцейського від 31.03.2016, долучений до матеріалів кримінального провадження начальником Управління патрульної поліції ОСОБА_23 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження  залишити при матеріалах провадження.
		- диск з записом відео з відеореєстратора поліцейського від 31.03.2016, долучений до матеріалів кримінального провадження захисником підозрюваної ОСОБА_5 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження  залишити при матеріалах провадження.
		Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, що становлять 703,68 гривень  віднести за рахунок держави.
		   На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 30 діб.
		 
		 
		 
		Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...