Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/7849/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2018. Зареєстровано: 03.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2018.
Дата набрання законної сили: 17.12.2018
Результат оскарження 17.12.2018 Апеляційний суд Тернопільської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		02.04.2018 Справа №607/7849/16-к 
		   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого     ОСОБА_1 
		за участю секретарів     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		                ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015210000000133 від 19 жовтня 2015 року про обвинувачення:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернополя, громадянина України, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, з вищою освітою, працюючого на посаді менеджера у ПП ОСОБА_8 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VІІ від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015), за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,- 
		В С Т А Н О В И В:    
		Відповідно до формулювання обвинувачення ОСОБА_7 , працюючи згідно наказу голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 05.04.2016 № 254 «ОС» на посаді начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області - далі Управління ДАБІ (звільнений з посади начальника Управління ДАБІ у Тернопільській області наказом №339 «ОС» від 16.05.2016), будучи службовою особою органу державної влади - представником влади, а також, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, який здійснює правозастосовні функції, маючи 7 ранг 4 категорію державного службовця, будучи внаслідок цього службовою особою, що займає відповідальне становище, та згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, діючи умисно з метою власного збагачення, використовуючи надану владу всупереч інтересам служби, в порушення вимог Закону України «Про держану службу», ст. 6, ч.1 ст. 16 Закону України «Про правила етичної поведінки», порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді начальника Управління ДАБІ в Тернопільській області здійснював загальне керівництво діяльністю Управління ДАБІ у Тернопільській області, організовував та забезпечував його роботу щодо забезпечення реалізації державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у випадках, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» на території Тернопільської області.
		Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_13 використовував надані йому повноваження начальника Управління ДАБІ в Тернопільській області, передбачені Положенням про Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №981 від 08.09.2015 (в редакції наказу Держархбудінспекції від 12.10.2015 №1110) щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства в будівельній сфері, з метою отримання неправомірної вигоди від суб`єктів підприємницької діяльності, які перевірялися або підлягали плановій чи позаплановій перевірці, згідно повноважень Управління ДАБІ у Тернопільській області за сприяння у позитивних результатах перевірок об`єктів будівництва, укритті виявлених порушень та незастосуванні штрафних санкцій чи адміністративних стягнень або їх застосуванні у незначних розмірах за їх результатами.
		Так, в квітні 2016 року в ОСОБА_14 , який будучи обізнаний у порушеннях архітектурно-будівельних норм при реконструкції кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від представника суб`єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_15 .
		З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_13 в силу своєї посади і службових повноважень, маючи вплив на працівників Управління ДАБІ у Тернопільській області, поставив вимогу стажисту на посаді головного державного інспектора сектору по роботі з ліцензіатами Управління ДАБІ у Тернопільській області ОСОБА_16 , про зустріч із ОСОБА_15 та доведення до нього вимог щодо надання ОСОБА_15 неправомірної вигоди ОСОБА_17 за уникнення адміністративної відповідальності за фактами складення працівниками Управління ДАБІ в Тернопільській області документів про порушення вимог чинного законодавства в діяльності кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В разі виконання ОСОБА_16 вимоги ОСОБА_7 , останній пообіцяв посприяти у погодженні та прийнятті ОСОБА_16 на посаду головного державного інспектора сектору по роботі з ліцензіатами Управління ДАБІ у Тернопільській області.
		11 квітня 2016 року до ОСОБА_15 на вимогу ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_16 та запросила його в приміщення Управління ДАБІ в Тернопільській області для розмови з начальником Управління - ОСОБА_7 .
		В ході даної розмови, яка відбувалась в службовому кабінеті ОСОБА_7 , останній, шляхом доведення до відому ОСОБА_15 можливості закриття та знесення кафе-бару «Корона», а також накладення штрафних санкцій в значних розмірах поставив вимогу виконання вказівок ОСОБА_16 від його імені з метою уникнення зазначених негативних наслідків, усвідомлюючи при цьому, що в силу наданих йому повноважень за займаною посадою він може поставити питання перед підпорядкованими працівниками про накладення штрафних санкцій на суму 124 000 гривень, а також вжиття заходів щодо закриття та знесення даного закладу як такого, що зведений з порушенням будівельних норм.
		Після розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на вимогу ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_15 про те, що йому потрібно надати ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, оскільки, якщо ОСОБА_15 не виконає цієї вимоги, то на нього буде накладено адміністративне стягнення на суму 124 000 гривень та в подальшому будуть вжиті заходи щодо знесення приміщення кафе-бару «Корона», що в м. Тернополі по вул. Живова, 7. При цьому зазначила, що у випадку надання неправомірної вигоди ОСОБА_7 посприяє у реєстрації декларацій на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		ОСОБА_15 , сприймаючи ОСОБА_7 як службову особу, яка в силу займаної посади може вплинути на вирішення питання щодо уникнення адміністративної відповідальності за фактом порушення будівельних норм при проведенні реконструкції кафе-бару «Корона», що у м. Тернополі по вул. Живова, 7, не накладення штрафних санкцій на суму 124 000 гривень, невжиття заходів щодо закриття та знесення приміщення закладу, а також сприяння у реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », погодився на цю вимогу щодо передачі неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 5000 доларів США.
		Надалі ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_16 , що на даний момент у нього немає всієї суми грошових коштів, яку вимагає ОСОБА_7 , після чого вони домовились зустрітись наступного дня в приміщенні Управління ДАБІ в Тернопільській області.
		12 квітня 2016 року ОСОБА_16 в приміщенні Управління ДАБІ в Тернопільській області повідомила ОСОБА_15 , що найближчих декілька днів він змушений передати для ОСОБА_7 якусь частину від повідомленої раніше суми неправомірної вигоди.
		За невстановлених досудовим розслідуванням обставин матеріали щодо проведеної у березні 2016 року перевірки з питань дотримання архітектурно-будівельних норм при реконструкції кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 в період з 11 квітня по 5 травня 2016 року працівниками Управління ДАБІ в Тернопільській області втрачено, що сприяло уникненню відповідальності суб`єкта господарської діяльності за фактами виявлених порушень.
		05 травня 2016 року ОСОБА_15 за попередньою домовленістю із ОСОБА_16 приїхав власним автомобілем до приміщення Управління ДАБІ в Тернопільській області, по вул. Шпитальній, 7, а надалі в салоні даного автомобіля передав ОСОБА_16 частину грошових коштів в сумі 50000 гривень, в якості неправомірної вигоди начальнику Управління ДАБІ в Тернопільській області ОСОБА_7 .
		Того ж дня в приміщенні свого службового кабінету начальник Управління ДАБІ в Тернопільській області ОСОБА_7 отримав через ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 50000 гривень, як неправомірну вигоду надану ОСОБА_15 за уникнення адміністративної відповідальності за фактом порушення будівельних норм при проведенні реконструкції кафе-бару «Корона», що у м. Тернополі по вул. Живова, 7, не накладення штрафних санкцій на суму 124 000 гривень, невжиття заходів щодо закриття та знесення приміщення закладу, а також сприяння у реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VІІ від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) за ознаками вимагання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчинені інкримінованого злочину не визнав, просив його виправдати та показав, що свої службові обов`язки, як начальника Управління ДАБІ в Тернопільській області він завжди виконував сумлінно, відповідно до вимог чинного законодавства. За все життя він не скоював жодних злочинів, у тому числі, ніколи не отримував неправомірну вигоду і не створював умов для її отримання.
		Стосовно вказаного в обвинувальному акті комплексу дій, за які він нібито отримував неправомірну вигоду, показав, що жодними повноваженнями по накладанню, скасуванню чи зміні накладених штрафних санкцій стосовно правопорушників Управлінням ДАБІ у Тернопільській області він як начальник не володів. На працевлаштування ОСОБА_16 впливу не мав, оскільки не володів повноваженнями по призначенню на посади і це є виключна компетенція ДАБІ України, які і безпосередньо видавали наказ на її призначення на роботу. Зазначає, що рішення стосовно знесення приміщення, накладання чи скасування штрафів не в його компетенції, як начальника Управління ДАБІ в Тернопільській області, а лише працівників інспекції, на яких жодного тиску він не чинив та інших незаконних вимог він не здійснював. 
		14 березня 2016 року ОСОБА_16 взяла у нього позику в розмірі 60000 грн. у термін повернення до травня 2016 року. Йому було відомо про домовленість ОСОБА_16 та ОСОБА_15 з приводу надання останньому консультативних послуг. 
		Йому відомо про проведення працівниками управління у березні 2016 року перевірки з питань дотримання архітектурно-будівельних норм при реконструкції кафе-бару «Корона», що по вул. Живова, 7 у м. Тернополі та виявлення ряду порушень на даному об`єкті із винесенням інспектором будівельного нагляду ОСОБА_18 відповідних документів реагування.
		Зазначає, що жодної неправомірної вигоди від ОСОБА_15 за вчинення ним дій в інтересах останнього за уникнення адміністративної відповідальності, накладення штрафу в сумі 124 тисяч гривень та знесенню кафе-бару «Корона» не вимагав та не отримував. Вважає, що взагалі до вказаної особи не могли застосовуватися такі стягнення, оскільки дана особа є фізичною, а не юридичною особою і розмір максимального штрафу становить 8500 грн., який і був до нього застосований відповідним інспектором, а питання знесення будівлі ніколи взагалі не розглядалось. Жодних дій по вимаганню неправомірної вигоди ніколи не було ні щодо ОСОБА_16 , ні щодо ОСОБА_15 .
		ОСОБА_7 також повідомив, що з 01 квітня 2016 року було прийнято на законодавчому рівні Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» №320-VIII від 09.04.2015 року, що усі повноваження Управління ДАБІ в Тернопільській області по м. Тернопіль передано до повноважень спеціального органу Тернопільської міської ради і тому після 01.04.2016 року Управління ДАБІ в Тернопільській області не здійснювало свої повноваження по даній адміністративній одиниці і він як начальник у травні 2016 року не міг вчиняти жодних дій ( оскільки в інспекції не було таких повноважень) за уникнення адміністративної відповідальності, накладення штрафу в сумі 124 тисячі гривень та знесенню даного закладу.
		05 травня 2016 року в своєму службовому кабінеті він отримав від ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 50 000 гривень, однак дані кошти не були неправомірною вигодою від ОСОБА_15 за уникнення адміністративної відповідальності за фактом порушення будівельних норм при проведенні реконструкції кафе-бару «Корона», що у м. Тернополі по вул. Живова, 7, не накладення штрафних санкцій на суму 124 000 гривень, невжиття заходів щодо закриття та знесення приміщення закладу, а також сприяння у реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а були поверненням наданої позики.
		ОСОБА_7 також підтвердив, що фактично у кабінеті 05.05.2016 року відбувався обшук, а не огляд місця події, що узгоджується із продемонстрованим відео в ході судового розгляду справи, де очевидно прослідковується, що працівники СБУ та прокуратури самостійно все шукали та вилучали у столі, шафах, тощо і це не був поверхневий огляд.
		Так, в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
		Допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_15 суду показав, що здійснює господарську діяльність у кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить його дружині. Ним було здійснено реконструкцію вказаного закладу без попереднього виготовлення містобудівних умов та обмежень і іншої необхідної документації. Таким чином ним було здійснено самочинну реконструкцію. У березні 2016 року до нього з`явились з перевіркою інспектори Управління ДАБІ у Тернопільській області, та склавши відповідний акт притягнули до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у виді штрафу близько 9 тисяч гривень. 
		Через якийсь час до нього звернулась ОСОБА_16 , яка повідомила, що може допомогти йому через начальника Управління ДАБІ у Тернопільській області вирішити питання щодо узаконення проведеної ним реконструкції кафе-бару «Корона» та уникнення штрафних санкцій. 
		Пізніше ОСОБА_16 домовилась про зустріч з ОСОБА_7 , який при зустрічі повідомив, що за порушення будівельних норм, самочинне будівництво приміщення кафе-бару «Корона», дане будівництво треба руйнувати та накладати на нього стягнення у розмірі 120 тисяч гривень. 
		ОСОБА_16 йому повідомила, що за вирішення питання щодо узаконення будівництва, необхідно передати їй 5000 доларів США.
		ОСОБА_7 особисто нічого у нього не вимагав, лише повідомив, що як начальник Управління ДАБІ у Тернопільській області йому допоможе.
		Підтверджує, що ОСОБА_16 дійсно надавала консультації його знайомому та виступала посередником між ним та ріелторами і оцінювачами.
		Через якийсь час ОСОБА_16 запросила його в приміщення Управління ДАБІ у Тернопільській області, де в присутності юриста знищили акти перевірок по кафе-бару «Корона». Потім ОСОБА_16 на його прохання погодилась зменшити обумовлену раніше суму до 4000 доларів США та вимагала у нього завдаток.
		На той час у нього не було необхідних грошей, тому на початку травня 2016 року він звернувся до СБ України в Тернопільській області, де виклав у письмовій заяві обставини вимагання у нього неправомірної вигоди. Далі в приміщенні Управління СБ України в Тернопільській області йому було вручено грошові кошти в розмірі 50000 гривень та технічні засоби для аудіо-відео контролю. 
		Після цього, він передав грошові кошти в розмірі 50000 гривень, які знаходились в конверті ОСОБА_16 у власному автомобілі, а потім відвіз її до місця, куди вона попросила, а саме, до вул.Гоголя в м.Тернополі, де вона вийшла із вказаними грошима. 
		ОСОБА_7 у нього особисто нічого не вимагав, будь-яких грошових коштів він йому ніколи не передавав. ОСОБА_7 бачив лише один раз у його службовому кабінеті, де останній говорив йому, щоб він спілкувався з ОСОБА_16 .
		50000 гривень він передав ОСОБА_16 за вирішення питання щодо введення в експлуатацію об`єкта будівництва кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 
		Допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_16 суду показала, що з ОСОБА_15 вони являлися добрими знайомими близько п`яти років. У березні 2016 року вона зустріла ОСОБА_15 в ресторані «День і ніч», де останній повідомив їй, що у нього є проблеми з Управлінням ДАБІ у Тернопільській області. Тоді вона пообіцяла ОСОБА_15 , що спробує дізнатися про його питання з реконструкцією кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 
		Пізніше вона спитала у ОСОБА_7 , з яким перебуває у дружніх відносинах щодо питання ОСОБА_15 , на що ОСОБА_7 негативно відреагував, повідомивши її, що будівництво кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проведено з чисельними порушеннями будівельних норм. У квітні 2016 року вона організувала зустріч ОСОБА_15 з ОСОБА_7 . Про що вони говорили їй не відомо. 
		ОСОБА_15 просив її про надання послуг щодо продажі нерухомого майна, виведення квартири з житлового фонду. Оскільки він звернувся до неї із питаннями щодо вирішення його чисельних проблем, на які вона витрачала багато часу та зусиль, то нею була озвучена сума за надання послуг у сумі 5000 доларів США, проте пізніше зійшлися на 4000 доларів США, на що ОСОБА_15 погодився. 
		Крім цього, 14.03.2016 року вона позичила гроші у ОСОБА_19 в сумі 60000 грн., які зобов`язувалася повернути до 01.05.2016 року.
		Оскільки ОСОБА_7 являється їй близьким другом, то йому було відомо про надання нею ОСОБА_15 платних консультаційних послуг.
		Вона просила ОСОБА_7 , щоб він по-можливості зменшив суму штрафу ОСОБА_15 до 5 тисяч гривень. Щодо одержання від ОСОБА_15 неправомірної вигоди вона з ОСОБА_7 не говорила.
		У травні 2016 року вона зустріла ОСОБА_15 в приміщенні Управління ДАБІ у Тернопільській області, після чого в середині його автомобіля отримала від нього гроші як аванс. Вказані гроші вона сприйняла як оплату за її консультативні послуги. Після цього, ОСОБА_15 відвіз на автомобілі до бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де вона вийшла і пішла в сторону центра м.Тернополя. 
		Потім, по вул.Валова в м.Тернополі до неї підійшли двоє працівників СБУ і повідомили, що у неї в сумці знаходяться гроші, відвели її до автомобіля та сказали, що вказані грошові кошти вона має передати як неправомірну вигоду ОСОБА_7 . У випадку відмови, запевнили її, що вона не побачить своєї малолітньої дитини. Працівники СБУ примусили її написати заяву, у якій вона оговорила ОСОБА_7 щодо вимагання у ОСОБА_15 неправомірної вигоди інакше не буде працевлаштована, хоча на той час вона вже працювала на посаді в Управління ДАБІ у Тернопільській області.
		Коли вона прийшла передавати кошти ОСОБА_7 , то працівники СБУ попередньо проконсультували як вчиняти ті чи інші дії. Саме вручення грошових коштів відбулося 17:55 год. Працівників СБУ була дуже велика кількість, близько 20 чоловік, і лише один показав посвідчення. Їй було вручено та встановлено мікрофони з камерою. Її було чітко ознайомлено з інструкцією, як і що вона повинна зробити, і куди саме має зайти.
		Попередньо з ОСОБА_7 вона домовилася, що поверне йому борг, так як ОСОБА_15 має з нею розрахуватися.
		Коли зайшла в кабінет, то ОСОБА_7 палив, і вона не пам`ятає чітко куди саме поставила гроші, здається йому в кишеню. Їй погрожували працівники СБУ, якщо не передасть кошти негайно, то їй загрожуватиме 5 років позбавлення волі. Кошти, які вона мала передати ОСОБА_7 у післяробочий час, чи інший день носили характер повернення позики. 05 числа, після того, як були вчинені дії по передачі коштів ОСОБА_7 , працівниками СБУ чинився тиск на неї, який полягав у залякуванні, погрозах її сім`ї та ненаданні своєчасної медичної допомоги. Після передачі коштів, їй стало погано, два рази вона втрачала свідомість, не дозволили секретарю до неї підійти. Після чого завели її в ліфт і повезли у прокуратуру. Там продовжували допитували близько 2 годин. На той час стан здоров`я був незадовільний, оскільки загострився приступ алергії. На наступний день 06 травня 2016 року вона звернулася за медичною допомогою, про що є підтверджуючі документи, а саме, виписка та лікарняний лист. Працівники СБУ приходили до неї в лікарню зранку, в неділю, та знову відбувалася розмова про те, що вона неправильно себе поводить. 
		Коли в неї вилучали кошти, на «циганці», працівниками СБУ здійснювалася відеофіксація. Вважає, що вказане відео відсутнє у матеріалах справи через численні порушення. Працівники СБУ відвезли її від приміщення Управління Національної поліції в Тернопільській області до готелю «Чайка». Процедура вилучення коштів проводилася працівниками СБУ, шляхом вилучення їх із сумочки, після чого кинули їх у багажник автомобіля. Інші кошти, які вручали для передачі ОСОБА_7 , їй надали в машині марки «Хюндай» ВО0304 біля адмінбудинку Управління ДАБІ у Тернопільській області, вже після того як на неї закріпили відеокамеру та мікрофон. 
		Ті кошти, які вона передала ОСОБА_7 не були вручені, згідно протоколу, і не впевнена чи там взагалі були грошові кошти.
		Жодної згоди на те, щоб на неї одягали відеокамеру та мікрофони вона не давала.
		Заява була написана нею власноручно, під диктовку і тиском двох працівників СБУ в машині під міським відділом поліції. Реєструвати її вона особиста не передавала, тому реєстрація на заяві не відповідає дійсності.
		Щодо вказаних відомостей у заяві про те, що вона повинна передати кошти ОСОБА_7 за подальше її працевлаштування, тобто прийняття на роботу пояснила, що на той час вона вже була офіційно працевлаштована, згідно наказу голови ДАБІ України і ОСОБА_7 немає жодного відношення щодо прийняття її на роботу. 
		Погодилася на усі ці дії у зв`язку із моральним тиском працівниками СБУ та погрозами ув`язненням.
		Згідно розписки, вона позичила у ОСОБА_19 60000 грн., даний борг існує та не повернутий.
		Їй було вказано, що лише після виконання усіх інструкцій працівників СБУ її відпустять додому.
		Допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_20 суду показала, що станом на 25 березня 2016 розповсюджувалися повноваження Управління ДАБІ в Тернопільській області щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території м.Тернополя та уповноважені працівники управління мали завершити розпочату 25.03.206 року перевірку бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із повним вжиттям заходів реагування.
		Розпочата перевірка була ініційована працівниками ДАБІ в Тернопільські області і повинна була бути передана працівникам міського ДАБІ. Перевірка вважається закритою, коли складені відповідні протоколи та постанови про стягнення штрафів. На протязі певного періоду часу визначеному законодавством документи передаються юристу, який надалі звертається або до державного виконавця, або до суду.
		На її думку дана перевірка була проведена уповноваженим на те органом, були складені відповідні документи реагування, які повинні бути в управлінні, не передавитися в міський відділ у зв`язку із передачею повноважень.
		Справа вважається завершеною і підшивається тоді, коли є всі відповідні документи з накладенням та сплати штрафних санкцій, відомості про перебуванні в ДВС.
		До основних завдань Управління ДАБІ в Тернопільській області станом на березень 2016 року відноситься забезпечення реалізації державного архітектурного будівельного нагляду та контролю на території області та в тому числі в місті Тернополі. 
		Управління ДАБІ в Тернопільській області, як юридична особа має право ставити питання про зупинення підготовчих чи будівельних робіт, проте питання щодо знесення об`єктів, як самовільно збудовані, які не мають права на життя - вирішує суд, це не компетенція управління, управління виступає лише ініціатором. Надалі виконавча служба ставить питання щодо знесення даного об`єкту. Таким чином інспекція не вправі вирішувати питання про знесення об`єкту, вона лише може вказати, чи об`єкт самочинно збудований, чи ні. Якщо об`єкт збудований самочинно на чужій земельній ділянці, тоді повинно стояти питання про знесення цього об`єкту у судовому порядку, якщо ж об`єкт збудований на своїй земельній ділянці, тоді його потрібно узаконювати у судовому порядку. Якщо ставиться питання про знесення самовільно збудованого об`єкту, тоді дається припис на підставі складеного акту перевірки, протоколу та постанови. У приписі повинно бути вказано, чи привести земельну ділянку у початковий стан і добровільно звільнити земельну ділянку або привести до вимог чинного законодавства, і дається певний час на виконання вказаного припису. Якщо замовник не виконав припис, він ще раз йде на перевірку і юрист управління з позовом звертається до суду. Інспектор, який видав припис звертається до юриста для вирішення питання щодо надання ще одного припису, чи вирішувати питання шляхом звернення до суду щодо звільнення земельної ділянки від забудови. 
		Начальник управління ДАБІ здійснює загальне керівництво діяльністю управління.
		Бар «Корона» проходила по документах і рахувалася як фізична особа, тому штрафні санкції визначає КУпАП, де зазначена сума штрафу. В даному випадку, власника ОСОБА_15 було оштрафовано як фізичну особу.
		На її думку штраф, який накладений на фізичну особу ОСОБА_15 у сумі 8500 грн. є правомірним, а штраф 120000грн.- ні, оскільки він не являється юридичною особою.
		На момент даних подій, що мали місце у квітні 2016 року штраф в розмірі 120000 грн. був відсутній.
		За всі 7 років практики роботи у службі жодного разу знесення будівлі не було.
		ОСОБА_7 , як керівник, не мав права накладати штрафи на працівників господарської діяльності, оскільки це входить в повноваження інспектора будівельного нагляду. Процедура скасування штрафу відбувається лише через звернення в суд. 
		ОСОБА_7 до штрафних санкцій прямого відношення не мав. Тобто, штрафні санкції накладалися інспекторами, хто не згідний надалі звертався до суду.
		Допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_18 суду показав, що перебуваючи на посаді інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Тернопільській області з 2014 року за наслідками власного виявлення незаконного будівництва та при погодженні начальником управління ОСОБА_21 направлення на проведення перевірки у кінці березня 2016 року ним проведено позапланову перевірку з приводу дотримання архітектурно-будівельних норм при реконструкції кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_22 . За наслідками перевірки виявлено наступні порушення, а саме, другий поверх кафе-бару не введено в експлуатацію, на третьому поверсі проведено реконструкцію. Ним було притягнуто ОСОБА_22 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення в розмірі 8500 грн. ОСОБА_7 накладати адміністративне стягнення, чи його скасовувати не вправі був. У його справи, як інспектора, ОСОБА_7 не втручався, оскільки таких повноважень начальник не мав. Безпосереднім його керівником була ОСОБА_20 , а не ОСОБА_7 .
		Допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_23 суду показав, що був залучений 05.05.2016 року працівниками СБУ в Тернопільській області та слідчими прокуратури як понятий при проведенні огляду місця події за участі ОСОБА_16 . Вказаний огляд проводився по вул.Білецькій в м.Тернополі біля готелю «Чайка». В ході огляду ОСОБА_16 добровільно надала свої руки для огляду, з яких було зроблено змиви. Світіння хімікатів в УФ- світлі, що були попередньо нанесено на грошові кошти на руках ОСОБА_16 не було. Потім ОСОБА_16 видала гроші в сумі 50000 грн. із своєї сумки чорного кольору. Дані кошти знаходились у конверті. При цьому ОСОБА_16 повідомила, що вказані кошти отримала від ОСОБА_15 для подальшої передачі їх ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_16 погодилась на співпрацю зі слідством та подальшою передачею грошей начальнику Управління ДАБІ у Тернопільській області. Тоді працівниками СБУ надано ОСОБА_16 муляж грошей, оброблених спеціальною речовиною, шляхом нанесення спрею, що суттєво відрізнявся від справжніх грошей та встановлено на останню технічні засоби для контролю злочину. Після цього, вони з працівниками правоохоронних органів, другим понятим та ОСОБА_16 поїхали на вул.Шпитальну в м.Тернополі, звідки ОСОБА_16 пішла в приміщення Управління ДАБІ у Тернопільській області. Під час огляду місця події за участі ОСОБА_16 проводилась відеофіксація. Протокол огляду ним був підписаний на наступний день в приміщенні прокуратури Тернопільської області. Увесь час при огляді місця події він перебував біля ОСОБА_16 , остання жодних заяв не писала;
		Допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_24 надав суду показання аналогічні до показань свідка ОСОБА_23 ;
		Допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_25 суду показав, що залучався 05.05.5016 року працівниками СБУ в області та слідчими прокуратури як понятий при проведенні слідчої дії по огляду місця події за участі ОСОБА_14 . В ході проведення даної слідчої дії ОСОБА_13 у своєму службовому кабінеті добровільно видав грошові кошти в сумі 50 000 гривень, які з його слів отримав від ОСОБА_16 , а також добровільно надав для огляду свій піджак, на якому було світіння при УФ-освітленні спецречовини. Будь-якого тиску працівниками правоохоронних органів на ОСОБА_14 не чинилось. З рук ОСОБА_7 було проведено змиви. Із службового кабінету вилучили комп`ютер, планшет, два мобільних телефони. Протокол огляду ним був підписаний на наступний день в прокуратурі Тернопільської області. Дану слідчу дію він сприймав як обшук. Окрім цього, працівник СБУ його повідомив, що він буде залучений у якості понятого при проведенні обшуку;
		Допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_26 надав суду показання аналогічні до показань свідка ОСОБА_25 . 
		Окрім того, в ході судового розгляду були досліджені документи, на які прокурор послався як на докази у кримінальному провадженні:
		- заява ОСОБА_16 адресована начальнику Управління СБ України в Тернопільській області від 05.05.2016 року, у якій остання повідомила, що ОСОБА_7 зобов`язав її отримати неправомірну вимогу в його користь від ОСОБА_15 за не накладення штрафних санкцій, реєстрацію декларацій про початок та готовність до експлуатації кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У разі виконання вимог ОСОБА_7 , останній прийме ОСОБА_16 на роботу в Управління ДАБІ у Тернопільській області. Враховуючи викладене, просить вжити необхідних заходів реагування;
		- розписка ОСОБА_16 від 05.05.2016 року, з якої вбачається, що остання надає добровільну згоду на участь у кримінальному провадженні щодо передачі ОСОБА_7 грошових коштів в сумі п`ятдесят тисяч гривень, які він через неї вимагав у ОСОБА_15 за оформлення необхідних документів щодо будівництва кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та не накладення на нього штрафних санкцій;
		- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2015 року про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення огляду 05.05.2016 року у ОСОБА_16 (контрольний взірець марлевого тампону, за допомогою якого проводились змиви правої та лівої рук ОСОБА_16 , змиви з правої та лівої рук ОСОБА_16 , грошові кошти в розмірі 50000 грн.);
		- протокол огляду грошових коштів від 09.05.2016 року, а саме, грошей в розмірі 50000 грн., вилучені в ході огляду місця події 05.05.2016 року;
		- постанова старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_27 від 09.05.2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42015210000000133 від 19.10.2015 року, а саме: грошових коштів в розмірі 50000 грн., марлевого тампону, за допомогою якого проводилися змиви з лівої та правої рук ОСОБА_16 ;
		- висновок судово-хімічної експертизи, що проведена на підставі постанови слідчого №2-214/16 від 13.06.2016 року, згідно якого встановлено, що на зворотних сторонах банкнот Національного банку України виявлено невидимі при денному освітленні нашарування речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів «ХАБАР» в УФ-освітленні;
		- висновок судово-технічної експертизи документів, що проведена на підставі постанови слідчого №1.1-208/16 від 17.06.2016 року, згідно якого 101 банкнота номіналом 500 грн., 8 банкнот номіналом 200 грн., 1 банкнота номіналом 100 грн., 1 банкнота номіналом 50 грн., 1 банкнота номіналом 20 грн., 2 банкноти номіналом 10 грн., 3 банкноти номіналом 1 грн. з відповідними серійними номерами відповідають встановленому зразку, тобто виготовлені на підприємстві, що здійснює випуск грошових знаків та цінних паперів для Національного банку України;
		- протокол огляду місця події від 05.05.2016 року, згідно якого при проведенні огляду службового кабінету начальника Управління ДАБІ в Тернопільській області, по вул.Шпитальна, 7 в м.Тернополі на 5 поверсі у ОСОБА_7 проведено змиви з правої та лівої рук, вилучено при добровільній видачі ОСОБА_7 з внутрішньої кишені піджака грошові кошти в розмірі 50000 грн., які він отримав від ОСОБА_16 купюрами по 500 грн. в кількості 100 шт., а також грошові кошти в розмірі 2293 грн., як повідомив ОСОБА_7 його заробітної плати, вилучено відеореєстратор з робочого столу ОСОБА_7 , яким здійснювався запис з камер відео-спостереження в коридорі, приймальній та кабінеті ОСОБА_7 , два мобільних телефони марки «Black Berry», що належать ОСОБА_7 , з робочого столу ОСОБА_7 ноутбук чорного кольору марки «Hp», системний блок від робочого комп`ютера з інвентарним номером 10400352, з тумбочки планшет коричневого кольору марки «Samsung»;
		- постанова старшого прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_28 від 05.05.2016 року про проведення освідування особи;
		- рапорт ст.оперуповноваженого в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області від 05.05.2016 року, відповідно до якого останній доповідає заступнику начальника Управління УСБУ в Тернопільській області про те, що 05.05.2016 року у кримінальному провадженні №42015210000000133 під час затримання начальника Управління ДАБІ в Тернопільській області ОСОБА_7 за одержання неправомірної вигоди, слідчим прокуратури Тернопільської області із залученням співробітників ВБКОЗ Управління СБУ в Тернопільській області було здійснено два огляди місця події із проведенням відеофіксації: один у присутності ОСОБА_16 , інший  ОСОБА_7 . Проте, через технічні несправності відеофайл фіксації огляду місця події, який проводився в присутності ОСОБА_16 частково втрачений;
		- протокол затримання особи ОСОБА_7 від 05.05.2016 року в порядку ст.208 КПК України;
		- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 08.05.2016 року про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 116000 грн.;
		- лист першого заступника голови ДАБІ України №40-703-(802-2)5161 від 01.06.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 , згідно наказу ДАБІ України від 16.05.2016 року №339 «ОС» звільнено з посади начальника Управління ДАБІ у Тернопільській області за угодою сторін;
		- наказ ДАБІ України № 339 «ОС» від 16.05.2016 року про звільнення ОСОБА_7 16.05.2016 року з посади начальника Управління ДАБІ у Тернопільській області за угодою сторін;
		- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2016 року про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення огляду 05.05.2016 року службового кабінету ОСОБА_7 в приміщенні Управління ДАБІ в Тернопільській області;
		- протокол огляду грошових коштів від 09.05.2016 року;
		- постанова старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_27 від 09.05.2016 року про визнання речовини доказами, згідно якого у кримінальному провадженні №42015210000000133 від 19.10.2015 року визнано речовими доказами: імітаційні грошові кошти в сумі 50000 грн., марлеві тампони, за допомогою яких проводились змиви з лівої та правої рук ОСОБА_7 , піджак ОСОБА_7 , два мобільних телефони марки «Black Berry», ноутбук чорного кольору марки «Hp», системний блок від робочого комп`ютера з інвентарним номером 10400352, планшет коричневого кольору марки «Samsung», відеореєстратор;
		- висновок судово-хімічної експертизи, що проведена на підставі постанови слідчого №2-213/16 від 15.06.2016 року, згідно якого на банкнотах номінальної вартості по 500 грн. в кількості 100 шт., у ділянках піджака сірого кольору ОСОБА_7 виявлені невидимі при денному освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні;
		- постанова слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_29 від 11.07.2016 року про поміщення грошових коштів 2293 грн. на депозитний рахунок;
		- квитанція від 11.07.2016 року про передачу 2293 грн. на депозитний рахунок прокуратури Тернопільської області;
		- висновок комп`ютерно-технічної експертизи №7-74/16 від 06.06.2016 року, що проведена на підставі постанови слідчого, згідно якого на жорсткому диску Western WD3200AAJS-00L7A0, об`ємом 320 ГБ наданого системного блоку, вилученого 05.05.2016 року в ході огляду службового кабінету ОСОБА_7 , файлів, документів в форматі «Microsoft World», «Microsoft Exel», сканованих зображень документів, що містять слова «Корона», «Прохоренков» або позначки «Таємно», «Цілком таємно», «Для службового користування» не виявлено;
		- висновок комп`ютерно-технічної експертизи №7-72/16 від 02.06.2016 року, що проведена на підставі постанови слідчого, згідно якого на жорсткому диску Hitachi HTS542525K9SA00, об`ємом 250 ГБ ноутбуку HP Pavilion dv9700, вилученого 05.05.2016 року в ході огляду службового кабінету ОСОБА_7 , файлів, документів в форматі «Microsoft World», «Microsoft Exel», сканованих зображень документів, що містять слова «Корона», «Прохоренков» або позначки «Таємно», «Цілком таємно», «Для службового користування» не виявлено;
		- висновок комп`ютерно-технічної експертизи №7-70/16 від 04.07.2016 року, що проведена на підставі постанови слідчого, згідно якого в пам`яті мобільного телефону BlackBerry Z30 (IMEI) НОМЕР_1 файлів документів в форматі «Microsoft World», «Microsoft Exel», сканованих зображень документів, що містять слова «Корона», «Прохоренков» не виявлено.
		На флеш накопичувачі Transcend Micro SDHC, об`ємом 8 Гб, серійний номер 2463SG04P0YR, що міститься в мобільному телефоні BlackBerry RDU71CW (MEID DEC): НОМЕР_2 файлів документів в форматі «Microsoft World», «Microsoft Exel», сканованих зображень документів, що містять слова «Корона», «Прохоренков» не виявлено;
		   - висновок комп`ютерно-технічної експертизи №7-71/16 від 04.07.2016 року, що проведена на підставі постанови слідчого, згідно якого на жорсткому диску Samsung ST500DM005, об`ємом 500 ГБ, серійний номер S20BJ90CC80116, відеореєстратора AVG3104, серійний номер TZA2KP14300167, вилученого 05.05.2016 в кабінеті ОСОБА_7 містяться відеозаписи, створені в період з 08:39 30.03.2016 по 19:27 05.05.2016;
		   - висновок комп`ютерно-технічної експертизи №7-73/16 від 08.07.2016 року, що проведена на підставі постанови слідчого, згідно якого в пам`яті планшетного комп`ютера Samsung SM-T561, IMEI: НОМЕР_3 файлів документів в форматі «Microsoft World», «Microsoft Exel», сканованих зображень документів, що містять слова «Корона», «Прохоренков» не виявлено;
		   - протокол огляду місця події від 05.05.2016 року, згідно якого огляд місця події з бульвару Шевченка,10 м.Тернополя перенесено на територію поблизу готелю «Чайка», що в м.Тернополі по вул.Білецька, 52. В ході огляду у ОСОБА_16 вилучено грошові кошти в розмірі 50000 грн., які як остання повідомила, отримала від ОСОБА_15 та мала передати начальнику Управління ДАБІ в Тернопільській області ОСОБА_7 . Крім цього, в ході огляду проведено змиви з рук ОСОБА_16 з метою виявлення та фіксації слідів злочину.
		   У вказаному протоколі огляду ОСОБА_16 виклала свої письмові зауваження. Зокрема, ОСОБА_16 вказала, що у протоколі огляду місця події обставини, які проводилися 05.05.2016 року не відповідають дійсності, а саме: на запитання слідчого, чи знаходяться при ній грошові кошти, в якій сумі та кому належать, вона повідомила, що у її сумці є грошові кошти, які отримала від ОСОБА_15 , але що повинна передати ОСОБА_7 , тим паче за попередньою домовленістю, не повідомляла. Також, у протоколі не правильно вказано порядок дій працівників правоохоронних органів. Спершу виставлялися і просвічувались грошові кошти, а тільки після того робилися змиви і просвічування її рук. Грошові кошти, які знаходилися у конверті, в руки вона не брала ні ззовні, ні всередині. Отже, на її руках не могло бути ніякого світіння;
		- заява ОСОБА_15 від 04.05.2016 року на ім`я начальника Управління СБ України в Тернопільській області, у якій останній повідомив про вимагання у нього неправомірної вигоди з боку службових осіб Управління ДАБІ в Тернопільській області в особі начальника ОСОБА_7 у змові з ОСОБА_16 ;
		- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_30 від 21.04.2016 року, у якому останній повідомив керівництво про виявлення кримінального правопорушення. Зокрема, ОСОБА_13 та ОСОБА_31 , за попередньою домовленістю, протягом березня-квітня 2016 року вчиняють протиправні дії направлені на вимагання та одержання неправомірної вигоди від невстановленої особи за незастосування штрафних санкцій у розмірі 124 000 гривень та не ініціювання питання щодо знесення самочинно збудованого об`єкту містобудування, на якому Управлінням ДАБІ в Тернопільській області було проведено перевірку;
		- витяг з кримінального провадження №42015210000000133, згідно якого 19.10.2015 року внесені відомості до ЄРДР за ч.3 ст.368 КК України. Відповідно до фабули: начальник Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_13 вимагав та 05.05.2016 отримав через головного державного інспектора сектору по роботі з ліцензіатами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_16 , неправомірну вигоду від ОСОБА_15 в сумі 50 000 гривень, за не складання документів про порушення ОСОБА_15 вимог законодавства, не накладення штрафних санкцій в сумі 124 000 гривень та в подальшому не знесення приміщення кафе-бару «Корона», що у м.Тернополі по вул. Живова,7, а також вирішення питання реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
		- реєстр позапланових перевірок територіальними органами  структурними підрозділами ДАБІ у Тернопільській області 2016 р., згідно якого за результатами проведеної перевірки будівельних робіт кафе «Корона», вул.Живова, 9, м.Тернопіль, інспектором ОСОБА_18 складено акт від 28.03.2016 року про порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466;
		- реєстр приписів, виданих Управлінням ДАБІ у Тернопільській області в 2015 році, відповідно до якого за порядковим номером 35, матеріали щодо проведеної перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » передано до відділу архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради;
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 28.04.2016 року у кримінальному провадженні №42016210000000038 від 26.04.2016 року, за участю заявника ОСОБА_32 з використанням грошових коштів у сумі 18000 грн.;
		- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 06.05.2016 року з доданими до нього носіями інформації із аудіо та відеозаписами, а саме, розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_16 яка відбулась 05.05.2016 року в службовому кабінеті начальника Управління ДАБІ в Тернопільській області, в ході якої ОСОБА_16 передала грошові кошти в розмірі 50000 грн. ОСОБА_7 ;
		- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 06.05.2016 року з доданими до нього носіями інформації із аудіо та відеозаписами, а саме, розмови ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , яка відбулась 27.04.2016 року, у якій останні обговорюють зменшення суми неправомірної вигоди; 
		- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 06.05.2016 року з доданими до нього носіями інформації із аудіо та відеозаписами, а саме, оглянуто та зафіксовано імітаційні засоби схожі на грошові кошти у сумі 50000 грн., які оброблено спецпрепаратом «Промінь-1» та вручення їх ОСОБА_16 для подальшого використання під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої передачі імітаційних грошових коштів. Впроваджено ОСОБА_16 спеціальний технічний засіб з метою аудіо-, відеоконтролю особи. 05.05.2016 року близько 17 год. 28 хв. ОСОБА_16 зайшла в службовий кабінет начальника Управління ДАБІ у Тернопільській області, де в ході бесіди передала, а ОСОБА_7 отримав імітаційні грошові кошти в розмірі 50000 грн.;
		- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 06.05.2016 року, з якого слідує, що 05 травня 2016 року оперативними працівниками УСБУ в Тернопільській області було ідентифіковано, помічено люмінесцентним фломастером та оброблено спеціальним аерозольним препаратом "Промінь-1" грошові кошти в сумі 50 000 гривень. Після цього, вказані кошти та аудіо- і відеозаписуюча техніка вручені ОСОБА_15 для використання під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої передачі грошових коштів і подальшого відслідковування руху грошових коштів з метою підтвердження факту їх одержання ОСОБА_16 та встановлення факту передачі цих грошових коштів чи їх частини іншим службовим особам Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Тернопільській області. 05 травня 2016 року ОСОБА_15 в приміщенні Управління ДАБІ в Тернопільській області повідомив ОСОБА_16 , що хоче виконати вимогу ОСОБА_7 та передати їй частину грошових коштів у якості завдатку. Надалі ОСОБА_16 в салоні автомобіля ОСОБА_15 отримала грошові кошти в сумі 50 000 гривень;
		-висновок комп`ютерно-технічної експертизи №7-75/16 від 07.07.2016 року, що проведена на підставі постанови слідчого, згідно якого на жорсткому диску Western Digital WD3200AAKS-00UU3A0, об`ємом 320 ГБ наданого системного блоку інвентарний №10400299, виявлено 1 наявний файл, який містить слово «Корона». Даним файлом являється доповідна записка інспектора будівельного нагляду Управління ДАБІ у Тернопільській області ОСОБА_18 про виявлення об`єкту самочинного будівництва за адресою вул.Живова, 7 в м.Тернополі, об`єкту громадського харчування «Корона»;
		- постанова старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_27 про визнання речовими доказами від 11.05.2016 року, згідно якої у кримінальному провадженні №42015210000000133 визнано речовими доказами: системний блок робочого комп`ютера №1040029, журнал реєстрації постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування на фізичних осіб 2016 рік, журнал реєстрації направлень на позапланові перевірки, реєстр приписів, виданих Управлінням ДАБІ у Тернопільській області в 2015 році, реєстр позапланових перевірок, проведених територіальними органами - структурними підрозділами ДАБІ Тернопільська область 2016 р.;
		- протокол огляду від 11.05.2016 року, з якого вбачається, що серед оглянутих предметів, встановлено, що у діловому щоденнику ОСОБА_7 наявний запис на сторінці «12 лютий» під номером 2  «Корона»;
		- протокол обшуку від 06  10 травня 2016 року, яким зафіксовано предмети та документи, що було вилучено з п`ятого і сьомого поверхів приміщення Управління ДАБІ у Тернопільській області, за адресою вул.Шпитальна, 7 в м.Тернополі;
		- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 05.05.2016 року, згідно якої надано дозвіл у кримінальному провадженні №42016210000000038 від 26.04.2016р. на проведення обшуку в кабінетах та інших приміщеннях п`ятого і сьомого поверхів адмінприміщення Управління ДАБІ у Тернопільській області, за адресою вул.Шпитальна, 7 в м.Тернополі з вилученням документальних матеріалів;
		- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 05.05.2016 року, згідно якої надано дозвіл на проведення обшуку у кримінальному провадженні №42015210000000133 в домоволодінні ОСОБА_20 ;
		- протокол обшуку від 10.05.2016 року, відповідно до якого, в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_4 нічого не виявлено та не вилучено;
		- протокол обшуку від 06.05.2016 року, відповідно до якого за адресою АДРЕСА_4 , зазначених в ухвалі речей, грошових коштів, жорстких дисків, документів не виявлено;
		- ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 05.05.2016 року, згідно якої надано дозвіл у кримінальному провадженні №42016210000000038 від 26.04.2016р. на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 ;
		- протокол обшуку від 06.05.2016 року, відповідно до якого за адресою АДРЕСА_4 , зазначених в ухвалі речей, грошових коштів, жорстких дисків, записників не виявлено;
		- акт планової перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури №23П/15 від 20 жовтня 2015 року, відповідно якого з 15.10.2015 року по 20.10.2015 року проведено планову перевірку додержання суб`єктом господарювання ПП «Інвест-Родина». Під час перевірки, порушень суб`єктом господарювання ліцензійних умов не виявлено;
		- лист відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради №139/27 від 15.06.2016 року, відповідно до якого документи стосовно проведеної 28.03.2016 року працівниками Управління ДАБІ у Тернопільській області перевірки об`єкту «Корона» у відділ не передані;
		- витяг з наказу, виданого першим заступником Голови ДАБІ України ОСОБА_33 №317 «ОС» від 28.04.2016 року, згідно якого з 29 квітня 2016 року призначено ОСОБА_16 на посаду головного державного інспектора сектору по роботі з ліцензіатами Управління ДАБІ у Тернопільській області, як таку, що успішно пройшла стажування на цій посаді за переведенням зі Збаразької районної ради;
		- заява ОСОБА_16 на ім`я голови ДАБІ України ОСОБА_34 щодо призначення 
		на посаду головного державного інспектора сектору по роботі з ліцензіатами Управління ДАБІ у Тернопільській області, як таку, що успішно пройшла стажування на цій посаді за переведенням зі Збаразької районної ради;
		- висновок керівника стажування ОСОБА_7 , відповідно до якого останній зазначив, що рівень кваліфікації та ділові якості ОСОБА_16 відповідають вимогам для зайняття посади головного державного інспектора сектору по роботі з ліцензіатами Управління ДАБІ у Тернопільській області;
		- звіт про результати стажування ОСОБА_16 ;
		- особова картка форми №П-2ДС ОСОБА_16 ;
		- індивідуальний план стажування ОСОБА_16 ;
		- автобіографія ОСОБА_16 ;
		- заява ОСОБА_16 про зарахування на стажування;
		- положення про ДАБІ України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294;
		- протокол про результати аудіоконтролю особи від 04 червня 2016 року з доданим до нього носієм інформації із аудіозаписом, з якого вбачається, що 11 квітня 2016 року до ОСОБА_15 на вимогу ОСОБА_14 зателефонувала ОСОБА_16 та запросила його в приміщення Управління ДАБІ в Тернопільській області для розмови з начальником Управління - ОСОБА_21 . В ході даної розмови, яка відбувалась в службовому кабінеті ОСОБА_14 , останній, шляхом доведення до відому ОСОБА_15 можливості закриття та знесення кафе-бару «Корона», а також накладення штрафних санкцій в значних розмірах поставив вимогу виконання вказівок ОСОБА_16 від його імені з метою уникнення зазначених негативних наслідків, усвідомлюючи при цьому, що в силу наданих йому повноважень за займаною посадою він може поставити питання перед підпорядкованими працівниками про накладення штрафних санкцій на суму 124 000 гривень, а також вжиття заходів щодо закриття та знесення даного закладу як такого, що зведений з порушенням будівельних норм.
		Після розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на вимогу ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_15 про те, що йому потрібно надати ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, оскільки якщо ОСОБА_15 не виконає цієї вимоги, то на нього буде накладено адміністративне стягнення на суму 124 000 гривень та в подальшому будуть вжиті заходи щодо знесення приміщення кафе-бару «Корона», що в АДРЕСА_3 . При цьому зазначила, що у випадку надання неправомірної вигоди ОСОБА_7 посприяє у реєстрації декларацій на початок виконання будівельних робіт та готовності до експлуатації кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		27 квітня 2016 року відбулась розмова між ОСОБА_7 та ОСОБА_16 під час якої ними обговорюється сума неправомірної вигоди, яку повинен передати ОСОБА_15 за вирішення усіх питань та оголошується сума у «п`ять штук»;
		- постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Тернопільської області від 04.05.2016 року, згідно якої вирішено провести, починаючи з 04.05.2016 року строком 30 днів негласну слідчу (розшукову) дію  контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої передачі грошових коштів у сумі 50000 грн., які ОСОБА_15 через ОСОБА_16 повинен передати ОСОБА_7 ;
		- доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.04.2016 року в порядку ст.40 КПК України співробітникам ВБКОЗ УСБ України в Тернопільській області;
		- постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Тернопільської області від 05.05.2016 року, згідно якої вирішено провести, починаючи з 05.05.2016 року строком 30 днів негласну слідчу (розшукову) дію  контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої передачі імітаційних грошових коштів у сумі 50000 грн., які ОСОБА_16 повинна передати ОСОБА_7 ;
		- ухвала слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 22.04.2016 року, відповідно до якої надано дозвіл на здійснення аудіо-, відеоконтролю особи  ОСОБА_7 , в тому числі за адресою: АДРЕСА_5 , 5 поверх каб. б/н із написом на вхідних дверях « ОСОБА_7 », починаючи з 22 квітня 2016 року строком на два місяці;
		- ухвала слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 22.04.2016 року, відповідно до якої надано дозвіл на здійснення аудіо-, відеоконтролю особи  ОСОБА_16 , починаючи з 22 квітня 2016 року строком на два місяці;
		- наказ голови ДАБІ України №254 «ОС» від 05.04.2016 року про переведення ОСОБА_7 з 05.04.2016 року на посаду начальника Управління ДАБІ у Тернопільській області;
		- ухвала слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 26.08.2016 року, згідно якої надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №42016210000000062 від 29.06.2016 за ч. 3 ст. 368 КК України інформації, отриманої в результаті проведення оперативно-розшукових заходів, а також негласних слідчих ( розшукових ) дій, що долучена до кримінального провадження №42015210000000133 від 19.10.2015, яка міститься у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №69/14-4011 від 02.06.2016, протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №69/14-4012 від 02.06.2016, а також на оптичному носії інв. №1234; протоколі про результати аудіоконтролю особи №69/14-4013 від 02.06.2016, а також оптичному носії інв. №1235; протоколі про результати аудіоконтролю особи №69/14-4029 від 04.06.2016, а також оптичному носії інв. №1487; протоколі про результати аудіоконтролю особи №69/14-4033 від 04.06.2016, а також оптичному носії інв. №1488;
		За клопотанням сторони захисту судом долучені до матеріалів кримінального провадження та досліджені в судовому засіданні:
		- розписка ОСОБА_16 від 14.03.2016 року про отримання від ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 60000 грн. із зобов`язанням повернути позику до 01.05.2016 року;
		- відповідь на адвокатський запит Управління ДАБІ у Тернопільській області №40-1019.1.12/352-18 від 26.02.2018 року, згідно якої повідомлено, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		Враховуючи вищенаведене. під час зазначеної у адвокатському запиті перевірки питання про знесення чи демонтаж об`єкту будівництва не піднімалося, оскільки за результатами перевірки замовнику видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
		Крім цього повідомляємо, що під час зазначеної перевірки питання стосовно наявності земельної ділянки кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 не піднімалося, оскільки реконструкція цього об`єкту відбувалась в межах існуючих фундаментів будівлі, на яку замовник надав правовстановлюючі документи (договір оренди);
		- відповідь на адвокатський запит Управління ДАБІ у Тернопільській області №40-1019.1.6/1306-17 від 22.05.2017 року, згідно якої повідомлено, що 28.03.2016 року головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_18 проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_3 (реконструкція) замовник будівництва ОСОБА_22 .
		Під час перевірки інспектором виявлено порушення містобудівного законодавства, про що ОСОБА_22 видано приписи про усунення порушень та накладено штрафні санкції шляхом винесення постанови про справі про адміністративне правопорушення в сумі 8500,00 гривень.
		Суд, безпосередньо дослідивши наведені вище докази сторони обвинувачення та сторони захисту у їх сукупності, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дійшов до наступного висновку.
		При аналізі доказів сторін кримінального провадження, суд керується такими вимогами кримінального процесуального закону. Так, у відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно з приписами ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Виходячи з положень ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
		Аналізуючи показання свідків з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до наступних висновків.
		Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , що були понятими при огляді місця події у своїх показаннях повідомили, що біля готелю «Чайка» працівниками СБУ проводилася відео фіксація огляду місця події та передачі муляжу грошових коштів, проте у матеріалах провадження даний відеозапис відсутній, оскільки згідно довідки СБУ він знищений. 
		Окрім цього, свідки повідомили, що при просвічувані рук ОСОБА_16 було відсутнє характерне світіння хімікатів в ультрафіолетовому світлі, що були попередньо нанесені на грошові кошти працівниками СБУ. Також зазначили, що муляж грошових коштів переданий ОСОБА_16 мав значні візуальні відмінності та міг бути легко відрізнений від справжніх банкнот, а раніше отримані справжні кошти від ОСОБА_15 в ОСОБА_16 працівники СБУ вилучили. Обидва повідомили, що співробітництво з слідством ОСОБА_16 було запропоновано саме працівниками СБУ, а написання останньою заяви про обвинувачення ОСОБА_7 в СБУ 05 травня 2016 року вони заперечують, оскільки ОСОБА_16 нікуди не відлучалася та у приміщення СБУ в м. Тернополі після огляду не заїжджали, оскільки відразу після огляду біля готелю «Чайка» поїхали на вул. Шпитальну до Управління ДАБІ в Тернопільській області.
		Обидва підтверджують факт підписання протоколу огляду в приміщенні прокуратури не в момент його складання , а на наступний день після фактичного проведення огляду, тобто 06 травня 2016 року.
		Свідок ОСОБА_18 , перебуваючи на посаді інспектора Управління ДАБІ у Тернопільській області у свідченнях зазначає, що перевірка кафе-бару проводилася з його особистого виявлення, ОСОБА_7 жодних вказівок стосовно проведення перевірки кафе-бару «Корона» йому не надавав. Як начальник він повноважень про накладання чи скасування штрафів не має, протоколи і постанови начальник Управління ДАБІ у Тернопільській області не складає, не затверджує і не скасовує. Жодних вказівок ОСОБА_7 свідку ОСОБА_18 до подання направлення на перевірку не надавав. На час проведення перевірки перебував у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_20 . Штраф в розмірі 8500 грн. за порушення містобудівного законодавства на кафе-бар «Корона» свідок накладав самостійно, без погодження чи вказівки ОСОБА_7 . 
		Свідок ОСОБА_20 у показах підтвердила відсутність у ОСОБА_7 фактичних повноважень по накладанню чи скасуванню штрафів щодо перевірки кафе-бару «Корона». Зазначає, що вона також перевірки не проводила, а на аудіо записах наявних у матеріалах справи висловлювала свою особисту думку щодо вказаних порушень кафе-бару. Також свідок стверджує, що можливість накладення штрафу у розмірі 124 тис. гривень є неправомірним та не можливим в принципі на кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки цей штраф застосовується лише щодо юридичних осіб, проте штраф у розмірі 8500 гривень накладено на її думку з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки застосований до фізичної особи. 
		Також ОСОБА_20 підтвердила, що з квітня 2016 року було прийнято на законодавчому рівні положення, що усі повноваження Управління ДАБІ в Тернопільській області по м. Тернопіль передано до повноважень спеціального органу Тернопільської міської ради і тому після 01.04.2016 року Управління ДАБІ в Тернопільській області не здійснювало свої повноваження по даній адміністративній одиниці. 
		Свідок ОСОБА_16 в ході допитів зазначає, що з ОСОБА_15 вона знайома близько 5 років тому, вони познайомились в його закладі «ДЕНЬ І НІЧ» на масиві Дружба у м. Тернополі. Наприкінці березня 2016 року вона знаходилася у закладі « ДЕНЬ І НІЧ», де зустріла ОСОБА_15 . В ході розмови вона повідомила, що пройшла стажування в Управлінні ДАБІ Тернопільської області і має намір там в подальшому працювати. Він їй повідомив, що збудував бар «Корона» по вул.Живова в м.Тернополі без документів і зараз має багато проблем із цим. Свідок повідомила, що по дружньому може дізнатися в чому там проблема. 
		На початку квітня 2016 року ОСОБА_15 зателефонував на мобільний телефон свідка та запитав чи вона цікавилась про його об`єкт, на що остання повідомила, що ще в процесі з`ясування. Після цієї розмови, оскільки вона особисто добре знає на той час начальника Управління ДАБІ у Тернопільській області ОСОБА_7 і вони з ним добрі друзі, вона приїхала до нього в службовий кабінет за попередньою домовленістю по телефону. Вона з ОСОБА_7 , а інколи з іншими працівниками обговорювали питання, як можливо в межах законодавства мінімізувати проблеми з даною забудовою для знайомого ОСОБА_15 . Суть розмов зводилась про зменшення штрафних санкцій, якщо буде можливість до мінімальної межі, а саме, до 5 тисяч гривень. Також вони обговорювали, що необхідно буде допомогти ввести даний об`єкт в експлуатацію через ОСОБА_35 , який очолював міський ДАБІ, тому що з 1 квітня 2016 року усі повноваження ДАБІ в Тернопільській області передані по м.Тернополю Тернопільській міській раді. В ході розмов, ОСОБА_7 негативно та різко відносився до даного об`єкту, оскільки було наявно багато порушень містобудівного законодавства, однак свідок просила все-таки допомогти. 
		У квітні місяці вона організувала ОСОБА_15 зустріч з ОСОБА_7 , щоб вони між собою поговорили. Про що саме вони говорили їй не відомо. І більше вони не зустрічались з цього приводу. 
		Окрім цього ОСОБА_15 в одній з розмов на початку квітня, запитав свідка чи вона не має знайомих ріелторів. Вона повідомила, що може йому допомогти. На скільки вона пригадує він хотів продати однокімнатну квартиру на першому поверсі у закладі «ДЕНЬ І НІЧ» і зміна цільового призначення. Ріелтори ходили і оцінили цю квартиру і показували її потенційним покупцям. Також він в розмові ще попросив посприяти його товаришу по введенню в експлуатацію будинку в Підгородньому. 
		Після цих всіх розмов, свідок зрозуміла, що ОСОБА_15 намагається її використовувати у своїх питаннях і при цьому безкоштовно. Також на нього почали нарікати її знайомі ріелтори, що він, то продає квартиру, то не продає, змінював ціни, тощо. Тоді ОСОБА_16 прийняла рішення ОСОБА_15 озвучити оплату своєї роботи. Під поняттям своєї роботи вона мала на у вазі консультативні послуги (які документи і куди подати по квартирі, зміна цільового призначення, пошук ріелторів, питання будинку товариша в с.Підгороднє). 
		Враховуючи, що ОСОБА_15 є заможнім і він її завантажив великою кількістю роботи, то вона йому вирішила озвучити суму 5 тисяч доларів, на яку він спершу погодився. Але через деякий час, він усвідомив, що це забагато і попросив знижку. Вона вирішила погодитися, бо кошти і так її задовольняли, і вони зійшлись на 4 тисячах доларів США.
		Тому вона була впевнена, що 05 травня 2016 року ОСОБА_15 передав їй половину цієї суми за консультативні послуги. Ці послуги не носили жодного незаконного характеру.
		Також свідок пояснила, що працівники СБУ в Тернопільській області заставили її написати відповідну заяву на ім`я начальника УСБУ в Тернопільській області. У вказаній заяві вона зазначила, що ОСОБА_7 зобов`язав озвучити його вимогу та отримати неправомірну вигоду в його користь від громадянина ОСОБА_15 за не накладення штрафних санкцій, реєстрацію декларації про початок та готовність до експлуатації кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Також у заяві вона зазначала, що тільки у разі виконання вимог ОСОБА_7 він прийме її на роботу в Управління ДАБІ у Тернопільській області. Свідок зазначила, що заява, яка була написана 05 травня 2016 року була чітко продиктована працівниками Служби Безпеки України та вона її написала лише під страхом того, що її сім`ї може загрожувати небезпека та тюремне ув`язнення, а за змістом вона не відповідає її справжній волі. 
		ОСОБА_7 не міг жодним чином сприяти у влаштуванні на роботу, на якій вона уже працювала у травні 2016 року. Прийняття її на роботу та звільнення з неї вирішується лише головою ДАБІ України, а не ОСОБА_7 . 
		ОСОБА_7 не мав жодним чином допомагати у вирішені питань по даному кафе-бару за якусь винагороду, чи за вчинення дій в інтерсах ОСОБА_15 . ОСОБА_7 допомагав їй як товариш, оскільки вона його про це попросила. 
		Працівники Служби безпеки України пояснювали їй те, що лише у випадку чіткого виконання їхніх інструкцій вони відпустять її додому. Також вони її попередили, що у випадку, якщо вона відмовиться діяти, згідно їхніх інструкцій, то дуже швидко пошкодує про це і ще довго буде мати серйозні проблеми, оскільки в одержанні неправомірної вигоди звинуватять саме її. 
		Незважаючи на її незадовільний фізичний стан, вони змусили її виконувати подальші вказівки. Кошти, які були імітаційні, не справжніми (справжні кошти, які їй передав ОСОБА_15 в неї працівники СБУ вилучили), згідно інструктажу вона повинна була в приміщені кабінету передати ОСОБА_7 . Свідок зазначила, що фактично вона мала повернути раніше отриману позику ОСОБА_7 , про що вони в цей же день домовились, а не неправомірну вигоду, як це все подали працівники СБУ. 
		06 травня 2016 року вона поступила на стаціонар в неврологічне відділення Тернопільської обласної клінічної комунальної психоневрологічної лікарні.
		На лікуванні вона перебувала з 06 травня 2016 року по 17 травня 2016 року включно.
		Також показання ОСОБА_16 та ОСОБА_7 повністю узгоджуються в частині повернення йому нею частини позики, згідно укладеної розписки у березні 2016 року та підтверджує щодо його обізнаності з наявною домовленостю останньої з ОСОБА_15 про надання йому нею консультацій та домовленостей про оплату таких послуг. 
		Системний аналіз показів ОСОБА_15 дає підстави суду вважати, що він дійсно з дружиною самовільно без документів збудували кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і за це на нього було накладено штраф. Однак, він не може назвати конкретних послуг які надавалися ОСОБА_16 , натомість зазначає, що остання, вирішувала питання стосовно здачі його приміщення в експлуатацію, без зазначення будь-яких корупційних дій. Стверджує, що при особистій розмові з ОСОБА_7 останній неправомірну вигоду взагалі не вимагав і нічого йому такого не озвучував, а лише зазначив, щоб для вирішення своїх питань свідок поспілкувався з ОСОБА_16 , при цьому не зазначаючи конкретних дій та попередив, що тепер кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не знаходиться в підпорядкуванні Управління ДАБІ в Тернопільській області. Підтверджує, що ОСОБА_16 дійсно надавала консультації його знайомому та виступала посередником між ним та ріелторами і оцінювачами. Свідок не перевіряв повноваження ОСОБА_7 та ОСОБА_16 і зі слів останньої дізнався про можливість вирішення питань стосовно здачі приміщення кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в експлуатацію. ОСОБА_15 у своїх показах не зазначив, які саме корупційні дії вчиняли ОСОБА_16 , чи ОСОБА_7 . 
		Окрім цього, свідок вказує, що про надання неправомірної вигоди з ОСОБА_7 взагалі не домовлявся і такої домовленості в них взагалі не було і також не було жодного вимагання неправомірної вигоди.
		Разом з цим, відповідно до наданих стороною захисту відповідей на подані адвокатські запити, вбачається, що дійсно за порушення містобудівного законодавства на ОСОБА_22 за порушення містобудівного законодавства по будівництву кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » інспектором 28.03.2016 року накладено штраф 8500 грн. та внесно припис. Питання знесення даного об`єкту не вирішувалось і демонтаж не проводився, тому суд, вважає в цій частині показання свідка ОСОБА_15 неспроможними і такими, що не узгоджуються з показаннями, допитаних під час судового розгляду свідків сторони обвинувачення та дослідженими доказами в їх сукупності. 
		Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
		З урахуванням наведеного, показання свідка ОСОБА_15 , суд вважає не щирими, не логічними і недостовірними, тобто такими, що критерію поза розумним сумнівом не відповідають, а тому відкидає їх як доказ обвинувачення.
		Таким чином, жоден з допитаних в судовому засіданні свідків обвинувачення не зазначив будь-яких обставин, які б спростовували доводи обвинуваченого про його невинуватість в інкримінованому йому злочині.
		У зв`язку з цим, оскільки покази зазначених свідків стороною обвинувачення не спростовані, у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що дані свідки дали неправдиві покази щодо зазначених обставин. 
		 
		З огляду на вимоги ч. 2 ст. 86 КПК України, докази здобуті з порушенням вимог ст. 214 КПК України є не допустимими і не можуть бути використані при прийняті процесуальних рішень, на них не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		У клопотанні від 18.10.2017 року в рамках судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст. 368 КК України, прокурор відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_9 просив надати можливість для відкриття стороні захисту документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих дій та долучення вказаних документів до матеріалів судової справи. 
		А саме, прокурором надано: 
		-    Клопотання про дозвіл на продовження негласних слідчих ( розшукових ) дій від 20.04.2016 року 
		-    Клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих ( розшукових ) дій від 21.04.2016 року 
		-    Доручення про проведення негласних слідчих ( розшукових ) дій від 22.04.2016 року 
		-    Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.05.2016 року із супровідним листом
		-    Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.05.2016 року із супровідним листом
		-    Ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 22.04.2016 року 
		Однак, долучені вказані документи до матеріалів судового провадження підлягають визнанню недопустимими доказами судом, оскільки відомості, отриманні у результаті, проведення оперативно-технічних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, що містяться в документах та додатках до них не були відкриті обвинуваченому та стороні захисту під час досудового розслідування. 
		Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 290 КПК України, прокурор зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які документи. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
		Згідно ч. 9 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
		Частина 12 ст. 290 КПК України чітко визначає, що у випадку не здійснення стороною кримінального провадження відкриття матеріалів відповідно до положень ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. 
		16.03.2017 року у Постанові Верховного Суду України за результатами розгляду справи №5-364кс16 Верховний Суд України сформулював висновок про те, як саме повинні застосовуватися норми права, що були неоднаково застосовані судами різних інстанцій.
		Даний правовий висновок викладений наступним чином:
		«Фактичні дані, отримані в результаті проведення оперативної закупки можуть бути визнані належними та використані як докази, а саме як документи, у кримінальному провадженні за умови, якщо вони були отримані в порядку, передбаченому КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
		Не відкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них недопустимими, як докази.
		Підтверджуючи дану правову позицію, 12.10.2017 року Верховний Суд України прийняв постанову за результатами розгляду справи № 5-237кс(15)17, у якій встановив невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України у справі № 5-364кс16 від 16.03.2017 року.
		Тому, з врахуванням правових позицій та висновку Верховного Суду України,сторона обвинувачення, порушуючи вимоги ч. 12 ст. 290 КПК України, не може довести законність, а отже і допустимість, доказів, отриманих у ході проведення оперативно-технічних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій.
		Окрім цього, Верховний Суд України у Постанові від 12.10.2017 року висловлює правову позицію, яка полягає у тому, що відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності, чи отримати менш суворий вирок. Це право (і, відповідно, обов`язок держави) було підтверджено Європейським Судом з прав людини у справі «Джасперс проти Сполученого Королівства» від 16 лютого 2000 року. Таке правило стосується й матеріалів, які можуть викликати сумнів щодо доказів, наданих обвинувачем.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. 
		Відповідно до згаданого рішення Конституційного Суду України положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135-ХП від 18.02.1992 «Про оперативно-розшукову діяльність», особою не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
		У вказаному рішенні Конституційного Суду України, визнаватися допустимими і використовуватися, як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Конституція України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Так, головним обов`язком держави проголошено забезпечення прав і свобод людини, а отже, правоохоронні органи та суд при встановленні істини під час досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження зобов`язані дотримувати гарантій прав і свобод людини і громадянина, закріплених у Конституції (ч.2 ст. З Конституції України) та в інших законах України.
		За ч. 1 ст. 87 КПК передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, суд має оцінити кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності.
		 З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що слідчий та прокурор, не ознайомивши ні обвинуваченого, ні його захисника в ході завершення досудового розслідування кримінального провадженні, при цьому маючи можливість їх подати, оскільки дані документи існували та були відомі сторонні обвинувачення на момент завершення розслідування, приховали відомості, отриманні у результаті, проведення оперативно-технічних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій і не відкрили їх стороні захисту. Подання вказаних документів під час судового розгляду є порушенням норм КПК України та права на захист від висунутого обвинувачення, оскільки прокурор не обґрунтував чому саме на даній стадії процесу вказані докази подаються, і що перешкоджало їх подання на стадії досудового провадження, так як подані письмові документи не здобуті прокурором в ході судового розгляду справи, а були здобуті на стадії досудового розслідування і тому не можуть бути прийняті судом як додаткові докази здобуті в ході судового розгляду.
		Тому, суд вважає, що слід визнати недопустимими доказами всі відомості, отриманні у результаті, проведення оперативно-технічних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, що містяться в документах та додатках до них у даному кримінальному провадженні, а саме:
		-    Клопотання про дозвіл на продовження негласних слідчих ( розшукових ) дій від 20.04.2016 року; 
		-    Клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих ( розшукових ) дій від 21.04.2016 року;
		-    Доручення про проведення негласних слідчих ( розшукових ) дій від 22.04.2016 року; 
		-    Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.05.2016 року із супровідним листом;
		-    Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.05.2016 року із супровідним листом;
		-    Ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 22.04.2016 року 
		Крім цього, надані прокурором документи не відповідають безпосередньо дослідженим в ході судового розгляду справи фактичним даним. Зокрема, стороною обвинувачення надано для долучення до матеріалів судового провадження два супровідних листа прокурора ОСОБА_36 , скерованих полковнику СБУ ОСОБА_37 для виконання постанов про проведення контролю за вчиненням злочину. Так у постанові про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.05.2016 року зазначається , що ОСОБА_16 дала добровільну згоду на участь у кримінальному провадженні і відсутні дані, які б свідчили про вплив правоохоронців на поведінку даної особи будь-яким способом і ОСОБА_16 добровільно має намір контрольовано передати кошти ОСОБА_7 . Однак, будучи допитана в судовому засіданні ОСОБА_16 спростувала дані твердження і повідомила, що усі дії 05.05.2016 року були вчиненні під прямим психологічним тиском працівників СБУ та все , що вона робила це була провокація на надання коштів. Підтвердженням цього є те, що ОСОБА_16 значний час проходила стаціонарне лікування в обласній клінічній лікарні після здійснення щодо неї протиправних дій щодо змушування її передати врученій їй кошти ОСОБА_7  і подані нею заяви не відповідали її дійсному волевиявленню. 
		Також, під час судового розгляду кримінального провадження, сторона обвинувачення надала суду як докази протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 протокол про результати контролю за вчинення злочину від 28 квітня 2016 року про вручення заявнику ОСОБА_38 коштів в розмірі 18 тисяч гривень для подальшої передачі їх службовим особам Управління ДАБІ в Тернопільській області. Даний протокол не може бути допустимим та належним доказом у даному провадженні, оскільки прокурор не повідомив, яким чином даний протокол має відношення до предмету доказування обставин злочинних дій ОСОБА_7  зазначених в обвинувальному акті. В протоколі також зазначається, що він складений в ході досудового провадження № 42016210000000038 від 26.04.2016 року, а предметом розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у суді є провадження № 420152100000000133 від 19.10.2015 року та № 42016210000000062 від 29.06.2016 року, тобто це документ, який жодним чином немає відношення до провадження, яке розглядається в суді, а стосується іншого кримінального провадження.
		У долученому протоколі про результати контролю за вчинення злочину від 06.05.2016 року на виконання постанови прокурора від 05.05.2016 року про проведення контролю за вчиненням злочину зазначається, що 04 травня 2016 року було оглянуто, оброблено спецпрепаратом та зафіксовано шляхом виготовлення ксерокопій імітаційні кошти в сумі 50 тисяч гривень для передачі їх ОСОБА_7 від ОСОБА_16 . Зазначені в протоколі дані не відповідають обставинам справи, оскільки ці події мали місце із показів ОСОБА_16 та допитаних в суді понятих, які були залучені працівниками прокуратури та СБУ не 04 травня 2016 року, а безпосередньо перед їх передачею ОСОБА_7 тобто 05 травня 2016 року біля готелю «Чайка» в Тернополі. Про те, що вказані кошти не могли 04.05.2016 року оглядатися, оброблятися спецпрепаратами та зафіксованими шляхом виготовлення ксерокопій є те, що заява ОСОБА_16 про передачу таких коштів датується лише 05 травня 2016 року. Крім цього, викликає сумнів у суду вчинення дій працівниками СБУ 04 травня 2016 року щодо передачі коштів на виконання постанови прокурора від 05.05.2016 року, тобто всі дії виконані ще до винесення постанови прокурором, тому суд вважає їх очевидно незаконними.
		Як доказ доведеності винуватості ОСОБА_7 , сторона обвинувачення вбачає наявність цілого ряду проведених негласних розшукових дій, які відображені в наступних документах:
		-    протоколи про результати аудіо-відео контролю особи від 04.05.2016 року, проведених на підставі Ухвал слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 21.10.2015 року, 18.12.2015 року, 22.02.2016 року за період з 22 жовтня 2015 року по 10 листопада 2015 року; 
		-    протоколи про результати аудіо-відео контролю особи від 04.05.2016 року, проведених на підставі Ухвал слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 21.10.2015 року, 18.12.2015 року, 22.02.2016 року, 22.04.2016 року за період з 22 жовтня 2015 року по 11 квітня 2016 року; 
		-    протоколи про результати аудіо контролю особи від 03.06.2016 року, проведених на підставі Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 02.09.2015 року за період з 02 вересня 2015 року по 18 жовтня 2015 року
		-    протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.06.2016 року, проведених на підставі Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 02.09.2015 року за період з 02 вересня 2015 року по 18 жовтня 2015 року.
		Вказані вище протоколи, суд визнає недопустимими доказами, оскільки не відкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК України після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них недопустимими як докази, оскільки стороною обвинувачення не надано і не відкрито ні під час досудового так і судового розгляду справи Ухвали слідчого судді Апеляційного суду від 21.10.2015 року, 18.12.2015 року, 22.02.2016 року та Ухвалу слідчого судді Апеляційного суду від 02.09.2015 року на підставі яких були здобуті дані , що відображені у долучених до матеріалів справи протоколи, а прокурором в судовому засіданні долучено лише Ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 22.04.2016 року. 
		Також, суд визнає недопустимим доказом ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 26 серпня 2016 року, оскільки, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. 
		В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які клопотання прокурора про використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні.
		Крім цього, суд вважає, що при проведенні огляду місця події наявні наступні порушення норм КПК України. Зокрема, 05 травня 2016 року о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_14 було затримано в порядку ст.208 КПК України. О 18 годині 30 хвилин в приміщені службового кабінету начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Тернопільської області ОСОБА_14 у м. Тернополі за адресою: вул. Шпитальна, 7, оперативними співробітниками відділу «К» ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області разом із слідчим слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_39 було проведено огляд, в ході якого було вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження грошові кошти, піджак, планшет марки Samsung, два мобільних телефони марки Blackberry - модель 9930 та Z-30, робочий ноутбук марки HP, системний блок а також сервер камер спостережень.
		06 травня 2016 року слідчий слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_40 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про проведення обшуку в приміщені службового кабінету начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції Тернопільської області ОСОБА_14 у м. Тернополі за адресою: вул. Шпитальна, 7, з метою пошуку та вилучення речових доказів, які мають значення для встановлення обставин, які являються предметом доказування у даному кримінальному провадженні а саме: грошові кошти, планшет марки Samsung, 2 мобільних телефони марки Blackberry - модель 9930 та Z-30, робочий ноутбук марки HP, системний блок а також сервер камер спостережень.
		Аналіз фактичних обставин проведення 05.05.2016 року оперативними співробітниками відділу «К» ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області разом із слідчим слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_39 дає достатні підстави суду вважати, що дана слідча (розшукова) дія, а саме огляд 05 травня 2016 року було проведено всупереч вимогам, визначеним ст.ст.234-236 КПК України, оскільки даний огляд, фактично за своїми ознаками вказував на обшук і проводився без ухвали слідчого судді та з порушенням вищенаведених вимог кримінального процесуального законодавства, які регламентують підстави та процесуальний порядок проведення даної слідчої (розшукової) дії.
		Згідно ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Неможливим є прийняття, як доказу вини обвинуваченого докази, отримані 05 травня 2016 року під час огляду службового кабінету ОСОБА_7 , оскільки огляд було проведено з порушенням вимог ст. ст. 233, 234,237 КПК України, без ухвали слідчого судді про надання дозволу на огляд (обшук) приміщення, який вказана особа займала у зв`язку з її професійною діяльністю.
		У відповідності до ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		У той же час у ч.2 ст.234 УПК України зазначено, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
		Згідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку передбаченому ст. 255 цього Кодексу.
		Реалізація положення закону щодо проникнення до житла чи іншого володіння особи у зв`язку з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, вимагає однозначного розуміння поняття «безпосереднє переслідування». Безпосереднє переслідування означає слідування за особою безперервно протягом певного часу, без втрати переслідувачем переслідуваного з поля зору.
		Право особи на недоторканість особистого (приватного) життя є одним із фундаментальних прав людини, що визначається Конституцією України та міжнародними нормативно-правовими актами у галузі прав людини, зокрема Загальною декларацією прав людини (ЗДПЛ), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (КЗПЛ), Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (МПГПП) та ін.
		Резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) №428, 1970, визначено, що «приватність є правом жити своїм особистим життям з мінімальним стороннім втручанням».
		Згідно ст. 12 ЗДПЛ «Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте та сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь та репутацію. Кожна людина має право на захист законом від подібних утручань чи посягань».
		Стаття 8 КЗПЛ також проголошує право особи на приватність та зазначає, що «Кожен має право на повагу до його приватного та сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки»
		Право на приватність є комплексним правом, що включає в себе територіальну, комунікаційну, інформаційну, фізичну приватність, що захищаються Конституцією України, ст.ст. 30, 31, 32, 28.
		Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
		Однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість житла та іншого володіння особи, згідно ст.ст. 7, 13 КПК України. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом, ст. 13 КПК України.
		Втілюючи у життя норми Конституції України та міжнародних нормативно-правових актів щодо забезпечення недоторканості житла та іншого володіння особи, кримінальний процесуальний закон установлює імперативну вимогу про неможливість проникнення до вказаних об`єктів та встановлює винятки із загального правила можливість такого проникнення тільки на підставі ухвали слідчого судді чи за добровільною згодою особи, яка ними володіє.
		Так, згідно ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
		Під іншим володінням особи законодавець розуміє транспортний засіб, земельну ділянку, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, тощо, які знаходяться у володінні особи.
		Відповідно до практики ЄСПЛ (Європейський суду з прав людини) поняття «житло» у п.1 ст.8 КЗПЛ охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватись на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філій та інші приміщення. На цьому неодноразово наголошував ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ «Джілоу проти Сполученого Королівства» від 24 листопада 1986 року; «Чаппел проти Сполученого Королівства» від 30 березня 1989 року; «Німітц проти Німеччини» від 16 грудня 1992 року; «Функе проти Франції» від 25 лютого 1993 року; «Компанія «ОСОБА_40» та інші проти Франції» від 16 квітня 2002 року; «Прокопович проти Російської Федерації» від 18 листопада 2004 року; «Бук проти Німеччини» від 28 квітня 2005 року; «МакКей-Копецький проти ОСОБА_4» від 19 вересня 2006 року та інші).
		У зв`язку із наведеним, проведення 05.05.2016 року несанкціонованого обшуку в приміщені службового кабінету начальника Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції Тернопільської області ОСОБА_14 у м. Тернополі за адресою: вул. Шпитальна, 7, свідчить про порушення слідчим слідчого відділу прокуратури Тернопільської області та оперативними співробітниками вимог КПК України під час здійснення досудового розслідування.
		Тому, суд визнає недопустимими докази здобуті в ході незаконного огляду (обшуку) 05.05.2016 року в приміщенні Управління ДАБІ у Тернопільській області, що в м. Тернопіль вул. Шпитальна 7 а саме:
		-    контрольного взірця марлевого тампону, за допомогою якого проводились змиви з правої та лівої рук ОСОБА_7 , 
		-    змиви з правої та лівої рук ОСОБА_7 ,
		-     піджак ОСОБА_7 , 
		-    грошові кошти в сумі 50 000 грн., купюрами по 500грн кожна серій ЛЗ 6269223, -    грошові кошти, які добровільно видав ОСОБА_7 , в сумі 2293 грн. 
		-    грошова купюра номіналом «п`ятсот гривень» серії ВИ 7340540; 
		-    грошова купюра номіналом «двісті гривень» серії СБ 0946599; 
		-    грошова купюра номіналом «двісті гривень» серії КА 2820177; 
		-    грошова купюра номіналом «двісті гривень» серії ЕЧ 9535055; 
		-    грошова купюра номіналом «двісті гривень» серії КЗ 9577451; 
		-    грошова купюра номіналом «двісті гривень» серії ЄБ 3890922; 
		-    грошова купюра номіналом «двісті гривень» серії МБ 9722810; 
		-    грошова купюра номіналом «двісті гривень» серії МА 9915322; 
		-    грошова купюра номіналом «двісті гривень» серії ЄД 4270566; 
		-    грошова купюра номіналом «сто гривень» серії ГЦ 3540081; 
		-    грошова купюра номіналом «п`ятдесять гривень» серії СЄ 5237862; 
		-    грошова купюра номіналом «десять гривень» серії МЖ 3460743; 
		-    грошова купюра номіналом «одна гривня» серії УП 3341500; 
		-    грошова купюра номіналом «десять гривень» серії ПВ 2374708; 
		-    грошова купюра номіналом «двадцять гривень» серії ЄМ 8498524; 
		-    грошова купюра номіналом «одна гривня» серії МГ 2583435; 
		-    грошова купюра номіналом «одна гривня» серії ЄД 5533162; 
		-    відеореєстратор серійний №11302254 Model: AVG3104, серійний номер TZA2KP14300167, та блок його живлення; 
		-    мобільний телефон ОСОБА_4 марки «Black Berry» чорного кольору MEID HEX A0000025FD8060 із сім карткою мобільного оператора Київстар; 
		-    мобільний телефон ОСОБА_7 марки «Black Berry» чорного кольору (ІМЕІ НОМЕР_4 ) із сім карткою мобільного оператора «Vodafone»; 
		-    ноутбук чорного кольору марки «HP» s/n CNF 8190 KPF із зарядним пристроєм; системний блок персонального комп`ютера чорного кольору, інвентарний №6816, 10400352; 
		-    планшет ОСОБА_7 марки «Samsung» коричневого кольору ІМЕІ НОМЕР_3 із карткою мобільного оператора Київстар.
		Судом встановлено, що згідно проведених досудовим розслідуванням експертиз коштів, вилучених у ОСОБА_7 , які передавались ОСОБА_16 як неправомірна вигода є імітаційні, не справжніми і не є державними номіналами купюрами гривня, які перебувають в обігу. Оскільки одержання неправомірної вигоди є корисливим злочином, його предмет має виключно майновий характер. Ним можуть бути майно (гроші, цінності та інші речі), право на нього (документи, які надають право отримати майно, користуватися ним або вимагати виконання зобов`язань тощо), будь-які дії майнового характеру.
		Оскільки передані імітаційні кошти не є грошима в їхньому прямому призначенні, а є лише імітацією купюр, тому суд вважає, що дану неправомірну вигоду не можна вважати такою, що відповідає об`єктивній стороні складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України, оскільки дані імітаційні кошти не мають ознак майнової вигоди чи якоїсь цінності та не можуть вважатися предметом неправомірної вигоди. 
		Також, суд вважає, що стороною обвинувачення, не доведено та під час судового розгляду не встановлено ознаки вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_7 , оскільки докази на підтвердження, в чому саме, і які саме дії, спрямовані на вимагання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у матеріалах кримінального провадження  відсутні.
		Аналізуючи досліджені докази по справі - показання обвинуваченого, свідків, а також матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що доказів прокурором під час судового розгляду, не дивлячись на те, що обов`язок доказування згідно ст. 92 КПК України покладається на слідчого та прокурора, не надано, і суд не має можливості перебирати цей обов`язок на себе та встановлювати або витребувати за власної ініціативи будь-які докази, а за таких обставинах суд вважає, що жоден з перевірених судом доказів не підтверджує обставин щодо участі ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Згідно ст. 7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження крім інших є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Відповідно до вимог ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		У зв`язку з викладеним, суд прийшов до обґрунтованого висновку про недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів і неможливості покладення їх в основу обвинувачення.
		Дані обставини зобов`язують суд дати оцінку наявним у судовому провадженні доказам, щоб зі свого боку переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		В матеріалах судового провадження відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які б прямо чи побічно стверджували про злочинні дії обвинуваченого.
		У зв`язку вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що доводи прокурора в частині можливості прийняття доказів обвинувачення ОСОБА_7 як таких, які зібрані у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону є необґрунтованими.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У відповідності до положень ст.124 Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.
		Як вказують положення ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даного закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи. До закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, клопотань від учасників процесу про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім тих, що досліджено в судових засіданнях, не надійшло. В судових дебатах прокурор просив визнати винним ОСОБА_7 в пред`явленому обвинуваченні, обвинувачений та захисник просили виправдати.
		Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 на підставі ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується обвинувачений.
		Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій засобами, передбаченими цим Кодексом. Частина 3 статті 373 КПК України передбачає, що обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях. Однак, аналіз перерахованих вище доказів на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, та враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано і не пропонується стороною обвинувачення, суд приходить до вмотивованого висновку, що не здобуто і стороною обвинувачення не доведено жодних переконливих доказів що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , а відповідно до положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 підлягає виправданню у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України. 
		Таким чином, вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.368 КК України за ознаками вимагання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади викликає сумнів і на переконання суду не доведено в суді прокурором в рамках дотримання принципу змагальності, визначеного ст.22 КПК України, з урахуванням доказів, які були досліджені в ході судового розгляду та оцінені з точки зору їх достатності та взаємозв`язку. Наявність таких обґрунтованих сумнівів не узгоджується з принципом доказування поза розумним сумнівом. При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Аналогічна позиція зазначена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.07.2011 року, що дає підстави відповідно до п.1 ч.1 ст.373 КПК України для постановлення виправдувального вироку.
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7  застава в розмірі 116000 грн. підлягає поверненню заставодавцю, після набрання вироку законної сили. 
		Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України. 
		Речові докази: грошові кошти в розмірі 50000 грн.  повернути законному володільцю, після набрання вироку законної сили;
		- марлевий тампон, за допомогою якого проводилися змиви з лівої та правої рук ОСОБА_16 , марлеві тампони, за допомогою яких проводились змиви з лівої та правої рук ОСОБА_7  знищити, після набрання вироку законної сили;
		- імітаційні грошові кошти в сумі 50000 грн.  залишити при матеріалах судового провадження;
		- піджак ОСОБА_7 , два мобільних телефони марки «Black Berry», ноутбук чорного кольору марки «Hp», планшет коричневого кольору марки «Samsung» - повернути ОСОБА_7 , після набрання вироку законної сили;
		- системний блок від робочого комп`ютера з інвентарним номером 10400352, відеореєстратор  повернути Управлінню ДАБІ у Тернопільській області, після набрання вироку законної сили;
		- системний блок робочого комп`ютера №1040029, журнал реєстрації постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування на фізичних осіб 2016 рік, журнал реєстрації направлень на позапланові перевірки, реєстр приписів, виданих Управлінням ДАБІ у Тернопільській області в 2015 році, реєстр позапланових перевірок, проведених територіальними органами - структурними підрозділами ДАБІ Тернопільська область 2016 р.  повернути Управлінню ДАБІ у Тернопільській області, після набрання вироку законної сили.
		Арешт на майно, накладений, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2015 року про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення огляду 05.05.2016 року у ОСОБА_16 (контрольний взірець марлевого тампону, за допомогою якого проводились змиви правої та лівої рук ОСОБА_16 , змиви з правої та лівої рук ОСОБА_16 , грошові кошти в розмірі 50000 грн.)  скасувати, після набрання вироку законної сили;
		Арешт на майно, накладений, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2016 року про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення огляду 05.05.2016 року службового кабінету ОСОБА_7 в приміщенні Управління ДАБІ в Тернопільській області  скасувати, після набрання вироку законної сили.
		Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням під час досудового розслідування судових експертиз  компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,- 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VІІ від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) та виправдати на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України, за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 у вигляді застави в розмірі 116000 грн. скасувати. Повернути внесену суму застави в розмірі 116000 грн. заставодавцю, після набрання вироку законної сили. 
		Речові докази:
		- грошові кошти в розмірі 50000 грн.  повернути законному володільцю, після набрання вироку законної сили;
		- марлевий тампон, за допомогою якого проводилися змиви з лівої та правої рук ОСОБА_16 , марлеві тампони, за допомогою яких проводились змиви з лівої та правої рук ОСОБА_7  знищити, після набрання вироку законної сили;
		- імітаційні грошові кошти в сумі 50000 грн.  залишити при матеріалах судового провадження;
		- піджак ОСОБА_7 , два мобільних телефони марки «Black Berry», ноутбук чорного кольору марки «Hp», планшет коричневого кольору марки «Samsung» - повернути ОСОБА_7 , після набрання вироку законної сили;
		- системний блок від робочого комп`ютера з інвентарним номером 10400352, відеореєстратор  повернути Управлінню ДАБІ у Тернопільській області, після набрання вироку законної сили;
		- системний блок робочого комп`ютера №1040029, журнал реєстрації постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування на фізичних осіб 2016 рік, журнал реєстрації направлень на позапланові перевірки, реєстр приписів, виданих Управлінням ДАБІ у Тернопільській області в 2015 році, реєстр позапланових перевірок, проведених територіальними органами - структурними підрозділами ДАБІ Тернопільська область 2016 р.  повернути Управлінню ДАБІ у Тернопільській області, після набрання вироку законної сили.
		Арешт на майно, накладений, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2015 року про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення огляду 05.05.2016 року у ОСОБА_16 (контрольний взірець марлевого тампону, за допомогою якого проводились змиви правої та лівої рук ОСОБА_16 , змиви з правої та лівої рук ОСОБА_16 , грошові кошти в розмірі 50000 грн.)  скасувати, після набрання вироку законної сили;
		Арешт на майно, накладений, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2016 року про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення огляду 05.05.2016 року службового кабінету ОСОБА_7 в приміщенні Управління ДАБІ в Тернопільській області  скасувати, після набрання вироку законної сили.
		Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням під час досудового розслідування судових експертиз  компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...