Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/10721/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2018.
Дата набрання законної сили: 12.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		12 квітня 2018 року                                                                                    м. Київ
		 
		Унікальний номер справи № 756/10721/17
		Апеляційне провадження № 22-ц/796/3034/2018
		 
		Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого  -  Левенця Б.Б.
		суддів: Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
		при секретарі - Слободяник Ю.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Майбоженко А.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Інновейшн груп» про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, її спростування та відшкодування моральної шкоди, -
		 
		                                     в с т а н о в и л а :
		 
		            У серпні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що через мережу Інтернет дізнався про розповсюдження відповідачем відносно позивача недостовірної та такої, що принижує честь та гідність інформації.
		            Так 03 серпня 2017 року відповідачем в інтернет виданні «Экономические известия» було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1, яка містить відносно позивача недостовірну, негативну інформацію.
		            Тому позивач просив визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, викладені в статті ІНФОРМАЦІЯ_1 дата та час розміщення: ІНФОРМАЦІЯ_2 о 13:13:25) ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді, доступного для : ознайомлення для необмеженого кола осіб, наступні відомості:
		"ІНФОРМАЦІЯ_1.
		"близкий друг и бизнес-партнер по «черным схемам» ОСОБА_2 - матерый ОСОБА_3».
		«…Власов убедил руководство Минфина в необходимости назначения на должность начальника Отдела борьбы с контрабандой и нарушения таможенных правил Одесской таможни своего давнего друга и партнера по «крышеванию» контрабанды ОСОБА_3. По данным источника, пришествие нового «чистильщика» в ОСОБА_4 запланировано на ближайшие дни.».
		«Контрабандные схемы ОСОБА_2 с ОСОБА_3 до блеска отполировали в Донбасе.».
		«Правой рукой ОСОБА_2 в составе «Фантома» был сотрудник киевской налоговой полиции ОСОБА_3. В его обязанности входили переговоры с сепаратистами об обоюдовыгодных условиях поставки товаров в Украину, улаживание вопросов с силовыми структурами. Наводки на клиентов ОСОБА_3 давал лично ОСОБА_2, который имеет многолетнее знакомство с нынешними главарями донецких террористов.».
		«...преступный бизнес ОСОБА_2-ОСОБА_3 рухнул.»
		«Его основной задачей было провести предварительные переговоры с импортерами о переходе на взаимовыгодную» схему растормаживания грузов. Стоит отметить, ОСОБА_3 превзошел все ожидания. Он не стал тратить время на болтовню, а сразу взял «быков за рога».».
		«Кроме того, с целью снижения суммарных таможенных платежей, ОСОБА_3 внедрил и так называемую схему «товаров-прикрытия», при которой реальный груз оформлялся под видом менее дорогостоящего.».
		«ОСОБА_3 успешно обкатал и еще одну схему, которая заключалась в занижении таможенной стоимости товара путем банального воровства.»
		«...ОСОБА_3 снял лишь с одной схемы занижения платежей $ 1,3 млн, в результате чего ОСОБА_2 жаловал своему протеже высокий статус «теневого кассира» ОСОБА_4.».
		«...не допустить назначения «смотрящим» за контрабандой на стратегической Одесской таможне бывшего «денежного мешка» ОСОБА_8 ОСОБА_3.».
		«Все знают, что он является «серым кардиналом» таможни. Все знают, что его кандидатуру, левыми способами и по доверительным схемам, продвигают на пост начальника отдела по борьбе с контрабандой, который на самом деле возглавит контрабандные потоки.»
		            Зобов'язати відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа інновейшн груп" ЄДРПОУ 38557136 не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну та таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації, інформацію шляхом опублікування на веб-сайті  http://eizvestia.com/ у вигляді, доступного для ознайомлення для необмеженого кола осіб повідомлення наступного змісту:
		            "На веб-сайте «Экономические известия» 03.08.2017 была опубликована статья под названием: "ОСОБА_3 - "Теневой кассир Одесской таможни, - СМИ". Среди прочих утверждений, вошедших в статью, были утверждения о том, что ОСОБА_3 является «теневым кассиром» Одесской таможни, партнером ОСОБА_2 по теневым схемам и бывший «денежный мешок» ОСОБА_8, занимался крышеванием незаконных контрабандных потоков, разрабатывал и внедрял схемы незаконного перемещения грузов в Украину, является «смотрящим» за контрабандой и «серым кардиналом» таможни. Сообщаем, что данная информация не соответствует действительности. Редакция веб-сайта Экономические известия не владеет какими-либо фактами, подтверждающими изложенные утверждения относительно гражданина ОСОБА_3.
		            Стягнути з ТОВ «Медіа Інновейшн груп» на користь позивача 100 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди. Судові витрати покласти на відповідача.(а.с. 1-12, 37-41)
		            Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог та експертний висновок, зазначив, що не є автором вищевказаної інформації (статті) та здійснив передрук оспорюваної інформації з посиланням на автора і джерело походження такої (ІНФОРМАЦІЯ_4), а тому не є належним відповідачем. Проте, незважаючи на вищевказане, 06 вересня 2017 року відповідач розмістив на своєму веб-сайті інформацію наступного змісту: «Інформація, яка була розміщена на нашому офіційному сайті в статті ІНФОРМАЦІЯ_1, з посиланням на сайт ІНФОРМАЦІЯ_4, є недостовірною, в зв'язку неможливістю видання перевірити дані, наведені в матеріалі». З цих підстав просив в задоволенні позову відмовити.(а.с. 30-31, 54-57)
		Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «МедіаІнновейшн груп» на користь ОСОБА_1 1762 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог відмовлено. (а.с.115-127)
		Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року стягнуто з ТОВ «Медіа Інновейшн груп» на користь ОСОБА_1 28,20 грн. судового збору. (а.с.133-134)
		Не погодившись з рішенням районного суду, 21 лютого 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 направила по пошті апеляційну скаргу в якій просила змінити оскаржуване рішення в частині стягнення із відповідача на користь позивача грошову компенсацію моральної шкоди, збільшивши її розмір з 1 762 грн. до 100 000 грн. На обґрунтування скарги позивач зазначив, що розмір грошового відшкодування не відповідає ступеню вини відповідача, принципам розумності та справедливості, тому приниженню, якого зазнав позивач. (а.с.138-141)
		Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ТОВ «МедіаІнновейшн груп» не є належним відповідачем по справі. (а.с. 164-167)
		Зважаючи на положення пункту 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі. 
		Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
		 
		            В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_6 підтримала скаргу і просила її задовольнити. Представник відповідача - ОСОБА_7 заперечувала проти скарги і просила її відхилити, проте зазначила про незаконне притягнення відповідача до відповідальності.(а.с.178-189) 
		Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Позивач ОСОБА_1 був сповіщений врученням повістки представнику - адвокату ОСОБА_6(а.с. 175-176)
		Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
		Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має відповідати за поширену ним недостовірну інформацію відносно позивача та стягнув з відповідача 1762 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди.
		З таким висновком колегія суддів не погодилась враховуючи наступне.
		            
		            Судом встановлено, що 03 серпня 2017 року відповідачем в інтернет виданні «Экономические известия» було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1; дата та час розміщення: ІНФОРМАЦІЯ_2 о 13:13:25) ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді доступного для ознайомлення необмеженого кола осіб, яка містить наступні оспорювані позивачем відомості:
		ІНФОРМАЦІЯ_1.
		"близкий друг и бизнес-партнер по «черным схемам» ОСОБА_2 - матерый ОСОБА_3».
		«…ОСОБА_2 убедил руководство Минфина в необходимости назначения на должность начальника Отдела борьбы с контрабандой и нарушения таможенных правил Одесской таможни своего давнего друга и партнера по «крышеванию» контрабанды ОСОБА_3. По данным источника, пришествие нового «чистильщика» в ОСОБА_4 запланировано на ближайшие дни.».
		«Контрабандные схемы ОСОБА_2 с ОСОБА_3 до блеска отполировали в Донбасе.».
		«Правой рукой ОСОБА_2 в составе «Фантома» был сотрудник киевской налоговой полиции ОСОБА_3. В его обязанности входили переговоры с сепаратистами об обоюдовыгодных условиях поставки товаров в Украину, улаживание вопросов с силовыми структурами. Наводки на клиентов ОСОБА_3 давал лично ОСОБА_2, который имеет многолетнее знакомство с нынешними главарями донецких террористов.».
		«...преступный бизнес ОСОБА_2-ОСОБА_3 рухнул.»
		«Его основной задачей было провести предварительные переговоры с импортерами о переходе на взаимовыгодную» схему растормаживания грузов. Стоит отметить, ОСОБА_3 превзошел все ожидания. Он не стал тратить время на болтовню, а сразу взял «быков за рога».
		«Кроме того, с целью снижения суммарных таможенных платежей, ОСОБА_3 внедрил и так называемую схему «товаров-прикрытия», при которой реальный груз оформлялся под видом менее дорогостоящего».
		«ОСОБА_3 успешно обкатал и еще одну схему, которая заключалась в занижении таможенной стоимости товара путем банального воровства.»
		«...ОСОБА_3 снял лишь с одной схемы занижения платежей $ 1,3 млн, в результате чего ОСОБА_2 жаловал своему протеже высокий статус «теневого кассира» ОСОБА_4.».
		«...не допустить назначения «смотрящим» за контрабандой на стратегической Одесской таможне бывшего «денежного мешка» ОСОБА_8 ОСОБА_3».
		«Все знают, что он является «серым кардиналом» таможни. Все знают, что его кандидатуру, левыми способами и по доверительным схемам, продвигают на пост начальника отдела по борьбе с контрабандой, который на самом деле возглавит контрабандные потоки.» (а.с. 2-5, 32-34)
		            При цьому, судом встановлено, що відповідач не є автором вищевказаної інформації (статті) та здійснив передрук оспорюваної інформації надавши його читачам як дослівне відтворення повідомлень фізичних та юридичних осіб в процесі огляду публікацій засобів масової інформації, з посиланням на автора і джерело походження такої ІНФОРМАЦІЯ_4. (а.с. 2-5)
		            За наданою до суду довідкою Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (УЦПНА) від 21 серпня 2017 року № 130/2017\ДР-ЦК, власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 є реєстрант доменного імені tamognjasxema.net - компанія Artmed  (уповноважена особа - Denis Samoylov), ймовірно - компанія Ifium UAB (DInfium Ltd.), враховуючи співпадання ідентифікаторів (номеру телефону та адреси електронної пошти) реєстранта доменного імені tamognjasxema.net з ідентифікаторами реєстранта доменного імені infiumhost.com, якщо інше не визначене умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній.(а.с.190-192)
		            За висновком № 212/17 за результатами проведення експертного дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 17 жовтня 2017 року, відповідно до даних зазначених в ресурсі/посиланні ІНФОРМАЦІЯ_4 датою та часом створення статті ІНФОРМАЦІЯ_1 є 03-08-2017 10 годин 06 хвилин.(а.с. 58-78)
		            Вищевказане підтверджує доводи відповідача, що він не є автором оспорюваної позивачем інформації.
		            06 вересня 2017 року відповідач розмістив на своєму веб-сайті інформацію наступного змісту: «Інформація, яка була розміщена на нашому офіційному сайті в статті ІНФОРМАЦІЯ_1, з посиланням на сайт ІНФОРМАЦІЯ_4, є недостовірною, в зв'язку неможливістю видання перевірити дані, наведені в матеріалі».(а.с. 32)
		            При цьому, сторони не заперечували того, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_1 був встановлений факт неправдивості вищезазначеної оспорюваної позивачем інформації, викладеної 03 серпня 200017 року о 10 годині 06 хвилин  у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 в статті ІНФОРМАЦІЯ_1 та спростовано вказану інформацію.(а.с. 201-202)
		 
		За змістом ст. 277 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, у т.ч. особою, якою поширено таку інформацію.
		Поряд з цим, за змістом вказаних норм, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.
		Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права. 
		Стаття 10 Європейської Конвенції з прав людини захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу. 
		Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. 
		Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес (див. рішення у справі "Сюрек проти Туреччини" (N 1) [ВП], заява N 26682/95, п. 61, ECHR 1999-IV). 
		            Повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (див. рішення у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom", від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (див. п. 46 рішення у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" заява N 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року).
		За роз'ясненнями, що містяться в п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1, при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998 року) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		            За наданими до суду доказами позивач ОСОБА_1 з 2003 року обіймав державні посади у Державній податковій службі України (податковій міліції), Державній фіскальній службі України, за сумлінне і бездоганне виконання службових обов'язків був неодноразово заохочений по службі, нагороджений державними відзнаками. (а.с. 85-96)
		            На час розповсюдження оспорюваної інформації, позивач ОСОБА_1 був публічною особою, тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою.
		            Поряд з цим, відповідно до положень пункту 3 частини 1 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року N 2782-XII, редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівнимвідтвореннямпублічних виступів або повідомлень фізичних та юридичних осіб.
		Відповідач не є автором вищевказаної інформації (статті) та здійснив передрук оспорюваної інформації надавши його читачам як дослівне відтворення повідомлень фізичних та юридичних осіб, з посиланням на автора і джерело походження такої ІНФОРМАЦІЯ_4, а 06 вересня 2017 року опублікував спростування вищевказаної інформації із зазначенням, що така є недостовірною, в зв'язку неможливістю видання перевірити дані, наведені в матеріалі.
		Вищевказане свідчить про відсутність умислу журналіста та засобу масової інформації, тобто усвідомлення недостовірності інформації та передбачення її суспільно небезпечних наслідків.
		Тому, зважаючи на положення статті 10 Європейської Конвенції з прав людини, пункту 3 частини 1 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року N 2782-XII, ст. 17 Закону від 23 вересня 1997 р. N 540/97-ВР "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за публікацію вищевказаних відомостей та відсутні підстави для задоволення позову про відшкодування грошової компенсації спричиненої моральної шкоди.
		            Доводи апелянта про неможливість встановлення автора оспорюваної позивачем інформації або власника веб-сайту є припущеннями, які суперечать наявним у справі доказам, зокрема, що власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_4 - компанія Artmed  (уповноважена особа - Denis Samoylov), ймовірно - компанія Ifium UAB (DInfium Ltd.), враховуючи співпадання ідентифікаторів (номеру телефону та адреси електронної пошти) реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_4 з ідентифікаторами реєстранта доменного імені infiumhost.com, якщо інше не визначене умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній.(а.с.190-192)
		За роз'ясненнями, що містяться в пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. 
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. 
		Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.  
		            Цих вимог законодавства та обставин справи суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкових висновків по справі. З цих же підстав та з огляду на положення пункту 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України колегія суддів визнала помилковим додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року про стягнення із відповідача на користь позивача 28.20 грн. судового збору.(а.с. 133-134)
		З огляду на положення ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
		            Тому, колегія частково погодилась із доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваного рішення районного суду. 
		            Інші доводи скарги цих висновків не спростовують тому колегія суддів їх відхилила.
		 
		Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -
		                                               п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. 
		Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року та додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року - скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МедіаІнновейшн груп» про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, її спростування та відшкодування моральної шкоди.
		Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Дата складання повного судового рішення - 13 квітня 2018 року. 
		 
		Судді Апеляційного суду міста Києва:                                         Б.Б.Левенець
		 
		                                                                                                           В.М.Ратнікова
		 
		                                                                                                           О.В.Борисова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...