Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/4013/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 17.04.2018. Зареєстровано: 18.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 488/4013/16-к
		провадження № 1-кп/488/32/18
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.04.2018 року Корабельний районний суд м. Миколаєва
		у складі :
		 головуючої судді - ОСОБА_1 ,
		 суддів - ОСОБА_2 ,
		 - ОСОБА_3 
		 секретаря судового засідання - ОСОБА_4 
		за участю сторін та учасників кримінального провадження:
		 прокурора - ОСОБА_5 ,
		 потерпілих - ОСОБА_6 ,
		 ОСОБА_7 ,
		 ОСОБА_8 ,
		 представника потерпілих - ОСОБА_9 ,
		 захисника - ОСОБА_10 ,
		 обвинуваченої - ОСОБА_11 , 
		 перекладача - ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150050002837, по обвинуваченню
		  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сочі Краснодарського краю Російської Федерації, росіянки, громадянки Російської Федерації, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
		- яка тримається під вартою в межах даного кримінального провадження з 23.12.2015 року по 25.12.2015 року та з 23.06.2016 року по теперішній час,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України,
		 В С Т А Н О В И В
		24.10.2015 року о 10:00 годині обвинувачена ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з двома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, знаходячись у парку «Комсомольському», розташованому по вул. Самойловича в Корабельному районі м. Миколаєва, попередньо створивши вигадану лотерею без назви, з метою незаконного збагачення шляхом обману перехожих, почали розігрувати не існуючи товари, при цьому попередньо розподіливши ролі учасників, а саме: дві інші вищезазначені особи - ведучий лотереї та псевдо учасник розіграшу лотереї, а ОСОБА_11  помічник ведучого лотереї.
		Відповідно до вказаної домовленості, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_11 за попередньою змовою з названими особами заманили потерпілу ОСОБА_6 до участі у розіграші неіснуючих призів у вищезазначеній лотереї, та переконали її у тому, що вона є переможцем лотереї. З метою виконання умов лотереї, згідно з якими переможець лотереї має довести свою платоспроможність, поклавши у конверт більшу суму, ніж псевдо учасник лотереї - одна із зазначених інших осіб, ОСОБА_11 та потерпіла ОСОБА_6 направились за місцем проживання останньої  до квартири АДРЕСА_3 .
		В подальшому, знаходячись на першому поверсі у п`ятому під`їзді будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 поклала у конверт, який їй надали ОСОБА_11 та інша згадана вище особа, грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, еквівалентні, згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» від 05.11.2015 року,  45200 гривень.
		Після цього, ОСОБА_11 та двоє інших осіб, матеріали відносно яких відселенні в окреме провадження, продовжуючи свій злочинний намір, підмінили вказаний конверт та передали ОСОБА_6 конверт з нарізаним газетним папером та залишили місце вчинення злочину.
		Таким чином, ОСОБА_11 та двоє інших вищезазначених осіб завдяки спільним діям за попередньою змовою шляхом обману заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 45200 гривень, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.
		Вказані дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Крім того, 21.12.2015 року приблизно о 10:30 годині, ОСОБА_11 діючи повторно, за попередньою змовою з двома вищезгаданими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 , попередньо створивши вигадану лотерею без назви, з метою незаконного збагачення шляхом обману перехожих, почали розігрувати не існуючи товари, при цьому попередньо розподіливши ролі учасників, а саме: дві інші вищезазначені особи - ведучий лотереї та псевдо учасник розіграшу лотереї, а ОСОБА_11  помічник ведучого лотереї.
		Відповідно до вказаної домовленості, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_11 за попередньою змовою з названим особами, заманили потерпілу ОСОБА_7 до участі у розіграші неіснуючої акції та переконали її у тому, що вона є переможцем цієї акції. З метою виконання умов акції, згідно з якими переможець лотереї має довести свою платоспроможність, поклавши у конверт гроші, які їй повернуть, погодившись з умовами акції, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та двоє згаданих вище осіб, направились за місцем проживання потерпілої  до квартири АДРЕСА_6 .
		В подальшому, знаходячись у приміщенні зазначеної вище квартири, ОСОБА_7 поклала у конверт, який їй надали ОСОБА_11 та двоє названих осіб грошові кошти у розмірі 23000 гривень.
		Після цього, ОСОБА_11 та одна із вищезгаданих осіб, продовжуючи свій злочинний намір, підмінили вказаний конверт та передали ОСОБА_7 конверт з нарізаним газетним папером, та залишили місце вчинення злочину.
		Таким чином, ОСОБА_11 та двоє інших осіб, матеріали відносно яких відселенні в окреме провадження, завдяки спільним діям за попередньою змовою шляхом обману, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 23000 гривень, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.
		Вказані дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно. 
		Крім того, 23.12.2015 року приблизно о 15:00 годині біля будинків АДРЕСА_7 , ОСОБА_11 , діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою в групі із трьома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, попередньо створивши вигадану лотерею без назви, з метою незаконного збагачення шляхом обману перехожих, почали розігрувати не існуючи товари, при цьому попередньо розподіливши ролі учасників, а саме: троє згаданих осіб - ведучий лотереї, псевдо учасник розіграшу лотереї, водій, який чекав неподалік у автомобілі марки СHEVROLET AVEO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а ОСОБА_11  помічник ведучого лотереї.
		Відповідно до вказаної домовленості, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_11 за передньою змовою з двома із вище названих осіб, заманили потерпілу ОСОБА_13 до участі у розіграші неіснуючих призів у вищезазначеній лотереї та переконали її у тому, що вона є переможцем лотереї. З метою виконання умов лотереї, згідно з якими переможець лотереї має довести свою платоспроможність, поклавши у конверт більшу суму, ніж псевдо учасник лотереї ОСОБА_11 , двоє згаданих осіб та потерпіла ОСОБА_13 вирішили направитись за місцем проживання останньої, але свій злочинний намір до кінця не довели, оскільки були затримані на місці події працівниками поліції.
		Вказані дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
		12.04.2018 року між потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14  з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_11 з іншого боку укладена угодапро примирення у відповідності до вимог ст.. 471 КПК України.
		Згідно даної угоди потерпілі та обвинувачена дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_11 за ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України,істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести обвинувачена, а саме: за ч. 2 ст. 190 КК України -у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України  у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_11 необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, та на підставі ст.. 75 КК України слід звільнити останню від відбування призначеного покарання встановивши іспитовий строк - 1 рік, поклавши на обвинувачену обов`язки, визначені ст.. 76 КК України.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченою, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п.1 ч. 1 ст.468 КПК України укримінальному провадженніможе бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, які згідно ст.. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч.1 ст. 473 КПК України, характеробвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Потерпілітакож розуміютьнаслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені у п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України. 
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення міжпотерпілими та обвинуваченою і призначення останній узгодженого сторонами виду та розміру покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, із можливістю на підставі ст.. 75 КК України звільнення її від відбування призначеного покарання, з покладенням обов`язків, встановлених ст.. 76 КК України.
		Крім того в судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про застосуваннядо неї Закону України «Про амністію у 2016 році»та просила звільнити її від відбування покарання, оскільки на день набрання чинності цим Законом має одного із батьків, а саме матір  ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка досягла 73-річного віку, постійно хворіє та потребує догляду.
		Відповідно до ч.1, 2ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні»амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України,Кримінального кодексу Українита цьогоЗакону.
		Статтею 3 вказаного Законувстановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		Відповідно п. «є» ст.. 1 Закону України Про амністію у 2016 році від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, суд звільняє від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили,   які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
		Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_11 , остання є донькою ОСОБА_15 , яка, що слідує із даних паспорту останньої народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто є особою, яка досягла 70-річного віку.
		Однак, будь яких документів на підтвердження того, що у ОСОБА_15  немає інших працездатних дітей, ані обвинувачена , ані її захисник суду не надали.
		За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену не може поширюватися діяЗакону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона не підлягає звільненню від відбування покарання за названою підставою.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до правил, встановлених ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
		 У Х В А Л И В
		Затвердити угоду від 12.04.2018 рокупро примирення, укладену міжпотерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14  з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_11 з іншого боку.
		Визнати  ОСОБА_11  винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, тапризначити останній узгоджене сторонами покарання:
		за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
		за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. 
		На підставі ч. 1 ст.. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити  ОСОБА_11  покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_11  звільнити від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку  1 (один) рік, та покласти на останню, у відповідності до ст.. 76 КК України, обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Звільнити  ОСОБА_11 з-під варти в залі суду.
		В задоволенні клопотання ОСОБА_11 про звільнення від відбування покарання на підставі п. «є» ст.. 1 України Про амністію у 2016 році від 22.12.2016 року відмовити.
		Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.12.2017 року на майно, яке належить ОСОБА_11 , а саме: на хутряну шубу чорного кольору (розміру 46), грошові кошти в сумі 1924 гривні 15 копійок, каблучку з металу білого кольору з камінцем прозорого кольору, ноутбук «HP», ноутбук «Асус».
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме документи та речі, що належать обвинуваченій: хутряну шубу чорного кольору (розміру 46), грошові кошти в сумі 1924 гривні 15 копійок, каблучку з металу білого кольору з камінцем прозорого кольору, ноутбук «HP», ноутбук «Асус»; мобільний телефон марки «Самсунг GT Е1200і» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Лайф» та паспорт громадянки РФ та закордонний паспортна ім`я ОСОБА_11 , що зберігаються в камері зберігання речових доказів Ленінського ВП ГУНП у Миколаївській області повернути ОСОБА_11 за належністю.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.. 394 КПК України,до Апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєвапротягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 Судді ОСОБА_16  
		 
		 
		 
		 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...