Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/24031/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2018.
Дата набрання законної сили: 04.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		 У Х В А Л А 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1  
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю секретаря   ОСОБА_4  
		 представника власника майна  ОСОБА_5  
		 власника майна  ОСОБА_6  
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року,- 
		 В с т а н о в и л а:
		Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене прокурором Другого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на 144 земельні ділянки загальною площею 15.12 га, які розміщені на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, зокрема на земельну ділянку за кадастровим номером 3222481600:02:010:5249 власником якої є ОСОБА_9 , ІПН: НОМЕР_1 . 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року в частині накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 3222481600:02:010:5249, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_9 , постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива в частині накладення арешту на вказану земельну ділянку.
		 Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що право власності на земельну ділянку площею 0,0905 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Гатненська, виникло у ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.03.2017 року та зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 власник майна ОСОБА_9 померла, а апелянт  ОСОБА_6 , є рідним сином ОСОБА_9 та спадкоємцем першої черги за законом. Таким чином, вказана земельна ділянка на цей час перебуває у власності ОСОБА_6 . Щодо накладеного арешту на земельну ділянку, то апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що зазначене майно придбано ОСОБА_9 у встановленому цивільним законодавством порядку, вона є добросовісним набувачем цього майна, а тому постановлення обвинувального вироку відносно службових осіб ДП «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» та/або Національної академії наук України, та/або ГУ Держземагенства в Київській області не матиме наслідком, як вважає апелянт, конфіскації вказаної земельної ділянки. У кримінальному провадженні №52017000000000245 від 07.04.2017 року, досудове розслідування у якому проводиться за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 264 КК України, апелянт у статусі підозрюваного не перебуває, а відтак, на його думку, правових підстав для накладення арешту на майно, яке перебуває у його власності, не має.
		Щодо строків на апеляційне оскарження, то апелянт просить врахувати, що копія оскаржуваної ухвали слідчого судді про арешт майна отримана апелянтом лише 19.03.2018 року, а апеляційне скарга подана до суду 23.03.2018 року, тобто в межах строку визначеного ст. 395 КПК України. 
		Заслухавши доповідь судді, думку представника та власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Враховуючи, що апелянти в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, а апеляційні скарги подані в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
		Відповідно до вимогст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
		 Як вбачається з наданих суду матеріалів, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000245 від 07 квітня 2017 року за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які діючи всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, прийняли рішення на підставі яких з державної власності вибули земельні ділянки загальною площею близько 100 га, що спричинило тяжкі наслідки державі, а також за фактом незаконного збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей у декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Постановою детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_7 від 13 липня 2017 року вказане у клопотанні майно, визнано речовим доказом.
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Згідно із ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
		Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на вказане у клопотанні майно, яке є речовим доказом в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України.
		Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права та свободи власника майна з потребами кримінального провадження.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, щост. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України.
		Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а відтак доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, у зв`язку з тим, що власник майна не перебуває у кримінальному провадженні №52017000000000245 у статусі підозрюваного, є такими, які не ґрунтуються на вимогах закону.
		Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані детективом матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження,а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадженнязаходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		 П о с т а н о в и л а:
		Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.11.2017 року, якою задоволено клопотання детектива Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене прокурором Другого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на 144 земельні ділянки загальною площею 15.12 га, які розміщені на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, зокрема на земельну ділянку за кадастровим номером 3222481600:02:010:5249 власником якої є ОСОБА_9 , ІПН: НОМЕР_1  залишити без змін, а апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_6  без задоволення.
		Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 СУДДІ:
		 
		 
		 _____________ _________________ _______________
		  ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 11-сс/796/2012 /2018 Категорія ст. 170 КПК України
		Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10 
		Доповідач: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...