Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/5186/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2018.
Дата набрання законної сили: 24.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем  України
		 
		24 квітня 2018 року
		м. Київ
		 
		Справа № 303/5186/15-ц
		Провадження № 14-86цс18
		 
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідачаТкачука О.С.,
		суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І.,             Золотнікова О.С., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г. 
		розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_3 про відшкодування збитків за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» на ухвалу та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 22 вересня               2016 року (у складі колегії суддів: Куцина М.М., Бондаренка Ю.О., Собослоя Г.Г.), та
		У С Т А Н О В И Л А: 
		У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (далі - ПАТ «Закарпатгаз») звернулося до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.), ОСОБА_3 про відшкодування збитків.
		Позовна заява мотивована тим, що 05 листопада 2012 року між                          ПАТ «Закарпатгаз» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання, яким передбачено споживання природного газу для комунально-побутових потреб ОСОБА_3 за ціною як для населення. Разом із цим 02 січня 2013 року між ПАТ «Закарпатгаз» та ОСОБА_3 як ФОП укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, за умовами якого природний газ, що продається за цим договором, використовується виключно промисловими споживачами та іншими суб'єктами господарювання для власних потреб. Під час перевірки системи газопостачання та вузлів обліку на об'єктах відповідачів 09 лютого, 18 та 20 березня 2015 року спеціалістами ПАТ «Закарпатгаз» виявлено несанкціонований відбір ФОП ОСОБА_3 природного газу поза приладом обліку шляхом самовільного підключення до газопроводу ОСОБА_3, який допустив несанкціонований відбір природного газу із газопроводу, що перебуває у його користуванні як фізичної особи і використовується для комунально-побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1, чим завдано ПАТ «Закарпатгаз» збитки у розмірі 390 210 грн 77 коп., які останнє просить стягнути з відповідачів солідарно.
		Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області                     від 02 грудня 2015 року позов ПАТ «Закарпатгаз» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Закарпатгаз» 148 809 грн 71 коп. на відшкодування збитків. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ФОП ОСОБА_3 здійснював несанкціонований відбір природного газу поза приладом обліку, шляхом самовільного підключення до газопроводу ОСОБА_3, який допустив несанкціонований відбір природного газу із газопроводу, що перебуває у його користуванні, а тому завдані збитки підлягають відшкодуванню солідарно обома відповідачами.
		Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 22 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог                                     ПАТ «Закарпатгаз» до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування збитків скасовано та провадження у справі у цій частині закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спір між ПАТ «Закарпатгаз» та                   ФОП ОСОБА_3 стосується відшкодування збитків, завданих несанкціонованим відбором природного газу на підприємницькі потреби, виник між суб'єктами господарської діяльності, а тому має розглядатися за правилами господарського судочинства.
		Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 22 вересня                        2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. У  задоволенні позову                    ПАТ «Закарпатгаз» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків відмовлено.
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що саме ФОП ОСОБА_3 здійснював несанкціонований відбір природного газу поза приладом обліку шляхом самовільного під'єднання до газопроводу ОСОБА_3, що перебуває у його користуванні, а вина самого ОСОБА_3 у несанкціонованому відборі газу та використання його для потреб ФОП приладом обліку відсутня.
		Ужовтні 2016 року ПАТ «Закарпатгаз» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 22 вересня 2016 року, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 грудня 2015 рокузалишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою той факт, що саме ОСОБА_3 з метою оплати нижчої вартості за спожитий природний газ на промисловому об'єкті ФОП ОСОБА_3 здійснив підключення до власної системи газопостачання поза приладом обліку цього суб'єкта господарювання; несанкціонований відбір природного газу здійснено однією і тією ж особою ОСОБА_3 у різних правових статусах, що свідчить про солідарну відповідальність фізичної особи та ФОП за завдані збитки (ст. 543 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України), а отже, спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що вимоги до відповідачів є взаємопов'язаними, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		25 листопада 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладений у новій редакції.
		18 січня 2018 року Верховний Суд отримав справу за касаційною скаргою ПАТ «Закарпатгаз» на ухвалу та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 22 вересня 2016 року.
		21 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Відповідно до п. 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
		Враховуючи те, що заявник оскаржує судові рішення з підстав порушення судом правил предметної та суб'єктної юрисдикції, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
		Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
		Статтею 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
		За правилами ч. 2 та 4 вказаної вище статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
		У ст. 26 ЦК України зазначено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
		З аналізу вказаних вимог цивільного законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено і у ст. 50 ЦК України, якою передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
		Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа-підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх. У той же час особа, отримавши правовий статус «фізична особа-підприємець», не набуває статусу юридичної особи та виходячи із цього її прав та обов'язків.
		Разом із цим одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності.
		Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України у редакції Закону України від                        13 липня 2017 року № 2136-VIIIсуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		У даній справі позовні вимоги ПАТ «Закарпатгаз» пред'явлені до однієї і тієї ж особи, яка перебуває у різних правових статусах - «фізична особа» та «фізична особа-підприємець». При цьому вимоги стосуються відшкодування збитків, завданих несанкціонованим відбором природного газу поза приладом обліку, шляхом самовільного під'єднання ФОП ОСОБА_3 до газопроводу               ОСОБА_3, що перебуває у користуванні останнього. 
		Закривши провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Закарпатгаз» до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування збитків та вказавши на необхідність розгляду позову у цій частині в порядку господарського судочинства та відмовивши у задоволенні позову ПАТ «Закарпатгаз» в частині вимог, пред'явлених до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, апеляційний суд не врахував особливостей правового статусу ОСОБА_3 та, що останній саме як фізична особа має нести відповідальність за завдані позивачу збитки.
		З урахуванням цього суд повинен був вирішити питання обґрунтованості позовних вимог у справі саме у порядку цивільного судочинства. При цьому також мають бути оцінені вимоги позивача щодо наявності підстав для стягнення з однієї і тієї ж особи як солідарного боржника суми збитків, заподіяних тією самою фізичною особою. 
		За правилами ч. 4 ст. 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись ст. ст. 406, 411, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		1.  Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» задовольнити частково.
		2.  Ухвалу та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 22 вересня               2016 року скасувати.
		3.  Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова Великої Палати Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач  О.С. Ткачук
		Судді:                                      Н.О. Антонюк  Н.П. Лященко 
		                                      С.В. Бакуліна  О.Б. Прокопенко 
		Д.А. Гудима  І.В. Саприкіна
		В.І. Данішевська О.М. Ситнік
		О.С. Золотніков  В.Ю. Уркевич
		В.С. Князєв  О.Г. Яновська
		Л.М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...