Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 553/3731/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2018. Зареєстровано: 08.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.05.2018.
Дата набрання законної сили: 10.09.2020 (частково)
Результат оскарження 10.09.2020 Полтавський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ленінський районний суд м.Полтави 
		Справа № 553/3731/16-к 
		Провадження № 1-кп/553/13/2018 
		 
		В И Р О К 
		Іменем України
		07.05.2018м. Полтава
		 
		Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі  ОСОБА_2 , 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		22.07.2011 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 69, ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі,
		16.03.2017 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,
		01.02.2018 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна,
		за статтею 187 ч.2 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
		25.07.2016 року близько 14-00 години ОСОБА_5 та особа, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, проходячи повз зруйновану будівлю магазину по АДРЕСА_2 , на підставі раптово виниклого спільного умислу на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 , з яким вони познайомились того ж дня та йшли разом в напрямку пляжу на березі річки Ворскла, вчинили наступні дії. Особа, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, зайшла разом з потерпілим ОСОБА_6 до зруйнованої будівлі магазину по АДРЕСА_2 , а слідом за ними до будівлі забіг ОСОБА_5 . ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисних мотивів, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, наніс сильний удар кулаком в живіт потерпілого ОСОБА_6 , а особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, наніс потерпілому ОСОБА_7 сильний удар ліктем правої руки. Від нанесених ударів потерпілий ОСОБА_6 впав та особа, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, продовжила наносити йому удари ногами по голові поки потерпілий не знепритомнів. Нанесеними ОСОБА_5 та особою, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, ударами потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу та параорбітальних гематом, які згідно з висновком експерта № 1378 від 16.09.2016 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після чого ОСОБА_5 зірвав із шиї потерпілого золотий ланцюжок 585 проби вагою 6,47 г. вартістю 3915,77 гривень із золотим хрестиком 585 проби вагою 1,85 г. вартістю 1119,65 гривень, та заволодів гаманцем з грошима у сумі 100 гривень, а особа, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, зняла з потерпілого золоту обручку 585 проби вагою 2,85 г. та забрала мобільний телефон «ТЕХЕТ» чорного кольору вартістю 253,80 гривень. Після вчиненого ОСОБА_5 та особа, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись майном, яким вони заволоділи, на свій розсуд.
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та показав суду, що в 2016 році він перебував біля будівлі Південного вокзалу в м. Полтаві. Там він випадково зустрів свого знайомого ОСОБА_8 , який був разом з ОСОБА_9 . До цього часу ОСОБА_9 він не знав. Обвинувачений запропонував їм свою допомогу шляхом надання їм можливості помитись та переодягнутись. Кафе з зазначеними особами він того дня не відвідував, в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Вони втрьох зустрілись та познайомились з потерпілим ОСОБА_6 біля туалету на Південному вокзалі. Потерпілий запропонував їм роботу в Чорнобилі. Через деякий час вони всі пішли в бік річки. Поки йшли потерпілий висловлював певні знаки уваги ОСОБА_9 та потім вони вдвох зайшли до пристройки розваленого магазину. Через деякий час ОСОБА_9 вибіг, розмахуючи руками. В подальшому обвинувачений уточнив, що він побачив, як ОСОБА_9 розмахує руками в бік потерпілого всередині цієї пристройки. Обвинувачений також зайшов всередину та став їх розбороняти. Потім всередину зайшов ОСОБА_8 . Обвинувачений вийшов з приміщення. Стверджував, що він особисто нікого не бив, нічого у потерпілого не забирав. Визнав той факт, що коли вони потім пішли втрьох, залишивши потерпілого, він бачив у ОСОБА_9 якесь золото.
		Разом з тим, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується наступними доказами:
		- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , який показав суду, що 25.07.2016 року в нього на роботі був скорочений день по завершенні якого він пішов в кафе, а потім на Південний вокзал. Там він познайомився з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , з якими був ще один хлопець. Потерпілий запропонував їм сходити на річку, вони взяли із собою додатково горілку з рук у приватному секторі по вул. Сакко в м. Полтаві. Після придбання, вони вжили спиртне, при цьому один з хлопців не пив, та пішли далі до річки. Проходячи повз зруйноване кафе він зайшов всередину по нужді, за ним зайшов ОСОБА_9 , а також ОСОБА_5 . Вони ударили його в живіт, а потім по голові. Через деякий час він знепритомнів від ударів, коли прийшов до тями хлопців вже не було, а в нього зникли золоті прикраси, мобільний телефон, барсетка, яку він пізніше знайшов пустою. У зв`язку із спливом значного часу точно обставини та дії кожного він не пам`ятає, точніше все розповідав та пам`ятав під час досудового розслідування. Пам`ятає, що ці двоє хлопців його точно били;
		- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який суду показав, що в 2016 році, точну дату та час він не пам`ятає, йому зателефонував його знайомий на ім`я ОСОБА_11 , що торгував продуктами харчування на ринку на Південному вокзалі, та попросив допомогти комусь закласти в ломбард золоту обручку. Він під`їхав на ринок до місця де торгував ОСОБА_11 , до них підійшли двоє чоловіків середнього зросту, одним з яких був ОСОБА_5 . Хто саме з них дав йому кільце він не пам`ятає ОСОБА_5 чи другий чоловік, що був разом з ним. Під час досудового розслідування з ним проводилось впізнання особи, яка передала йому кільце та він вказував на неї оскільки впізнав за фотознімками. В теперішній час пам`ятає, що ОСОБА_5 це один з хлопців, що принесли обручку та просили її закласти, але не пам`ятає чи це саме він передавав обручку або другий хлопець. На їх прохання він здав золоту обручку в ломбард, що був розташований на зупинці Мельзавод в м. Полтаві за 1500 гривень, після чого отримав від них у якості винагороди 300 гривень;
		- показаннями допитаного в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідка ОСОБА_12 про те, що з обвинуваченим ОСОБА_5 він взагалі не знайомий. Проте він знайомий з ОСОБА_9 . Кілька років тому ОСОБА_9 зателефонував йому та попросив переночувати, приїхав, подарував йому телефон, який потім був вилучений співробітниками поліції. Разом з ОСОБА_9 був якийсь чоловік невеликого зросту, грязного вигляду, ночувати в нього залишився лише ОСОБА_9 . Тоді ж ОСОБА_9 поросив його знайти людей, щоб закласти в ломбард золото, а саме: золотий ланцюжок з хрестиком та кільце;
		- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , про те, що кілька років тому вона працювала в кафе, розташованому в районі Південного залізничного вокзалу. Пам`ятає, що бачила потерпілого ОСОБА_6 , відвідувача кафе, який пройшов разом з двома незнайомими хлопцями через кафе. Хвилин через двадцять він вже повернувся в зворотному напрямку один, був весь побитий. ОСОБА_6 зайшов до неї в кафе наступного дня та розповів, що напередодні його пограбували, забрали в нього золото та речі. На запитання обвинуваченого свідок повідомила, що не впізнає його,
		- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 про те, що він знайомий як з ОСОБА_5 так і з ОСОБА_9 . Кілька років тому у липні він приїхав до Полтави на Південний залізничний вокзал. Там він і залишився переночувати. Зранку на вулиці біля приміщення вокзалу побачив незнайомого хлопця, познайомився з ним, його звали ОСОБА_14 , в теперішній час йому вже відомо, що його прізвище ОСОБА_15 . Вони разом пішли шукати з ким можна випити спиртне. Там же вони зустріли ОСОБА_5 , з яким він був знайомий раніше та продовжили спілкуватись. Через деякий час він зайшов до приміщення вокзалу придбати там воду, а коли вийшов, то побачив, що разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 спілкується чоловік на ім`я ОСОБА_16 , який запропонував їм роботу в Чорнобилі. Вони всі разом пішли по вул. ОСОБА_17 до точки продажу самогону. ОСОБА_16 придбав по 100 грм. самогону ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Після вжиття ними спиртного, всі пішли до річки Ворскла. Попереду йшли ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , а вони з ОСОБА_5 йшли позаду. Коли проходили повз зруйновану будівлю, ОСОБА_5 повідомив йому, що вони з ОСОБА_9 хочуть пограбувати ОСОБА_16 . В цей час ОСОБА_16 разом із ОСОБА_15 зайшли всередину розваленої будівлі. Через деякий час ОСОБА_9 погукав їх всередину. ОСОБА_5 зайшов всередину першим, підійшов до потерпілого ОСОБА_16 , наніс йому кулаком два удари в область тулубу та в обличчя, зірвав з нього ланцюжок, що свідок зрозумів за жестом руки, забрав гаманець. Потерпілий впав та його став добивати ОСОБА_9 , який потім зубами зняв з пальця потерпілого обручку. Потім всі вийшли. ОСОБА_9 та ОСОБА_5 сказали, що необхідно когось знайти, щоб здати золото. Свідок пішов від них на вокзал спати. Крім того, свідок підтвердив, що з ним проводився слідчий експеримент, під час якого він показував як все це відбувалось.
		Показання потерпілого ОСОБА_6 та вказаних свідків повністю підтверджують дані про час, місце, спосіб та обставини вчинення ОСОБА_5 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого за попередньою змовою групою осіб. При цьому суд вважає необхідним визнати показання потерпілого та свідків достовірними та покласти ці їх показання поряд з іншими доказами в підставу вироку, оскільки незважаючи на певні розбіжності в деталях, які суд пов`язує з тим, що вказані показання надані потерпілим та свідками суду майже через два роки після вчинення злочину ОСОБА_5 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, в цілому в сукупності вони є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами, а також відповідають фактичним обставинам, встановленим в судовому засіданні. 
		Крім того, винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами, наданими стороною обвинувачення, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні:
		- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання від 29.07.2016 року з додатком фототаблицею, згідно якого свідок ОСОБА_8 серед пред`явлених для впізнання осіб впізнав під номером 4 ОСОБА_9 , як особу, що наносила удари ногами по голові потерпілого та забрала у потерпілого телефон, сумочку та обручку (том 2, а.п. 19-21),
		- копією протоколу пред`явлення речей для впізнання від 29.07.2016 року з додатком фототаблицею, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 серед наданих для впізнання речей впізнав належний йому мобільний телефон «TeXet», який був відкрито викрадений раніше невідомими йому чоловіками (том 2, а.п. 22-23), який був добровільно виданий спвіробітникам правоохоронних органів свідком ОСОБА_12 ,
		- копією довідки ломбарду «Свіжа копійка» про те, що 26.07.2016 року о 7-20 годині до ломбардного відділення, розташованого в м. Полтаві по вул. Леніна, буд. 61, звертався ОСОБА_10 , який здав в ломбард золоту обручку 585 проби (том 2, а.п. 24),
		- копією протоколу проведення слідчого експерименту від 01.08.2016 року з додатком фототаблицею, під час проведення якого свідок ОСОБА_8 в присутності двох понятих дав пояснення та повністю відтворив обставини вчинення злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України, обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , матеріали щодо якого були виділені в окреме провадження. При проведенні слідчого експерименту, зокрема зазначив, що коли ОСОБА_18 разом з потерпілим зайшли в будівлю, ОСОБА_19 повідомив йому про намір пограбувати потерпілого, що через деякий час їх покликав всередину ОСОБА_9 . Також повідомив, що він бачив, як ОСОБА_5 підбіг до потерпілого та наніс йому два удари кулаками в обличчя та зірвав з шиї золотий ланцюжок, а з задньої лівої кишені потерпілого забрав гаманець. В подальшому ОСОБА_9 після нанесення ударів ногами потерпілому, зняв з нього золоту обручку, забрав телефон, та вони втрьох пішли залишивши потерпілого. Після прибуття на місце події свідок ОСОБА_8 відтворив обставини, місце, спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , що зафіксовано на фотознімках, які є додатками до протоколу. Так на фотознімку № 16 свідок ОСОБА_8 демонструє механізм нанесення ударів в живіт потерпілого обвинуваченим ОСОБА_5 , а також в обличчя (фотознімок № 17), як ОСОБА_5 витягнув гаманець з лівого заднього карману потерпілого (фотознімок № 19, 26), напрямок руху ОСОБА_9 та ОСОБА_5 після здійснення нападу (фотознімок № 28), місце в якому ОСОБА_5 викинув гаманець потерпілого (фотознімки № 29 та 30), та напрямок їх руху після вчинення нападу на потерпілого (фотознімки 31-330 (том 2, а.п. 25-43). При цьому той факт, що при проведенні слідчого експерименту свідок ОСОБА_8 підтвердив факт нанесення ОСОБА_5 більшої кількості ударів потерпілому ніж це вказано в пред`явленому ОСОБА_20 обсязі обвинувачення не є підставою для визнання протоколу вказаної слідчої дії недопустимим доказом, у зв`язку з тим, що вона була проведена відповідно до вимог КПК України. А згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд здійснюється лише межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту,
		- копією протоколу огляду місця події від 29.07.2016 року під час проведення якого ОСОБА_12 добровільно видав мобільний телефон марки «TeXet» та пояснив, що даний телефон йому подарував 25.07.2016 року його знайомий ОСОБА_18 (том 2, а.п. 59),
		- приєднаним у якості речового доказу до кримінального провадження № 120161170030001134 від 26.07.2016 року мобільним телефоном марки «TeXet» (том 2, а.п. 45-46),
		- копією довідки ломбарду «Свіжа копійка» про те, що 26.07.2016 року о 8-39 годині до ломбардного відділення, розташованого в м. Полтаві по вул. Леніна, буд. 61, звертався ОСОБА_21 , який здав в ломбард золотий ланцюжок та хрестик (том 2, а.п. 47),
		- копією протоколу слідчого експерименту від 02.09.2016 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 з додатком фототаблицею, під час проведення якого потерпілий надав пояснення та відтворив обставини події та механізм відкритого заволодіння його майном із застосуванням насильства, а також спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . По прибуттю на місце події до заброшеної будівлі потерпілий пояснив та показав приміщення, до якого його завів ОСОБА_22 , як той наніс йому удар в сонячне сплетіння, в перенісся та ліву частину підборіддя, по голові нижньою частиною кулака. Від ударів він впав, після чого до приміщення зайшов ОСОБА_23 , який витягнув гаманець з коштами. В подальшому цей чоловік наніс йому сильний удар нижньою частиною кулака правої руки, після чого потерпілий втратив свідомість, коли прийшов до тями, поряд вже нікого не було (том 2, а.п. 48-62). Так, на фотознімках № 17-20, 23-24 потерпілий ОСОБА_6 на статистові відтворює механізм нанесення йому ударів, на фотознімку № 21 потерпілий ОСОБА_6 на статистові показує яким чином ОСОБА_5 зірвав з його шиї ланцюжок (том 2, а.п. 60). 
		- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання, під час якого потерпілий ОСОБА_6 в присутності понятих серед пред`явлених за фотокартками осіб впізнав особу під номером 3 ОСОБА_5 , пояснивши що за зовнішніми ознаками статурою, рисами обличчя, віком, це був саме той чоловік, який був разом з ОСОБА_24 під час відкритого заволодіння його речами (том 2, а.п. 63-64),
		- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.09.2016 року, під час якого потерпілий ОСОБА_6 в присутності понятих серед пред`явлених за фотокартками осіб впізнав особу під номером 2 ОСОБА_9 , пояснивши що за зовнішніми ознаками статурою, рисами обличчя, віком, це був один з двох чоловіків, що відкрито заволоділи його речами (том 2, а.п. 65-66),
		- копією протоколу огляду місця події від 06.09.2016 року з додатком - фототаблицею, предметом якого була заброшена будівля, що розташована на початку вул. Сакко в м. Полтаві (том 2, а.п. 67-74),
		- копією протоколу проведення слідчого експерименту від 06.09.2016 року з додатком  фототаблицею, проведеного в присутності понятих за участю підозрюваного ОСОБА_9 , який під час проведення слідчого експерименту дав пояснення та відтворив обстановку, обставини події, спосіб та механізм нанесення тілесних ушкоджень ним та ОСОБА_5 потерпілому, а також заволодіння майном потерпілого. Зокрема відтворив механізм нанесення ОСОБА_5 удару потерпілому лівою рукою знизу у живіт, те як він сам наніс удар потерпілому, від якого той впав. Крім того пояснив, що коли потерпілий лежав на підлозі, ОСОБА_5 підійшов до нього та зірвав з його шиї золотий ланцюжок із золотим хрестиком та відразу забрав їх собі, потім ОСОБА_5 витягнув в нього гаманець, в якому було близько 100 гривень. Також ОСОБА_9 пояснив та продемонстрував як він підійшов до потерпілого, зняв з нього обручку, та забрав мобільний телефон, а також як наніс потерпілому удар ногою в голову, від якого той втратив свідомість. Вказане зафіксовано на фотознімках, які є додатками до протоколу. Так, ОСОБА_9 відтворив механізм нанесення удару в ОСОБА_5 в живіт потерпілому (фотознімок № 23), показав як ОСОБА_5 зірвав золотий ланцюжок з хрестиком у потерпілого (фотознімок № 25) та витягнув гаманець (фотознімок № 26), як сам ОСОБА_15 зняв з потерпілого обручку (фтозм\німок № 27), саме місце вчинення злочину ним та ОСОБА_5 (фотознімок № 28), напрямок їх руху після вчинення злочину (фотознімок № 30). Суд враховує, що вказана слідча дія була проведена за участі підозрюваного ОСОБА_9 , матеріали щодо якого були виділені в окреме провадження, в присутності двох понятих. Жодних зауважень щодо допущених під час її проведення порушень учасниками слідчої дії не висловлено, що підтверджується підписами учасників, зокрема, самого підозрюваного. В сукупності викладеного, суд вважає, що вказана слідча дія була проведена з дотриманням вимог КПК України, у зв`язку з чим критично відноситься до тверджень сторони захисту про необхідність визнання її недопустимим доказом через здійснення тиску на ОСОБА_9 , а також до показань свідка сторони захисту ОСОБА_9 в цій частині про нібито допущені під час її проведення порушення, а також про здійснення на нього тиску під час її проведення, оскільки ці твердження жодним чином не підтверджені.
		- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2016 року, під час якого підозрюваний ОСОБА_9 в присутності понятих серед пред`явлених за фотокартками осіб впізнав особу під номером 3 ОСОБА_5 , пояснивши що це особа, що була разом з ним під час відкритого заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, у чоловіка на ім`я ОСОБА_16 неподалік Південного залізничного вокзалу в м. Полтаві, яку він впізнав за зовнішніми ознаками статурою, рисами обличчя, віком (том 2, а.п. 93-94),
		- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2016 року, під час якого свідок ОСОБА_13 в присутності понятих серед пред`явлених за фотокартками осіб впізнала за зовнішніми ознаками статурою, рисами обличчя, віком особу під номером 2 ОСОБА_5 , пояснивши, що 25.07.2016 року у післяобідній час він проходив повз кафе «Катюша», де вона працює разом з ОСОБА_25 . При цьому згідно протоколу на запитання слідчого свідок ОСОБА_13 пояснила, зможе впізнати чоловіка, віком близько 25 років, худорлявої статури із прямим носом, темними бровами, смуглим кольором шкіри, темним волоссям, худорлявої статури, який 25.07.2016 року у післяобідній час проходив повз кафе « ОСОБА_26 », де вона працює разом із ОСОБА_27 (том 2, а.п. 95-96). Безпосередньо досліджений в судовому засіданні доказ свідчить про те, що вказана слідча дія була проведена у відповідності з нормами КПК України, у зв`язку з чим той факт, що по минуванню майже дворічного строку свідок ОСОБА_13 в залі суду на запитання обвинуваченого ОСОБА_5 пояснила, що не впізнає його, не може бути визнана судом підставою для визнання недійсною слідчої дії, яка була проведена за участі свідка безпосередньо після вчинення злочину обвинуваченим в 2016 році, коли вона краще пам`ятала події та учасників цих подій,
		- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2016 року, під час якого свідок ОСОБА_13 в присутності понятих серед пред`явлених за фотокартками осіб впізнала за зовнішніми ознаками, статурою, рисами обличчя, віком особу під номером 2 ОСОБА_9 , пояснивши, що 25.07.2016 року у післяобідній час він проходив повз кафе «Катюша», де вона працює разом з ОСОБА_25 та іншим смуглим чоловіком у віці біля 25 років (том 2, а.п. 97-98),
		- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2016 року, під час якого свідок ОСОБА_10 в присутності понятих серед пред`явлених за фотокартками осіб впізнав за зовнішніми ознаками, статурою, рисами обличчя, віком особу під номером 2 ОСОБА_9 , пояснивши, що цього чоловіка він бачив 26.07.2016 року зранку разом із чоловіком із смуглою кольором шкіри, які разом з його знайомим на ім`я ОСОБА_11 попросили здати золото в ломбард (том 2, а.п. 99-100),
		- відомостями НБУ в Полтавській області від 16.09.2016 року, згідно яких закупівельна ціна на дорогоцінний метал в брухті складає  1 грам золота 585 проби  605, 22 гривень станом на 25.07.2016 року (том 2, а.п. 101),
		- копією висновку № 2908/1 оцінки вартості майна, згідно якого вартість мобільного телефону ТЕХЕТ наданого для проведення оцінки становить 564 гривні (том 2, а.п. 102-113), 
		- випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 5274 від 25.07.2016 року з відміткою про наявність у ОСОБА_6 струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу, двобічних параорбітальних гематом, перебування в стані алкогольного сп`яніння (том 2, а.п. 114),
		- копією висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_6 № 1378 від 16.09.2016 року, згідно якого ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу та параорбітальних гематом, які могли утворитись не менш ніж від однократної дії тупого обмеженого предмету, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інший предмет з подібною характеристикою, можливо в строк та при обставинах вказаних вище, по ступеню тяжкості оцінюються лише в сукупності та кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (том 2, а.п. 115-116). Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом вказаного експертного висновку, враховуючи його відповідність вимогам закону, статус експертної установи, стаж роботи та кваліфікацію експерта, яким проводилась судово-медична експертиза,
		- копією висновку додаткової судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_6 № 1382 від 16.09.2016 року, згідно якої експертом додатково надано висновок про те, що покази, дані потерпілим ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту від 02.09.2016 року, загалом не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у останнього (том 2, а.п. 117-118). Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом вказаного експертного висновку, враховуючи його відповідність вимогам закону, статус експертної установи, стаж роботи та кваліфікацію експерта, яким проводилась додаткова судово-медична експертиза,
		- актом судово-психіатричного експерта № 411 від 7.10.2016 року, згідно якого в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння ОСОБА_5 не страждав будь-яким хронічним психічним захворюванням і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності і міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, під дію ч.ч. 2, 3 ст. 19 та під дію ст. 20 КК України не підпадає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 2, а.п. 125-129),
		Вказані докази в сукупності з показаннями потерпілого та свідків, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, повністю підтверджують дані про час, місце, спосіб та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб та беззаперечно спростовують твердження обвинуваченого щодо його непричетності до вчинення злочину.
		Сукупність всіх досліджених під час судового розгляду доказів робить абсолютно неспроможними твердження обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв`язку з чим показання обвинуваченого в судовому засіданні про його непричетність до вчинення інкримінованого злочину суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення покарання за вчинене, у зв`язку з чим не може визнати їх правдивими, оскільки вони суперечать фактичним обставинам, встановленим на підставі безпосереднього дослідження доказів.
		При цьому судом не може бути визнана у якості належного та допустимого доказу сторони обвинувачення надана суду копія вироку суду від 11.10.2016 року у відношенні особи, матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 (том 2, а.п. 119-120), оскільки він встановлює лише обставини вчинення злочину та події, пов`язані з пред`явленим ОСОБА_9 обвинуваченням, та не має преюдиціального значення в межах пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, у зв`язку з чим не відповідає вимогам ст.ст. 84-89 КПК України.
		Крім того, суд вважає необхідним виключити з пред`явленого обсягу обвинувачення посилання на вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вказаний факт може бути підтверджений лише належними засобами доказування, шляхом проведення медичного огляду у встановленому законом порядку та не може ґрунтуватись на твердженнях свідків, які не мають відповідної освіти та кваліфікації для визначення стану алкогольного сп`яніння.
		За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні у якості свідка сторони захисту був допитаний в режимі відеоконференції ОСОБА_9 , який суду показав, що до подій, які відбулись він був знайомий з ОСОБА_5 близько чотирьох годин. Він разом зі своїм товаришем ОСОБА_28 перебував в районі Південного залізничного вокзалу. Там же він познайомився з ОСОБА_5 , а потім з потерпілим, який був в нетверезому стані. Вони трішки випили спирте, ОСОБА_5 можливо вжив близько 50 грамів спиртного. Потім опинились біля якогось покинутого чи недобудованого будинку біля річки. Першим всередину зайшов потерпілий, а він зайшов за ним через деякий час. Потерпілий спустив брюки та запропонував йому вступити з ним в інтимний зв`язок. В цей момент всередину зайшов ОСОБА_5 . В цей же момент через таку пропозицію свідок почав бити потерпілого і все, далі він не пам`ятає. Такого, щоб щось відбирав ОСОБА_5 він не пам`ятає. Він просто перебував поряд. Все відбирав особисто свідок, а саме: він забрав у потерпілого мобільний телефон, ланцюжок, гаманець, більше в нього нічого не було. Після цього він пішов додому до свого знайомого ОСОБА_29 , який йому допоміг знайти людей з паспортами щоб здати золото в ломбард. Куди подівся телефон потерпілого він вже не пам`ятає, але в подальшому цей телефон опинився в міліції. Участі в реалізації викраденого ОСОБА_5 також не приймав. Крім того, свідок стверджував, що під час досудового розслідування на нього вчинявся тиск з боку працівників міліції. В той же час скарг чи звернень з цього приводу він нікуди не писав. 
		В той же час, показання вказаного свідка не можуть бути визнані судом достовірними в частині твердження про непричетність ОСОБА_5 до вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб щодо потерпілого ОСОБА_6 , оскільки вони спростовуються безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколами слідчих експериментів, проведених за участі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , іншими доказами сторони обвинувачення, та не відповідають фактичним обставинам, встановленим під час судового розгляду. В сукупності викладеного, суд критично сприймає показання свідка ОСОБА_9 в цій частині, а також його показання в частині здійснення на нього тиску під час досудового розслідування, у зв`язку з відсутністю будь-яких об`єктивних обставин на підтвердження вказаних тверджень як-то звернень, скарг з цього приводу як під час проведення з ним слідчих дій, так і на стадії досудового розслідування, судового розгляду так і після постановлення вироку у відношенні ОСОБА_9 . При цьому решту показань даного свідка щодо часу, місця вчинення злочину, приблизного переліку викраденого майна, суд визнає достовірними, оскільки в цій частині вони узгоджуються з іншими безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, які обґрунтовують пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення.
		Згідно ч.2 ст. 8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо концепції доведеності вини «поза розумним сумнівом», зокрема викладену в рішення у справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України», та вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину доведена стороною обвинувачення «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами.
		Дослідивши всі докази у кримінальному провадженні з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності наданих доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши вказані докази, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані правильно за ч.2 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб. 
		Обираючи вид та міру покарання, суд враховує положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», ч.2 ст. 65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, ч.2 ст. 50 КПК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого.
		Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання судом не встановлені.
		Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання суд визнає рецидив злочину.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, те, що ОСОБА_5 задовільно характеризувався за останнім місцем відбування покарання, негативно характеризувався за місцем проживання, не займався суспільно-корисною працею, не усвідомив характер свого протиправного діяння тобто не зробив для себе відповідних висновків і не розкаюється у вчиненому, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, що його обтяжує  рецидиву злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		Згідно ч.4 ст. 70 КК України, при призначенні покарання суд вважає необхідним врахувати покарання, призначене за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2018 року за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд  
		З А С У Д И В: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2018 року за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з 22.09.2016 року тобто з моменту затримання.
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції, що діяла до 21.06.2017 року) зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 22.09.2016 року по 20.06.2017 року включно.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком суду законної сили залишити попереднім  у виді тримання під вартою.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.  
		 
		 
		Суддя Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...