Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1640/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2018. Зареєстровано: 08.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2018.
Дата набрання законної сили: 30.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		26.04.2018Справа №  910/1640/18
		Господарський суд міста Києва в складі:  
		головуючого судді                                                                                       Привалова А.І.          
		при секретарі                                                                                                Мазур В.М.
		 
		розглянувши справу № 910/1640/18 
		за позовом    Фонду державного майна України;
		до                   1) публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний 
		                       банк України";
		                       2) публічного акціонерного товариства "Укртелеком";
		                       3) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"; 
		про                 зняття арешту з пакета акцій.     
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача:         Зубарєва Н.В., довіреність № 94 від 12.02.2018р.;
		від відповідача-1:  Беседін В.І., довіреність № 010-00/687 від 20.02.2017р.;
		                                 Мосійчук Я.І., довіреність № 010-01/2344 від 11.04.2017р.;
		від відповідача-2:  Іващенко С.І., довіреність № 2423 від 29.11.2017р.;                                
		від відповідача-3:  Іващенко С.І., довіреність б/н від 20.12.2017р.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України";  2) публічного акціонерного товариства "Укртелеком"; 3) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" про зняття арешту з 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178- UA4000137244, відкритому в депозитарній установі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", накладений згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що арешт спірного пакету простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244) у кількості 17 376 189 488 штук обмежує розпорядження корпоративними правами Держави в особі Фонду державного майна України, як власника спірного пакета акцій.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1640/18, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 15.03.2018р.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018р. відмовлено Фонду державного майна України в задоволенні заяви про забезпечення позову. 
		02.03.2018р. через загальний відділ господарського суду від відповідачів-2 та 3 надійшли відзиви на позовну заяву. В обґрунтування заперечень, відповідачі зазначили про відсутність в матеріалах справи доказів того, що 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244) належать на праві власності позивачу. Також вважають, що посилання позивача на ст. 59 закону України «Про виконавче провадження» є помилковим. 
		15.03.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-1, який також обґрунтовує свої заперечення відсутністю в матеріалах справи доказів того, що 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244) належать на праві власності позивачу. Також вважає, що посилання на ст. 59 закону України «Про виконавче провадження» є помилковим, а накладення арешту на акції жодним чином не обмежує прав його власника.
		В судовому засіданні 15.03.2018р. представник позивача просив надати йому час ознайомитись з відзивами на позовну заяву та подати на них відповідь.
		В судовому засіданні оголошено перерву до 29.03.2018р.
		27.03.2018р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів-1 та 2, у якому зазначає, що право власності позивача на арештований пакет акцій встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2017р. у справі № 910/7708/17. Також, вважає, що ст. 59 закону України «Про виконавче провадження» підлягає застосуванню до спірних правовідносин.  
		Присутній у судовому засіданні 29.03.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав.
		Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог за перечили.
		Інших заяв і клопотань представники сторін на стадії підготовчого провадження не подали та не зазначили.
		Відповідно до ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Оскільки у підготовчому засіданні 29.03.2018р. вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2018р.
		Присутній у судовому засіданні 26.04.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з посиланням на правові підстави та докази, зазначені у позовній заяві, а також погодився з позицією відповідача щодо неправильного нарахування пені за прострочення сплати процентів за кредитним договором.
		Представники відповідачів проти позову заперечили з підстав, видалених у відзивах.
		Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
		У судовому засіданні 26.04.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши подані позивачем і відповідачами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/7708/17 за позовом Фонду державного майна України до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" та публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про:
		- розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" за конкурсом № КПП-582 від 11.03.2011 у кількості 17 76 89 88 штук простих іменних акцій, що становить 92,791% статутного капіталу товариства, укладений між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСУ";
		- зобов'язання публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" списати з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" пакет акцій ПАТ "Укртелеком" у кількості 17 76 89 88 штук простих іменних акцій, що становить 92,791% статутного капіталу товариства на рахунок Держави Україна;
		- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" на користь державного бюджету України пеню у розмірі 81.900.000,00 доларів США, що в перерахунку на національну валюту за офіційним курсом Національного банку України станом на 10.05.2017 становить 2 171 169 000,00 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2017р. у справі №910/7708/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017р., позовні вимоги Фонду державного майна України задоволено в повному обсязі, вирішено розірвати договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Укртелеком» за конкурсом від 11.03.2011р. № КПП-582 та стягнути штрафні санкції. Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» списати з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» пакет акцій ПАТ «Укртелеком» у кількості 17 376 189 488 штук простих іменних акцій, що становить 92,791% статутного капіталу товариства, на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, код за ЄДРПОУ 00032945) 00996-UA50009997 в публічному акціонерному товаристві Акціонерний Банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280); код в НДУ 100024-UA30300996
		          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17 накладено арешт на 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178-UA400013151, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк".
		24.01.2018р. позивач звернувся з листом № 10-23-1542 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» із пропозицією списання з рахунку ТОВ «ЕСУ» пакета акцій ПАТ «Укртелексм» на рахунок Держави Україна, посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2017р. у справі № 910/7708/17 та  ст. 18 Господарського процесуального кодексу України.
		Листом від 07.02.2018р. ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» відмовило Фонду у виконанні рішення суду, посилаючись па наявність обтяжень пакета акцій ПАТ «Укртелеком».
		Позивач вважає, що накладення арешту ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17 обмежує розпорядження корпоративними правами держави в особі Фонду як власника пакета акцій ПАТ «Укртелеком.» у кількості 17 376 189 488 штук простих іменних акцій, що становить 92,791% статутного капіталу товариства, унеможливлює проведення перерахування акцій на рахунок Фонду в цінних паперах та створює загрозу погашення боргів ТОВ «ЕСУ» шляхом спрямування виконання на пакет акцій, що не належить товариству.
		У зв'язку із викладеним, вважає, що арешт цінних паперів, накладений ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17 підлягає скасуванню на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
		Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
		Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2017р. у справі № 910/7708/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017р., позовні вимоги Фонду задоволено в повному обсязі, вирішено розірвати договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Укртелеком» за конкурсом від 11.03.2011р. № КПП-582 та стягнути штрафні санкції. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» списати з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» пакет акцій ПАТ «Укртелеком» у кількості 17 376 189 488 штук простих іменних акцій, що становить 92,791 % статутного капіталу товариства, на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України, код за ЄДРПОУ 00032945) 00996-UA50009997 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний Банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280); код в НДУ 100024-UA30300996
		Відповідно до частини 4статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
		Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.10.2017р. у справі № 910/7708/17, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи та мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що пакет акцій ПАТ «Укртелеком» у кількості 17 376 189 488 штук простих іменних акцій, що становить 92,791 % статутного капіталу товариства, належить Державі Україна в особі Фонду державного майна України.
		Також, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/7149/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" про стягнення заборгованості у розмірі 2 834 215 685,68 грн.
		В межах даної справи публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення 
		позову у вигляді накладення арешту 17 376 189 488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA 4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178- UA 400013151, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк".
		Відповідно  до  статті  66  Господарського процесуального кодексу  України (у редакції чинній на момент винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17) заходи до забезпечення позову  застосовуються  господарським  судом  за  заявою  сторони, прокурора,  або  з  ініціативи  господарського  суду  як  гарантія реального  виконання  рішення  суду.  Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Особа, яка  подала  заяву  про  забезпечення позову,  повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення  позову. З  цією  метою  та  з  урахуванням  загальних вимог,  передбачених статтею 33  Господарського процесуального кодексу  України,  обов'язковим  є  подання  доказів наявності  фактичних  обставин,  з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на момент винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17) позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, та забороною відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.
		Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має   здійснити   оцінку  обґрунтованості  доводів  заявника  щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
		розумності, обґрунтованості  і  адекватності  вимог  заявника щодо забезпечення позову;
		забезпечення збалансованості інтересів сторін,  а також інших учасників судового процесу;
		наявності зв'язку  між  конкретним  заходом  до  забезпечення позову і предметом позовної вимоги,  зокрема,  чи спроможний такий захід  забезпечити  фактичне  виконання  судового  рішення  в разі задоволення позову;
		імовірності утруднення   виконання  або  невиконання  рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
		запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб,  що не є учасниками даного судового процесу.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17 заяву публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, накладено арешт на 17376189488 штук простих іменних акцій ПАТ "Укртелеком" (код ISIN UA4000137244), права на які обліковуються на рахунку в цінних паперах ТОВ "ЕСУ" № 300178-UA400013151, відкритому в депозитарній установі - АТ "Укрексімбанк".
		Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17 залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. 
		З викладеного вбачається, що звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач фактично просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті в межах іншої господарської справи. 
		Порядок скасування заходів забезпечення визначено в ст. 145 Господарського процесуального кодексу  України (у редакції чинній на момент звернення до суду з позовом). Так, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Заходи забезпечення позову скасовуються тим судом, який розглядає справу.
		При цьому, під поняттям «тим судом» слід вважати склад суду, в провадженні якого знаходиться господарська справа, у якій відповідні заходи забезпечення позову вжито.
		З викладеного вбачається, що суд в межах даної справи не наділений повноваження в порядку позовного провадження скасовувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17.
		Тобто, зняти арешт на пакет акцій ПАТ «Укртелеком», накладений ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2017р. у справі №910/7149/17, може лише суд, який розглядає справу № 910/7149/17 за наявності підстав і в порядку ст. 145 ГПК України.
		Отже, законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права, як подання окремого позову щодо скасування заходу забезпечення позову, накладеного судом в іншій справі
		Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999р. у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
		З огляду на викладене, судове рішення - ухвала про забезпечення позову Господарського суду м. Києва від 02.06.2017р. у господарській справі №910/7149/17 після набрання законної сили не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити. 
		Скасування арешту, накладеного ухвалою про забезпечення позову Господарського суду м. Києва від 02.06.2017р. у господарській справі №910/7149/17, що набрала законної сили і була залишена в силі за результатами апеляційного та касаційного переглядів, рішенням суду у даній справі № 910/1640/18, за своєю правовою природою буде вважатись переглядом рішення суду у господарській справі № 910/7149/17, повноважень на що господарському суду під час розгляду позову у справі № 910/1640/18 не надано і що є порушенням ст. 145 ГПК України.
		Щодо посилання позивача на ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає наступне. 
		Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.
		Законом України "Про виконавче провадження", який регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, а також умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку.
		Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Тобто,  ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначає підстави та порядок зняття арешту з майна, що накладено виконавцем у виконавчому провадженні в ході звернення стягнення на майно боржника.
		Як вказано в ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" - арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		Даний Закон не регулює порядок накладення та зняття арешту, накладеного поза межами виконавчого провадження з підстав інших, ніж постанова виконавця з метою звернення стягнення на майно боржника.
		Як випливає з роз'яснень п. 5 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 відповідачами у справах за позовами про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту на підставі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" є стягувач і боржник у конкретному виконавчому провадженні, у якому виконавцем накладено арешт на майно боржника, яке позивач вважає своїм.
		Разом з тим, арешт, про скасування якого звернувся позивач у даній справі, накладений судом в межах вирішення господарського спору у справі №910/7149/17, а не у виконавчому провадженні державним виконавцем.
		Тому, положення Закону України «Про виконавче провадження» до правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі, застосуванню не підлягають. 
		Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фонду державного майна України є необґрунтованими та не відповідають положенням чинного законодавства, а отже такими, що задоволенню не підлягають повністю.
		Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
		 
		Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову відмовити повністю. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано: 07.05.2018р.
		 
		 
		 
		СуддяА.І. Привалов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...