Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 736/707/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пресилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних парерів чи білетів державної лотереї.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2018.
Дата набрання законної сили: 03.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		03 травня 2018 р.
		м. Київ
		 
		справа № 736/707/16-к
		 
		провадження № 51-1022 км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря 
		судового засідання ОСОБА_4 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13вересня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016270150000158 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 , громадянина України, котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тютюнниця Корюківського району Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого 16 березня 2015 року вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.
		 
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		На підставі ст.75КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням зіспитовим строком тривалістю 1рік і покладено на нього обов`язки, передбачені ст.76цього Кодексу.
		Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2016 року вирок щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
		 
		Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він 07 квітня 2016 року, приблизно об 11 год., перебуваючи по вул. Вокзальна в м. Корюківка Чернігівської області, біля мосту, що поряд з підприємством ПАТ «Слов`янські шпалери КФТП», на узбіччі тротуару знайшов грошову банкноту номіналом 100 гривень серії БН №5373490, яку підібрав та зберігав при собі. Цього ж дня, приблизно о 12.15 год., ОСОБА_7 з метою збуту даної купюри, перебуваючи на ринку по вул. Вокзальній, 8а в м. Корюківка Чернігівської області, розрахувався за придбані горіхи знайденою підробленою банкнотою з ОСОБА_8 , отримавши пакет з горіхами та здачу дійсними купюрами в сумі 70 грн. 
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_7 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. При цьому захисник зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, оскільки винесене з порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. 404 КПК України не звернув на допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та не закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за відсутності доказів його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 199 КК України. Також посилається на те, що у ОСОБА_7 не було умислу та корисливого мотиву на збут підроблених грошей, оскільки він не усвідомлював того, що знайдена ним 100 грн. банкнота була підроблена, оскільки згідно висновку судово-психіатричної експертизи він має легку розумову відсталість.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Захисник ОСОБА_6 свою касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. 
		 
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді, позицію захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку. 
		 
		Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1ст. 433 КПК Україниперевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		Відповідно дост. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд дотримався вимог зазначеного закону.
		 
		Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, ґрунтується на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів, і є правильним.
		 
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений своєї винуватості в умисному збуті підробленої національної валюти України у виді банкноти, не визнав, але його вина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні зазначала, що 07 квітня 2016 року, ОСОБА_7 купував у неї горіхи та розрахувався з нею купюрою у 100 грн. На вказану купюру номіналом 100 грн. вона уваги не звернула і прийняла за справжню. Потім до неї підійшла продавець ОСОБА_9 і повідомила, що купюра, яку їй дав покупець може бути підробленою, бо він вже намагався нею розрахуватись з іншим продавцем. Купюра виявилася підробленою. Це підтвердила свідок ОСОБА_9 .
		 
		Окрім того, винуватість  ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 , яка показала, що ОСОБА_7 намагався 7 квітня 2016 року купити у неї товар за підроблену банкноту номіналом 100 грн., однак вона виявила, що банкнота має розмитий вигляд та не відповідний папір. Після чого повідомила про це ОСОБА_7 , повернула купюру та забрала товар.
		Також його вина підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11 , даними протоколів огляду предметів, протоколу пред`явлення речей для впізнання, висновком судової технічної експертизи, згідно якої надана на дослідження банкнота номіналом 100 гривень, серії БН, номер 5373490, - не відповідає за своїми характеристиками аналогічним грошовим банкнотам, які знаходяться в офіційному обігу України та мають ознаки характерні для струминного способу друку з кольоровим нанесенням зображення, отриманого за допомогою копіювальної розмножувальної техніки (а.с. 51-54).
		 
		Доводи захисника про те, що у  ОСОБА_7 не було умислу та корисливого мотиву на збут підроблених грошей, оскільки він не усвідомлював про те, що знайдена ним 100 грн. банкнота була підроблена, так як згідно висновку судово-психіатричної експертизи він має легку розумову відсталість, є безпідставними.
		 
		Відповідно до висновків судово-психіатричних експертиз №325, № 326 від 20 травня 2016 року у ОСОБА_7 простежувались клінічні ознаки легкої розумової відсталості, але він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, примусових заходів медичного характеру він не потребує (а.с. 86-89, 91-93).
		 
		З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Також судом досліджені всі обставини справи, з`ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо ОСОБА_7 під час судового розгляду не виявлено.
		 
		Дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 199 КК України кваліфіковано правильно. Отже, вважати, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, підстав немає.
		 
		Покарання засудженому ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та даних про особу засудженого. Призначене покарання, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		 
		Крім цього, при перевірці кримінального провадження встановлено, що такі ж, як і в касаційній скарзі твердження захисник висловлював у своїй апеляційній скарзі. Апеляційним судом при перевірці матеріалів кримінального провадження в апеляційному порядку рішення прийнято правильно. Свої висновки із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. Із даними висновками погоджується і колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. 
		 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено. Доводи ж касаційної скарги захисника практично зводяться до необхідності перевірки фактичних обставин справи.
		 
		За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
		 
		Керуючись статтями 433, 436, 441, 442КПК, п.15 «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13вересня 2016 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6   без задоволення.
		 
		Постанова є остаточною йоскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...