Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/7581/18-к : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2018.
Дата набрання законної сили: 10.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		10 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		при секретарі  ОСОБА_4 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року, 
		 
		ВСТАНОВИЛА :
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України щодо не розгляду скарги повернуто особі, яка її подала.
		Таке рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_5 не надав доказів на підтвердження процесуального статусу у кримінальному провадженні, а тому не є уповноваженою особою на подання зазначеної скарги.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року, винести нову, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог КПК України, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки перебуває в місця попереднього ув`язнення, а тому позбавлений можливості робити будь-які копії документів, для підтвердження свого процесуального статусу у справі.
		Крім того, ОСОБА_5 порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, пропуск якого мотивує тим, що ухвала постановлена без його виклику та копію рішення він отримав 28.02.2018 року.
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції; перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Прокурор у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, причини неявки суду невідомі, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
		Згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Як убачається з матеріалів судової справи, копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_5 отримав 28.02.2018 року, тоді як подав апеляційну скаргу 05.03.2018 року, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України. 
		Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		На переконання колегії суддів, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні наданих суду матеріалів, ухвала слідчого судді зазначеним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
		Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, 12.02.2018 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність службових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у не здійсненні процесуальних дій за його заявою від 28.01.2018 року, та просив зобов`язати службових осіб вчинити відповідні дії.
		Так, 28.01.2018 року ОСОБА_5 в порядку ст. 308 КПК України звернувся до Генерального прокурора зі скаргою, у якій ставилось питання щодо недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях.
		Однак станом на час подання скарги до Печерського районного суду міста Києва службовими особами Генеральної прокуратури України вказану скаргу ОСОБА_5 не розглянуто та не вирішено.
		12.02.2018 року  ОСОБА_5  до Печерського районного суду міста Києва подано скаргу на бездіяльність службових осіб Генеральної прокуратури України щодо не розгляду та не вирішення скарги про недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях .
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року скаргу ОСОБА_5 повернуто на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
		Постановляючи ухвалу про повернення скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя виходив з того, що п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржено рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування  особою, якій відмовлено у задоволенні скарги. Однак, ОСОБА_5 не надано доказів на підтвердження його процесуального статусу, а тому він не є уповноваженою особою на подання зазначеної скарги.
		З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
		Статтею 308 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладне письмово повідомляється про результати її розгляду.
		Як убачається зі скарги на бездіяльність службових осіб Генеральної прокуратури України щодо недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, поданої ОСОБА_5 до Печерського районного суду міста Києва, він звернувся до Генеральної прокуратури України у порядку ст. 308 КПК України зі скаргою щодо недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях. У зв`язку із не розглядом зазначеної скарги у порядку, передбаченому ст. 308 КПК України, ОСОБА_5 оскаржив бездіяльність службових осіб ГПУ до слідчого судді на підставі ч.1 ст. 303 КПК України.
		 
		Як убачається зі скарги, ОСОБА_5 утримується в місцях позбавлення волі  «Харківська установа виконання покарань № 27», тобто має певні обмеження, що ускладнюють реалізацію його процесуальних прав.
		Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого є і однією із загальних засад кримінального провадження, що знайшло своє втілення у ст. 24 КПК України, і кожному гарантується право на таке оскарження.
		У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
		Таким чином, особа звернулась із скаргою на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України щодо нерозгляду скарги, однак вона залишилась без належного реагування прокурора, а тому правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.
		З урахуванням зазначеного, наведені слідчим суддею мотиви, з яких він виходив при постановленні оскаржуваної ухвали, - не відповідають засадам кримінального провадження.
		Крім того, кримінально-процесуальний кодекс не передбачає обов`язку особи надавати докази на підтвердження свого процесуального статусу у кримінальному провадженні, що суд не позбавлений можливості зробити шляхом перевірки матеріалів.
		Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції іншим слідчим суддею.
		З урахуванням того, що питання, які порушуються у скарзі, не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а суд апеляційної інстанції уповноважений здійснювати перевірку правильності застосування законодавства лише в частині прийнятого слідчим суддею рішення щодо відмови у відкритті провадження за скаргою, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана апелянтом ухвала є незаконною, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про призначення нового судового розгляду.
		 
		 
		Керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури Україгт щодо не розгляду скарги повернуто особі, яка її подала, скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції іншим слідчим суддею.
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		_______________  _____________________________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3   
		 
		 
		 
		Справа № 11-сс/796/1859/2018 
		Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_6 
		Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...