Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/764/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2018. Зареєстровано: 17.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2018.

Результат оскарження 01.08.2018 Харківський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		07 травня 2018 р.                 № 820/764/18  
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Бабаєва А.І.
		при секретарі судового засідання  Боднар І.Ю.
		за участі:
		представника позивача ОСОБА_1,
		представника позивача ОСОБА_2,
		представника відповідача ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби про визнання  протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників  податків  державної фіскальної служби, в якому просить суд, з підстав протиправності дій визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.12.2017 року № 3151/ІПК/28-10-01-03-11.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що індивідуальна податкова консультація Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.12.2017 року № 3151/ІПК/28-10-01-03-11, на думку позивача, є протиправною.
		Відповідач, Офіс великих платників податків державної фіскальної служби, проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
		В судове засідання представники позивача прибули, позов підтримали та просили його задовольнити.
		В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та  просила відмовити в його задоволенні.
		Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН було направлено до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби звернення № 2017/11/17-1 від 17.11.2017 року про надання індивідуальної податкової консультації, в якому позивачем були поставлені наступні питання:
		- Чи вважається в розумінні підпункту 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України додатковим благом вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН (код ЄДРПОУ 37364327) та сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл» в силу положень Колективного договору?
		- Чи включається в розумінні підпункту «а» та абзацу другого підпункту «б» підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі, а також сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл» в силу положень Колективного договору?
		- Чи звільняється в розумінні підпункту 1.7. пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від оподаткування військовим збором дохід у вигляді вартості громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл» в силу положень Колективного договору?
		- Чи розглядається в розумінні абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» в якості бази нарахування єдиного внеску вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою (тобто отриманий дохід не може бути персоніфікований)?
		Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було надано Товариству з обмеженою відповідальністю ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН Індивідуальну податкову консультацію № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017 року, в якій зазначено, що дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості громадського харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування єдиного внеску.
		Позивач, вважаючи індивідуальну податкову консультацію протиправною, звернувся з даним позовом до суду.
		Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України  (далі по тексту  ПК України) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
		Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПК України.
		Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
		Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента с загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
		Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. 
		Так пп.165.1.9 п.165.1 ст.165 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці", спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
		Відповідно до пп.165.1.49 п.165.1 ст.165 ПК України Крім до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
		Разом з тим, п.п.1.7 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України  передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
		Згідно з п. 164.2 ст.164 ПК України визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. 
		Так п.п."б" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
		Також у п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України зазначено, що якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.
		Крім того, відповідно до п.1.2 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України  доходи, визначені ст.163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором.
		Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному статтею 168 Кодексу.
		Згідно з п.п.70.12.1 п.70.12 ст.70 ПК України реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи.
		Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених пунктом 70.12 цієї статті, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п.70.13 ст.70 ПК України).
		Разом з тим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08 липня 2010 року (далі  Закон України №2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
		Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
		Згідно з п.п.2.3.4 п.2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2004 року до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці, зокрема до виплат соціального характеру у грошовій і натуральній формі належать оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях.
		Крім того, частиною сьомою статті 7 Закону №2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено «Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому не передбачено витрати на безоплатне харчування.
		Отже, дохід, отриманий фізичною особою, як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування єдиного внеску.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індивідуальна податкова консультація Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.12.2017 року № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 була винесена згідно приписів чинного законодавства та скасуванню не підлягає.
		Суд вважає безпідставними посилання позивача на неможливість персоніфікувати отриманий особою дохід, з огляду на наступне.
		Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що обставиною яка унеможливлює  персоніфікувати отриманий особами дохід, є те що працівники підприємства безоплатно харчуються у спосіб «шведського столу».
		Суд зазначає, що неможливість, на думку позивача, персоніфікувати отриманий дохід не може слугувати підставою для звільнення особи від сплати відповідних податків та зборів.
		Крім того, позивачем зазначено, що безоплатним харчуванням забезпечуються виключно працівники ТОВ ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН.
		Отже, продукти харчування позивачем закупляються відповідно до кількості працівників підприємства.
		Тобто, кошти за вказані продукти сплачуються для забезпечення саме працівників ТОВ ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН безоплатним харчування.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в  адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
		Розподіл судових витрат здійснюється  відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		                                                                 В И Р І Ш И В:
		У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН (61072, місто Харків, проспект Науки, 27-Б, 8 поверх) до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г) про визнання  протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови  судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                                                                                                        Бабаєв А.І.  
		 
		Повний текст рішення складено 17.05.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...