Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/1649/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2018. Зареєстровано: 22.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2018.
Дата набрання законної сили: 14.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/1649/17      Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/457/18    Доповідач у 2 інстанції         ОСОБА_2 Категорія 34    14.05.2018 
		 
		 
		УХВАЛА
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 травня 2018 року м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду
		кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
		 
		суддів                 ОСОБА_2 ,
		                    ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретар                 ОСОБА_5 ,
		за участю:
		прокурора             ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 ,
		представника потерпілої ОСОБА_8 ,
		захисника             ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року, яким: 
		 
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо спеціальною освітою, офіційно не працюючого раніше не судимого; 
		 
		визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
		Звільнено ОСОБА_10 від відбування основного покарання у виді 6 років позбавлення волі на підставі п. п. «в» ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році .
		   Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів, судових витрат та цивільних позовів.
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Згідно вироку 12 вересня 2016 року 16 близько 08 години,водій ОСОБА_10 , керуючи автомобілем«Mercedes-Benz Vito 113 CDI»,д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Звенигородській в с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області, з боку вул. Боярська, в напрямку автодороги Київ-Одеса, поблизу будинку № 96/1 по вул. Звенигородській, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, при виникненні небезпеки в русі - двох малолітніх пішоходів  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,які перетинали проїзну частину вул. Звенигородській з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля марки«Mercedes-Benz Vito 113 CDI»,д.н.з. НОМЕР_1 , не вжив всіх заходів для зменшення швидкості до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди та здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на узбіччі дороги у напрямку його руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження, внаслідок яких померла на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 424 від 12.10.2016 року смерть ОСОБА_13 2009 року народження, наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння та основи черепа, лицьового скелету, крововиливом під м`яку мозкову оболонку та в шлуночки мозку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, малолітній пішохід ОСОБА_14 2002 року народження, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої хребетно - спиномозкової травма (компресійний перелом тіла другого поперекового хребця) і закритих переломів бокових мас крижа, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 251/Д від 29.11.2016 року, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для їх зрощення необхідно більше 21 дня. В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_10 , грубо порушив вимоги п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеки чи перешкоди руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування транспортним засобом на дорозі), п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди)Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Грубе порушення водієм ОСОБА_10 вимог п. 1.5, пп. «б» п. 2.3 та п. 12.3Правил дорожнього рухуУкраїни, перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настання наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_15 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та смерті потерпілої ОСОБА_13 .
		Не погоджуючись з вироком, обвинуваченим ОСОБА_10 було поданоапеляційну скаргу,в якійвін проситьвирок Києво -Святошинського районногосуду Київськоїобласті від14лютого 2018року скасуватита призначитиновий розгляду судіпершої інстанції,зі стадіїпідготовчого засідання.Свою апеляційнускаргу обґрунтовуєтим, що вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, невідповідністю призначеним судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та зменшенню сум, які підлягають скасуванню. Вважає, що суд першої інстанції призначаючи обвинуваченому ОСОБА_10 основне покарання ближче до максимальної межі визначеної ч. 2 ст. 286 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років не обґрунтував суворе своє рішення, хоча і врахував те, що шкодував про вчинене, раніше не судимий, за місцем проживання характеризуюся позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, одружений, маю на утриманні двох малолітніх дітей, та відсутність обтяжуючих обставин. Вважає, що суду першої інстанції були всі наявні обставини призначити мінімальне покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, з можливістю прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Зазначає, що судом Києво  Святошинського районного суду Київської області взагалі не обґрунтував неможливість застосування до обвинуваченого вимог передбачених ст. 75 КК України, поклавши на його обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, що свідчить про незаконність ухваленого рішення. Також суд, призначаючи ОСОБА_10 покарання з додатковою мірою покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Однак, суд, призначаючи йому додаткове покарання у вигляді позбавлення прав керування та обґрунтовуючи прийняття такого рішення, вказав лише одну підставу, а саме загибель однієї особи та травмування іншої. При цьому, суд не врахував, що керування транспортними засобами є єдино можливим способом виконання його своїх трудових обов`язків і єдиним джерелом заробітку, оскільки цей факт випливає з матеріалів кримінального провадження, а саме те, що на момент вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_10 працював водієм на тимчасових заробітках. Крім того, рішення суду першої інстанції, при розгляді цивільного позову потерпілої, стягнув з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_7 моральну школу в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. є надмірним не в повній мірі відповідає необережному характеру кримінального правопорушення, вимогам виваженості, розумності та справедливості. Вважає, що розмір моральної шкоди стягнутий з обвинуваченого ОСОБА_10 є непосильним для нього, оскільки окрім моральної шкоди з обвинуваченого також стягнуто матеріальну шкоду на користь потерпілого та цивільний позов прокурора в інтересах лікувальних закладів, а також процесуальні витрати, що унеможливлює здійснити відшкодування, та зазначає що на утримані перебувають дві малолітні дитини і на даний час не має постійного заробітку. Також вважаю, що судом першої інстанції було порушено вимоги кримінального процесуального закону, які полягали у невідповідності вимогам ст. 291 КПК України первинного обвинувального акту за яким призначено судових розгляд, порушено процедуру зміни обвинувачення, а також грубо порушено порядок ухвалення та проголошення судового рішення. Від початку процедур судового розгляду, обвинувачений вказував суду про те, що йому не зрозуміле обвинувачення, оскільки в ньому не конкретно було зазначено місце скоєння кримінального правопорушення. Так як, в первинному обвинувальному акті не було конкретизовано де я саме здійснив наїзд, потерпілих, на проїзній частині чи на узбіччі, обвинувачений ОСОБА_10 не міг визначитися з своєю дією захисту та визнанням чи невизнанням своєї вини. Процедура зміни обвинувачення відбувалася також з порушенням вимог кримінального процесуального закону, зазначає, що змінений обвинувальний акт йому було вручено відразу після допиту свідків, і як наслідок він був позбавлений можливості поставити перед свідками ті чи інші питання, що стосувалися місця наїзду. Крім того зазначає, що був позбавлений можливості бути присутнім під час оголошення судового рішення та роз`яснення його змісту та суті, а текстзвукозапису оголошеннясудового рішення,на моюдумку невідповідає текстуврученої обвинуваченому ОСОБА_10 копії обвинувальноговироку. Зазначає, що копію вироку йому було вручено через дванадцять днів після його проголошення, що є грубим порушенням кримінального процесуального закону та є безумовною підставою для його скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.
		Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_9 ,який представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_10 , подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Крім того, захисник на обґрунтування незаконності та необґрунтованості судового рішення в апеляційній скарзі заявив клопотання про дослідження доказів. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вирок суд першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що обвинувальний вирок не відповідає вимогам діючого законодавств та зазначає, що в первинному обвинувальному акті від 10 лютого 2017 року, в супереч вимог п. З ч. 2 ст. 291 КПК України, не вказано анкетні відомості потерпілого ОСОБА_14 та в порушення ч. 1 ст. 91 КПК України не було вказано місця вчинення кримінального правопорушення, що є предметом доказування. Зазначає що суд зобов`язаний був повернути прокурору обвинувальний акт зі стадії підготовчого судового засідання тому, що порушення при складанні обвинувального акту були очевидними і перешкоджали призначення судового розгляду. Відсутність в обвинувальному акті анкетних відомостей потерпілого ОСОБА_14 та викладу чітких фактичних обставин, а також чіткого формулювання обвинувачення унеможливлювало якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист, а як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду. Вважає, що було порушено процедуру зміни обвинувачення, оскільки змінений обвинувальний акт, який був складений та затверджений 04 травня 2017 року, був вручений лише 05 травня 2017 року в ході судового розгляду, після допиту свідків сторони обвинувачення ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , що підтверджується звукозаписом судового засідання від 05 травня 2017 року. Зазначає, що 14 лютого 2018 року о 16 годині 59 хвилин 59 секунд суд заслухавши останнє слово обвинуваченого вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, в цей же день, відповідно до протоколу судового засідання та звукозапису, о 17 годині 12 хвилин 38 секунд, судом розпочато проголошення судового рішення, роз`яснення його змісту, порядку і строку оскарження, який закінчено о 17 годині 35 хвилин та 59 секунд. В дійсності, судом після короткого терміну перебування в нарадчій кімнаті було проголошено лише резолютивну частину обвинувального вироку, що є грубим порушенням вимог ч. 6 ст.376 КПК України. Вказує, що вирок щодо ОСОБА_10 викладено у друкованому вигляді на 12 аркушах, слід зробити висновок, що таке рішення не можливо виготовити за 12 хвилин 39 секунд, в той же час вирішити всі питання, передбачені вимогами ст. 368 КПК України, що свідчить про порушення таємниці наради суддів та незаконність оскарженого судового рішення. Факт порушення таємниці наради суддів та невчасного виконання вимог, передбачених главою 29 КПК України підтверджується відсутністю у матеріалах провадження технічного носія інформації, на якому зафіксовано проголошення судового рішення 14 лютого 2018 року, у вигляді обвинувального вироку, що є безумовною підставою судом апеляційної. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження полягає в тому, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, оскільки суд поклав за основу лише один письмовий доказ, висновок експерта № 12-1-18 від 06.02.2017, який ґрунтується на припущеннях, при цьому не врахував комплекс інших об`єктивних доказів, що йому суперечать. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону при ухваленні судового рішення є невідповідність вимогам ст. 291 КГІК України первинного обвинувального акту за яким призначено судових розгляд, порушено процедуру зміни обвинувачення, а також грубо порушено порядок ухвалення та проголошення судового рішення.
		 
		Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи обвинуваченого та захисника, які підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_7 та її представника адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили вирок залишити без змін, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до таких висновків. 
		 
		Відповідно до ч.1 ст.412КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст. 404КПК України апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку відповідності нормам кримінального та процесуального закону, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
		Відповідно положень ч.1 ст. 412КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Так, в ч. 2 згаданої статті передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо, зокрема, у матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження суду першої інстанції.
		Із огляду на ч. 4 ст.107КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим.
		Також частиною 5 статті 27КПК України передбачено, що під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК України. Якщо у матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, і така фіксація була обов`язковою, судове рішення підлягає скасуванню. 
		Згідно розділу III Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.09.2012 року № 108, окрім іншого, передбаченого положеннями згаданої Інструкції, секретар судового засідання перед початком роботи зобов`язаний, перевірити працездатність пристроїв, провести тестування для перевірки того, що складові комплексу звукозапису (мікрофон, мікшер тощо) працюють нормально та запис іде правильно.
		У разі виникнення непрацездатності, неможливості налагодження коректної роботи комплексу звукозапису секретар зобов`язаний терміново повідомити адміністратора та суддю про такі обставини. Під час звукового запису секретар здійснює поточний контроль якості запису, шляхом прослуховування через навушники, контроль працездатності комплексу звукового запису шляхом спостереження за його станом. У разі виявлення ознак непрацездатності обладнання комплексу звукозапису секретар доповідає судді про неможливість подальшого звукового запису судового засідання та повідомляє про це керівника апарату і адміністратора.
		Разом з тим, при перевірці матеріалів судового провадження щодо ОСОБА_10 судом апеляційної інстанції встановлено, що до них хоча і приєднані технічні носії інформації, однак, на технічному носії, на якому повинен бути звукозапис судового засідання, яке відбулось 14 лютого 2018 року, а саме проголошення вироку, відсутня фіксація судового засідання, запис не прослуховується. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 415 КПК Українисуд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2ст. 412 цього Кодексу.
		З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, колегія суддів доходить висновку, що вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року щодо ОСОБА_10 підлягає скасуванню відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 7 ч. 2 ст. 412КПК України у зв`язку з відсутністю звукозапису на носії фіксації судового провадження, що позбавляє колегію суддів можливості належним чином перевірити доводи апеляційних скарг, достовірність обставин, встановлених під час судового розгляду, а також у зв`язку з постановленням необґрунтованого та невмотивованого рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.
		Під час нового судового розгляду необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати належну оцінку всім доказам в їх сукупності, врахувати доводи апеляційних скарг і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України колегія суддів,-
		 
		Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10  задовольнити частково.
		Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2018 року щодо ОСОБА_10  скасувати.
		Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Повний текст ухвали буде проголошений 18 травня 2018 року о 12-00 год.
		 
		 
		 
		 
		 
		С У Д Д І
		 
		 
		 
		 
		 
		_________________ _________________ _________________
		 
		ОСОБА_2          ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...