Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5755/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2018. Зареєстровано: 28.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2018.
Дата набрання законної сили: 22.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5755/17                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б., Качур І.А., Келеберда В.І.
		 
		                                                        П О С Т А Н О В А
		 
		                                                         І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И
		 
		  22 травня 2018 року                                                                                            м.Київ
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді                                             Твердохліб В.А.,
		суддів                                                                       Костюк Л.О.,Троян Н.М.,  
		за участю секретаря                                                 Борейка Д.Е.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Інституту геологічних наук Національної академії наук України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року (прийняте у порядку письмового провадження, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом Інституту геологічних наук Національної академії наук України до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування рішення,-
		                                                                    В С Т А Н О В И В:
		 
		Інститут геологічних наук Національної академії наук України (далі - Позивач) звернувся до Міністерства культури України (далі - Відповідач; Міністерство, Мінкультури) про визнання протиправним та скасування припису Міністерства культури України №1299/10/13-17 від 14.04.2017 року, який виданий Інституту геологічних наук НАН України.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати  рішення суду першої інстанції  та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
		Зокрема, апелянт зазначає, що чинним законодавством визначена відповідна послідовність дій, процедура здійснення державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності, в тому числі, Міністерством культури України, яка передбачає прийняття рішення (наказу) про проведення планового чи позапланового заходу. При цьому, законодавством не передбачено права контролюючого органу проводити перевірку самостійно без повідомлення суб'єкта господарювання.  Міністерством культури України було порушено процедуру проведення державного нагляду (контролю), яка передбачена ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, апелянт зазначає, що відповідно до п.18 ч.2 ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Відповідач має право виносити приписи щодо припинення робіт, а не зупинення робіт як вказано в оскаржуваному приписі. Крім того, Позивач звертає увагу на те, що ним не порушено положення ч.1 ст.35 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін, адже вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.03.2017 року працівниками Міністерства культури України здійснено візуальне обстеження земельної ділянки по вул.Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м.Києва та встановлено, що будівництво на цій земельній ділянці ведеться з порушенням законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.
		06.03.2017 року Відповідачем за результатом обстеження складено акт обстеження містобудівної ситуації на території історичного ареалу м.Києва.
		У вказаному акті обстеження зазначено, що на земельній ділянці по вул.Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м.Києва розташовується адміністративна будівля Інституту геологічних наук НАН України, яка є пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення «Будинок Київського відділення Російського технічного товариства, 1911-1914 рр.» (охор. №109), а безпосереднє будівництво відбувається впритул до вищезгаданої будівлі, за якою знаходиться земельна ділянка, на якій зафіксовано ознаки виконання масштабних будівельних робіт: територію огороджену парканом, розміщені побутові та технологічні приміщення будівельників і охорони, вирито та частково забетоновано котловани, наявні ознаки проведення об'ємних земельних робіт, облаштована підпірна стіна. На момент обмеження на території будівельного майданчику перебували люди, велися активні будівельні роботи, розташовувалась чисельна будівельна техніка, різноманітні металеві конструкції та будівельні матеріали, здійснювався активний рух вантажних машин.
		На паркані біля в'їзду на будівельний майданчик розмішено паспорт об'єкта «Будівництво  офісного центу за адресою: вул. О. Гончара, 55-б у Шевченківському районі м. Києва»  (замовник: Інститут геологічних наук НАН України, проектувальник ТОВ «Бюро проектів», ген.підрядник ТОВ «Моноліт Будсервіс»; дозвіл на виконання будівельних робіт №1134-Шв/Р від 02.02.2009 року виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України).
		За результатами візуального обстеження Відповідачем видано припис від 14.04.2017 року №1299/10/13-17 з вимогою негайно зупинити проведення будь-яких робіт на об'єкті «Будівництво офісного центру за адресою: вул.О.Гончара, 55-б у Шевченківському районі м.Києва», які виконуються в межах Центрального історичного ареалу м.Києва та в зоні регулювання забудови І категорії як таких, що виконуються з порушенням вимог частини 3 статті 32, статті 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  без необхідних погоджень і дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, зокрема, погодити всю необхідну науково-проектну документацію та отримати належні дозволи на виконання робіт в порядку, встановленому законодавством і державними нормами, в тому числі відповідних органів охорони культурної спадщини. Про виконання припису письмово повідомити Міністерство культури України протягом трьох календарних днів з дня отримання цього припису.
		Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
		Предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.
		Земельна ділянка по вул.Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м.Києва, згідно з історико-архітектурним опорним планом міста Києва, який входить до складу «Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року», затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, входить до меж Центрального історичного ареалу міста Києва та розташована в зоні регулювання забудови І категорії (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року № 979).
		Пунктом 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року №495 (далі - Положення №495) Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини.
		При цьому, відповідно до пунктів 17, 18 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток національного значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від них.
		За приписами підпункту 57 пункту 4 Положення №495 Міністерство відповідно до покладених на нього завдань: видає розпорядження і приписи щодо охорони пам'яток національного значення, припинення робіт на таких пам'ятках, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо зазначені роботи виконуються за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених законом, дозволів або з відхиленням від них.
		Тобто, твердження Позивача про те, що Міністерство,  як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, може видавати приписи тільки щодо охорони пам'яток національного значення, є необґрунтованим.
		У то й же час, відповідно до пунктом 14 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.
		Згідно з підпунктом 67 пункту 4 Положення №495 Міністерство видає дозволи на: проведення робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
		Як вже зазначалось,  об'єкт будівництва знаходиться в історичному ареалі міста Києва.
		Проте, Позивачем не було погоджено у встановленому порядку науково-проектну документацію та не отримано належні дозволи на виконання робіт у Міністерстві.
		За таких обставин, Міністерство відповідно до пункту 18 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» видало припис щодо припинення робіт в історичному ареалі міста Києва у зв'язку з тим, що ці роботи здійснюються за відсутності відповідного погодження та дозволу Міністерства.
		Крім того, відповідно до статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
		Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що Відповідач видаючи припис про припинення будівельних робіт діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.
		За приписами частини 1 статті 9 Закону України «Про охорону культурної спадщини» право безумовного доступу до об'єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.
		Так, візуальне обстеження по вул.Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м.Києва Міністерством було здійснено на підставі звернення ВГО «КИЇВСЬКЕ ВІЧЕ» від 17.02.2017 року №278, звернення депутата Київської міської ради VIII скликання Балицької О.С. від 01.03.2016 року №08/279/08/005-602 та за результатами опрацювання історико-містобудівного обгрунтування об'єкту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул.Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м. Києва», поданого на розгляд до Міністерства культури листом ТОВ «ДІЛАЙВЕСТ» від 20.10.2016  року №48.
		Тобто, 06.03.2017 року Міністерством було проведено саме візуальне обстеження та фотофіксацію містобудівної ситуації по вул.Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м.Києва, а не перевірку, як стверджує у апеляційній скарзі Позивач. 
		Зазначене підтверджується актом обстеження містобудівної ситуації на території історичного ареалу м. Києва від 06.03.2017 року.
		Щодо посилання апелянта на те, що Відповідачем порушено законодавство, яке регулює порядок здійснення контролю (нагляду) за господарською діяльність, колегія суддів зазначає таке.
		Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Проте, Мінкультури не здійснювало плановий захід державного нагляду (контролю) (перевірку), а здійснило охоронюваний захід (візуальне обстеження), пов'язаний із перевіркою стану збереження історичного ареалу на предмет додержання вимог законодавства щодо охорони культурної спадщини в межах повноважень, наданих Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Положенням про Міністерство культури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2015 року №495.
		При цьому, відповідно до роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.07.2016  року №3632-06/23151-06  охорона об'єктів культурної спадщини шляхом проведення перевірок характерних властивостей об'єктів культурної спадщини має здійснюватись відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Натомість відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснюється державний нагляд (контроль) за видами господарської діяльності (а.с.126-127).
		Державна регуляторна служба України у листі від 20.05.2016 року №3200/0/20-16  підтримує позицію щодо нерозповсюдження норм Закону про нагляд (контроль) на правовідносини, які виникли у зв'язку із виданням припису. Заборона, як один із заходів з охорони культурної спадщини реалізується шляхом видання відповідного припису.
		Державна регуляторна служба України вважає безпідставним застосування норм Закону про нагляд (контроль) для оскарження дій органів охорони культурної спадщини, вчинених ними у межах повноважень, встановлених Законом. Хоча у Законі про нагляд (контроль) та Законі про охорону культурної спадщини використовується схожий понятійний апарат та схожі заходи реагування при виявленні порушень (законодавчі акти оперують поняттям «припис», передбачають можливість зупинення виконання робіт), але здійснюють регулювання правовідносин у різних сферах, мають різну мету, направлені на захист різних за змістом суспільних відносин (а.с.128-130).
		Посилання апелянта на недотримання Міністерством вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» колегія суддів не приймає до уваги, адже оскаржуваний припис винесений Відповідачем не в порядку здійснення контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності Позивача, а в межах виконання функцій щодо державного управління у сфері охорони культурної спадщини, що у розумінні ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначається як система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 року у справі №818/308/16.
		Ухвалою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 31.07.2017 року (справа №818/308/16) відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України, через відсутність наявності неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		Порядок утримання та використання пам'яток визначений статтею 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону  та охоронного договору.
		Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
		Режими використання пам'яток встановлює: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, щодо пам'яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам'яток місцевого значення.
		Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.   
		Відповідно до ч.3 ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		З матеріалів справи вбачається, що Позивачем як замовником будівництва «Офісний центр на вул.Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі м.Києва» замовлено та створено історико-містобудівне обґрунтування будівництва об'єкту 12-поверхового висотою максимально 47 метрів в 2005 році у порядку та спосіб, що передбачені Наказом Державної служби охорони культурної спадщини України від 22.03.2004 року №7 «Про затвердження Порядку розроблення історико-містобудівного обґрунтування» та постанови Кабміну №319 від 13.03.2002 року.
		Історико-містобудівне обґрунтування будівництва «Офісного центру на вул.Олеся Гончара 55-б, у Шевченківському районі м.Києва» від 2005 року було погоджене Головою Державної служби охорони культурної спадщини в серпні 2005 року; вказане підтверджується підписом та печаткою на титульній стороні вказаного обґрунтування.
		У той же час, відповідно до положень пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»   до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини. Ці повноваження можуть бути делеговані органам охорони культурної спадщини нижчого рівня відповідно до закону.
		Оскільки проект будівництва за адресою: м.Київ, вул.О.Гончара, 55-б, за місцем розташування відноситься до центрального історичного ареалу міста Києва на підставі рішення Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804, проект будівництва «Офісного центру на вул. Олеся Гончара 55-б, у Шевченківському районі м. Києва» було погоджено 31.08.2005 року в Державній службі охорони культурної спадщини, що підтверджується підписом голови та відбитком штемпелю на титульній сторінці проекту.
		25.01.2007 року Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Позивачеві дозвіл №08 на проведення будівельних робіт по будівництву офісного центру в зоні регулювання забудови І Категорії по вул.Олеся Гончара, 55-б в Шевченківському районі м.Києва, на виконання своїх повноважень згідно пункту 13 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  в редакції від 01.01.2006 року.
		Вказаний дозвіл виданий з урахуванням проекту, погодженого в 2006 року, генплану, погодженого в 2005 року заступником начальника головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини, паспорту опорядження фасадів, листа Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 02.02.2005 року №001-07/434, листа-погодження Інституту археології НАНУ від 23.09.2006 року №101-4а-125/01, стислих відомостей щодо історико-культурної та містобудівної цінності об'єкта реконструкції та ділянки проектування.
		Позивачем було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №1134-Шв/Р від 02.02.2009 року Інспекції держархбудконтролю у м.Києві, на підставі якого продовжується будівництво об'єкту.
		Між тим, у дозволі на виконання будівельних робіт №1134-Шв/Р зазначено, що строк дії дозволу діє до 02.02.2010 року; продовжено до 18.02.2011 року.
		Слід зазначити, що наявність вказаного дозволу на виконання будівельних робіт не звільняє Позивача від обов'язку виконувати законодавство України про охорону культурної спадщини.
		Закон України «Про охорону культурної спадщини» є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері охорони культурної спадщини та має перевагу при розбіжностях між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом.
		Ураховуючи наведене, Позивач повинен був погодити проектну документацію на будівництво та отримати відповідний дозвіл на проведення будівельних робіт.
		Крім того, листом від 20.10.2016 року №7966/5-16 до Міністерства культури України звернулось ТОВ «Ділайвест» в інтересах Позивача з проханням розглянути історико-містобудівне обґрунтування на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України.
		Згідно з матеріалів поданого історико-містобудівного обґрунтування за вказаною адресою планується будівництво 17-поверхового будинку висотою 67 метрів замість затвердженого раніше історико-містобудівного обґрунтування   12-поверхового висотою максимально 47 метрів. 
		Також, будівництво заплановане обабіч скверу, впритул до адміністративної будівлі Інституту геологічних наук НАН України.
		Оскільки, межі території пам'ятки та її охоронної зони, а також режими їх використання не визначені та не затверджені, питання було рекомендовано до розгляду науково-медичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України.
		Вказане питання включено до плану роботи Науково-методичної ради, однак не розглянуто і відповідних погоджень та дозволів Міністерством культури України не надавалось.
		15.03.2017 року від ТОВ «ДІЛАЙВЕСТ» до Мінкультури надійшов лист від №01 з проханням зняти з розгляду Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України зазначене історико-містобудівне обґрунтування до об'єкту «Будівництво багатофункціонального комплексу по вул.О.Гончара, 55-б у Шевченківському районі м.Києва» (а.с.122).
		Міністерство культури розглянуло історико-містобудівне обґрунтування «Будівництво багатофункціонального комплексу по вулиці Олеся Гончара, 55-б  у Шевченківському районі м.Києва», подане ТОВ «ДІЛАЙВЕСТ» та, діючи в межах повноважень, визначених Законом та Положенням, листом від 13.05.2017 року № 470/10/72-17  відмовило в його погодженні (а.с.123).
		Тобто, історико-містобудівне обґрунтування «Будівництво багатофункціонального комплексу по вулиці Олеся Гончара, 55-б» Міністерством не погоджувалось.
		Частиною 1 статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  визначено, що будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.
		Відповідно до режиму використання території історичного ареалу міста Києва, проведенню будівельних робіт передує здійснення археологічних досліджень, після чого видається відповідний дозвіл.
		За приписами абз.1 ч.1  ст.35 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будівництво по вул.Олеся Гончара, 55-б в м.Києві ведеться з порушенням законодавства у сфері охорони культурної спадщини без погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини історико-містобудівного обґрунтування та без дозволу на проведення земляних робіт.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
		Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          
		Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		            Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
		     
		   П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Інституту геологічних наук Національної академії наук України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року - без змін. 
		Постанова  набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.
		 
		Головуючий суддя                                                                            Твердохліб В.А.
		 
		Судді                                                                                                                   Костюк Л.О.
		                                                                                                      
		                                                                                                                               Троян Н.М.   
		 
		 
		 
		Постанова складена в повному обсязі 24 травня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...