Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/3746/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2018.
Дата набрання законної сили: 08.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                              
		Іменем України                     
		 
		08 травня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 592/3746/16-ц
		 
		провадження № 61-7073 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В.,                                Хопти С.Ф., Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми у складі судді 
		Костенко В. Г. від 26 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Бойка В. Б., Попруги С. В. від 29 вересня 2016 року,
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (далі - 
		ТОВ «ЛК «Ваш Авто») про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів.
		Позовна заява мотивована тим, що15 березня 2016 року він уклав із відповідачем договір фінансового лізингу № 001053, де предметом лізингу визначено транспортний засіб марки «Тойота Ланд Крузер Прадо». В цей же день, на виконання умов договору, він сплатив відповідачу 236 тис. грн. Проте, вважає, що зазначений договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки у відповідача відсутня ліцензія на надання послуг з фінансового лізингу і він ввів його в оману щодо права на укладення оскаржуваного договору. Крім того, умови договору фінансового лізингу не відповідають діючому законодавству та порушують його права як споживача, а при укладенні договору не дотримано вимог нотаріального оформлення договору. Посилаючись на вищевикладене, просив визнати недійсним договір фінансового лізингу від 15 березня 2016 року № 003592, стягнути з відповідача сплачені ним на виконання умов договору кошти в сумі 
		236 тис. грн. 
		 
		Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 травня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу 15 березня 2016 року № 003592, укладений між 
		ТОВ «ЛК «Ваш Авто» та ОСОБА_4 Стягнуто з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на користь ОСОБА_4 236 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, а тому потребував нотаріального посвідчення. Крім того, у відповідача відсутня ліцензія на здійснення фінансових послуг з фінансового лізингу, а тому наявні підстави для визнання правочину недійсним та повернення сплачених позивачем коштів на виконання цього договору.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 29 вересня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «ЛК «Ваш Авто» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що для укладення договору фінансового лізингу є необхідним отримання ліцензії та його нотаріальне посвідчення, але відповідач, укладаючи оспорюваний правочин, порушив такі вимоги законодавства.
		 
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «ЛК «Ваш Авто» просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що оспорюваний договір не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, а ТОВ «ЛК «Ваш Авто» займається виключним видом господарської діяльності з надання послуг з фінансового лізингу без набуття статусу фінансової установи, тому відповідна ліцензія не потрібна.
		 
		У січні 2017 року від ОСОБА_4 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він посилається на те, що на зазначений вид фінансових послуг у відповідача відсутня ліцензія, а доводи касаційної скарги стосовно нотаріального посвідчення протирічать вимогам статті 799 ЦК України.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		7 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 березня 2016 року між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № 003592 з додатками, за умовами якого ТОВ «ЛК «Ваш Авто» зобов'язалося придбати у свою власність предмет лізингуу вигляді автомобіля «Тойота Ланд Крузер Прадо», об'ємом двигуна 2,7 Д, тип КПП -АТ вартістю 35 814,81 доларів США з урахуванням обмінного курсу долара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу 967 тис. грн та передати цей автомобіль у користування позивача, який у свою чергу зобов'язався сплачувати за користування автомобілем періодичні лізингові платежі згідно з графіком (а. с. 14-27).
		 
		Відповідно до пункту 1.7 договору, автомобіль передається у користування ОСОБА_4 не пізніше 120 робочих днів з моменту сплати ним на рахунок товариства: адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу.
		 
		Відповідно до умов додатку 1 до цього договору авансовий платіж становить 17 907,41 доларів США (50 % вартості предмета лізингу); щомісячний платіж - 1 492,28 доларів США; адміністративний платіж - 
		3 581,48 доларів США (10 % вартості предмета лізингу); комісія за передачу - 1 074,44 доларів США (3 % вартості предмета лізингу).
		 
		На виконання договору, 15 березня 2016 року ОСОБА_4 сплатив ТОВ «Ваш Авто» 236 тис. грн.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
		 
		Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».
		 
		Згідно з частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
		 
		У частині першій статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
		 
		За частиною другою статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.
		 
		Відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою.
		 
		Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт п'ятий частини першої статті  1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями (частина перша статті 5 вказаного Закону).
		 
		Тобто чинним законодавством чітко передбачено, що послуги з фінансового лізингу можуть надаватися тільки юридичною особою, що має статус фінансової установи, однак матеріали справи не містять доказів про те, що ТОВ «ЛК «Ваш Авто» є фінансовою установою.
		 
		Частинами першою, другою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»передбачено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
		У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
		 
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідно до спеціальних законів господарська діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.
		 
		Господарською діяльністю в розумінні вказаного Закону є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.
		 
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
		 
		Враховуючи положення зазначених вимог чинного законодавства України, суди дійшли правильного висновку про те, що послуги з фінансового лізингу ТОВ «ЛК «Ваш Авто» мало право здійснювати лише за умови набуття статусу фінансової установи, та отримання відповідних ліцензій.
		 
		Разом із тим відповідачем не було надано доказів наявності у нього ліцензії на здійснення такої діяльності. Те, що у статутному документі відповідача зазначено такий вид діяльності як фінансовий лізинг, не є заміною ліцензії і недостатньо, щоб на законних підставах здійснювати господарську діяльність із надання такої фінансової послуги як фінансовий лізинг.
		 
		За таких обставин, помилковими є доводи відповідача про те, що законодавством не передбачено обов'язкової наявності ліцензії під час укладення договору фінансового лізингу, оскільки згідно з 
		пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
		 
		Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним (частина перша статті 227 ЦК України).
		 
		Згідно із статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
		 
		Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 
		 
		Нікчемний договір не породжує тих прав і обов'язків, настання яких бажали сторони, й визнання такого договору недійсним судом не вимагається.
		 
		Як установленого судами попередніх інстанцій, договір фінансового лізингу № 003592, укладений 15 березня 2016 року між ТОВ «ЛК «Ваш Авто» та ОСОБА_4, нотаріально не посвідчений.
		 
		У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин положення частини першої статті 
		220 ЦК України, статті 799 ЦК України та частини другої статті 806 ЦК України, відповідно до яких до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
		 
		Вимоги щодо нотаріального посвідчення при укладенні договору фінансового лізингу від 15 березня 2016 року не були дотримані, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що цей правочин вчинено з порушенням вимог статті 220, частини другої статті 799 ЦК України, а тому є нікчемним правочином.
		 
		Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15.
		 
		Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦК України.
		 
		Положення статті 216 ЦК Українизастосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		 
		Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-648цс16.
		 
		Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 236 тис. грн, оскільки вони були сплачені на виконання нікчемного правочину.
		 
		Посилання відповідача на те, що договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню є помилковими та спростовуються установленими чинним законодавством вимогами щодо форми та змісту договору фінансового лізингу, а саме статтями 628, 799, 806 ЦК України.
		 
		Доводи відповідача про те, що відповідно до вимог частини другої статті 220 ЦК Українинотаріальне посвідчення договору не вимагається, також є помилковими, оскільки спростовуються вимогами вказаної норми статті.
		 
		Посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і Верховного Суду України в тотожних справах безпідставні, оскільки оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, а наведені судові рішення вищих інстанцій були ухвалені до змінених правових висновків.
		 
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 25 листопада 2016 року було зупинено виконання рішення суду першої інстанції до закінчення касаційного провадження у справі, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судових рішень, тому виконання заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 травня 2016 року підлягає поновленню.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» залишити без задоволення, а заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 29 вересня 2016 року - без змін.
		 
		Поновити виконання заочного рішення Ковпаківського районного суду 
		м. Суми від 26 травня 2016 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                                Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                               О. В. Білоконь
		 
		Є. В. Синельников
		 
		С. Ф. Хопта
		 
		Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...