Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6511/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано судом: 05.06.2018. Зареєстровано: 05.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2018.
Дата набрання законної сили: 03.09.2018
Результат оскарження 03.09.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд : залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		УХВАЛА
		про призначення експертизи та зупинення провадження у справі
		 
		30.05.2018м. ДніпроСправа № 904/6511/17
		за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС", м. Дніпро 
		про стягнення заборгованості у розмірі 646 542 014,22 грн. за договором про надання кредиту у вигляді поновленої кредитної лінії 
		 
		Суддя Назаренко Н.Г.
		За участю секретаря судового засідання Клевець К.В.
		 
		 
		Представники:
		Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю №356 від 18.01.2018 
		Від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 5220-К-О від 10.03.2017 
		Від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н від 20.07.2017 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" заборгованість за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007, в розмірі 646 542 014,22 грн., з яких:
		- 607 189 487,23 грн. - заборгованість за кредитом;
		- 39 352 526,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
		Крім того, позивач просить розірвати кредитний договір № 07/30/К від 17.04.2007 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк".
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за змістом п. А.5 Договору в редакції від 23.09.2016, зобов'язання позичальника забезпечуються: Договором застави № 09/01/К/DZ від 28.03.20196 року, Договором іпотеки № 07/30/К/ДЗ1 від 23.09.2016 та Договором іпотеки № 07/30/К/ДЗ2 від 23.09.2016. 
		Договір іпотеки № 07/30/К/ДЗ1 від 23.09.2016 був укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ПРИВАТОФІС" в забезпечення виконання останнім своїх зобов'язань за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007. 
		Пунктом 7 договору іпотеки № 07/30/К/ДЗ1 передбачено, що іпотекодавець (ТОВ "ПРИВАТОФІС") надав в іпотеку належні йому майнові права на нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця в майбутньому у вигляді: нежитлових будівель літ. "А", літ. "Б" загальною площею 17 206,7 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ. пр-т 40 річчя Жовтня, буд. 70. Право набуття у власність в майбутньому іпотекодавцем зазначеного нерухомого майна підтверджується Договором про наміри " б/н від 26.08.2016. 
		Договір іпотеки № 07/30/К/ДЗ2 від 23.09.2016 укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ПРИВАТОФІС" в забезпечення виконання останнім своїх зобов'язань за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007. 
		Пунктом 7 договору іпотеки № 07/30/К/ДЗ2 передбачено, що іпотекодавець (ТОВ "ПРИВАТОФІС") надав в іпотеку належні йому майнові права на нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця в майбутньому у вигляді: нежитлових будівель - виробничого корпусу загальною площею 3 689,2 кв.м, який знаходяться за адресою: м. Київ. вул. Кирилівська, буд. 104-А. Право набуття у власність в майбутньому іпотекодавцем зазначеного нерухомого майна підтверджується Договором про наміри " б/н від 15.08.2016. 
		Договори іпотеки № 07/30/К/ДЗ1 від 23.09.2016 та № 07/30/К/ДЗ2 від 23.09.2016 не були нотаріально посвідчені. 
		У відповідності до п. 2.2.1. Договору в редакції від 01.10.2010, позичальник зобов'язаний використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.12. договору, яким визначено, що банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно п. А.1 з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 договору.
		За змістом п. А.2 договору в редакції від 23.09.2016, кредит надається на поповнення обігових коштів. 
		23.09.2016 на підставі договору про внесення змін від 23.09.2016 до Кредитного договору № 07/30/К, яким збільшено ліміт кредитування відповідача, на поточний рахунок ТОВ "ПРИВАТОФІС" № 26003050003143 було перераховано транш у розмірі 605 805 080,80 грн. 
		Як вбачається з виписки по поточному рахунку ТОВ "ПРИВАТОФІС" № 26003050003143 та підтверджується платіжним дорученням, грошові кошти отримані відповідачем на підставі кредитного договору № 07/30/К цього ж дня перераховані на погашення заборгованості за договорами поруки CONTRACT OF GUARANTEE № CY03CP/1р-1 від 01.09.2016 та CONTRACT OF GUARANTEE № CY03CP/1р-2 від 01.09.2016.
		Позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги п. 2.2.1. договору, оскільки отримані грошові кошти використані не за призначенням. 
		Крім того, в порушення вимог пункту 2.2.7 та 2.2.8 договору відповідачем не надано фінансову звітність ані до 20-го жовтня 2016 року, ані до 20-го січня 2017 року, а також не було проінформовано банк про цільове використання кредитних коштів, отриманих на підставі договору про внесення змін від 23.09.2016 до Кредитного договору № 07/30/К від 17.04.2007. 
		Пунктом 2.3.2. договору в редакції від 01.10.2010 року, передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у тому числі при порушенні цільового використання кредиту, банк має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань по договору у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому згідно статей 212, 611, 651 ЦК України по зобов'язанням, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими, що настали у вказану в повідомленні дату. У вказану дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання по договору. 
		26.05.2017 позивачем направлено на адресу ТОВ "ПРИВАТОФІС" письмове повідомлення кредитора, яким ПАТ КБ "Приватбанк" встановив інший термін повернення кредиту та вимагав сплатити заборгованість у 7-денний строк з моменту пред'явлення вимоги пред'явлення вимоги за даним повідомленням, але не пізніше 06.06.2017 року.
		Однак, відповідачем обов'язок щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків у вказаний строк не виконано. 
		У судовому засіданні 21.08.2017 відповідач надав клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської область від 22.08.2017 року у справі № 904/6511/17 призначена судова експертиза, ухвалою від тієї ж дати провадження у справі зупинено та справу надіслано до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
		24.04.2018 справа № 904/6511/17 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з висновком експерта, в якому зазначено, що за результатами експертного дослідження та в обсязі наданих документів не надається за можливе встановити ініціатора переказу грошових коштів (ТОВ «ПРИВАТОФИС» або ПАТ КБ «Приватбанк») в розмірі 605 805 080,80 грн. з поточного рахунку ТОВ «ПРИВАТОФИС» №26003050003143, який відбувся 23.09.2016 року з причин наведених у дослідницькій частині висновку. В результаті проведеного дослідження документально підтвердити відповідно платіжного доручення №G0924L00F2 від 23.09.2016 (т. 1 а. с. 99) чи меморіального ордеру №G0924L00F2 від 23.09.2016 (т. 1 а. с. 241), що містяться в матеріалах справи, здійснений переказ коштів (списання) в розмірі 605 805 080,80 грн. з поточного рахунку ТОВ «Приватофис» не надається за можливе. Встановлення достовірності даних, що містяться у документах, та проведення оцінки наданих матеріалів щодо фактичного здійснення господарських операцій, не відноситься до компетенції експерта. За результатами проведеного експертного дослідження встановлено невідповідність наданих на дослідження меморіальних ордерів та платіжних доручень, результати дослідження яких впливають на висновки по першому та другому питаннях. Встановлення достовірності даних, що містяться у документах, та проведення оцінки наданих матеріалів щодо фактичного здійснення господарських операцій, не відноситься до компетенції експерта.
		Ухвалою суду від 04.05.2018 поновлено провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 04.06.2018 та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 22.05.2018.
		Позивач у судовому засіданні 22.05.2018 надав клопотання про призначення експертизи у справі в якому зазначив, що експертною установою (Дніпропетровським НДІСЕ) за наслідками проведення експертизи надано висновки з яких вбачається, що на підставі наданих сторонами доказів неможливо надати однозначних висновків на поставлені питання, і разом з цим, повідомлено, що встановлення достовірних даних, які містяться в документах знаходиться поза межами компетенції експерта. З огляду на зазначене, позивач пояснив, що експертний висновок Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз не має жодного доказового значення для даної справи, оскільки не надає об'єктивної можливості встановити будь - які обставини, які мали б значення для розгляду справи по суті.
		На підставі викладено позивач просить призначити судову експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.
		На вирішення експерта позивач просить поставити наступні питання: 
		- у якому розмірі документально підтверджується отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" кредитних коштів за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007 року; 
		- у якому розмірі документально підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" з повернення коштів отриманих за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007 року; 
		- у якому розмірі документально підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" зі сплати процентів за користування кредитними коштами отриманими за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007 року. 
		У судовому засіданні 22.05.2018 оголошувалась перерва до 30.05.2018. 
		Позивач у судовому засіданні 30.05.2018 підтримав клопотання про призначення експертизи. 
		Відповідач надав заяву в якій проти призначення експертизи заперечив та зазначив, що клопотання позивача про призначення експерти це намагання затягнути розгляд справи.
		Також відповідач звернув увагу на те, що в провадженні Господарського суду м. Києва є 8 позовних проваджень по стягненню ТОВ "ПРИВАТОФИС" з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованості за низкою господарських договорів. Розгляд цих справ зупинено до набрання чинності рішенням у справі № 904/6511/17. 
		Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
		- для зясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
		- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		Частиною 2 ст. 99 ГПК України встановлено, що у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
		В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.
		Зважаючи на те що сума боргу є великою (заборгованість по кредиту - 607 189 487,23 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом - 39 352 526,99 грн.), розрахунок містить значну кількість періодів заборгованості та розрахунок є незрозумілим, то суд вважає що аналіз даних в розрахунку потребує спеціальних знань в сфері фінансово-кредитних операцій.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи необхідно встановити фактичну суму стягнення, у зв'язку з чим існує необхідність проведення судово-економічної експертизи для встановлення правильності розрахунків позивача. 
		В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
		Пунктами 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		Згідно ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
		Відповідач у судовому засіданні не заперечив проти розміру отриманих ним кредитних коштів за Кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007 у сумі 605 805 080,80 грн., у зв'язку з чим суд вважає недоцільним питання позивача щодо встановлення експертною установою розміру кредитних коштів, отриманих відповідачем за Кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007. 
		Суд вважає за необхідне поставити на вирішення судової експертизи наступні питання: 
		1. Чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми заборгованості по кредиту 607 189 487,23 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором №07/30/К від 17.04.2007 (з врахуванням додаткових угод до даного Кредитного договору №1 від 16.11.2007, №2 від 26.09.2008, № 3 від 11.12.2008, №4к від 26.12.2008, №5 від 16.06.2009, № 6 від 27.07.2010, №7 від 01.10.2010, №8 від 12.01.2011, № 9 від 01.01.2012, № 10 від 05.01.2012, № 11 від 06.01.2012, № 12 від 10.01.2012, №13 від 08.11.2013, № 14 від 25.12.2014, № 15 від 16.02.2015, № 16 від 23.02.2015, від 28.03.2016, від 23.09.2016 та Договорів іпотеки № 07/30/К/Д31 від 23.09.2016, № 07/30/К/Д32 від 23.09.2016, Договорів про наміри від 15.08.2016, від 26.08.2016)? 
		2. Чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми прострочення заборгованості по процентам за користування кредитом - 39 352 526,99 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором №07/30/К від 17.04.2007 (з врахуванням додаткових угод до даного Кредитного договору №1 від 16.11.2007, №2 від 26.09.2008, № 3 від 11.12.2008, №4к від 26.12.2008, №5 від 16.06.2009, № 6 від 27.07.2010, №7 від 01.10.2010, №8 від 12.01.2011, № 9 від 01.01.2012, № 10 від 05.01.2012, № 11 від 06.01.2012, № 12 від 10.01.2012, №13 від 08.11.2013, № 14 від 25.12.2014, № 15 від 16.02.2015, № 16 від 23.02.2015, від 28.03.2016, від 23.09.2016 та Договорів іпотеки № 07/30/К/Д31 від 23.09.2016, № 07/30/К/Д32 від 23.09.2016, Договорів про наміри від 15.08.2016, від 26.08.2016)? 
		3. У разі, якщо суми не підтверджуються або підтверджуються частково, то надати окремий розрахунок розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором №07/30/К від 17.04.2007 (з врахуванням додаткових угод до даного Кредитного договору №1 від 16.11.2007, №2 від 26.09.2008, № 3 від 11.12.2008, №4к від 26.12.2008, №5 від 16.06.2009, № 6 від 27.07.2010, №7 від 01.10.2010, №8 від 12.01.2011, № 9 від 01.01.2012, № 10 від 05.01.2012, № 11 від 06.01.2012, № 12 від 10.01.2012, №13 від 08.11.2013, № 14 від 25.12.2014, № 15 від 16.02.2015, № 16 від 23.02.2015, від 28.03.2016, від 23.09.2016 та Договорів іпотеки № 07/30/К/Д31 від 23.09.2016, № 07/30/К/Д32 від 23.09.2016, Договорів про наміри від 15.08.2016, від 26.08.2016)? 
		4. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовій установі не були поставлені питання, у висновку судової економічної експертизи викласти міркування щодо цих обставин.
		Відповідно до положень п. 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. 
		У зв'язку з вищезазначеним витрати на проведення судової експертизи покладаються на позивача.
		Відповідно до ч.3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
		Згідно приписів ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
		З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
		У відповідності до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд" одним з аспектів якого є право на розгляд справи упродовж розумного строку.
		Також, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (Заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
		Відповідно із п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленим пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
		Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликано настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
		Для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, що зумовлює зупинення провадження у справі.
		Вказаною нормою ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
		Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.
		Щодо посилань Відповідача на навмисне затягування Відповідачем розгляду справи у звязку з тим, що в Господарському суді м. Києва які порушені за позовами ТОВ «ПРИВАТОФИС» про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості зі сплати орендної плати та зупинені до розгляду справи № 904/6511/17, суд зазначає наступне.
		Дійсно, відповідачем надано суду докази в підтвердження того, що в провадженні Господарського суду м. Києва перебувають справи №№ 910/21683/17, 910/22310/17, 910/21706/17, 910/21682/17, 910/21566/17, 91021644/17, 910/21645/17, 910/21650/17 про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ТОВ «ПРИВАТОФИС» заборгованості зі сплати орендної плати за користування приміщеннями.
		Як зазначено в цих ухвалах, ПАТ КБ «Приватбанк» направляв ТОВ «ПРИВАТОФИС» заяви про припинення зобовязань щодо сплати боргу за договорами оренди внаслідок зарахування боргу ТОВ «ПРИВАТОФИС» за кредитним договором від 17.04.2016 № 07/30/К, який і є предметом спору у справі № 904/6511/17. Отже, встановлення факту наявності боргу та розміру заборгованості ТОВ «ПРИВАТОФИС» перед ПАТ КБ «Приватбанк» має значення для вирішення цих справ.
		Водночас, вищезазначені ухвали містять посилання на те, що ТОВ «ПРИВАТОФИС» також заперечував проти зупинення провадження у цих справах, однак, жодного доказу оскарження ухвал суду Відповідачем не надано.
		Враховуючи викладене, суд не приймає заперечення відповідача щодо намагання Позивача затягнути розгляд даної справи, оскільки, в даному випадку, саме Позивач зацікавлений у швидкому вирішенні спору, тим більше, що загальна заборгованість ПАТ КБ «Приватбанк» перед ТОВ «ПРИВАТОФИС» за вищезазначеними справами становить близько 4 000 000,00 грн., а у справі № 904/6511/17 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «ПРИВАТОФИС» становлять 646 542014,22 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 99-101, 177, 182, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		1. Призначити у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
		2. На розгляд експерту поставити наступні питання:
		1. Чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми заборгованості по кредиту 607 189 487,23 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором №07/30/К від 17.04.2007 (з врахуванням додаткових угод до даного Кредитного договору №1 від 16.11.2007, №2 від 26.09.2008, № 3 від 11.12.2008, №4к від 26.12.2008, №5 від 16.06.2009, № 6 від 27.07.2010, №7 від 01.10.2010, №8 від 12.01.2011, № 9 від 01.01.2012, № 10 від 05.01.2012, № 11 від 06.01.2012, № 12 від 10.01.2012, №13 від 08.11.2013, № 14 від 25.12.2014, № 15 від 16.02.2015, № 16 від 23.02.2015, від 28.03.2016, від 23.09.2016 та Договорів іпотеки № 07/30/К/Д31 від 23.09.2016, № 07/30/К/Д32 від 23.09.2016, Договорів про наміри від 15.08.2016, від 26.08.2016)? 
		2. Чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми прострочення заборгованості по процентам за користування кредитом - 39 352 526,99 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором №07/30/К від 17.04.2007 (з врахуванням додаткових угод до даного Кредитного договору №1 від 16.11.2007, №2 від 26.09.2008, № 3 від 11.12.2008, №4к від 26.12.2008, №5 від 16.06.2009, № 6 від 27.07.2010, №7 від 01.10.2010, №8 від 12.01.2011, № 9 від 01.01.2012, № 10 від 05.01.2012, № 11 від 06.01.2012, № 12 від 10.01.2012, №13 від 08.11.2013, № 14 від 25.12.2014, № 15 від 16.02.2015, № 16 від 23.02.2015, від 28.03.2016, від 23.09.2016 та Договорів іпотеки № 07/30/К/Д31 від 23.09.2016, № 07/30/К/Д32 від 23.09.2016, Договорів про наміри від 15.08.2016, від 26.08.2016)? 
		3. У разі, якщо суми не підтверджуються або підтверджуються частково, то надати окремий розрахунок розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором №07/30/К від 17.04.2007 (з врахуванням додаткових угод до даного Кредитного договору №1 від 16.11.2007, №2 від 26.09.2008, № 3 від 11.12.2008, №4к від 26.12.2008, №5 від 16.06.2009, № 6 від 27.07.2010, №7 від 01.10.2010, №8 від 12.01.2011, № 9 від 01.01.2012, № 10 від 05.01.2012, № 11 від 06.01.2012, № 12 від 10.01.2012, №13 від 08.11.2013, № 14 від 25.12.2014, № 15 від 16.02.2015, № 16 від 23.02.2015, від 28.03.2016, від 23.09.2016 та Договорів іпотеки № 07/30/К/Д31 від 23.09.2016, № 07/30/К/Д32 від 23.09.2016, Договорів про наміри від 15.08.2016, від 26.08.2016)? 
		4. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовій установі не були поставлені питання, у висновку судової економічної експертизи викласти міркування щодо цих обставин.
		 
		3. В розпорядження експерта надати матеріали справи № 904/6511/17.
		 
		4. Попередити сторони щодо обовязковості надання необхідних експерту документів для надання відповіді на поставлені питання. 
		 
		Зобов`язати Позивача  Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", надати судовому експерту всі необхідні для проведення експертизи матеріали.
		 
		Зобов'язати Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС", надати судовому експерту всі необхідні для проведення експертизи матеріали.
		 
		Зобов'язати Позивача  Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" - здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса.
		 
		 
		Після проведення експертизи направити висновок експерта та матеріали справи № 904/6511/17 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.
		 
		5. Підготовче провадження по справі № 904/6511/17 зупинити на час проведення експертизи.
		 
		Попередити особу (чи осіб), які безпосередньо проводитимуть судову експертизу про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обовязків.
		 
		Ухвала набирає законної сили з дати її підписання.
		Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст ухвали підписано 04.06.2018.
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...