Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/9306/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2018. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2018.
Дата набрання законної сили: 05.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.06.2018 року          м.Дніпро         Справа №  904/9306/17
		 
		Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Кузнецова В.О., 
		суддів: Євстигнеєва О.С., Чус О.В.,
		секретар судового засідання Пінчук Є.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018 (суддя Мельниченко І.Ф., повний текст рішення підписано 01.02.2018) у справі  
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер групп",                                                                         м.Дніпро 
		до товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", смт.Слобожанське, Дніпропетровська область 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Юнипак КС»
		про стягнення заборгованості в сумі 1 002 268,97 грн. 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Беседер групп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" 82 241,46 грн річних, 310 375,38 грн інфляції грошових коштів, 609 652,13 грн пені за неналежне виконання умов договору № 77311 від 01.04.2016, право вимоги за яким позивач набув на підставі договору № ВП1505 від 15.05.2017 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018  у даній справі стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер групп"  82 241,46 грн річних, 286 095,90 грн. інфляції грошових коштів,   548 686,92 грн пені, 14 669,85 грн  судового збору, 11 065,29 грн витрат на професійну правничу допомогу; в решті позовних вимог відмовлено.
		Згадане рішення обґрунтовано посиланням на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі № 904/6226/17, якою встановлені обставини, що в силу ч.4 ст.75 ГПК України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" у поданій апеляційній скарзі, з урахуванням поданих уточнень, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов частково, відмовити ТОВ "Беседер Групп" в частині стягнення річних за період з 06.03.2017 по 22.05.2017 в сумі 24 320,91 грн., інфляційних за період з 06.03.2017 по 22.05.2017 в сумі 134 905,08 грн та пені в сумі 548 686,92 грн.
		          Скаржник зазначає, що розрахунок ціни позову є помилковим, з огляду на прострочення кредитора в розумінні ч. 4 ст. 613 ЦК України, який лише 18.05.2017 надіслав на адресу ТОВ "АТБ-Маркет" письмову вимогу про сплату заборгованості, що отримана останнім 22.05.2015.
		         Таким чином, на думку скаржника, проценти, пеня та інфляція підлягають нарахуванню за період з 23.05.2017  по 19.10.2017, а не з березня 2017 року по 22 травня 2017 року. 
		          Задовольняючи лише частково клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд не прийняв до уваги  ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або не виконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення.
		           Також скаржник зазначає, що присуджена господарським судом до стягнення з нього на користь позивача сума витрат з оплати послуг адвоката є завищеною, оскільки спір не є складним, стосується лише пені, річних та інфляції грошових коштів, а отже, підготовка позовної заяви за таким спором  не потребує значної витрати часу.
		          У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
		Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.05.2018 р. залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Юнипак КС».
		05.06.2018 у судове засідання не з'явився представник товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Колегія суддів вважає, що неявка представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" не перешкоджає розгляду справи.
		05.06.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
		Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
		Судом першої інстанції встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 скасовано  рішення у справі № 904/6226/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Беседер групп" до товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" про стягнення вартості товару в сумі 4 698 000,00 грн., поставленого на підставі договору № 77311 від 01.04.2016, право вимоги якої позивач набув на підставі договору № ВП1505 про відступлення права вимоги. До участі в даній справі було залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Юніпак КС"; ТОВ "Фінансова компанія Грінем", на стороні відповідача - ТОВ "Торговий дім Профі Пак".
		Переглядаючи вказане вище рішення Дніпропетровським апеляційним господарським судом встановлено: факт укладення  ТОВ «АТБ Маркет» та ТОВ "Юніпак КС" 01.04.2016 договору № 77311; факт здійснення  поставки товару на адресу ТОВ «АТБ Маркет» на суму 4 698 000,00 грн. та факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором щодо здійснення оплати за отриманий  товар.
		Дніпропетровським апеляційним господарським судом також  встановлено факт укладення ТОВ "Юніпак КС" (Клієнт) та ФК "Грінем" (Фактор) договору факторингу № 15/03/2-17-01-Ф від 15.03.2017 на підставі якого  останньому було відступлено право вимоги за основним договором та укладення в подальшому  15.05.2017 між ТОВ Грінем  (Первісний кредитор) та ТОВ "Беседер Груп" (Новий кредитор) договору № ВП1505 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає)  новому кредитору своє право вимоги за договором № 77311 від 01.04.2016, укладеного між ТОВ "Юніпак КС" та  ТОВ «АТБ Маркет», з усіма  додатковими угодами  та додатками до нього, а саме, на загальну суму права вимоги, що становить 4 698 000,00 грн., а новий кредитор набуває права вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги  ціну  договору в порядку та строки встановлені цим договором. Новий кредитор  одержує право  (замість первісного кредитора) вимагати від боржника  належного виконання всіх зобов'язань  за основним договором  на суму, що зазначена в цьому  пункті даного договору з моменту його укладення. 
		Встановлені в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду обставини, свідчать про те, що ТОВ "Беседер Груп"  є новим кредитором за договором №77311 від 01.04. 2016.
		Зазначивши наведені обставини, господарський суд дійшов висновку, що встановлені судом апеляційної інстанції обставини, в силу ч.4 ст.75 ГПК України є преюдиційними і не підлягають доведенню у розгляді даної справи.
		          Водночас, постановою Верховного Суду від 13.03.2018  касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" задоволено частково; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 у справі № 904/6226/17 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
		          Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі №904/6226/17.
		          Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.04.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" (постачальник) укладено договір №77311 з додатками та додатковими угодами до нього, строком дії   дванадцять місяців. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені договором, виготовити та передати товар у власність покупця, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором (п. 1.1, п.10.1 договору).
		          На виконання умов договору, товариство з обмеженою відповідальністю     "Юнипак КС" поставило, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4 698 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними,   а саме: № 02 від 02.02.2017 на суму 104 400,00 грн.; № 03 від 04.02.2017 на суму 104 400,00 грн.; № 04 від 04.02.2017 на суму 76 560,00 грн.; № 05 від 07.02.2017 на суму 174 000,00 грн.; № 06 від 07.02.2017 на суму 27 840,00 грн.; № 07 від 07.02.2017 на суму 118 320,00 грн.; № 08 від 09.02.2017 на суму 208 800,00 грн.; № 09 від 09.02.2017 на суму 55 680,00 грн.; № 10 від 09.02.2017 на суму 146 160,00 грн.; № 12 від 11.02.2017 на суму 278 400,00 грн.; № 13 від 11.02.2017 на суму 34 800,00 грн.; № 14 від 11.02.2017 на суму 90 480,00 грн.; № 15 від 14.02.2017 на суму 522 000,00 грн.; № 16 від 14.02.2017 на суму 111 360,00 грн.; № 17 від 14.02.2017 на суму 139 200,00 грн.; № 19 від 16.02.2017 на суму 174 000,00 грн.; № 20 від 16.02.2017 на суму 62 640,00 грн.;  № 21 від 16.02.2017 на суму 250 560,00 грн.; № 22 від 18.02.2017 на суму 69 600,00 грн.; № 24 від 21.02.2017 на суму 139 200,00 грн.; № 25 від 21.02.2017 на суму 34 800,00 грн.; № 26 від 23.02.2017 на суму 139 200,00 грн.; № 27 від 23.02.2017 на суму 48 720,00 грн.; № 28 від 23.02.2017 на сумку 174 000,00 грн.; № 30 від 25.02.2017 на суму 243 600,00 грн.; № 31 від 25.02.2017 на суму 27 840,00 грн.; № 32 від 25.02.2017 на суму 90 480,00 грн.; № 33 від 28.02.2017 на суму 348 000,00 грн.; № 34 від 28.02.2017 на суму 118 320,00 грн.;  № 35 від 28.02.2017 на суму 132 240,00 грн.; № 36 від 02.03.2017 на суму 69 600,00 грн.; № 37 від 02.03.2017 на суму 6 960,00 грн.; № 38 від 02.03.2017 на суму 90 480,00 грн.; № 39 від 04.03.2017 на суму 20 880,00 грн.; № 40 від 04.03.2017 на суму 41 760,00 грн.; № 41 від 04.03.2017 на суму 222 720,00 грн.                       
		          Згідно п.3.1. договору №77311 покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний провести оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дня поставки.
		          Поставка товару була здійснена у період з 02.02.2017 по 04.03.2017, отже, строк оплати продукції відповідно настав з 02.03.2017 по 04.04.2017.
		          Відповідач здійснив розрахунок за отриманий товар лише 20.10.2017, що ним не заперечується. 
		           15.03.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" (фактор) було укладено договір факторингу №Ф15/03/2-17-01-Ф, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги   до ТОВ "АТБ-Маркет" за договором №77311 від 01.04.2016, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, та займає місце клієнта як кредитора у всіх зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного Основного договору відносно усіх прав клієнта, в тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок, відшкодування збитків та інфляційних втрат тощо в повному обсязі.
		          Відповідно до п.2.1. договору факторингу право вимоги за основним договором, що передається, вважається переданим та наступає з моменту підписання цього договору.
		          Після підписання сторонами цього договору, клієнт зобов'язаний надіслати боржнику письмове повідомлення про відступлення права вимоги за основним договором, але не пізніше 15.05.2017 (п.2.4. договору).
		          Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.8.1. договору). 
		          Згідно п.8.3. договору факторингу фактор має право на наступне відступлення прав грошової вимоги  за основним договором, третім особам без погодження з боржником або іншими особами з моменту укладання цього договору.
		          Сторонами договору факторингу було складено та підписано акт від 15.03.2017 приймання-передачі документів, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги за договором №77311 від 01.04.2016 та оригінали документів, що підтверджують право вимоги клієнта до ТОВ "АТБ-Маркет".
		           15.05.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Беседер Групп" - новий кредитор (надалі позивач) було укладено договір №ВП1505 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором строком дії до виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1. договору).
		          Згідно умов договору №ВП1505 первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги за договором №77311 від 01.04.2016, укладеним між ТОВ "Юнипак КС" та ТОВ "АТБ-Маркет", з усіма додатковими угодами та додатками до нього, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Право вимоги за Основним договором відступається повністю на всю суму заборгованості Боржника, що складає 4 698 000,00 грн. станом на день укладання цього договору, у тому числі та крім того: а)  сума основного боргу - 4 698 000,00 грн.; б) сума відсотків - всі суми відсотків, нарахованих з Основним договором станом на момент укладення цього договору і в майбутньому; в) сума неустойки - всі суми неустойки, нараховані з основним договором станом на момент укладення цього договору і в майбутньому; г) усі інші суми права грошової вимоги до боржника, що виникли на підставі основного договору, або виникнуть у майбутньому (п.2.1, 2.2. договору).
		          Відповідно до п.3.1.6 договору №ВП1505 первісний кредитор зобов'язується протягом 5                       робочих днів з моменту переходу до нового кредитора права вимоги надіслати боржнику, права вимоги до якого відступлені новому кредитору, письмові повідомлення   про відступлення новому кредитору права вимоги. Підтвердженням належного повідомлення боржника про відступлення первісним кредитором права  вимоги новому кредитору є докази його відправлення боржнику.
		          За актом приймання-передачі від 15.05.2017 товариство з обмеженою відповідальністю                       "Фінансова компанія "Грінем" передало позивачу документи на підтвердження права вимоги до відповідача. 
		          Товариство з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Грінем" направила відповідачу повідомлення від 15.05.2017 про відступлення права вимоги.
		           В свою чергу, позивач направив відповідачу вимогу від 18.05.2017 про сплату заборгованості за договором з посиланням на відступлення права вимоги, у якій перелічені додатки, включаючи договір факторингу, договір про відступлення права вимоги, видаткові накладні, тощо.
		          Вказані повідомлення були отримані відповідачем 22.05.2017, що останнім не заперечується.
		          Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		          Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		          За ст.610 ЦК України   порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		          Статтею 611 ЦК України  встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		          У пункті 7.8. договору № 77311 сторони погодили, що при порушенні строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент порушення, від суми несплаченого товару, за кожен день прострочення платежу.
		          Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
		          Враховуючи, що у період з березня по жовтень 2017  відповідач прострочив виконання зобов'язань з оплати товару за договором №77311, у зв'язку з чим у нього виникли зобов'язання з оплати пені, інфляційних нарахувань та 3 відсотки річних від простроченої суми.
		          Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.                                До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
		          Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
		           Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.1078 ЦК України).
		          Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст.1079 ЦК України).
		          Враховуючи наведені правові норми, укладений 15.03.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС"  та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" договір  №Ф15/03/2-17-01-Ф за своєю правовою природою є договором факторингу.
		          Відповідно до ст.1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
		          У пункті 2.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013  № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України, стаття 13 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).
		          Зміст договору №ВП1505 від 15.05.2017 про відступлення права вимоги свідчить про те, що цей договір є оспорюваним.
		          Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		          В матеріалах справи відсутні докази визнання договору №ВП1505 від 15.05.2017 про відступлення права вимоги недійсним в судовому порядку, а тому цей правочин є правомірним.
		          Встановивши наведені обставини, колегія суддів вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача з оплати останнім пені, інфляційних нарахувань та 3 відсотків річних від простроченої суми виконання зобов'язань з оплати товару за договором  №77311 за період з березня по жовтень 2017 року.
		          Згідно розрахунку позивача підлягають стягненню з відповідача інфляційні втрати за період з березня по жовтень 2017 у розмірі 310 375,38 грн., 3% річних за період з 06.03.2017 по 19.10.2017 у розмірі 82 241,46 грн. та пеня за період з 06.03.2017 по 19.10.2017 у розмірі 609 652,13 грн. 
		          Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені, здійснивши власний розрахунок, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 82 241,46 грн - річних, 310 375,38 грн -  інфляційних втрат та 609 652,13 грн - пені.
		          При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що  розрахунок заявлених до стягнення річних відповідає умовам договору, та обставинам справи, в той час як розрахунок суми                         інфляційних втрат позивачем завищено, в результаті невірно визначеного періоду з якого належить нараховувати інфляцію.
		          Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що проценти, пеня та інфляція підлягають нарахуванню за період з 23.05.2017 по 19.10.2017, оскільки строк зобов'язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар встановлено в договорі поставки, зміна кредитора у зобов'язанні не є підставою для перенесення встановлених строків.
		          Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступне.
		          Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		          Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		          За змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (правова позиція Верховного Суду , наведена у пункті 13 постанови від 08.05.2018 у справі № 924/709/17).
		          Матеріали справи свідчать про те, що  на момент розгляду даного спору, заборгованість за отриманий товар відповідачем погашена у повному обсязі, проте, прострочення в оплаті продовжувалося на протязі семи місяців, при цьому доказів, які б свідчили про наявні поважні причини, які стали підставою такого невиконання, відповідачем суду першої інстанції не надано.
		          З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд,  врахувавши інтереси обох сторін, ступень виконання зобов'язання боржником та причини неналежного виконання, цим самим забезпечивши баланс інтересів, дійшов правомірного висновку про зменшення розміру пені на 10%.
		          Відносно доводів скаржника про те, що присуджена господарським судом до стягнення з нього на користь позивача сума витрат з оплати послуг адвоката є завищеною, колегія суддів приймає до уваги таке.
		         Позивач звернувся до суду з першої інстанції з клопотанням про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 11 340,00 грн.
		В обґрунтування понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката, заявником надано договір про надання правової допомоги від 27.10.2017, згідно п.3.1. якого вартість послуг правової допомоги за цим договором (гонорар) за домовленістю сторін встановлюється в твердій сумі та складає за ведення справи у суді першої інстанції 11 340,00 грн.
		      Крім того, позивачем надано копію акту приймання-передачі послуг правової допомоги від 14.12.2017, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 1777 від 17.12.2007, оригінал ордеру серія ДП № 6/000032 від 27.10.2017 та платіжне доручення № 22 від 30.10.2017 на суму 11 340,00 грн.
		          Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		          За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		          Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		          Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 
		          Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		          При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
		          При цьому, розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 340,00 грн.
		Враховуючи предмет спору, складність справи, суб'єктний склад та принцип співмірності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлена  вимога про стягнення витрат, пов'язаних з наданням адвокатом правової допомоги у суді першої  інстанції у розмірі 11 340,00 грн.
		Доказів неспівмірності зазначених витрат відповідачем не надано.
		Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Дійшовши висновку про часткове задоволення позовних вимог, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з послугами адвоката в сумі 11 065,29 грн.
		          З урахуванням наведеного, доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, ухваленому з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування цього рішення.
		          Щодо клопотання позивача, з урахуванням поданих змін, про стягнення з відповідача витрат за оплату послуг адвоката за ведення справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 17 560,00 грн., колегія суддів приймає до уваги наступне.
		          Зазначене клопотання обґрунтовано посиланням на договір про надання правової допомоги від 27.10.2017, додаткову угоду від 24.05.2018, а також меморіальний ордер №@2PL38473 на суму 7 560,00 грн та квитанцію №18921278 від 30.03.2018.
		          Всупереч вимогам ч.1 ст.126 ГПК України, позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
		          Отже, позивачем не підтверджено суму судових витрат на професійну правничу допомогу належними доказами, у зв'язку з чим колегія суддів відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката  за ведення справи у суді апеляційної інстанції.
		          Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" відмовити.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018  у справі  №904/9306/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		 
		          Постанова складена у повному обсязі 06.06.2018.
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                           В.О.Кузнецов
		          
		Судді:                                                                                   О.С.Євстигнеєв
		 
		                                                                                          О.В.Чус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...