Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/4569/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2018. Зареєстровано: 08.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2018.
Дата набрання законної сили: 05.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		05 червня 2018 року 
		справа №805/4569/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/48827/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бахмуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у складі судді Галатіної О.О. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у складі колегії суддів Ястребової Л.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д. у справі № 805/4569/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових вимог від 15 березня 2016 pоку № 1419-23, № 1421-23, зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 432 768,58 грн,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»  (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило, з урахуванням ухвали суду від 23 листопада 2016 року про роз'єднання справи, визнати протиправними та скасувати податкові вимоги від 15 березня 2016 pоку № 1419-23, № 1421-23, зобов'язати відповідача внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 432 768,58 грн.
		 
		17 січня 2018 року Донецький окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, адміністративний позов задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував податкові вимоги від 15 березня 2016 pоку № 1419-23, № 1421-23, зобов'язав податковий орган внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 432 768,58 грн.
		 
		Задовольняючи позов суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності у податкового органу підстав для формування спірних податкових вимог, застосувавши до спірних правовідносин принцип презумпції правомірності рішень платника податку, положення якого закріплені підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, врахувавши умови проведення антитерористичної операції, наявність дії тимчасових заходів, запроваджених державою підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції Законом № 1669-VII, а також право платника податків подавати уточнюючі декларації до раніше поданих декларацій.
		 
		У квітні 2018 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, надання помилкової оцінки обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		 
		18 травня 2018 року на адресу Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач викладає доводи, які повністю збігаються з висновками судів попередніх інстанцій, наголошує на правомірності спірних податкових вимог з огляду на відсутність у Товариства податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за спірні періоди, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
		Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" зареєстроване в статусі юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00131268 за адресою: вул. Островського, буд. 8, м. Краматорськ, 84302, перебуває на податковому обліку у Бахмутській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в якості платника окремих податків та зборів за неосновним місцем обліку. 
		 
		18 лютого 2016 року та 19 лютого 2016 року Товариством подано податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб із визначенням зобов'язань на 2016 рік.
		 
		15 березня 2016 року податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» №1419-23, якою зобов`язано позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 14 березня 2016 року у розмірі 273 095,76 грн та податкову вимогу форми «Ю» № 1421-21, якою зобов`язано позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 14 березня  2016 року у розмірі 78 865,27 грн.
		 
		За результатами адміністративного оскарження Головним управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державною фіскальною службою України скарги Товариства залишені без задоволення, а податкові вимоги від 15 березня 2016 року №1419-23, №1419-23 - без змін.
		 
		В подальшому у періоді з 28 грудня 2016 року по 30 грудня 2016 року Товариство реалізувало право на подання уточнюючих розрахунків відповідно до положень статті 50 Податкового кодексу України, надавши до податкового органу уточнюючі податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, в яких у рядку 6-12 нараховане до зменшення податкові зобов`язання за періоди січень, лютий, березень, квітень, травень та частина червня 2016 року, а саме:  від 28 грудня 2016 року № 9252826594, (звітна податкова декларація від 19 лютого 2016 року № 9020494714, зменшено податкового зобов`язання на 376816,96 грн.), від 28 грудня 2016 року № 9252826616, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104483, зменшено податкового зобов`язання на 17663, 86 грн.),  від 28 грудня 2016 року № 9252826553, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104584, зменшено податкового зобов`язання на 12089,26 грн.),  від 28 грудня 2016 року № 9252826643 (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104586, зменшено податкового зобов`язання на 6163,51 грн.),  від 29 грудня 2016 року № 9253430261, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104450, зменшено податкового зобов`язання на 8620,71 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254943040, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104614, зменшено податкового зобов`язання на 233, 88 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771871, (звітна податкова декларація від 19 лютого 2016 року № 9020494731, зменшено податкового зобов`язання на  672167,61 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254330388, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104448, зменшено податкового зобов`язання на 982,82 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254330236, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104497, зменшено податкового зобов`язання на 4740,25 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254330496, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104498, зменшено податкового зобов`язання на 1075,14 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254330453, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104501, зменшено податкового зобов`язання на 1140,03 грн.); від 30 грудня 2016 року № 9254330476, зменшено податкового зобов`язання на 1140,03 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254330623; (звітна податкова декларація від 19 лютого 2016 року № 9020494784, зменшено податкового зобов`язання на 1140,03 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254943017, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104627, зменшено податкового зобов`язання на 10753,61 грн.), від 29 грудня 2016 року № 9254330329, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104460, зменшено податкового зобов`язання на 1356,90 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254330372, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104481, зменшено податкового зобов`язання на 1140,03 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254330518, (звітна податкова декларація від 19 лютого 2016 року № 9020494763, зменшено податкового зобов`язання на 2257,29 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771913, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104503, зменшено податкового зобов`язання на 515,22 грн.),  від 30 грудня 2016 року № 9254771934, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104478, зменшено податкового зобов`язання на 1140,03 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771871, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104521, зменшено податкового зобов`язання на 379,99 грн.),  від 30 грудня 2016 року № 9254771951, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104524, зменшено податкового зобов`язання на 608,01 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771960, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104535, зменшено податкового зобов`язання на 1075,14 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771940, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104528, зменшено податкового зобов`язання на 497,59 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771965, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104542, зменшено податкового зобов`язання на 957,70 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771935, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104496, зменшено податкового зобов`язання на 228,02 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771961, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104546, зменшено податкового зобов`язання на 1140,03 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254771977, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104509, зменшено податкового зобов`язання на 3703,42 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254943035, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104513, зменшено податкового зобов`язання на 1610,35 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254943152, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104514, зменшено податкового зобов`язання на 680,54 грн.), від 30 грудня 2016 року № 9254942953, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104517, зменшено податкового зобов`язання на 1140,03 грн.),  від 30 грудня 2016 року № 9254943079, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104551, зменшено податкового зобов`язання на 608,01 грн.),  від 28 грудня 2016 року № 9252827249, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020105256, зменшено податкового зобов`язання на  775 658,87 грн.),  від 30 грудня  2016 року № 9254943141, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104579, зменшено податкового зобов`язання на  3042, 24 грн.),  від 30 грудня 2016 року № 9254943122, (звітна податкова декларація від 18 лютого 2016 року № 9020104625, зменшено податкового зобов`язання на 260,78 грн.)
		 
		Вказані уточнюючі податкові декларації за 2016 рік прийняті відповідачем, що підтверджується квитанцією № 2 та не спростовано представником відповідача.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного суду виходить з наступного.
		 
		Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
		 
		Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
		 
		Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті  286 Податкового кодексу України).
		 
		Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
		 
		Порядок обчислення орендної плати, строк та порядок сплати плати за землю не є спірним в межах розгляду даної справи. Проблемним питанням цієї справи є наявність/відсутність підстав для звільнення суб'єкта господарювання від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності у спірний період, якщо він здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції.
		 
		02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		 
		Відповідно до статті 6 Закону № 1669-VII (в редакції, чинній до 8 червня 2016 року) під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
		 
		За змістом статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", від 05 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053"), м. Артемівськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
		 
		08 червня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17 травня 2016 року № 1365-VIII, пунктом 2 якого текст статті 6 викладено в такій редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».
		 
		Статтю 4 Закону № 1669 доповнено частиною четвертою такого змісту: «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію».
		 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого місто Артемівськ (місто Бахмут) не віднесено.
		 
		Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що платники земельного податку, які здійснювали діяльність на території проведення антитерористичної операції звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності з 14 квітня 2014 року до 08 червня 2016 року.
		 
		Обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пунктом 56.21 статті 56 цього кодексу. 
		 
		Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
		 
		Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено вище, Товариство скористалось своїм правом та подало до податкового органу уточнюючі розрахунки за 2016 рік, якими позивач зменшив податкові зобов`язання за періоди січень, лютий, березень, квітень, травень та частину червня 2016 року, та які прийняті відповідачем,  але не відображені у інтегрованих картках Товариства, а при сплаті з липня 2016 року позивачем поточних зобов`язань та зарахування їх відповідачем у рахунок податкового боргу, що виник до 08 червня 2016 року, відповідачем в автоматичному режимі нарахована пеня, та на дату звернення до суду відповідно до інтегрованої картки  платника податку обліковувався борг у розмірі 432 768, 58 грн.
		 
		Більш того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/1883/17-а, визнано протиправною відмову податкового органу прийняти уточнюючи розрахунки Товариства з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік та визнано уточнюючи розрахунки такими, що подані у день їх фактичного отримання.
		 
		Відсутність обов'язку сплати податкового зобов'язання виключає можливість утворення податкового боргу та, як наслідок цього, формування контролюючим органом податкових вимог. 
		 
		Вищенаведене свідчить про дотримання Товариством вимог податкового законодавства при визначенні (уточненні) податкових зобов'язань, що доводить протиправність спірних податкових вимог та обумовлює задоволення позовних вимог позивача. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
		 
		Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Бахмуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.
		 
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 805/4569/16-а залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Р.Ф.Ханова 
		 
		Судді:                                                                                           І.А.Гончарова
		 
		                                                                                          І.Я.Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...