Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/16050/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.06.2018. Оприлюднено: 15.06.2018.
Дата набрання законної сили: 05.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		       
		05 червня 2018 року м. Київ 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді - Дзюбіна В.В.                                                      
		суддів - Лашевича В.М., Росік Т.В.,                             
		при секретарі судового засідання - Онуфрієнко І.В.,
		                                                                                             
		переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Лейтара Олексія Сергійовича та адвоката Доманського АндріяОлеговича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2018 року, 
		 
		за участю прокурора - Йовенка Д.Ф.,
		підозрюваного - ОСОБА_1,
		захисника - адвоката Доманського А.О.,
		перекладача - Парака Я.В.,
		                     
		у с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від                          02 травня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018100100004974 від 30.04.2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">122</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">296 КК України</a>, було відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в        м. Києві Трохименка В.М., погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Лейтаром О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
		 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, який народився в м. Києві, ізсередньою освітою, студента другого курсу Київського політехнічного інституту, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, - 
		 
		якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 296 КК України</a>.
		 
		Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово.
		 
		Одночасно, на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до вимог ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1505/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1505" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 194 КПК України</a>, покладено наступні обов'язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
		- не відлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- здати на зберігання слідчому документи, що дають право виїзду за межі України;
		- носити електронний засіб контролю.
		 
		Строк дії ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово було встановлено до 30 червня 2018 року, включно.
		 
		Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість діяння та загрозу можливого покарання, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши те, що органом досудового розслідування не наведено достатніх даних вважати, що застосування до підозрюваного більш м'яких, окрім виняткового, запобіжних заходів є неможливим, прийшов до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ДоманськийА.О., який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_1, вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2018 року про застосування відносно Громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосувати більш м'який запобіжний захід, зокрема особисте зобов'язання.
		 
		Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник підозрюваного вказує на те, що слідчим суддею, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, в порушення вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1505/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1505" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 194 КПК України</a>, не взято до уваги те, що в клопотанні слідчого відсутні докази, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a>, і в самій ухвалі слідчий суддя не зазначив конкретних обставин, які свідчать про існування ризиків, також слідчим суддею не зазначено про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт цілодобово, зокрема особистого зобов'язання.
		 
		Крім того, апелянт зазначає про те, що слідчий суддя, в порушення вимог              <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1357/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 178 КПК України</a>, обравши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, не врахував характеризуючі дані про особу ОСОБА_1, який є студентом другого курсу Київського політехнічного інституту, й обрання такого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, фактично обмежує його право на освіту, яке гарантовано <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_167/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#167" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статтею 53 Конституції України</a>.
		 
		Крім того, сторона захисту вказує на те, що слідчим суддею, в порушення ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">86</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_725/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#725" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">95 КПК України</a>, в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого, свідки та потерпілий не допитувалися, слідчий суддя не досліджував фактичні дані, які викладені у протоколах допиту цих осіб, а лише були досліджені виключно документи, надані стороною обвинувачення, які, на думку апелянта, не містять фактичних даних про підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. 
		 
		Також захисник підозрюваного вважає, що обраний вид запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту цілодобово не відповідає меті його застосування, є безпідставним, а тому, на думку апелянта, до підозрюваного може бути застосований більш м'який запобіжний захід, який відповідатиме обставинам кримінального провадження.
		 
		Крім того, на думку захисника, мали місце й інші істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки слідчий суддя залишив поза увагою те, що слідчий, в порушення вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1621/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1621" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 208 КПК України</a> безпідставно та незаконно здійснив затримання ОСОБА_1
		 
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною,                  а висновки слідчого судді про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районною суду м. Києва від 02.05.2018 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ 4 ВП Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Трохименка В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою відносно ОСОБА_1 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
		 
		Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурор зазначає про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується матеріалами кримінального провадження та наявність ризиків, передбачених ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a>, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		 
		Також прокурор звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що         04.05.2018 р. до Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в         м. Києві, а 05.04.2018 р. до Київської місцевої прокуратури №10 звернувся потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_2, який повідомив, що в період часу з 02 травня 2018 року по 04 травня 2018 року на його особисту електронну пошту надходять погрози фізичної розправи та вбивства від ВГО «Діаспора чеченського народу» та від ЖОП «Об'єднана діаспора азербайджанців в Україні» у зв'язку з тим, що він відмовляється примиритися з особами, які вчинили відносно нього хуліганські дії та нанесли йому тілесні ушкодження. 04.05.2018 р. відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100005108 за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_658/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#658" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 129 КК України</a>.
		 
		На підставі викладеного, на переконання сторони обвинувачення, місцевим судом в повній мірі не було враховано наявність передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a> ризику незаконного впливу підозрюваного на інших учасників досудового розслідування, на який звертав увагу прокурор під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 та який на даний час фактично підтвердився, про що свідчать погрози потерпілому ОСОБА_2 та подальша реєстрація за даним фактом кримінального провадження.
		 
		На думку апелянта, всі зазначені обставини свідчать про неможливість запобігання наявним ризикам, передбаченим ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a>, шляхом застосування більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу, до підозрюваного ОСОБА_1 та не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.
		 
		Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу адвоката Доманського А.О. та просили її задовольнити в повному обсязі, а проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, а апеляційну скаргу захисника вважає такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в       м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018100100004974 від 30.04.2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">122</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">296 КК України</a>.
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а також в тих самих діях, вчинених групою осіб.
		 
		30.04.2018 р. ОСОБА_1 був затриманий, в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1621/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1621" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 208 КПК України</a>, та наступного дня останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 296 КК України</a>.
		 
		02.05.2018 р. старший слідчий відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Трохименко В.М., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Лейтаром О.С., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 296 КК України</a>, а також посилаючись на характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності та наявність ризиків, передбачених ч. 1     <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a>, зокрема можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вважає, що застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.
		 
		02.05.2018 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого та до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово, строком до       30 червня 2018 року, включно, із покладенням відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1505/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1505" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 194 КПК України</a>.
		 
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. 
		 
		Відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#8" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 2 КПК України</a> основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a> метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		 
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1409/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1409" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 183 КПК України</a> тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 цього Кодексу</a>.
		 
		З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому за участі перекладача був допитаний підозрюваний ОСОБА_1, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
		 
		При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 177 КПК України</a>.
		 
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1357/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 178 КПК України</a>, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
		 
		Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 296 КК України</a>. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
		 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. 
		 
		У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 296 КК України</a> є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, з метою здійснення подальшого розслідування. 
		 
		При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
		 
		Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.
		 
		Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_1, на які посилається сторона захисту, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a>.
		 
		Не заслуговують на увагу і посилання захисника підозрюваного про недоведеність ризиків, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт цілодобово щодо підозрюваного           ОСОБА_1, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту та навів в ухвалі мотиви необхідності застосування саме такого запобіжного заходу.
		 
		Крім того, слід зазначити, що зміст ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_725/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#725" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">95</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1491/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1491" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">193 КПК України</a> не вимагає від слідчого судді, як обов'язок, при розгляді клопотання безпосередньо заслуховувати пояснення свідків та потерпілих, а також нормами закону не встановлено чіткого порядку вивчення слідчим суддею матеріалів клопотання. Тому, підстав вважати, що слідчим суддею були порушені вимоги <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> при дослідженні клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, немає.
		 
		Дані, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом цілодобово, матеріали судової справи не містяться та стороною захисту не доведені.
		 
		Крім того, не знайшли свого підтвердження, під час апеляційного розгляду і посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 є студентом другого курсу Київського політехнічного інституту, й обрання такого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, фактично обмежує його право на освіту, яке гарантовано <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_167/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#167" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статтею 53 Конституції України</a>, оскільки, як пояснив в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції сам підозрюваний ОСОБА_1 на даний час він відрахований із вищого навчального закладу за свій вчинок.
		 
		Посилання захисника на порушення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1621/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1621" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 208 КПК України</a>, які мали місце під час затримання підозрюваного ОСОБА_1, як на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, є безпідставними, оскільки ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3031/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#3031" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 412 КПК України</a> визначено вичерпний перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, а тому підстави з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, згідно чинного кримінального процесуального закону не є безумовними підставами для скасування рішення суду. 
		 
		Разом з тим, слід вказати й про те, що слідчий суддя, в постановленій ним ухвалі, вірно зазначив, з чим погоджується і колегія суддів, що ОСОБА_1, як раніше не судима особа, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікується за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 296 КК України</a> та у відповідності до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910116/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#910116" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК України</a> відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, оскільки за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі до 4-х років, а тому при таких обставинах, коли раніше не судима особа підозрюється у вчиненні злочину за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі до 4 -х років, щодо нього можливе застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише у виключних випадках, як то передбачено п. 3 ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1409/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1409" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 183 КПК України</a>, тобто, прокурор повинен надати докази того, що вказаній особі повідомлено про підозру у вчинені іншого злочину, або, що особа переховувалась від органів досудового розслідування. Втім, слідчий та прокурор таких доказів слідчому судді не надали,      а прокурор в судовому засіданні підтвердив, що іншої підозри ОСОБА_1 не оголошувалось, оскільки останній був затриманий невдовзі після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 
		На підставі викладеного слідчий суддя, як вважає колегія суддів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що не зважаючи на встановлені законом обмеження, слідчий за погодженням з прокурором звернулись з даним клопотанням до слідчого судді, в супереч вимогам, визначених п. 3 ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1409/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1409" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 183 КПК України</a>, що є незаконним, а тому слідчий суддя був позбавлений можливості застосувати найбільш суворий запобіжний захід до ОСОБА_1, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 296 КК України</a>, з врахуванням того, що у відповідності до вимог кримінального процесуального закону до раніше не судимого підозрюваного ОСОБА_1, якому не повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину та відносно якого відсутні дані про ухилення від слідства, законом заборонено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, отже суд вважає, що іншим видом запобіжного заходу може бути наступний за тяжкістю вид запобіжного заходу такий, як домашній арешт цілодобово.
		 
		Крім того, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, що слідчим та прокурором достатньо не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a>, а також враховуючи у відповідності до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1357/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 178 КПК України</a> вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує останньому за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 296 КК України</a>, особу підозрюваного, який раніше не судимий, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту цілодобово до останнього. 
		 
		Згідно ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1339/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1339" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 176 КПК України</a>, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених  частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. 
		 
		Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
		 
		З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд відмовив у задоволенні клопотання слідчого, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що слідчий у клопотанні, прокурор в суді першої інстанції в повному обсязі не довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу, слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
		 
		З урахуванням положень ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">177</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1357/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">178 КПК України</a>, п. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627791/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1#627791" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">ст. 5 Європейської конвенції з прав людини</a> та основоположних свобод суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_1 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, було правильно зроблено слідчим суддею.
		 
		За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби - без змін, оскільки, як вважає колегія суддів, такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 177 КПК України</a>.
		 
		З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання сторони обвинувачення, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності відмови в задоволенні клопотання слідчого. 
		 
		Істотних порушень норм <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a>, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
		 
		Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">177</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1357/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">178</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1385/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1385" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">181</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1505/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1505" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">194 КПК України</a>, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, даних про його особу, в їх сукупності, застосував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
		 
		Керуючись ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1339/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1339" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">176</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1349/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1349" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">177</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1357/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">178</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1385/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1385" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">181</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1424/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1424" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">184</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1491/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1491" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">193</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1505/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1505" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">194</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2360/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#2360" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">309</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2974/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#2974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">404</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2979/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#2979" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">405</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2989/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#2989" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">407</a> ч. 3 п. 1, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3062/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#3062" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">418</a> ч. 1, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3105/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#3105" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">422 КПК України</a>, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва - 
		 
		п о с т а н о в и л а: 
		 
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від                          02 травня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018100100004974 від 30.04.2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">122</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1570/ed_2018_03_14/pravo1/T012341.html?pravo=1#1570" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">296 КК України</a>, якою було відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Трохименка В.М., погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Лейтаром О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово, строком до 30 червня 2018 року, включно, із покладенням відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1505/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#1505" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 194 КПК України</a> - залишити без змін. 
		 
		Апеляційні скарги прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Лейтара Олексія Сергійовича та адвоката ДоманськогоАндрія Олеговича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_1, - залишити без задоволення.
		 
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3111/ed_2018_04_24/pravo1/T124651.html?pravo=1#3111" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 424 КПК України</a>, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		 
		 
		С  У  Д  Д  І:
		 
		В. В. Д з ю б і н                             В. М. Л а ш е в и ч                                 Т. В. Р о с і к

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...