Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/8549/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2018.
Дата набрання законної сили: 13.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		13 червня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/8549/15-ц
		провадження № 61-8438св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_2,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»,
		третя особа - Державна реєстраційна служба України,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана ОСОБА_4, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2016 року у складі суддів: Корчевного Г. В., Лапчевської О. Ф., Слободянюк С. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - ПАТ «ПУМБ»), третя особа: Державна реєстраційна служба України, про визнання зобов'язання припиненим та стягнення коштів.
		 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 вересня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №6799613, відповідно до пункту 1.1. якого банк зобов'язався надати останньому кредит у розмірі 428 000 доларів США, а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням (придбання нерухомості: квартири, реєстраційний номер: 22749984, загальна площа: 246,1 кв.м., житлова площа: 138,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку в порядку та у строки, обумовлені цим договором із сплатою 12,99% річних строком до 05 травня 2025 року.
		 
		Позивач вказувала, що відповідно до додаткової угоди №1 від 06 червня 2011 року до кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором №6799613 від 05 вересня 2008 року, 05 вересня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та нею укладено договір іпотеки №6799648, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Колесник А. І. реєстровий номер №2289, предмет іпотеки 4-х кімнатна квартира, загальна площа: 246,1 кв. м., житлова площа: 138,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 05 вересня 2008 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Колесник А.І. під час посвідчення іпотечного договору було накладено заборону відчуження вищезазначеної квартири (реєстровий номер №290), яка належить ОСОБА_2
		 
		18 травня 2012 року ОСОБА_5, який був позичальником за кредитним договором №6799613 від 05 вересня 2008 року помер, у зв'язку з чим після відкриття спадщини вона прийняла її.
		 
		У зв'язку з вищевикладеним, оскільки відповідач пропустив шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 1281 ЦК України, від дня коли він дізнався про відкриття спадщини та не пред'явив свої вимоги за вищезазначеним кредитним договором до неї як спадкоємця, не пред'явив свої вимоги до неї як до поручителя змушена була звернутись до суду з цим позовом та просила визнати припиненим з 18 травня 2012 року зобов'язання за кредитним договором №6799613 від 05 вересня 2008 року, укладеним між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_5, визнати припиненим з 18 травня 2012 року договір іпотеки №6799648 від 05 вересня 2008 року, укладений між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2, відповідно до умов якого в іпотеку передано 4-х кімнатну квартиру, загальною площею: 246,1 кв. м., житлова площа: 138,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; внести запис про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно у Державному реєстрі іпотек відповідно до записів про обтяження іпотекою нерухомого майна - вищезазначеної квартири; внести запис про скасування заборони відчуження нерухомого майна - вищезазначеної квартири; стягнуто з ПАТ «ПУМБ» на її користь кошти у сумі 41 486,65 доларів США 65 центів, які було сплачено для погашення заборгованості по кредитному договору.
		 
		Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано припиненим з 18 травня 2012 року зобов'язання за кредитним договором №6799613 від 05 вересня 2008 року, укладеним між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_5 Визнано припиненим з 18 травня 2012 року договір іпотеки №6799648 від 05 вересня 2008 року, укладений між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2, відповідно до умов якого в іпотеку передано 4-х кімнатну квартиру, загальною площею: 246,1 кв. м., житлова площа: 138,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Внесено запис про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно у Державному реєстрі іпотек відповідно до записів про обтяження іпотекою нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Внесено запис про скасування заборони відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на вимоги частини четвертої статті 1218 ЦК України у зв'язку із пропуском ПАТ «ПУМБ» встановленого частинами другою, третьою статті 1281 ЦК України строку звернення до спадкоємця померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 Суд першої інстанції зробив висновок про припинення зобов'язань з 18 травня 2012 року за договором іпотеки, враховуючи той факт, що втрата кредитором права вимоги до спадкоємців тягне за собою припинення основного зобов'язання, що, в свою чергу, зумовлює припинення похідних від нього іпотечних зобов'язань. В обґрунтуванні доцільності стягнення з ПАТ «ПУМБ» на користь позивача грошових коштів у сумі 41 486, 65 доларів США, суд першої інстанції посилався на норми статей 1212, 1213 ЦК України, та зробив висновок, що грошові кошти набуті відповідачем у позадоговірних відносинах та без наявності на те правових підстав.
		 
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2016 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року скасоване. У задоволенні позову відмовлено.
		 
		Рішення мотивоване тим, що у листопаді 2012 року, відповідач звернувся із заявою-претензією до нотаріальної контори про включення боргових вимог до спадкової маси. У цій заяві була вимога з проханням до завідуючого Другої Маріупольської державної нотаріальної контори Щербак Л. А. повідомити спадкоємців про дану заяву (претензію), що вважається належним доказом для повідомлення спадкоємця ОСОБА_2 у зв'язку із цим помилковим є висновок суду першої інстанції про втрату кредитором права вимоги та припинення існуючого зобов'язання між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 стосовно позовної вимоги про стягнення коштів апеляційний суд вказав, що грошові кошти у розмірі 41 486,65 доларів США ПАТ «ПУМБ» набув за існування достатніх підстав - в рахунок виконання існуючих зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 6799613, спадкоємцем якого є ОСОБА_2
		 
		У квітні 2016 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2016 року, в якій просить оскаржене рішення скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що всупереч вимогам частини другої статті 1281 ЦК України безпосередньо до ОСОБА_2 ПАТ «ПУМБ» із вимогою про погашення заборгованості не звертався, тому строк пред'явлення претензії закінчився 01 лютого 2013 року. Тому вважає, що зобов'язання за кредитним договором має бути визнане припиненим з 18 травня 2012 року, що має наслідком припинення договору іпотеки. Загальна вартість майна, отриманого у спадщину є меншою, ніж розмір погашеної нею заборгованості за кредитним договором. Оскільки зобов'язання за кредитним договором є припиненим з 18 травня 2012 року, то кошти, які сплачені ОСОБА_2 у розмірі 41 486,65 дол. США повинні бути повернуті на підставі статей 1212, 1213 ЦК України.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 рокувідкрито касаційне провадження у справі.
		 
		У травні 2016 року ПАТ «ПУМБ» надало заперечення касаційну скаргу, в яких просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржене рішення залишити без змін.
		 
		Заперечення мотивовані тим, що оскаржене рішення прийняте із правильним застосування норм матеріального права.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2017 року справа призначена до судового розгляду.
		 
		У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
		 
		Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі з таких мотивів.
		 
		Суди встановили, що 05 вересня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №6799613, відповідно до пункту 1.1. якого банк зобов'язався надати останньому кредит у розмірі 428 000 доларів США, а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням (придбання нерухомості: квартири, реєстраційний номер: 22749984, загальна площа: 246,1 кв.м., житлова площа: 138,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку в порядку та у строки, обумовлені цим договором із сплатою 12,99% річних строком до 05 травня 2025 року.
		 
		Відповідно до додаткової угоди №1 від 06 червня 2011 року до кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 6799613 від 05 вересня 2008 року, 05 вересня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та нею було укладено договір іпотеки № 6799648, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Колесник A. I. реєстровий номер № 2289, предмет іпотеки 4-х кімнатна квартира, загальна площа: 246,1 кв. м., житлова площа: 138,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		 
		05 вересня 2008 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Колесник A. I. під час посвідчення іпотечного договору було накладено заборону відчуження квартири, яка належить ОСОБА_2
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який був позичальником за кредитним договором № 6799613 від 05 вересня 2008 року. ОСОБА_2 прийняла спадщину і їй 07 жовтня 2013 року видано свідоцтва про право на спадщину.
		 
		Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. 
		 
		Відповідно до частини першої та другої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
		 
		Тлумачення статті 1281 ЦК свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.
		 
		Встановивши, що позивач не повідомила банк про відкриття спадщини, відповідачу про факт смерті ОСОБА_5 стало відомо у липні 2012 року, відповідач звернувся у листопаді 2012 року із заявою-претензією до нотаріальної контори про включення боргових вимог до спадкової маси, апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
		 
		Доводи ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 41 486,65 дол. США на підставі статей 1212, 1213 ЦК України є необґрунтованими, оскільки ці кошти сплачені ОСОБА_2 на виконання умов кредитного договору як спадкоємцем ОСОБА_5
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
		 
		Оскільки оскаржене рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана ОСОБА_4, залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     М. Є. Червинська
		 
		Судді:                                                                                               Н. О. Антоненко
		 
		В. І. Журавель
		 
		В. І. Крат
		 
		В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...