Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-а-4419/2010 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2018.
Дата набрання законної сили: 14.07.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА
		 
		 
		 
		Справа №22-4419/10                                                            Головуючий в 1 -й інстанції - Кривовяз А.П.,
		Доповідач - Закропивний О.В.
		 
		УХВАЛА
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
		головуючого - судді Закропивного О.В., 
		суддів - Лесько А.О., Мараєвої Н.Є., 
		при секретарі - Слюзко Ю.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Академпромбуд» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СИТО-П'ЯНО» до ОСОБА_2 про визнання права власності,
		встановила:
		У вересні 2009 року позивач ТОВ «СИТО-П'ЯНО» звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2, в якому просило визнати за ТОВ «СИТО-П'ЯНО» на будівлю під номером 2 літ. А, загальною площею 262,6 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та зобов'язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності на дане приміщення за ТОВ «СИТО-П'ЯНО». Вимоги позовної заяви обгрунтовані тим, що 05 вересня 2009 року відповідач надіслав позивачу лист-претензію, в якому він стверджує про перехід до нього права власності на будівлю, а одже, не визнає право власності позивача.
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року позов задоволено (а.с. 43-44).
		Не погоджуючись із вказаним рішенням ПП «Фірма «Академпромбуд» 18 лютого 2010 року було подано апеляційну скаргу (а.с. 51-52), в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у позові відмовити, обгрунтовуючи це тим, що оскаржуване судове рішення не може вважатись законним та обгрунтованим, оскільки є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та всупереч матеріальним інтересам апелянта. Важає, що оскаржуваним рішенням за ТОВ «СИТО-П'яно» визнано право власності на приміщення, які фактично належать ПІІ «Фірма» Академпромбуд»
		В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної
		 
		скарги, посилаючись на те, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, оскаржуване рішення суду є незаконним та необгрунтованим, яке було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на необгрунтованість доводів апелянта.
		Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце І розгляду справи повідомленні належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення апелянта, І дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в І межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає І задоволенню з наступних підстав.
		Статтею 303 ч. 1 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в І апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення І суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно ч.І ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи за № 250554 серії А01, ТОВ «СИТО-П'яно» зареєстровано 27 липня 2009 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (21-22).
		1 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір будівельного підряду №1-1, в якому вказано, що відповідач зобов'язався виконати роботи до 31 серпня 2009 року з будівництва будівлі №2 літ. А, загальною площею 262, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (24-28).
		Кінцевим строком оплати виконаних робіт, згідно вище вказаного договору, є 31 грудня 2009 року.
		31 серпня 2009 року було складено акт приймання робіт, в якому вказано, що підрядник належним чином роботи по будівництву об'єкта, а саме: будівлі №2 літ. А загальною площею 262, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
		Відповідно до матеріалів справи, позовні вимоги ТОВ «СИТО-П'ЯНО» грунтуються на тому, що з надісланої останньому 05 вересня 2009 року листа-претензії від ОСОБА_2, в якому вона стверджує про перехід до неї права власності на згадану будівлю, посилаючись на п.2.4 договору №1-1 від 01 серпня 2009 року згідно з яким «у разі неоплати роботи Підрядника у встановлений договором строк, власність на об'єкт переходить до Підрядника», вбачається не визнання права власності ТОВ «СИТО- П'ЯНО» на будівлю №2 літ. А, загальною площею 262, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
		Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що договір будівельного підряду №1-1 від 01 серпня 2009 року сам по собі не може бути підставою для визнання права власності на будівлю №2 літ. А, загальною площею 262, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
		Оскільки позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували наявність правових підстав для визнання за ТОВ «СИТО-П'ЯНО» права власності на будівлю №2 літ. А, загальною площею 262, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що є підстави визнати право власності за позивачем на спірну будівлю.
		Натомість, з наданого ПП «Фірма «Академпромбуд» договору купівлі-продажу №3005 від 27 липня 2000 року, вбачається, що ЗАТ «АТП 13060» продало, а приватне підприємство ПП «Фірма «Академпромбуд» придбало на праві власності нежилі приміщення АЗС (комплекс) в літ. Е, площею 50, 60 кв.м. та в літ. - 80,10 кв.м., загальною площею 130, 7 кв.м., що складає 1/100 частку від цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 55).
		08 грудня 2000 року Київське міське бюро технічної інвентаризації видано ПП «Фірма «Академпромбуд» реєстраційне посвідчення
		Вказаний комплекс, згідно технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування, розташований на земельній ділянці, площею 3 059, 09 кв.м., яка перейшла у користування підприємства, згідно ст. 30 Земельного Кодексу України, 1990 року (а.с. 58).
		Також апелянтом надана копія договору оренди від 01 січня 2008 року, відповідно до якого частину приміщень, а саме нежиле приміщення, площею 80,0 кв.м., під літерою И, ПП «Фірма «Академпромбуд» передало в оренду ПП «ОСОБА_4» на 11 місяців.
		Вище вказані обставини не були враховані судом першої інстанції, оскільки ПП «Фірма «Академпромбуд» не було при тягнуто до участі в даній справі.
		Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 «Про судові рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
		Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		З огляду на вище викладене та відповідно до вимог п.4 ч.І ст. 311 ЦПК, згідно якого рішення суду підлягає скасуванню з направлення справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року слід скасувати та направити справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
		Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 315, 317 ЦПК України колегія суддів,
		ухвалила:
		Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Академпромбуд» задовольнити.
		Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
		 
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...