Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/14069/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2018.
Дата набрання законної сили: 21.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		21 червня 2018 року
		м. Київ
		справа № 369/14069/15-к
		провадження № 51-134км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою та доповненнями до неї захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 травня 2017 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Києві, проживає у АДРЕСА_1 , несудимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК,
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2017 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено: 
		- за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 
		- за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. 
		На підставі ч.1ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК у строк відбування покарання  ОСОБА_7 зараховано період з 02.08.2015 року по 30.09.2015 року включно та період з 09.03.2017 року по день набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі. 
		Судом прийнято рішення щодо речових доказів.
		Згідно з вироком, 02 серпня 2015 року о 02 годині 10 хвилин  ОСОБА_7 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі у суспільстві загальновизнані правила поведінки і моральності, безпричинно, з хуліганських спонукань, із вогнепальної зброї - мисливської гладкоствольної рушниці 12 калібру, перебуваючи поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки, яка виникла між ним та ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_9 з іншого, здійснив один постріл у повітря та два постріли в автомобіль марки "ЗАЗ Славута" з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , чим пошкодив ліву фару вищевказаного автомобіля. 
		Крім того, 02 серпня 2015 року о 02 годині 10 хвилин ОСОБА_10 , поблизу будинку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Личанка, вул. Шевченка, 49, під час сварки, яка виникла між ним та ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_9 з іншого, маючи прямий умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, використовуючи вогнепальну зброю - мисливську гладкоствольну рушницю 12 калібру, після вчинення хуліганських дій, здійснив один прицільний постріл в ОСОБА_11 , однак, з причини що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки ОСОБА_12 , рятуючи потерпілого, затягнув його на прибудинкову територію за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок таких дій ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 травня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Своє прохання обґрунтовує тим, що в основу обвинувального вироку покладено недопустимі докази. Зокрема, на думку захисника, під час досудового слідства допущено порушення ст.ст. 233, 234 КПК щодо обшуку, який мав проводитись на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла. Натомість, обшук у житлі ОСОБА_7 та автомобілі ЗАЗ-Славута, який належить свідку, у даному кримінальному провадженні проведено не у порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним кодексом, отже, всі, вилучені під час огляду, речі не можуть вважатись допустимими доказами. Крім того, на думку захисника, порушено вимоги ч. 3 ст.214 КПК про недопустимість здійснення досудового розслідування до внесення відповідних відомостей в ЄРДР, не дотримано вимог ст. 290 КПК про обов`язковість відкриття стороні захисту всіх доказів і матеріалів кримінального провадження. Кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК вважає неправильною, оскільки зазначає, що останній діяв у межах необхідної оборони. Щодо кваліфікації за ч. 3 ст. 15, ч .1 ст. 115 КК, то ці дії, на думку захисника, мають бути кваліфіковано за ст. 128 КК, як необережне тяжке тілесне ушкодження. Крім того, захисник вважає, що апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції на допущені порушення уваги не звернув, залишивши їх без відповідного мотивування, чим порушив ст. 419 КПК. Окрім того, поза межами апеляційного розгляду залишилися доводи доповнень до апеляційної скарги, де оспорювалась відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неповнота судового розгляду, зміст яких апеляційний суд взагалі не виклав в ухвалі суду. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні захисник підтримав свою касаційну скаргу з доповненнями до неї та просив її задовольнити.
		Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги захисника, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 419 КПК та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши учасників провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційній скарзі, суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		Згідно з вимогами п.1 ч. 1ст. 438 КПКпідставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.
		Відповідно до положеньст. 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		За ст. 419 КПК у мотивувальній частині апеляційного суду має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляції без задоволення  підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Проте, у цьому кримінальному провадженні зазначених вимог закону апеляційним судом не виконано.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 проводився за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 .
		При цьому апеляційний суд, залишаючи скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення, усупереч ст. 419 КПК не надав вичерпної відповіді про те, на яких підставах, передбачених процесуальним чи матеріальним законами, він визнав наведені у скарзі доводи неспроможними.
		Як видно зі змісту апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , він порушував питання про необхідність скасування вироку районного суду та ухвалення апеляційним судом нового вироку, яким просив виправдати ОСОБА_7 у зв`язку з недоведеністю вчинення ним інкримінованих злочинів. При цьому свою позицію захисник обґрунтовував тим, що обвинувальний акт та інші процесуальні документи, які затверджені та підписані прокурорами ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , є недопустимими доказами, оскільки вказані прокурори не були уповноважені на проведення таких процесуальних дій. Зазначав, що в матеріалах провадження відсутня інформація з ЄРДР щодо внесення відомостей про повідомлення підозри ОСОБА_7 . Стверджував, що огляд житла та іншого володіння ОСОБА_7 проведено без дозволу слідчого судді лише на підставі письмового дозволу матері ОСОБА_7 , яка не є його власником, що суперечить вимогам ст. 234-236 КПК. Посилався на порушення вимог ст. 290 КПК. Вважав, що обвинувачення обґрунтоване неправдивими та недостовірними показаннями свідків та потерпілого  ОСОБА_11 . Стверджував, що потерпілий отримав поранення внаслідок рикошету заряду від дорожньої поверхні, а не від прицільного пострілу ОСОБА_7 . Посилався на те, що у зв`язку із неправомірними діями нападників, кількість яких в чотири рази перевищувала кількість осіб з іншої сторони, засуджений перебував у стані необхідної оборони, тому був змушений взяти до рук зброю. 
		Апеляційний суд, усупереч вимогам ч. 2 ст. 419 КПК, не навів в ухвалі переконливих аргументів на спростування доводів, наведених в апеляції, та докладних мотивів прийнятого у зв`язку з цим рішення. 
		Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, захисником ОСОБА_6 були подані доповнення до його апеляційної скарги, в яких він посилався на незаконність вироку через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильну оцінку доказів, порушення норм КПК під час розгляду кримінального провадження, неврахування показів свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також неправильну кваліфікацію дій засудженого. Проте, вказані доводи не були розглянуті, їх зміст не був викладений в ухвалі апеляційного суду та вони не були направлені учасникам провадження (т. 4 а.с. 122-128).
		Апеляційний суд, залишивши скаргу захисника без задоволення, не зазначив підстав, із яких її визнано необґрунтованою. Суд розглянув доводи захисника в апеляційній скарзі поверхово, обмежився простим констатуванням факту про законність рішення районного суду, а доводи викладені в доповненнях до апеляції, залишив взагалі без уваги. При цьому, суд не розкрив суті зібраних у провадженні доказів, не проаналізував їх у контексті з конкретними доводами апеляції і не співставив їх як між собою так і з наявними доказами у справі, хоча це має істотне значення для вирішення питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого. 
		Таким чином, з огляду на наведене, рішення апеляційного суду не можна вважати законним та обґрунтованим, вказані порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до ст. 412 КПК є істотними, оскільки суду перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, порушили права учасників судового провадження на об`єктивний і неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку та вимоги ст. 419 КПК, що є безумовною підставою для скасування судового рішення. 
		За таких обставин, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду  скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суд повинен урахувати наведене в цій постанові, перевірити всі доводи, викладені в поданій апеляційній скарзі захисника та доповненнях до неї, розглянути питання щодо обґрунтованості доводів касаційної скарги захисника, оцінити кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність  із точки зору достатності та взаємозв`язку, після чого ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог процесуального та матеріального законів, яке б відповідало положенням ст. 370 КПК.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIIIвід 03 жовтня 2017 року, 
		ухвалив: 
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого  ОСОБА_7 задовольнити частково, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 травня 2017 року щодо ОСОБА_7 скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...