Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 298/1385/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Декларування недостовірної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 02.07.2018. Зареєстровано: 03.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2018.
Дата набрання законної сили: 22.12.2022
Результат оскарження 22.12.2022 Закарпатський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 298/1385/17  
		Номер провадження 1-кп/298/43/18 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 липня 2018 року                             смт. Великий Березний
		 
		Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі
		 
		головуючогосудді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в смт. Великий Березний, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000168 про обвинувачення
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді голови Великоберезнянської районної ради, з вищою освітою, українця, громадянина України, раніше не судимого,
		 
		- за ст.366-1 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-1 КК України, за наступних обставин:
		 
		ОСОБА_4 , на підставі рішення 1 сесії 7 скликання Великоберезнянської районної ради від 08.12.2015 року будучи обраним на посаду голови Великоберезнянської районної ради, будучи відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» посадовою особою місцевого самоврядування, на якого поширюється дія даного закону, а також особою, яка згідно ч. 1, 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» зобов`язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 31.10.2016 року подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, до якої умисно, з метою створення свого позитивного іміджу не вніс відомості про наявність фінансових зобов`язань на суму 525603,11 грн., тобто вказав відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.
		 
		   Так, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.11.2014 року з відповідача ОСОБА_4 , який на той час являвся приватним підприємцем, на користь позивача  ТОВ «СКАЙ-ПОЛІМЕР» стягнуто грошові кошти в сумі 477821,01 грн., з яких 445485,70 грн.  сума позову, 23425,60 грн.  витрати позивача на оплату послуг адвоката, а також 8909,71 грн.  витрати по сплаті судового збору. Постановами Львівського апеляційного Господарського суду від 29.01.2015 року та Вищого господарського суду України від 08.04.2015 року вказане рішення Господарського суду Закарпатської області залишено без змін. На підставі зазначених рішень судів 20.02.2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання № 907/939/14, про що повідомлено боржника ОСОБА_4 , стягнуто з останнього виконавчий збір в сумі 47782,10 грн., складено акт опису та накладено арешт на його майно.
		 
		Незважаючи на приписи антикорупційного законодавства, 31.10.2016 року ОСОБА_4 , усвідомлюючи наявність вищевказаних фінансових зобов`язань, умисно не вказав їх в графі 13 «Фінансові зобов`язання» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, що призвело до укриття фінансових зобов`язань на загальну суму 525603,11 грн., тобто вказав в декларації недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат, діючих станом на жовтень 2016 року.
		 
		Таким чином, ОСОБА_4 , на думку сторони обвинувачення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-1 КК України, а саме  подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
		 
		Проте, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно виправдати з наступних мотивів.
		 
		Допитаний під час судового розглядуобвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.366-1 КК України, не визнав та суду пояснив, що при поданні декларації за 2015 рік йому було відомо про заборгованість по рішенню Господарського суду Закарпатської області і на даний час відкрито виконавче провадження по виконанню такого, іде процедура виконання, однак при заповненні декларації за 2015 рік він не зазначав про таку заборгованість, оскільки в декларації було чітко зазначено які саме зобов`язання слід зазначити, і такого там не було, якщо би йому було відомо про необхідність зазначення таких відомостей він би їх зазначив. Також пояснив, що у декларації за 2017 рік ним було зазначено зобов`язання по рішенню Господарського суду.
		 
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 суду пояснив, що 20.02.2015 року ним було відкрито виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_4 коштів відповідно до наказу виданого Господарським судом Закарпатської області. На даний час йде процедура виконання.
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює у Великоберезнянській районній раді, особову справу відносно ОСОБА_4 готовив він, з правами та обов`язками ОСОБА_4 було ознайомлено.
		 
		Згідно із копіями рішень судів досліджених в судовому засіданні, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.11.2014 року, яке постановами Львівського апеляційного Господарського суду від 29.01.2015 року та Вищого господарського суду України від 08.04.2015 року залишено без змін, з ОСОБА_4 на користь ТОВ «СКАЙ-ПОЛІМЕР» стягнуто суму 26620 євро вартості втраченого вантажу, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.09.2014 року еквівалентно 445485,70 грн., а також суму 23425,60 грн. у відшкодування витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката та 8909,71 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		 
		Згідно із дослідженими в судовому засіданні матеріалами виконавчого провадження по виконанню рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.11.2014 року, 20.02.2015 року відкрито виконавче провадження, постановою від 03.03.2015 року стягнено виконавчий збір в сумі 47782,10 грн., постановою від 05.03.2015 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження на суму 525603,11 грн.. За результатами проведення виконавчих дій, станом на 05.12.2016 року із ОСОБА_4 стягнуто кошти в сумі 7968,45 грн..
		 
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні рішенням №2 1 сесії 7 скликання Великоберезнянської районної ради від 08.12.2015 року ОСОБА_4 обрано на посаду голови Великоберезнянської районної ради. Того ж дня ОСОБА_4 прийняв присягу та ознайомився із попередженням про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження.
		 
		Згідно з дослідженими в судовому засіданні деклараціями особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік поданими ОСОБА_4 29.10.2016 року та 31.10.2016 року, та відповідної декларації за 2016 року вбачається, що в пункті 13 «Фінансові зобов`язання» інформація відсутня.
		 
		Згідно з дослідженою в судовому засіданні відповіддю Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції, наданої на запит слідчого від 28.08.2017 року, ОСОБА_4 09.08.2017 року та 17.08.2017 року звертався до Національного агентства щодо надання йому можливості виправити декларації за 2015 та 2016 роки, на що йому було роз`яснено, порядок та терміни подання уточненої декларації. На запитання слідчого, відносно обов`язку та порядку подання, а у випадку не подання декларантом відомостей про зобов`язання, які виникли із рішень суддів несення відповідальності за ст. 366-1 КК України, Національним агентством роз`яснено порядок заповнення декларацій, щодо зобов`язань, які виникли із рішень суддів, відповіді не надано. 
		 
		Суд дослідивши матеріали кримінального провадження №42017070000000168, заслухавши доводи учасників процесу приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ст.366-1 КК України, є безпідставним, а ОСОБА_4 підлягає виправданню за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ст.366-1 КК Україниз наступних підстав.
		 
		Так, безпосереднім предметом кримінального правопорушення передбаченого ст.366-1 КК Україниє декларація особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України «Про запобігання корупції».
		 
		Об`єктивною стороною даного злочину є як подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України «Про запобігання корупції» так і умисне неподання суб`єктом декларування зазначеної декларації.
		 
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
		 
		Аналізуючи вищевикладене, з врахуванням зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до переконання про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення передбаченого ст.366-1 КК України, оскільки:
		 
		ОСОБА_4 обвинувачується у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.
		 
		В судовому засіданні встановлено що предмет та об`єктивна сторона інкримінованого діяння підпадають під ознаки ст. 366-1 КК України.
		 
		Однак в судовому засіданні не встановлено, і стороною обвинувачення не доведено належними та допустимим доказами вину обвинуваченого у формі прямого умислу, тобто те, що декларант діяв умисно.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		 
		Так в судовому засіданні обвинувачений зазначив, що при заповненні декларації не вказав заборгованість яка виникла в результаті винесення рішення суду, оскільки в поясненнях про заповнення декларацій такий вид зобов`язань не передбачено, після ознайомлення із роз`ясненнями щодо заповнень декларацій робив спроби внести зміни до раніше поданих декларацій та в майбутньому подає такі відомості.
		 
		Оскільки ні в ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції» ні в самій декларації не зазначено виду зобов`язання, яке виникло на основі рішення суду, суд припускає, що обвинувачений дійсно міг не знати про необхідність внесення таких відомостей до декларації.
		 
		Також суд враховує, що обвинувачений отримав зобов`язання до початку роботи в органах місцевого самоврядування, в 2015 році борг фактично не повертався, що в свою чергу не могло змістовно змінити майновий стан такого, з чого суд робить висновок, що ОСОБА_4 не було змісту приховувати таку заборгованість. 
		 
		А відноснотвердження сторониобвинувачення проте,що ОСОБА_4 умисно подавнедостовірні відомості з метою створення свого позитивного іміджу, то таке в судовому засіданні не підтвердилось.
		 
		Відповідно до вимогст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Відповідно до вимогст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		 
		Згідно зіст.368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Згідно до п.3 ч.1ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 
		Згідност.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Згідно ч.3ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Згідност.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
		 
		Згідност.94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Згідно ст.91,92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.
		 
		Таким чином, проаналізувавши фактичні обставини кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.366-1 КК України, враховуючи відсутність суб`єктивної сторони інкримінованого злочину, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченої відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.
		 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, Суд,-
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.366-1 КК Українита виправдати за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
		 
		На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...