Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/1454/14-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Невиконання водіями вимог про зупинку.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2018. Зареєстровано: 05.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/1454/14-п
		 
		  П О С Т А Н О В А
		                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"31" січня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, матеріали справи, які надійшли з ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, 
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 №906042 від 16 січня 2014 року вбачається, «відповідно до рапорту старшого інспектора ДПС 2 взводу роти СП полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Прокопенка В.В.,  ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Богатирській, 32 біля СП 501, 29 грудня 2013 року о 13 годині 41 хвилина, не виконав вимогу працівника міліції про зупинку, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-2 КУпАП».
		В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав, з підстав викладених у письмових запереченнях проти протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, які долучено до матеріалів справи. Додатково пояснив, що дійсно, 29 грудня 2013 року приблизно о 13 годині він керував автомобілем НОМЕР_1, який переданий йому по довіреності, по вул. Богатирській в м. Києві та рухався в напрямку м. Вишгород. Разом з ним, в автомобілі була його дружина ОСОБА_4. В цей час, рух по вул. Богатирській був ускладнений та мало місце велике скупчення автомобілів. При цьому, він не бачив, щоб працівники ДАІ на контрольно-пропускному пункті (СП 501), зупиняли транспортні засоби, як і не бачив, що така вимога про зупинку була подана йому, як водію автомобіля НОМЕР_1. Також, він не звернув увагу на наявність інших постів ДАІ, до та після, контрольно-пропускного пункту (СП 501). Просив суд закрити відносно нього провадження у зв`язку з відсутністю в його дія складу адміністративного правопорушення.
		Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.   
		Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи  в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком  експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), суду пояснила, що 29 грудня 2013 року вона перебувала в салоні автомобіля НОМЕР_1, яким керував її чоловік ОСОБА_2 У світлу пору доби, точного часу вона не пам`ятає, вона разом з чоловіком направлялась за місто з метою відпочинку. Проїжджаючи по вул. Богатирській в м. Києві, в напрямку виїзду з міста Києва, вона не бачила будь-якого ускладненого руху, великого скупчення машин, будь-яких постів ДАІ, зупинених транспортних засобів, а також не бачила, що транспортний засіб в якому вона знаходилась, зупиняли працівники ДАІ. Також додала, що за дорогою вона не слідкувала та не зосереджувала на ній увагу.
		Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, що кореспондується з пунктом 1.9 ПДР України, на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Положеннями п. 2.4 Правил дорожнього руху України, визначено, що на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
		Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Протокол серії АА2 №906042 від 16 січня 2014 року про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою на те особою і у відповідності до вимог положень ч. 1 ст. 256 КУпАП містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу правопорушника.
		Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини викладені в протоколі серії АА2 №906042  від 16 січня 2014 року про адміністративне правопорушення, який складений уповноваженою на те особою і у відповідності до вимог положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, містять обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення. Факт про наявність події адміністративного правопорушення, та факт наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-2 КУпАП, яке мало місце 29 грудня 2013 року о 13 годині 41 хвилина по вул. Богатирській, 32 в м. Києві, за участю автомобіля НОМЕР_1,  безпосередньо зафіксований: в рапорті на ім'я командира полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві полковника міліції Комишного В.І. від 29 грудня 2013 року за підписом інспектора дорожньо-патрульної служби 2 взводу роти СП полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Прокопенка В.В., відповідно до якого останній 29 грудня 2013 року під час несення служби, згідно дислокації на СП 501, з метою припинення порушень ПДР в частині невиконання водіями автомобілів, які рухалися по вул. Богатирська, 32 у складі колони, з символікою «Євромайдан»,  вимог п.32.1 ПДР України, ним за допомогою жезла та свистка було подано вимогу  про зупинку водію автомобіля НОМЕР_1, однак водій зазначеного вище автомобіля не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, не зупинившись продовжив рух в колоні; в відомостях фото-фіксації скоєного адміністративного правопорушення з Центральної бази даних департаменту ДАІ МВС України. Також, факт наявності події та складу адміністративного правопорушення не спростований в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_4, оскільки її покази є суперечливими, не узгоджуються з показами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та не спростовують факти викладені в рапорті від 29 грудня 2013 року за підписом інспектора дорожньо-патрульної служби 2 взводу роти СП полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Прокопенка В.В. та в відомостях фото-фіксації скоєного адміністративного правопорушення з Центральної бази даних департаменту ДАІ МВС України.
		За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 порушуючи вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ст. 122-2 КУпАП, оскільки вищевказані факти вини останнього є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
		Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 з приводу того, що останній не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-2 КУпАП,  а протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи складені з порушенням чинного законодавства, оскільки такі твердження суд сприймає як обраний ОСОБА_2 спосіб захисту, з метою ухилення від відповідальності за скоєний останнім адміністративний проступок.
		Згідно з положеннями ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. 
		На виконання вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
		Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції статті 122-2 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на чотири місяці.
		Крім того, приходжу до висновку, що у даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила вищевказане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.      
		Також, у відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 36 гривень 54 копійки.
		Керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 34, 40-1, 122-2, 245, 251, 252, 283-285 КУпАП, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		  
		ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 4 (чотири) місяці.
		Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки.
		           Постанова може бути оскаржена або на постанову може бути внесено протест прокурора до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
		          Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...