Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/598/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2018. Зареєстровано: 05.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2018.
Дата набрання законної сили: 27.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 червня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  920/598/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
		за участю помічника судді - Чайки Т.Г. (за дорученням головуючого судді)
		за участю представників:
		позивача - не з'явився,
		відповідача - не з'явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 (Гетьман Р.А., Терещенко О.І., Тихий П.В.) у справі № 920/598/17 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Есканда" до Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання недійсним та скасування рішення
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Есканда" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області (далі - Відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення 20 сесії 7 скликання Відповідача від 07.06.2017 щодо відмови Позивачу у викупі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,6731 га (кадастровий номер НОМЕР_1).
		В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що спірне рішення Відповідача не містить підстав відмови у наданні дозволу на викуп земельної ділянки Позивачем, чим порушує гарантоване статтями 82, 128 ЗК України право Позивача придбати у власність земельну ділянку, на якій знаходиться його нерухоме майно, для здійснення підприємницької діяльності.
		Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.09.2017 в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що Позивачем не надано доказів на підтвердження факту зазначення вичерпної інформації та подання повного переліку документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки, який встановлено частиною 2 статті 128 ЗК України, що свідчить про наявність правових підстав для відмови Відповідача в задоволенні клопотання Позивача №131 від 26.05.2017 про розгляд питання щодо викупу спірної земельної ділянки та правомірність рішення Відповідача від 07.06.2017.
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 рішення Господарського суду Сумської області від 14.09.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована тим, що Відповідачем відмовлено Позивачу у продажі земельної ділянки на підставі пункту "г" частини 5 статті 128 ЗК України, а саме з підстав встановленої цим Кодексом заборони на передачу земельної ділянки у приватну власність з посиланням на відсутність згоди орендодавця, яким є Відповідач. Суд, врахувавши норми статей 81, 82, частини 3 статті 83, частини 4 статті 84 ЗК України дійшов висновку, що необхідність отримання згоди орендодавця (сільської ради) на продаж земельної ділянки, згідно з частиною 5 статті 9 Закону України "Про оренду землі", не є передбаченою ЗК України забороною на передачу земельної ділянки. Таким чином, Відповідачем не надано доказів того, що дану земельну ділянку заборонено передавати у приватну власність у відповідності до приписів чинного законодавства.
		Відповідач подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		В касаційній скарзі Відповідач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваному судовому рішенні посилаючись на те, що: 1) судом апеляційної інстанції не враховано, що Позивач в листі від 26.05.2017 про викуп земельної ділянки не вказав цільове призначення земельної ділянки, а також не зазначив про згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, яка має міститись в заяві про продаж земельної ділянки згідно вимог частини 2 статті 128 ЗК України; 2) судом не враховано, що оскільки Позивач користується спірною земельною ділянкою на умовах договору оренди від 07.12.2015, укладеного між Відповідачем та ОСОБА_7, правонаступником якої в орендних правовідносинах є Позивач, то в силу частини 5 статті 9 Закону України "Про оренду землі", Позивач може придбати земельну ділянку, що перебуває в його оренді, лише за умови згоди Відповідача на продаж цієї земельної ділянки під час дії договору оренди; 3) згідно чинного законодавства суд не може втручатись у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання про передачу у власність земельних ділянок, наданих в оренду, придбання яких орендарем під час дії договору оренди можливе лише за умови згоди орендодавця, проте суд апеляційної інстанції вказаних положень не врахував.
		Відзив на касаційну скаргу Позивач не надав, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі №920/598/17 у касаційному порядку.
		Сторони в судове засідання представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце засідання належним чином. Зважаючи на зазначене, суд здійснює розгляд касаційної скарги у даній справі за відсутності представників сторін.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 18.01.2016 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна Позивачем набуто у приватну власність нерухоме майно - нежитлову будівлю (КПП автобусне), загальною площею 178,6 м2, що розташована за адресою: Сумська область, АДРЕСА_1 яка розташована на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,6731 га) на території Відповідача.
		Згідно з пунктом 1.2 договору земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, знаходиться в користуванні Позивача на підставі договору суборенди земельної ділянки, укладеного між гр. ОСОБА_7 і Позивачем, від 26.11.2014.
		Після переходу права власності на нерухоме майно Покупець в установленому законодавством порядку повинен вирішити питання землекористування (пункт 5.7 договору).
		Попередній власник нерухомого майна, яке знаходиться на зазначеній земельній ділянці користувався землею на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.11.2014, згідно з пунктом 1 якого Орендодавець (Відповідач) надав, а Орендар (гр.ОСОБА_7.) прийняла в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Відповідача.
		Апеляційним господарським судом досліджено та встановлено, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2017 у справі №585/841/17 встановлено, що спір про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.11.2014 врегульований чинним законодавством України, а саме, договір оренди землі з гр. ОСОБА_7 вважається припиненим в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки. Окремо суд врахував, що між гр.ОСОБА_7 та Позивачем укладено договір суборенди земельної ділянки.
		Зважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, право користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,6731 га перейшло від гр. ОСОБА_7 до Позивача.
		Позивач листом № 131 від 26.05.2017 звернувся до Відповідача з клопотанням про викуп зазначеної земельної ділянки. До клопотання додано копію протоколу про призначення директора, копію наказу на директора, копію виписки з ЄДР, копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, копію статуту, стор. 1, 2, 10.
		Рішенням 20 сесії 7 скликання від 07.06.2017 Відповідач відмовив Позивачу у задоволенні його клопотанням на підставі пункту "г" частини 5 статті 128 ЗК України з посиланням на встановлену цим Кодексом заборону на передачу земельної ділянки у приватну власність, а саме у зв'язку з відсутністю згоди орендодавця. При цьому, Відповідач зазначив, що необхідною умовою прийняття рішення про продаж Позивачу земельної ділянки, яка на даний час перебуває у комунальній власності, є наявність відповідного рішення сільської ради (Відповідача), а тому без згоди сільської ради під час дії договору оренди від 26.11.2014 продаж земельної ділянки неможливий.
		Відповідно до частини 2 статті 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
		До заяви (клопотання) додаються:
		а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
		б) копія установчих документів для юридичної особи.
		Згідно з частиною 5 статті 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
		а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
		б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
		в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
		г) встановлена цим кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
		ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не надано доказів на підтвердження факту зазначення вичерпної інформації та подання повного переліку документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки, який встановлено частиною 2 статті 128 ЗК України, що свідчить про наявність правових підстав для відмови Відповідача в задоволенні клопотання Позивача №131 від 26.05.2017 про розгляд питання щодо викупу спірної земельної ділянки та правомірність рішення Відповідача від 07.06.2017.
		Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, надавши оцінку вищезазначеним обставинам справи, врахувавши вимоги статей 81-84, 128 ЗК України, дійшов висновку, що Відповідачем не надано доказів, що вказану земельну ділянку заборонено передавати у приватну власність у відповідності до приписів чинного законодавства.
		При цьому, суд врахував вимоги частини 5 статті 9 Закону України "Про оренду землі", в якій зазначено, що орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки та обґрунтовано зазначив, що необхідність отримання згоди орендодавця (Відповідача) на продаж земельної ділянки не є, передбаченою ЗК України, забороною на передачу земельної ділянки у приватну власність.
		Зважаючи на наведене, а також враховуючи зазначені вище норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та, відповідно до частини 3 статті 152 ЗК України, визнання недійсним та скасування спірного рішення Відповідача.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив фактичні обставини справи, здійснив перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосував законодавство під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
		Посилання Відповідача в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що Позивач в листі від 26.05.2017 про викуп земельної ділянки не вказав цільове призначення земельної ділянки, а також не зазначив про згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, яка має міститись в заяві про продаж земельної ділянки згідно вимог частини 2 статті 128 ЗК України, колегія суддів відхиляє, оскільки, як встановлено судами у цій справі, підставою для відмови в задоволенні прохання Відповідача про продаж орендованої ділянки визначено пункт "г" частини 5 статті 128 ЗК України - встановлена цим кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність.
		Доводи касаційної скарги про те, що судом не враховано, що оскільки Позивач користується спірною земельною ділянкою на умовах договору оренди від 07.12.2015, укладеного між Відповідачем та гр.ОСОБА_7, правонаступником якої в орендних правовідносинах є Позивач, то в силу частини 5 статті 9 Закону України "Про оренду землі", Позивач може придбати земельну ділянку, що перебуває в його оренді, лише за умови згоди Відповідача на продаж цієї земельної ділянки під час дії договору оренди, колегією суддів відхиляються з підстав, наведених у даній постанові суду.
		З приводу твердження скаржника, що згідно чинного законодавства суд не може втручатись у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання про передачу у власність земельних ділянок, наданих в оренду, придбання яких орендарем під час дії договору оренди можливе лише за умови згоди орендодавця, колегія суддів зазначає, що шляхом задоволення позовних вимог у цій справі, судом апеляційної інстанції ніяким чином не здійснено втручання у повноваження органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання про передачу у власність земельних ділянок.
		Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
		Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області залишити без задоволення.
		2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі № 920/598/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                Суховий В.Г.
		 
		Судді                                                                                          Берднік І.С.
		 
		                                                                                                    Міщенко І.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...