Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4948/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2018. Зареєстровано: 19.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2018.
Дата набрання законної сили: 12.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		16 липня 2018 року                      № 826/4948/18
		 
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1
		до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
		про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		          До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила суд: визнати протиправними дії  Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернутися із поданням до Головного Управління Державної казначейської служби у м. Києві про повернення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО - НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: Україна, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві 04.12.1998) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі в розмірі 12 321,00 (дванадцять тисяч триста двадцять одну) грн.
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018 відкрито спрощене провадження у даній справі.
		          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  позивач, згідно п. 9  ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"   звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладення договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
		          Відповідач, ухвалу суду та позовну заяву отримав. Згідно відмітки про вручення поштового відправлення 04.04.2018, однак у визначених судом термін відзиву не надав, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами справи.
		          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
		           30.01.2018 між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Дінеро Актив», від імені, в інтересах та за рахунок якого  діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Клермон Фінанс», як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С.
		          Згідно п. 1.1 Договору продавець передає (продає), а покупець приймає (купує)  у свою власність квартиру АДРЕСА_3, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 і сплачує за неї ціну, визначену цим договором.
		          Пунктом 2.2 Договору визначено, що договірна ціна продажу квартири становить 1  232  100, 000 (один мільйон двісті тридцять дві тисячі сто) грн.
		          Відповідно до п. 6.6 Договору збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачене ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 15.07.1999, внесений покупцем повністю в день посвідчення договору.
		          На виконання вказаного положення Договору, позивач сплатила на користь ГУ ДКСУ у м. Києві збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1%, що складає 12  321, 00 грн., призначення платежу: сплата збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна ( квартира АДРЕСА_3), платник: ОСОБА_1, що підтверджується наявним в матеріалах справи дублікатом квитанції №0.0.952393816.1 від 30.01.2018.
		           13.02.2018 позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 12  321, 00 грн., долучивши до заяви копії договору купівлі-продажу, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квитанції про сплату збору, паспорта та довідки про присвоєння індикаційного коду.
		02.03.2018 відповідач листом №12022/16 повідомив позивача, що відомості з Державного реєстру прав не можуть бути підставою для визначення позивача особою, яка придбала майно вперше, а також, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла, а відтак правові підстави для повернення збору у сумі 12  321, 00 грн. відсутні.
		Вважаючи дану відмову протиправною та такою, що порушує право позивача на повернення помилково сплачених коштів, остання звернулася із адміністративним позовом до суду.
		Розглядаючи позовні вимоги по суті, суд встановив наступне.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування регулюється Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування"  від 26.06.1997 №400/97-ВР та постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року    № 1740 «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». 
		          Згідно з п.9  ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"  платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з  Податковим кодексом України.
		          Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9  статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
		          Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій  врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740  (далі - Порядок).
		          Згідно з абзацом 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		          Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
		          З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		Так, з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.01.2018 №112259439  та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 06.02.2018 №113065809 вбачається, що 30.01.2018 приватним нотаріусом Новохатньою Н.С. було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_3. Відомості щодо наявності на праві власності позивачки іншого нерухомого майна відсутні.
		Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого  Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013р. № 787  та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013р. за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
		Відповідно до Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 3).
		Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, зокрема, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
		Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
		Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
		Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
		Враховуючи викладене, суд встановив, що до повноважень органів Пенсійного фонду України належить контроль щодо справляння надходжень бюджету по даному збору і на підставі заяви платника останні мають сформувати та подати відповідне    подання до органів державної казначейської служби.
		Крім того, суд зазначає, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
		Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої  статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
		Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
		За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
		Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
		Дане підтверджується також правовою позицією Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
		Зокрема, згідно пункту 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".
		Так, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача звернутися із відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17), 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17) та 20 березня 2018 року (справа №819/1249/17).
		Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
		З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір у сумі 704, 00 грн. підлягає поверненню.
		Керуючись, ст. ст. 2, 19, 77, 90, 139, 194, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  Окружний адміністративний суд міста Києва,-
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12  321 (дванадцять тисяч триста двадцять одну) грн. 00 коп.
		Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12  321 (дванадцять тисяч триста двадцять одну) грн. 00 коп., сплаченого згідно квитанції №0.0.952393816.1 від 30.01.2018.
		Присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань  Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 40376133) сплачений судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими  статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України
		          Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                А.С. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...