Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/14845/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2018. Зареєстровано: 24.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2018.
Дата набрання законної сили: 11.10.2019
Результат оскарження 11.10.2019 Апеляційний суд Львівської області: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 461/14845/14-к 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23.07.2018 року     Галицький районний суд міста Львова
		 
		в складі:        головуючого судді              ОСОБА_1 ,
		   секретар судового засідання          ОСОБА_2 
		з участю:         прокурорів                  ОСОБА_3 ,
		   обвинувачених                 ОСОБА_4 , 
		    ОСОБА_5 ,
		   захисників                     ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		                        ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014140000000525 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Іваничі, Іваничівського району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, раніше не судимого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має неповнолітню дитину,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27  ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , інваліда ІІІ групи,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_4 , в період травня-липня 2014р., працюючи на посаді начальника ГУ ДМС України у Львівській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби, умисно , організував одержання та одержав неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах тих, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		ОСОБА_5 , в періодтравня-липня2014р., працюючи на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, умисно, висловив прохання надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах тих, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		Дії обвинувачених полягали у наступному.
		ОСОБА_4 у відповідності до наказу Голови ДМС України № 294-к від 14.05.2014 р. на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (надалі  ГУ ДМС України у Львівській області), а з 24.07.2014 у відповідності до наказу Голови ДМС України № 532-к від 24.07.2014 р.  на посаді начальника ГУ ДМС України у Львівській області, та  ОСОБА_5 , працюючи, у відповідності до наказу Голови Державної Міграційної Служби України № 323-к від 27.05.2014р., на посаді першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (надалі  ГУ ДМС України у Львівській області), будучи представниками влади та державними службовцями, яким присвоєні: ОСОБА_4 - четверта категорія та восьмий ранг державного службовця, ОСОБА_5 - п`ята категорія та десятий ранг державного службовця, тобто являючись службовими особами, наділеними адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, які, згідно п. 2 примітки до ст. 368 КК України, займають відповідальне становище, основними обов`язками яких, відповідно до ст. 11 Закону УкраїниПро державнуслужбу є: діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, додержуватися принципів державної служби, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки, додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції, додержуватися встановлених законодавством правил професійної етики державного службовця, будучи зобов`язаними, відповідно до присяги державного службовця - вірно служити Українському народу, додержуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої службові обов`язки; які:
		-  ОСОБА_4  у відповідності до Положенняпро Головнеуправління Державноїміграційної службиУкраїни уЛьвівській області, затвердженого наказом Державної міграційної служби № 28 від 18.07.2011, здійснює керівництво ГУ ДМС України у Львівській області, добір кадрів у апарат ГУ ДМС та його територіальні підрозділи, вносить пропозиції Голові ДМС щодо призначення на посади та звільнення з посад керівників підпорядкованих територіальних підрозділів та їх заступників, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців, працівників, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення про їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, порушує перед Головою ДМС питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, начальникам територіальних підрозділів, їх заступникам, а також заохочення та притягнення їх до відповідальності;
		-   ОСОБА_5 у відповідності до розподілу обов`язків між першим заступником начальника ГУ ДМС України у Львівській області та заступником начальника ГУ ДМС України у Львівській області, безпосередньо спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність структурних та територіальних підрозділів ГУ ДМС України у Львівській області.
		Обвинувачені  ОСОБА_4  та  ОСОБА_5 , відповідно до положень наведених нормативно-правових актів, будучи представниками влади та службовими особами, які займають відповідальне становище, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання неправомірної вигоди, з наміром власного незаконного збагачення, протягом травня-липня 2014 року, за попередньою змовою між собою вчинили такі дії.
		ОСОБА_4 , використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання від завідувача Миколаївським районним сектором ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_9  грошової винагороди в розмірі 3000 доларів США за не звільнення останнього із займаної посади та щомісячного отримання від 1500 гривень до 5000 гривень за не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, не ініціювання питання про звільнення з займаної посади та лояльне ставлення до нього, в травні2014року залучив до реалізації та досягнення свого злочинного умислу першого заступника начальника ГУ ДМС України у Львівській області  ОСОБА_5 , який повинен був висловити вимогу ОСОБА_9 про необхідність передачі вказаних сум грошей та пояснити, що у випадку не передачі зазначених сум грошей, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності та буде ініційовано звільнення останнього із займаної посади. 
		З метою реалізації свого умислу ОСОБА_4 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті, який розташований на другому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, в розмові з ОСОБА_9 неодноразово повідомляв його про необхідність звільнення з займаної посади через неналежну організацію роботи, а також направляв останнього до ОСОБА_5 ,який мав пояснити у який спосіб і на яких умовах він може вирішити питання залишення на роботи. ОСОБА_5 23 липня 2014 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, за вище вказаною адресою , висловив ОСОБА_9 пропозицію, поєднану з вимаганням, передачі йому та ОСОБА_4 грошей в сумі 3000 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становило 34933,16 грн. та передавати щомісячно від 1500 гривень до 5000 гривень за незвільнення з роботи та нормальні умови праці без перевірок; при цьому, висловивши , що у випадку непередачі зазначених сум грошей, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності та буде внесено пропозиції Голові ДМС щодо звільнення його з посади керівника територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області.
		Окрім цього, ОСОБА_4 , використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання від начальника Самбірського міського відділу ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_10 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за не звільнення останнього із займаної посади та щомісячного отримання від 1500 гривень до 5000 гривень за не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, не ініціювання питання про звільнення з займаної посади та лояльне ставлення до нього, в травні2014року залучив до реалізації та досягнення свого злочинного умислу першого заступника начальника ГУ ДМС України у Львівській області  ОСОБА_5 , який повинен був висловити вимогу ОСОБА_10 про необхідність передачі вказаних сум грошей та пояснити, що у випадку не передачі зазначених сум грошей, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності та буде ініційовано звільнення останнього із займаної посади керівника територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області. 
		З метою реалізації свого умислу обвинувачені  ОСОБА_4  24червня 2014року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, який розташований на другому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, скерував ОСОБА_10 до першого заступника начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 - невстановленого слідством дня в кінці червня 2014 року  на початку липня 2014 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, який розташований на другому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, висловив ОСОБА_10 пропозицію, поєднану з вимаганням, передати йому та ОСОБА_4 вказані ним суми грошей в розмірі 3000 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становило 35684,35 гривень, та від 1500 гривень до 5000 гривень кожного місяця за не вчинення зазначених вище дій, пояснюючи, що у випадку не передачі зазначеної суми грошей, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності та буде внесено пропозиції Голові ДМС щодо звільнення його з посади керівника територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області.
		Окрім цього,  ОСОБА_4 , використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з наміром власного незаконного збагачення, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання від завідувача Перемишлянським районним сектором ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_11 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за не звільнення із займаної посади та 1500 гривень кожного місяця за не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності та лояльне ставлення до нього, в травні 2014 року залучив до реалізації та досягнення свого злочинного умислу першого заступника начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , який повинен був висловити вимогу ОСОБА_11 про необхідність передачі вказаних сум грошей та пояснити, що у випадку не передачі зазначених сум грошей, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до відповідальності та буде внесено пропозиції Голові ДМС щодо звільнення його з посади керівника територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області. 
		ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи в групі та за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, з наміром власного незаконного збагачення, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання від завідувача Перемишлянським районним сектором ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_11 грошової винагороди в розмірі 3000 доларів США за не внесення пропозиції Голові ДМС щодо звільнення його із займаної посади та 1500 гривень кожного місяця за не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, не ініціювання питання про звільнення з займаної посади та лояльне ставлення до нього вчинили наступне: ОСОБА_4 протягом травня-липня 2014 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, який розташований на другому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, неодноразово скеровував ОСОБА_11 до першого заступника начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 невстановленого слідством дня, в липні 2014 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, який розташований на другому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, висловив ОСОБА_11 прохання, поєднане з вимаганням, надати йому та ОСОБА_4 вказані ним суми грошей в розмірі 3000 доларів США та 1500 гривень кожного місяця за не вчинення зазначених вище дій, пояснюючи, що у випадку не передачі зазначеної суми грошей, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, притягнення до відповідальності та буде внесено пропозиції Голові ДМС щодо звільнення його з посади керівника територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області. 
		ОСОБА_11 , будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі начальнику ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 та його першому заступнику ОСОБА_5 вказаної ними суми неправомірної вигоди могла потягнути порушення його законних прав та інтересів, зокрема, права на повагу до своєї особистості, гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, просування по службі, захист від незаконного звільнення, могла б призвести до необґрунтованого ініціювання звільнення його із займаної посади завідувача Перемишлянським районним сектором ГУ ДМС України у Львівській області, безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності, створення перешкод в його службовій діяльності, що в подальшому негативно відбилося б на його просуванні по службі та звільнення, погодився на такі протиправні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 
		Невстановленого слідством дня в серпні 2014року ОСОБА_11 , виконуючи незаконні вимоги начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 та його першого заступника ОСОБА_5 , перебуваючи в службовому кабінеті останнього, який розташований на другому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, передав, а перший заступник начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , діючи повторно та в групі і за попередньою змовою із начальником ГУ ДМС України у Львівські області ОСОБА_4 , одержав від нього неправомірну вигоду в сумі 1000 гривень за не звільнення його із займаної посади, не створення перешкод в його службовій діяльності та лояльне ставлення до нього. 
		Отримавши вказану неправомірну вигоду, перший заступник начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання від ОСОБА_11 решти неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, та кожного місяця 1500 гривень, діючи з корисливих мотивів та з наміром власного збагачення, в групі та за попередньою змовою із начальником ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 , повторно висловив вимогу ОСОБА_11 про передачу їм неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за не звільнення із займаної посади та 1500 гривень кожного місяця за не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, не ініціювання питання про звільнення з посади та лояльне ставлення до нього, пояснивши, що у випадку не передачі зазначеної суми грошей, а в подальшому кожного місяця 1500 гривень, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до відповідальності та буде внесено пропозиції Голові ДМС щодо звільнення його з посади керівника територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області. 
		ОСОБА_11 , будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі начальнику ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 та його першому заступнику ОСОБА_5 вказаної ними суми неправомірної вигоди могла потягнути порушення його законних прав та інтересів, зокрема права на повагу до своєї особистості, гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, просування по службі, захист від незаконного звільнення, могла б призвести до необґрунтованого ініціювання звільнення його із займаної посади керівника територіального органу ГУ ДМС України у Львівській області, безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності, створення перешкод в його службовій діяльності, що в подальшому негативно відбилося б на його просуванні по службі та звільнення, погодився на такі протиправні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		02вересня 2014року ОСОБА_11 , виконуючи незаконні вимоги начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 та його першого заступника ОСОБА_5 , перебуваючи в службовому кабінеті останнього, який розташований на другому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, передав, а перший заступник начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , діючи повторно та в групі і за попередньою змовою із начальником ГУ ДМС України у Львівські області ОСОБА_4 , одержав від нього неправомірну вигоду в сумі 1500 гривень за не ініціювання звільнення його із займаної посади, не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до відповідальності та лояльне ставлення до нього. 
		Отримавши вказану неправомірну вигоду ОСОБА_5 , маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання від ОСОБА_11 решти неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, та кожного місяця 1500 гривень, діючи з корисливих мотивів та з наміром власного збагачення, в групі та за попередньою змовою із начальником ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 , повторно висловив вимогу ОСОБА_11 про передачу їм неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США‚ а в подальшому зменшив суму неправомірної вигоди до 2000 доларів США‚ за не ініціювання його звільнення із займаної посади та 1500 гривень кожного місяця за не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, не ініціювання питання про звільнення з посади та лояльне ставлення до нього, пояснивши, що у випадку не передачі зазначеної суми грошей, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до відповідальності та буде внесено пропозиції Голові ДМС щодо звільнення його з посади керівника територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області. 
		ОСОБА_11 , будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі начальнику ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 та його першому заступнику ОСОБА_5 вказаної ним суми неправомірної вигоди могла потягнути порушення його законних прав та інтересів, зокрема права на повагу до своєї особистості, гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, просування по службі, захист від незаконного звільнення, могла б призвести до необґрунтованого ініціювання звільнення його із займаної посади керівника територіального органу ГУ ДМС України у Львівській області, безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності, створення перешкод в його службовій діяльності, що в подальшому негативно відбилося б на його просуванні по службі та звільнення, погодився на такі протиправні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 
		12 вересня 2014 року, о 12 год. 19 хв., ОСОБА_11 , виконуючи незаконні вимоги начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 та його першого заступника ОСОБА_5 , перебуваючи в службовому кабінеті останнього, який розташований на другому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, передав, а перший заступник начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , діючи повторно та в групі і за попередньою змовою із начальником ГУ ДМС України у Львівські області ОСОБА_4 , одержав від нього неправомірну вигоду в сумі 1500 гривень за не звільнення його із займаної посади, не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, не ініціювання питання про звільнення з посади та лояльне ставлення до нього.
		Отримавши вказану неправомірну вигоду, перший заступник начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання від ОСОБА_11 решти неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США, та кожного місяця 1500 гривень, діючи з корисливих мотивів та з наміром власного збагачення, в групі та за попередньою змовою із начальником ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 , повторно висловив вимогу ОСОБА_11 про передачу їм неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США‚ за не звільнення із займаної посади та 1500 гривень кожного місяця за не створення перешкод в його службовій діяльності у вигляді безпідставних перевірок, незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, не ініціювання звільнення з посади та лояльне ставлення до нього, пояснивши, що у випадку не передачі зазначеної суми грошей, а в подальшому кожного місяця 1500 гривень, для нього будуть створені перешкоди в його службовій діяльності та буде внесено пропозиції Голові ДМС щодо звільнення його з посади керівника територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області.
		ОСОБА_11 , будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі начальнику ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 та його першому заступнику ОСОБА_5 вказаної ним суми неправомірної вигоди могла потягнути порушення його законних прав та інтересів, зокрема права на повагу до своєї особистості, гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, просування по службі, захист від незаконного звільнення, могла б призвести до необґрунтованого ініціювання звільнення його із займаної посади керівника територіального органу ГУ ДМС України у Львівській області, безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності, створення перешкод в його службовій діяльності, що в подальшому негативно відбилося б на його просуванні по службі та звільнення, погодився на такі протиправні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, перший заступник начальника ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з наміром власного незаконного збагачення, а також в групі та за попередньою змовою із начальником ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_4 , разом з останнім, залучив для полегшення доведення свого злочинного наміру, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 до кінця, начальника відділу еміграційної роботи ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_12 , який, не будучи обізнаним із злочинним умислом та наміром ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , 18 вересня 2014 року, о 17.20 год., на прохання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету, який розташований на першому поверсі адміністративного приміщення ГУ ДМС України у Львівській області, що по вул. Руданського, 3 у м. Львові, одержав від ОСОБА_11 , який діяв у відповідності до вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США, що з врахуванням офіційного курсу Національного банку України становило 26850,05 гривень, які в цей же день мав передати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проте не встиг передати гроші, оскільки був затриманий працівниками міліції, а предмет неправомірної вигоди вилучений.
		Всього в період зсерпня 2014року до18вересня 2014року  ОСОБА_4 та ОСОБА_5  діючи повторно, в групі та за попередньою змовою, вимагали та одержали від завідувача Перемишлянським районним сектором ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_11 неправомірну вигоду на загальну суму 30850,05 гривень за не звільнення його займаної посади, не створення перешкод в його службовій діяльності та лояльне ставлення до нього.
		Обвинувачений  ОСОБА_4  в судовому засіданні своєї винуватості у вчиненому злочині не визнав та показав, що працював на посаді начальника ГУ ДМС України у Львівській області , належним чином виконував свої посадові обов`язки, ними не зловживав. До його повноважень не входили питання звільнення керівників територіальних підрозділів з роботи, тому не міг самостійно звільнити ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 .. До його повноважень входили питання подачі відповідного подання на призначення чи звільнення з посади керівників структурних підрозділів. Вважає, що в даній справі має місце провокація хабара організована попереднім керівником ГУ ДМС України у Львівській області Скібою, який неодноразово зазначав, що повернеться на цю посаду будь-якою ціною. З цією метою керівники Миколаївського, Перемишлянського та Самбірського підрозділів ДМС, які були у більш тісних зв`язках зі ОСОБА_14 , організували та вчинили провокацію з метою усунення його з посади та звернулися до правоохоронних органів із заявою про нібито вимагання ним та ОСОБА_5 неправомірної вимоги. Заяви є надуманими, оскільки він не створював негативних умов роботи, не перешкоджав виконанню їх обов`язків. Притягнення керівників підрозділів до дисциплінарної відповідальності входять до повноважень центрального апарату ДМС за його поданням. Всі заявники систематично перебували в його кабінеті з власної ініціативи. Розмов про звільнення працівників із заявниками він не вів. Зокрема, з ОСОБА_11 в той період він мав розмову про розмір орендної плати за будівлю, де перебував підпорядкований йому підрозділ, оскільки ціна була великою. 18.09.2014 року ОСОБА_11 був присутній на нараді в ГУ ДМС у Львівській області. Біля 16 год. цього дня, коли він повернувся до свого кабінету та почав вирішувати службові питання, то цей час до кабінету зайшов ОСОБА_11 з паспортами для проставлення печаток. Жодних вказівок щодо передачі чогось ОСОБА_12 він ОСОБА_11 не давав. Чому ОСОБА_12 брав гроші від ОСОБА_11 йому не відомо , оскільки таких домовленостей між ними не існувало. 
		Обвинувачений  ОСОБА_5  своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав та показав, що жодних грошей від працівників міграційної служби він не вимагав. Ніяких перешкод у службовій діяльності заявників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших не чинив і не міг чинити. Перевірки в підпорядкованих підрозділах не проводились. 17-18 вересня 2014 року йому стало відомо, що ОСОБА_11 були передані грошові кошти ОСОБА_12 нібито для ОСОБА_4 . Про дані обставини та їх причини відомо не було. Жодних розмов з ОСОБА_11 щодо необхідності передачі грошових коштів не велося. З ОСОБА_11 він мав неодноразові розмови, та вважає, що з записів цих розмов можливо було б змонтувати аудіо файл, який є доказом обвинувачення. ОСОБА_11 в той період йшов у відпустку, тому розмова щодо «закриття питання» могла стосуватися саме цього, оскільки було невирішеним питанням виконання обов`язків керівника підрозділу на час відпустки останнього.
		 
		   Відповідно ст.129Конституції України,норм КПКУкраїни, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Ухвалення судом вироку Іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню; вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового з точки зору їх належності , допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємнозв`язаною для прийняття законного, обґрунтованого вмотивованого судового рішення.
		При цьому, суд виходить із положень Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод, ратифікованої Законом України, від 17 липня 1997 року,норм Конституції України,КПК  України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену конвенцію, держави , яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі 1 Конвенції та розділу У111 Конституції України. 
		Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення,вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		 
		З врахуванням норм ст.ст. 368, 370 КПК України, що регулюютьзастосування нормматеріального тапроцесуального права,з дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбаченихкримінальним процесуальнимзаконом,суд,ухвалюючи вирокв данійсправі,безпосередньо дослідившипід чассудового розглядутаоцінивши зточки зоруналежності,допустимості ідостовірності доказів,прийшов довисновку провинуватість обвинуваченого  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.27 ч.3ст.368КК України, та  ОСОБА_5  у вчиненні правопорушення , передбаченого ч.3ст.368КК України. 
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів; докази, будучи належними і допустимими, мають властивість слугувати засобами пізнання вчиненого злочину та обумовлюють ті об`єктивні зв`язки, які існують між ними і обставинами минулої події; відсутність такої взаємодії може свідчити лише про відсутність доказів.
		Винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення також стверджується показаннями допитаних свідків.
		Свідок ОСОБА_11  в судовому засіданні показав, що станом на травень 2014 році працював на посаді начальника Перемишлянського районного сектору ГУДМС України у Львівській області. Приблизно в цьому часі заступник начальника міграційної служби ОСОБА_5 запросив його до себе в кабінет на розмову, де сказав що для «гарних відносин» з новим керівником ГУДМС ОСОБА_4 , слід зібрати 3000 дол. США та передати їх ОСОБА_5 для подальшої передачі ОСОБА_4 . Після заперечень проти такої вимоги ОСОБА_5 сказав: «подумай». Наприкінці червня  початку липня ОСОБА_5 знову закликав його до кабінету та сказав, що у керівництва є «видатки» і для цього потрібні кошти, однак суму не називав. Крім того, нагадав про необхідність передачі 3000 дол. США. В кінці липня 2014 року при наступній зустрічі з ОСОБА_5 останній спитав ОСОБА_11 : «ти подумав?». Тоді він (свідок) передав ОСОБА_5 1000 грн., на що останній зазначив, що цього мало і написав на аркуші паперу «1500 грн.», пояснивши, що така сума необхідна щомісячно. Він ( ОСОБА_15 ) пояснив, що він немає звідки брати такі суми щомісячно, однак , ОСОБА_5 наполягав та сказав, що гроші можливо «знайти» та озвучив можливі шляхи незаконного збагачення з використанням службового становища, зокрема, на прискоренні видачі паспортів, оплату штрафів готівкою та ін. Також він сказав, що не зможе назбирати 3000 дол. США, на що останній сказав  «тоді 2000 дол. США». В розмові ОСОБА_18 наголосив, що у жовтні буде атестаційна комісія і він з ОСОБА_19 поїдуть до ОСОБА_20 та повезуть туди вказані гроші, в іншому випадку він ( ОСОБА_11 ) не пройде атестацію. На початку вересня 2014 року він приїхав до управління та передав ОСОБА_5 1500 грн. ОСОБА_5 вимагав передачі йому у строк до 20.09.2014 року суми 2000 дол. США, щоб пройти нормально атестацію. ОСОБА_5 наголошував , що гроші призначені та будуть передані ОСОБА_4 . Дана розмова була записана на диктофон «Олімпус»; добре подумавши, він вирішив звернутися до правоохоронних органів та в подальшому взяв участь у слідчій діях. Так, 16.09.2014 року він надав працівникам міліції власні кошти у сумі 2000 дол. США, які були ідентифіковані та помічені. В цей же день він зайшов до ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_5 в управлінні не було, та повідомив, що є сума коштів, але немає ОСОБА_5 , кому їх необхідно передати. ОСОБА_4 сказав, що 18.09.2014 року буде нарада, тоді і необхідно буде передати кошти ОСОБА_5 . 18.09.2014 року ОСОБА_5 знову не було на роботі,тому він зайшов до ОСОБА_4 і сказав що має для передачі 2000 дол. США. На що останній невербально (жестами та мімікою) вказав не говорити голосно та зазначив, що «це питання можна вирішити через ОСОБА_21 або зв`язатися з ОСОБА_22 ». Після цього ОСОБА_11 подзвонив ОСОБА_5 та запитав, чи можливо передати суму через ОСОБА_12 , той відповів, що можна. В цей же день він підійшов до ОСОБА_12 та передав йому пакет з грошима  2000 дол. США для передачі ОСОБА_4 .
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , показав, що у 2014 році він працював начальником Самбірського міського відділу ГУДМС України у Львівській області. У травні 2014 року в приміщенні головного управління ДМС, начальник відділу кадрів ОСОБА_23 , після того як вийшов з кабінету ОСОБА_4 , сказав йому, що до нього є претензії керівництва, зі слів ОСОБА_4 , останній «не бачить» його ( ОСОБА_10 ) на цій посаді. Приблизно через 10-14 днів ОСОБА_23 запросив його до відділу кадрів, де запропонував написати заяву на переведення на посаду головного спеціаліста у Турківському підрозділі ДМС та запросив на розмову до ОСОБА_5 . Останній зазначив, що за розпорядженням центрального апарату його посаду скорочують та запропонував перейти на роботу на нижчу посаду в м. Турка. Наприкінці червня 2014 року, коли він вийшов з відпустки, та для доповіді про це зайшов до кабінету ОСОБА_4 , останній йому повідомив що Самбірський відділ буде перетворений на сектор, скорочується посада провідного спеціаліста. Приблизно через тиждень йому знову подзвонив ОСОБА_23 та запросив на розмову до ОСОБА_5 . Під час розмови в кабінеті ОСОБА_5 останній повідомив , що ситуація змінилася, та вже немає потреби у його звільненні з посади та рукою на столі показав три розігнутих пальці. Він зрозумів цей жест, що має передати три тисячі доларів США. Оскільки таких коштів в нього не було, то сказав, що подумає. У вересні 2014 року працівник відділу кадрів подзвонив до нього та спитав, чи він вирішив з керівництвом питання перепризначення на посаду керівника відділу, на що він (свідок) відповів, що на таких умовах працювати він не буде. Подання на звільнення подає тільки начальник управління ОСОБА_4 , тому зрозумів, що грошові кошти вимагає саме керівник ГУДМС України у Львівській області, який в подальшому надав йому негативну характеристику, хоча до його роботи ніколи зауважень не висловлював , та підписав подання на ім`я голови ДМС України про звільнення з займаної посади.
		Свідок  ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що з 2012 року працює на посаді завідуючого Миколаївського районного сектору ГУДМС України у Львівській області. В травні 2014 року ОСОБА_23 викликав його до управління для розмови з ОСОБА_4 . Однак, ОСОБА_4 знову відправив його до ОСОБА_23 . Останній запропонував написати заяву про звільнення, оскільки нове керівництво набирає своїх людей. У червні ним була написана та подана заява про звільнення та переведення до іншого сектора. В кінці липня він зустрівся з ОСОБА_5 в його службовому кабінеті, де обвинувачений на одному аркуші паперу написав «3000», а на другому було написано «50х50», з чого він зрозумів, що необхідно незаконним шляхом заробляти кошти та половину віддавати керівництву, а 3000 дол. США, щоб залишитися на посаді, оскільки ОСОБА_5 сказав: «по тобі вирішується кадрове питання».
		Свідки  ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та  ОСОБА_10 на своїх показаннях настоюють, такі надавали послідовно і добровільно; усвідомлюють всю відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань; заяву в правоохоронні органи про вимагання в них неправомірної вимоги теж писали добровільно. До обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 упереджено не відносяться; не переслідували мети усунення обвинувачених від посади, і не вважають що їх дії (свідків) носять провокативний характер.
		Суд надає віри показанням означених свідків, оскільки такі є правдивими та об`єктивно відображають обставини кримінального провадження та узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами та показаннями і інших допитаних судом свідків, відтак, суд визнає їх достовірними.
		Так, свідок  ОСОБА_23 , показав, що з жовтня 2011 року по 2015 рік працював завідуючим сектором кадрового забезпечення та антикорупційного моніторингу ГУДМС України у Львівській області. Зі сторони кадрової роботи до ОСОБА_11 , як керівника Перемишлянського районного сектору, не було жодних претензій, останній не підпадав під скорочення, також не стояло питань про його переміщення по службі. Атестація проводилась тільки у 2015 році. Про обставини та факти передачі грошових коштів ОСОБА_12 йому не відомо.
		В судовому засіданні свідок  ОСОБА_24  показала, що працює головним спеціалістом у Перемишлянському районному секторі ГУ ДМС України у Львівській області, начальником якого на той час був ОСОБА_11 . У травні 2014 року, коли ОСОБА_4 був призначений керівником управління, ОСОБА_11 , повернувшись із однієї з нарад, повідомив працівникам сектору (їй та ОСОБА_25 ) про те, що за лояльне ставлення керівництва до колективу сектора необхідно завезти до керівництва 3000 дол. США, а в подальшому  у серпні 2014 року йому озвучили суму 2000 дол. США. ОСОБА_11 сказав, що про таке йому повідомив особисто заступник начальника управління ОСОБА_5 , а також сказав, що грошові кошти призначені ОСОБА_4 , якому і необхідно їх передати. На працівників сектору ОСОБА_11 не тиснув, а лише повідомив таку інформацію. Вона зрозуміла ,що грошові кошти необхідно було б збирати з колективу, однак, після розмови ця тема була закрита та більше не піднімалася, грошей вони не збирали.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_25 , показала, що працює головним спеціалістом у Перемишлянському районному секторі ГУДМС України у Львівській області. Зі слів керівника сектору ОСОБА_11 у травні 2014 року їй стало відомо, що для лояльного ставлення керівництва ГУДМС України у Львівській області до колективу сектору їм треба зібрати 3000 дол. США, а в серпні вже йшла мова про 2000 дол. США. ОСОБА_11 сказав, що ця вимога прозвучала від заступника начальника управління ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні ствердив, , що на час подій даного кримінального провадження працював на посаді начальника відділу еміграційної роботи ГУДМС України у Львівській області. 18.09.2014 року приблизно о 17 год. до нього в кабінет зайшов ОСОБА_11 та сказав, що керівництву головного управління треба дещо передати; тоді дістав грошові кошти, суму яких не озвучував, і передав йому. Оскільки він ( ОСОБА_12 ) спішив, то поклав гроші у сумочку і поїхав у справах; коли рухався на автомобілі по просп. Свободи у м. Львові, його зупинили працівники правоохоронних органів; під час огляду транспортного засобу, дозвіл на який він надав добровільно, у нього були вилучені грошові кошти, передані ОСОБА_11 , які він теж видав добровільно. При цьому, повідомив, що ці гроші йому були передані ОСОБА_26 , однак для чого, і у якій сумі він не знає. Вважав, що грошові кошти не були пов`язані зі службою.
		Досліджені письмові докази.
		Із наказу ДМС України № 535-к від 24.07.2014 року про призначенням ОСОБА_4 на посаду начальника ГУ ДМС України у Львівській області та наказом про приступлення до виконання обов`язків № 230-к від 24.07.2014 року, вбачається, що ОСОБА_4 приступив до виконання обов`язків начальника управління ГУ ДМС України у Львівській області з 24.07.2014 року (т.4, а.м.п. 207, 208);
		Із наказу ДМС України 323-к від 27.05.2014 року, вбачається, що ОСОБА_5 призначено на посаду першого заступника начальника ГУ ДМС України у Львівській області з 28.05.2014 року (т.4,а.с.209);
		Із заяви ОСОБА_11 до ГУМВС України у Львівській області від 03.09.2014 року вбачається, що він звернувся з приводу вимагання від нього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неправомірної вигоди у сумі 2000,00 дол. США за залишення на посаді завідуючого РС ГУДМС України у Львівській області та неправомірну вигоду у сумі 1500,00 грн. щомісячно за нечинення перешкод у службовій діяльності (т.1, а.м.п. 11-12);
		Заявою ОСОБА_10 до ГУМВС України у Львівській області від 24.09.2014 року, стверджується, що про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимагають від нього неправомірну вигоду у сумі 3000 дол. США за перепризначення на посаду начальника Самбірського МВ ГУДМС (т.1, а.м.п. 162).
		Заявою ОСОБА_9 до ГУМВС України у Львівській області від 24.09.2014 року, стверджується , що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимагають від нього неправомірну вигоду у сумі 3000 дол. США за залишення його на посаді начальника Миколаївського РС ГУДМС (т.1, а.м.п. 156).
		Із подання від 05.09.2014 року, підписаним ОСОБА_4 на ім`я голови ДМС України вбачається, що він клопоче про звільнення із займаної посади начальника Самбірського МВ ГУДМС України у Львівській області ОСОБА_10 (т.3, а.м.п. 163).
		Із протоколу огляду від 08.11.2014р. вбачається, що оглянуто диктофон »Олімпус», на якому при включенні є запис розмови. ОСОБА_11 та ОСОБА_5 ; диктофон наданий слідчому ОСОБА_11 (а.м.п.2-6).
		Із дослідженого в судовому засіданні аудіозапису розмови ОСОБА_11 та ОСОБА_5 з диктофону «Олімпус» ОСОБА_11 , яка відповідно до даних протоколу допиту ОСОБА_11 від 15.11.2014 року відбулася 02.09.2014 року в кабінеті ОСОБА_5 , вбачається, що під час розмови обговорюється питання можливості незаконного збагачення при виконанні обов`язків у районному відділ ДМС, можливість незаконного отримання коштів від громадян при вклейці фотокарток в паспорт, втраті та відновленні паспорта. Також обговорюється питання необхідності передачі ОСОБА_5 ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 1500 грн. щомісячно. Також обговорюється і зі сторони ОСОБА_5 наполегливо необхідність передачі йому та керівнику суми коштів у три тисячі (без вказання валюти) до 20-х чисел вересня 2014 року за успішне проходження атестації та перепризначення на посаду керівника підрозділу. Зі сторони ОСОБА_5 наголошується, що в кінці вересня 2014 року «шеф» поїде до Києва з цього питання, тому гроші необхідно передати до 20 числа.
		Постановою прокурора прокуратури Львівської області від 04.09.2014 року («розсекречено») про проведення контролю за вчиненням злочину, стверджуються обставини заяви ОСОБА_11 , а також те, що останній надав особисті кошти у сумі 2000 дол. США та 1500 грн., які ймовірно будуть використуватися як незаконна грошова винагорода. Постановлено здійснити спеціальний слідчий експеримент без зміни обстановки злочину та з використанням ідентифікованих грошових коштів (т.2,а.м.п.57-60).
		Із даних протоколу ідентифікації грошових коштів від 12.09.2014 року, вбачається, що були ідентифіковані грошові купюри: 7 купюр номіналом 200 грн. та 1 купюра номіналом 100 грн., дані купюри передані ОСОБА_27 для передачі на незаконні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1, а.м.п. 22).
		Із даних протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 24.09.2014 року (т.2,а.м.п.61-63), вбачається, що 12.09.2014 року ідентифіковані та помічені грошові купюри у сумі 1500 грн. були передані ОСОБА_11 ; 12.09.2014 року о 12 год. 03 хв. ОСОБА_11 , перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_5 передав останньому на його та ОСОБА_4 незаконну вимогу 1500 грн. 16.09.2014 року ОСОБА_11 були видані ідентифіковані та помічені грошові купюри по 100 доларів США на суму 2000 доларів США. 18.09.2014 року ОСОБА_12 , який був залучений до неправомірних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , о 17 год. 20 хв., перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету отримав для передачі обвинуваченим грошові кошти у сумі 2000 дол. США від ОСОБА_11 (т.2, а.м.п. 61-63).
		Даними протоколу ідентифікації та помічення грошових коштів від 16.09.2016 року, стверджується факт помічення та ідентифікації 20 купюр номіналом 100 дол. США (т.1, а.м.п. 26-27).
		Даними протоколу № 5/2762 (гриф «таємно» змінений на «не таємно») від 22.09.2016 року про результати аудіо-, відеоконтролю та візуального спостереження особи та прослуховуванням в судовому засіданні відеозапису розмови, стверджується, що 16.09.2014 року зафіксована особиста розмова ОСОБА_4 та ОСОБА_11 в приміщенні ГУДМС України у Львівській області, в ході якої ОСОБА_11 зазначає: «І я привіз гроші з собою», на що ОСОБА_4 відповів: «То вже до нього під`їдете потім». З контексту розмови та попередньої комунікації зрозуміло, що мова йде про необхідність потім під`їхати до ОСОБА_5 (т.2, а.м.п. 83-84).
		Даними протоколу № 5/2763 (гриф «таємно» змінений на «не таємно») від 22.09.2016 року про результати аудіо-, відеоконтролю та візуального спостереження особи та прослуховуванням в судовому засіданні відеозапису розмови, стверджується, що 18.09.2014 року зафіксована особиста розмова ОСОБА_4 та ОСОБА_11 в приміщенні ГУДМС України у Львівській області, в ході якої ОСОБА_4 зазначає: «Лиши ті документи ОСОБА_21 », на що ОСОБА_11 перепитує «Так, як з вами домовлявся, ну дві тисячі?»; ОСОБА_4 : «Документи лиши і то остальне». Далі, о 17 год. 19 хв. під час розмови з ОСОБА_12 . ОСОБА_11 передав останньому купюри у доларах США (т.2,а.м.п.85-86).
		Даними протоколу огляду місця події від 18.09.2014 року, стверджується факт вилучення в автомобілі Фольксваген Пасат (р.н. НОМЕР_1 ) на просп. Свободи у м. Львові, біля магазину «Оксана Муха», у ОСОБА_12 20 купюр по 100 дол. США, що були помічені та ідентифіковані 16.09.2014 року (т.1,а.м.п.28-31).
		Даними протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу за СОП № 2250 «Вулик», де зафіксована телефонна розмова ОСОБА_5 та « ОСОБА_28 » о 18 год. 25 хв. 18.09.2016 року, в ході якої ОСОБА_5 повідомляє співрозмовнику про те, що ОСОБА_29 «взяли на хабарі» та зазначає, що «… я підозрюю, що ОСОБА_30 ( ОСОБА_11 ) йому напевно приніс за цей …». В цей же день в розмові о 19 год. 22 хв. з «Миколайовичем» ОСОБА_5 уточнює, що «2 штуки доларів» «дав ОСОБА_31 » ( ОСОБА_11 ) (т.2, а.м.п. 92-101).
		Із висновку криміналістичної експертизи хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 11.11.2014 року, складеного Львівським НДІ судових експертиз Мін`юсту України, вбачається , що на змивах з рук ОСОБА_12 , двадцяти раніше помічених банкнот по 100 дол. США, які вилучені 18.09.2014 року, одягу ОСОБА_12 виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із жовтувато-зеленою люмінесценцією (т.1, а.м.п. 143-145). 
		Відповідно до ст.94КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. 
		Показання свідків  ОСОБА_11 та ОСОБА_12  узгоджуються також зі звукозаписами телефонних розмов ОСОБА_5 з особою « ОСОБА_28 », в ході якого ОСОБА_5 виказує свою заінтересованість та обізнаність у предметі та сумі неправомірної вигоди, яку ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_11 для передачі керівництву.
		Судом також допитані свідки захисту  ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , які пояснили, що за час їх роботи в міграційній службі, під керівництвом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ніхто з них грошей від підлеглих не вимагав, пропозицій не висловлював. Однак, предметом доказування у даному кримінальному правопорушенні не є обставини пов`язані із даними свідками, оскільки вимоги щодо передачі незаконної винагороди з боку обвинувачених були висунуті іншим працівникам  ОСОБА_26 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 . Відтак, покази свідків ОСОБА_32 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 не виключають вчинення обвинуваченими інкримінованого правопорушення.
		Інші отримані у ході досудового розслідування відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження суд не приймає у якості доказів, оскільки, вважає їх такими, що не встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Так, доводи ОСОБА_4 та захисника про неналежне ознайомлення їх слідчим з матеріалами кримінального провадження суд не приймає, з врахуванням досліджених в судовому засіданні 24.02.2016 року файлів відеозапису, наданих адвокатом ОСОБА_6 , на яких зафіксоване спілкування зі слідчим прокуратури Львівської області ОСОБА_39 . Зі змісту цього відеозапису та обставин справи випливає, що сторона захисту мала достатньо часу для ознайомлення з матеріалами провадження, що підтверджується: ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.12.2014 року, якою ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_6 було визначено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 15 год. 00 хв. 06.12.2014 року; листом від 04.12.2014 року, з якого вбачається, що слідчий відділу прокуратури запрошував їх на 05 та 06 грудня 2014 року на 09 год. для ознайомлення з матеріалами; проте, як зазначив захисник ОСОБА_6 вони з підзахисним прибули до слідчого 06.12.2014 року не на 9.00год., як було призначено, а біля 11 год. 30 хв.; окрім того, на відеозаписі розмови захисник зазначив слідчому, що для ознайомлення з матеріалами справи йому необхідно лише 10 хв.
		Така позиція захисту ОСОБА_4 спрямована на затягування ознайомлення з матеріалами справи, на думку суду, свідчить про створення штучних підстав для визнання доказів в суді недопустимими і не приймається до уваги в контексті порушення прав обвинуваченого.
		Ухвалою суду від 24.02.2016 року була призначена експертиза звукозапису негласних слідчих дій (висновок від 12.05.2016 року), однак, експертам не вдалося встановити апаратуру та оригінальність файлів відеозвукозапису на картах пам`яті № 1310, 1307, 1311, з тих причин, що на дослідження не була надана апаратура запису, а по запису з диктофона «OLYMPUS VN-8500PC» - з причин відсутності дати запису. З тих самих причин експертам не вдалося встановити ознак наявності/відсутності монтажу відео- та звукового матеріалу (т.с. 2, а.с. 180-186). 
		Однак, такий висновок експерта не свідчить про монтаж файлів чи недопустимість доказів, що зібрані в ході проведення негласних слідчих дій, оскільки такі процесуальні дії були проведенні уповноваженими законом органами на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_40 від 05.09.2014 року, на які є посилання у протоколах про результати негласних слідчих дій від 22.09.2014 року №№ 5/2764, 5/2762, 5/2763. 
		Як убачається із листа голови Апеляційного суду Львівської області від 24.06.2016 року № 73-53 на запит Галицького районного суду м.Львова від 14.06.2016 р. ухвали слідчого судді №№ 02352цт та 02353цт від 01.08.2014 року та №№ 02929т і 2930т від 05.09.2014 року були постановлені, про що в облікових формах відділу режимно-секретної роботи міститьсявідповідна інформація (т.с. 3, а.с. 24).
		Листом голови Апеляційного суду Львівської області від 22.06.2016р. на запит Галицького районного суду м.Львова від 14.06.2016 р. повідомлено про неможливість видачі копії ухвал про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.09.2014р., оскільки такі містять інформацію з грифом секретності.
		Відповідно до ст.290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
		З огляду на режим секретності та особливості розсекречення процесуальних документів, що стосуються проведення негласних слідчих дій, позицію апеляційного суду Львівської області щодо надання таких документів, яка викладена в означених листах, орган досудового розслідування об`єктивно був позбавлений можливості долучити до справи такі процесуальні документи.
		За клопотанням захисту прокурором було надано в судове засідання дві ухвали про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових дій) від 05.09.2014р., ухвалені слідчим суддею апеляційного суду Львівської області ОСОБА_41 , які розтаємнені у встановленому порядку режимно-секретним органом Управлінням НП у Львівській області 21.12.2017р.
		Означені ухвали відкриті стороні захисту безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні 06.02.2018р.(журнал судового засідання); надано можливість ознайомлення, фотокопіювання, відтак, суд вважає виконаними в цій частині вимоги ст.290КПК України щодо відкриття прокурором стороні захисту додаткових документів, отриманих під час судового розгляду.
		Не приймаються судом до уваги доводи захисту адвоката ОСОБА_42 про те, що ухвали про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових дій) від 05.09.2014р. є незаконним, оскільки, на його думку, складені не слідчим суддею, поза межами нарадчої кімнати, оскільки написані різними почерками, допускає що виготовлені оперативними працівниками. Такі доводи адвоката суд вважає надуманими та голослівними.
		Відповідно до ст.248КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої( розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом,а також містити відповідні відомості про: прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням; злочин, у зв`язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала; особу( осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу(розшукову) дію; вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду слідчої дії про ідентифікаційні ознаки,які дозволяють унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання , тощо; строк дії ухвали.
		Ухвали слідчого судді від 05.09.2014р. відповідають таким вимогам; мають законну силу. Суд при розгляді кримінального провадження не вправі оцінювати законність ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим,якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відтак, протоколи №5/2762, №5/2763, №5/2764 від 22.09.2014 р. про результати аудіо, відео контролю та візуального спостереження особи, складені нач.відділу УДСБЕЗ ГУМВС України у Львівській області на виконання доручення слідчого ВРОС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУ МВС України, в порядку ст.ст. 40-41, 252 КПК України, на підставі ухвал судді апеляційного суду Львівської області від 05.09.2014 р. ОСОБА_40 , відповідають нормам Глави 21 Кримінального процесуального Кодексу України (негласні слідчі (розшукові) дії) і є допустимими доказами в розумінні ст.86 цього Кодексу. 
		 
		Суд також не вбачає процесуальних підстав для визнання недопустимим доказом протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу за СОП №2250 «Вулик» від 21.11.2014 р., де зафіксована телефонна розмова ОСОБА_5 та «Миколайовича» о 18 год. 25 хв. 18.09.2016 року.
		Безпідставними є доводи захисту про те, що такий протоколи складені на підставі інформації отриманої при втручанні у приватне спілкування без процесуальних дозволів та не слідчим, не уповноваженою на те особою.
		Як убачається із означеного протоколу, такий складений старшим оперуповноваженим 2 відділу ГВ «К» Управління СБ України у Львівській області капітаном ОСОБА_43 на підставіухвали апеляційногосуду Львівськоїобласті №02353цт від01.08.2014р.про проведення оперативно-розшукових заходівіз застосуваннямтехнічних засобів,зняття інформації зтранспортної телекомунікаційноїмережі; протоколи №5/2762, №5/2763, №5/2764 від 22.09.2014р. про результати аудіо, відео контролю та візуального спостереження особи, складені нач.відділу УДСБЕЗ ГУМВС України у Львівській області на виконання доручення слідчого ВРОС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУ МВС України, в порядку ст.ст.40-41, 252 КПК України.
		Відповідно до ст.40КПК України , слідчий органу досудового розслідування уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
		Відповідно до ст.41КПК України до оперативних підрозділів віднесені, в т.ч., і оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки.
		Як вбачається із матеріалів провадження, ст.слідчий слідчого відділу прокуратури Львівської області 08.10.2014р. в порядку ст.40КПК України доручив проведення процесуальних дій в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014140000000525 від 03.09.2014р. Управлінню СБ України у Львівській області (а.м.п.89,т.2). 
		В судовому засіданні захисники обвинувачених покликаються , судом не перевірено природу походження такого речового доказу, як диктофон «Олімпус», оскільки відсутній документ, яким вказаний речовий доказ вилучений у ОСОБА_11 .
		Відповідно до ст.237КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів, про що складається відповідний процесуальний протокол.
		Як вбачається із протоколу оглядувід 08.11.2014р. диктофон «Олімпус» наданий ОСОБА_11 слідству добровільно. 
		Постановою від 08.11.2014р. слідчий долучив до провадження речовий доказ - диктофон «Олімпус» моделі №VN-8500РС із аудіо записом розмови від 02.09.2014р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 .
		Відповідно до ст.84КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відтак, суд не вважає даний доказ - звукозапис на особистий диктофон «OLYMPUS VN-8500PC» розмови 02.09.2014 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , як такий що отриманий з істотними порушеннями прав і свобод людини і приймає цей доказ, який в сукупності з іншими доказами доводить винуватість обвинувачених.
		Як суд вже зазначав, даними протоколу огляду місця події від 18.09.2014 року стверджується факт вилучення в автомобілі Фольксваген Пасат (р.н. НОМЕР_1 ) на просп. Свободи у м. Львові, біля магазину «Оксана Муха», у ОСОБА_12 20 купюр по 100 дол. США, що були помічені та ідентифіковані 16.09.2014 року (т. 1, а.м.п. 28-31).
		Окрім того, із змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_12 погодився на огляд транспортного засобу та добровільно передав працівникам поліції 2000 доларів США, які знаходились задній кишені шкіряної сумки чорного кольору.
		Дана процесуальна дія проведена відповідно до вимог ст.237КПК України, згідно правил якої, при проведенні огляду слідчому дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження. Усі вилучені речі та документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіреннями підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.
		Не спростовує винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 й висновок експертного дослідження № 056/29 від 28.01.2016 року Українського бюро лінгвістичних експертиз, відповідно до висновку якого: у текстовому матеріалі розмов обвинувачених зі свідком ОСОБА_11 не виявлено відомостей, що дають стверджувати, що ОСОБА_4 вимагав та отримав від ОСОБА_11 неправомірної вигоди. Даний висновок суд оцінює як доказ, який у сукупності з іншими дослідженими в суді доказами, не може виключати винність обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень.
		Не приймаються судом при ухваленні вироку і посилання сторони захисту обох обвинувачених щодо того, що до їх повноважень не входило вирішення кадрових питань, тому останні не могли вимагати неправомірну вигоду з погрозою погіршення умов праці чи звільнення. Такі повноваження наявні у ОСОБА_4 та полягають в ініціюванні питання перед центральним апаратом ДМС України про звільнення, переведення працівників, що ним не заперечується. 
		Суд не приймає до уваги за безпідставністю твердження сторони захисту та обвинувачених, що родичі колишнього начальника управління Скиби та свідка ОСОБА_11 у серпні-вересні 2014 року були працівниками ДСБЕЗ у м. Львові МВС України, тому заяви написані ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про вчинені кримінальні правопорушення є неправдивими. Даний зв`язок, а також факти хоча б потенційного впливу на прийняття заяв чи досудове розслідування провадження  відсутні.
		Судом також не встановлено підстав вважати, що в даному кримінальному провадженні мала місце провокація неправомірної вигоди.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства,а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.
		   За матеріалами даного кримінального провадження, не встановлено неправомірних дій працівників правоохоронних органів, які б певним чином спровокували кримінальну відповідальність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і вона за інших обставин могла і не відбутись.
		   При цьому, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з питань застосування п.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини . Так, суд враховував рішення у справі Раманаускас проти Литви», у справі «Сєкєйра проти Португалії» (Sequeira v. Portugal) (скарга № 73557/01, ЄСПЛ 2003-VI, а також рішення у справі «Тейшейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998р., де Європейський Суд розглядає причини обґрунтованості підбурювання, проведення прихованих операцій й поводження органів влади при її проведенні. При визначенні границь між законним втручанням таємного агента й провокуванням злочину, ЄСПЛ розглядає питання, чи піддавалася особа примусу до вчинення злочину.
		Судом встановлено, що ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з заявами про вчинення злочину звернулись свідомо та добровільно, без будь-якого тиску з боку правоохоронних органів, що підтвердили безпосередньо в судовому засіданні; зокрема, в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що спочатку він довго обдумував обставини вимагання, потім вирішив сам записати розмови з керівництвом на власний диктофон, і лише 03.09.2014 року прийняв рішення звернутись до ГУМВС України у Львівській області з заявою з приводу вимагання від нього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неправомірної вигоди у сумі 2000,00 дол. США за залишення на посаді завідуючого РС ГУДМС України у Львівській області та неправомірну вигоду у сумі 1500,00 грн. щомісячно за не створення перешкод у службовій діяльності.
		Під час судового розгляду даного кримінального провадження, вказані свідки були допитані двічі; їх показання є послідовними; деякі неточності та розбіжності не є суттєвими, і не впливають на обставини вчиненого.
		 
		Судом не встановлено будь-якого факту примусу чи підбурювання з боку правоохоронних органів щодо  ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; за обставинами справи ними вчинялись дії, спрямовані на викриття злочину, відтак, відсутні правові підстави вважати порушення щодо підсудних п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини.
		З таких обставин, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень (злочинів), в яких вони обвинувачуються.
		Кваліфікація дій обвинуваченого  ОСОБА_4 за ст.27ч.3-ст.368ч.3КК України є вірною, оскільки  ОСОБА_4  вчинив організацію одержання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, повторно та за попередньою змовою групою осіб.
		Кваліфікація дій обвинуваченого  ОСОБА_5  заст.368ч.3КК України є вірною, оскільки він вчинив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, повторно та за попередньою змовою групою осіб. 
		При призначенні покарань обвинуваченим суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.
		Суд враховує, що вчинене обвинуваченим  ОСОБА_4  кримінальне правопорушення, передбачене ст. 27 ч. 3- ст. 368 ч. 3 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4 (ст.ст.66,67КК України) судом не встановлено.
		Щодо особи винного, то ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітню дитину ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.27ч.3-ч.3ст.368КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ст. 27 ч. 3- ст. 368 ч. 3 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд прийшов до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_4 права обіймати посади, пов`язані з виконання організаційно-розпорядчих функцій. 
		Відповідно до ст.54КК України суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_4 8 рангу 4 категорії державного службовця. 
		Також суд вважає необхідним застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ст. 27 ч. 3- ст. 368 ч. 3 КК України, у виді конфіскації всього належного йому майна.
		Суд враховує, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено (ст.ст. 66, 67 КК України). 
		ОСОБА_5 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 
		Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ст. 368 ч. 3 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд прийшов до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_5 права обіймати посади, пов`язані з виконання організаційно-розпорядчих функцій. 
		Відповідно до ст. 54 КК України суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_5 10 рангу 5 категорії державного службовця. 
		Також суд вважає необхідним застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ст. 368 ч. 3 КК України, у виді конфіскації всього належного йому майна.
		Цивільний позов у провадженні заявлений не був.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинувачених слід стягнути на користь держави витрати на проведення Львівським НДІ судових експертиз Мін`юсту України криміналістичної експертизи хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин (висновок від 11.11.2014 року) у сумі 2214,00 грн., та витрати на проведення криміналістичної експертизи звукозапису (висновок від 12.05.2016 року) у сумі 3875,60 грн., в рівних частинах, тобто з кожного обвинуваченого по (2214,00 + 3875,60) / 2 = 3044,80 грн.
		Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України: диктофон «OLYMPUS VN-8500PC», який зберігається в матеріалах справи  повернути власнику ОСОБА_11 ; грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, які зберігаються в Західному ГРУ Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» та належать на праві власності ОСОБА_11 , - повернути останньому за належністю; картки пам`яті, DVD-R - диски з аудіо та відео інформацією залишити при матеріалах справи. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4  визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 27- ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. 
		Відповідно до ст.54КК України позбавити  ОСОБА_4  8 рангу 4 категорії державного службовця.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4  залишити попереднім у виді застави.
		Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.
		Відповідно до ст.54КК України позбавити  ОСОБА_5  10 рангу 5 категорії державного службовця.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5  залишити попереднім у виді застави.
		Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.
		Після набрання вироком законної сили речові докази:
		- диктофон «OLYMPUS VN-8500PC», який зберігається в матеріалах справи  повернути власнику ОСОБА_11 ;
		- грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, які зберігаються в Західному ГРУ Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» та належать на праві власності ОСОБА_11 , - повернути останньому за належністю;
		- картки пам`яті, DVD-R - диски з аудіо та відео інформацією залишити при матеріалах справи.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...