Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/2977/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 23.07.2018. Зареєстровано: 24.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2018.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Результат оскарження 20.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 758/2977/18
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 липня 2018 року м. Київ
		Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., представника позивача - ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_5 до Енергетичної митниці ДФС, про визнання протиправною та скасування постанови Енергетичної митниці ДФС від 27.02.2018 у справі про порушення митних правил № 0011/90300/18, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		07.03.2018 р. ОСОБА_5 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС України(надалі за текстом - відповідач), в якому просить суд скасувати постанову начальника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О. від 27.02.2018 р. у справі про порушення митних правил № 0011/90300/18 про визнання позивача, як голови правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі за текстом - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України), накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 7 027 389 072 (сім мільярдів двадцять сім мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч сімдесят дві) гривні 36 копійок та закрити справу про порушення митних правил №0011/90300/18 у зв'язку з відсутністю у діях ПАТ «НАК «Нафтогаз України» складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
		Позовні вимоги вмотивовано невідповідністю оскаржуваної Постанови нормам матеріального та процесуального справа. Так, позивач зазначає, що Постанова винесена з недотриманням вимог ст. 485 МК України, оскільки склад правопорушення згідно даної норми - відсутній. Суб'єктом відповідальності за даною статтею може бути підприємство, або його посадова особа. Оскільки, декларантом та власником товару (природного газу) є ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а не позивач, той притягнути до відповідальності згідно ст. 485 МК України можливе лише ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Отже, позивач може бути суб'єктом відповідальності за даною нормою не особисто, як фізична особа, а як посадова особа (голова правління) ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Втім, оскаржуваною постановою до відповідальності притягнуто саме позивача, а не посадову особу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_5
		В спірних правовідносинах відсутня об'єктивна сторона правопорушення згідно ст.485 МК України - вчинення дії по ухиленню від сплати митних платежів. Натомість, як вказано в самій Постанові, підставою для притягнення до відповідальності, є саме бездіяльність щодо подання додаткової митної декларації з повним пакетом документів; незабезпечення сплати податку на додану вартість. При цьому, позивач вважає, що протиправність бездіяльності щодо ненадання таких документів - відсутня, оскільки їх не було надано з об'єктивних причин (вони не були оформлені та підписані контрагентом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» - ПАТ «Газпром», адже, між ними існує спір щодо об'єму поставленого газу).
		На думку позивача, відсутня також і суб'єктивна сторона правопорушення - умисел та мета на зазначення в декларації неправдивих відомостей, з метою звільнення від сплати митних платежів (або зменшення їх розміру), а також ухилення від сплати митних платежів. Позивач в позові посилається на те, що у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не виник обов'язок щодо сплати митних платежів (нарахування та сплати податку на додану вартість) за ввезений на територію України газ в жовтні 2015 року, оскільки такий обов'язок виникає не з моменту подання/оформлення митної декларації, а з моменту фактичного ввезення товару на територію України. На думку позивача, оскільки митні платежі за поставлений у жовтні 2015 р. газ не підлягали нарахуванню та сплаті, то неподання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (декларантом) повного пакету документів, а саме інвойсу (рахунку-фактури) та акта прийому-передачі товарів, не було та не могло бути спрямоване на ухилення від сплати митних платежів.
		Оскаржувана Постанова, на думку позивача, також, не відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки, Протокол про порушення митних правил складено за відсутності порушення; він не містить даних щодо місця і часу вчинення порушення митних правил;позивач не був повідомлений належним чином про дату і час його складання; в оскаржуваній Постанові не дано жодної оцінки поясненням позивача щодо відсутності в діях ПАТ «НАК «Нафтогаз України» складу адміністративного правопорушення та не вирішено клопотання позивача про закриття провадження у справі.
		Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме, зазначив, що позивач є суб'єктом відповідальності згідно ст.485 МК України, як голова правління юридичної особи, що порушила митні правила - ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Склад даного правопорушення вважав в повній мірі наявним, що обґрунтовував тим, що з метою забезпечення подання додаткової митної декларації у відповідності до ст. 261 МК України, з дотриманням всіх умов, передбачених ч. 3 ст. 75 МК України, зокрема, для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими, відповідно до законів України, обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Станом на 27 лютого 2018 року додаткова декларація до періодичної митної декларації № 903010001/2015/000772 не оформлена та всі належні митні платежі до Державного бюджету України не сплачені.Відповідач також вважає, що відсутність підписаного між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Газпром» акту приймання-передачі природного газу не свідчить про неможливість підтвердження дійсного обсягу поставленого природного газу, оскільки, такі відомості, з огляду на приписи ст. 335 МК України, на думку відповідача, могли бути підтверджені відповідною довідкою, яка мала бути надана й за відсутності акту приймання-передачі. Сам позивач, як голова правління, на момент виникнення спірних правовідносин володів інформацією щодо обсягів поставленого газу.
		Відповідач, також, не погоджується з твердження позивача про те, що моментом виникнення обов'язку зі сплати митних платежів, в тому числі ПДВ, є момент перетину товаром митного кордону (момент переміщення товару через митний кордон України), оскільки починаючи з 01.01.2017 р. (дата набуття чинності зазначених змін), зовнішньоекономічні операції ПАТ «НАК «Нафтогаз України», пов'язані з імпортом на митну територію України природного газу, оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах. Відповідач заперечував проти посилань позивача на невідповідність Протоколу та оскаржуваної Постанови вимогам чинного законодавства, стверджував, що такі порушення відсутні.
		В судовому засіданні 23.05.2018 р. суд допитав в якості свідка ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, директор ТОВ "Груп СВ", адреса: АДРЕСА_1), яка надала пояснення щодо обставин декларування ПАТ «НАК «Нафтогаз України» отриманого від ПАТ «Газпром» природного газу. Свідок пояснила, що вона, є агентом з митного оформлення та надає ПАТ «НАК «Нафтогаз України»послуги з митного оформлення газу, що постачався ПАТ «Газпром». В період часу жовтня - листопада 2017 р. нею було оформлено 2 декларації щодо переміщення митного газу через кордон України. Оскільки їй не було надано технічного акту, вона подала декларації до митних органів без документів, що потрібно надавати (актів прийому-передачі товару), у зв'язку з чим, митний орган в письмовій формі відмовив їй в прийнятті поданої декларації. Протягом встановлених законодавством 10 днів для усунення недоліків, виявлені недоліки (відсутність акту прийому-передачі товару) усунуті не були, оскільки не вдалось отримати необхідні документи. Отже, декларація була подана без повного пакету документів. Свідок пояснила, що в жовтні 2015 р. вона неодноразово зверталась до митного органу щодо надання додаткових митних декларацій на природний газ; розмір ПДВ, який підлягає сплаті вона зазначила в декларації на підставі фактурної вартості, оскільки до першого січня 2017 року ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було звільнено від сплати ПДВ. В подальшому, митні декларації подавались в електронній формі, яка не передбачає можливості зазначення в декларації відомостей про існуючи пільги щодо сплати ПДВ, у зв'язку з чим, про існування таких пільг в декларації зазначено не було; програма автоматично визначала розмір ПДВ, який необхідно сплатити та внести зміни до такого розрахунку особисто не мала технічної можливості, можливість не заповнення графи щодо розміру ПДВ, в даній програмі, технічної можливості, також немає. Довідка про кількість товарів видається на підставі ст. 335 МК України та, на думку свідка, має надаватись перевізником до загального акту прийому-передачі. Свідок пояснила, що Довідка про кількість товарів не була надана у зв'язку з відсутністю всіх підписаних документів на постачання газу.
		В судовому засіданні 23.05.2018 р. суд допитав в якості свідка ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2, начальника центру митного оформлення, адреса: АДРЕСА_2). Свідок повідомив, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» неодноразово зверталось до ПАТ «Газпром» з вимогою про припинення постачання газу; на початку листопада 2015 року розпочався процес підписання документів із зазначенням відомостей згідно даних ПАТ «НАК «Нафтогаз України». В отриманому пакеті документів від ПАТ «Газпром» був тільки рахунок - фактура, який, на його думку, містив не достовірні відомості про обсяги газу, втім, акти приймання-передачі - були взагалі відсутні. ПАТ «Газпром» затребувані документи не надавав, на кінець 2016 року було отримано приблизно 30 відмов. Свідок пояснив, що, на його думку, довідка про кількість поставленого товару суперечок щодо фактичних обсягів поставленого газу не вирішить, оскільки складається одноособово та не закриває операції з купівлі - продажу товару.
		В судовому засіданні 07.06.2018 р. суд допитав в якості свідка представника позивача, адвоката ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: АДРЕСА_3), який надав пояснення щодо обставин складення та оформлення відповідачем протоколу про вчинення порушення. Свідок пояснив, що 27.02.2018 р. справа відносно позивача розглядалась ОСОБА_3 в присутності свідка (ОСОБА_1.). Начальник Енергетичної митниці ДФС Піковський І.О. за присутності свідка справу не розглядав, також, при розгляді справи свідок надав пояснення щодо обставин митної справи, наполягав на закритті справи.
		Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та представників відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		19.10.2015 р. до митного поста «Київ-енергетичний» відповідача, представником митного брокера ТОВ «ГРУПП СВ» ОСОБА_7 було подано періодичну митну декларацію в митному режимі імпорт типу «ІМ40РР» №903010001/2015/000772 про постачання в жовтні 2015 року товару: природного газу у газоподібному стані в кількості 2 000 000 тис.куб.м., ГОСТ 5542-87, густина газу - 0,676 кг/мЗ.Товар переміщувався за контрактом від 19.01.2009 р. № КП продавцем та відправником товару було - ПАТ «Газпром» (російська федерація), покупцем та одержувачем товару було - ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
		З пояснень свідка ОСОБА_7 вбачається та не заперечувалось сторонами по справі, що починаючи з листопада 2015 р. вона, як представник митного брокера ТОВ «ГРУПП СВ», на виконання положень ч. 1 ст. 261 МК України та п. 2.6 Порядку та строків митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 629, неодноразово подавала додаткові митні декларації типу «ДР». Проте, відповідачем було відмовлено у митному оформленні випуску товарів, згідно всіх поданих представником декларанта ТОВ «ГРУПП СВ» ОСОБА_7 додаткових декларацій, у зв'язку з тим, що декларантом не надано повний пакет документів, а саме, не надано інвойс та акт прийому-передачі товарів.
		У зв'язку з ненаданням ПАТ «НАК «Нафтогаз України» додаткової декларації про постачання в жовтні 2015 р. товару із документами, які б підтверджували відображені в ній кількісні відомості, відповідачем було відрито справу про порушення митних правил.
		Під час провадження про порушення позивачем митних правил відповідачем було складено Протокол в справі про порушення митних правил № 0011/90300/18 від 27.02.2018 р. (надалі за текстом - Протокол).
		Під час розгляду справи про порушення митних правил та розгляду даної судової справи, ОСОБА_7 пояснювала, що вона неодноразово зверталась до посадових осіб ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з метою отримання вищезазначених документів, проте, відповідні документи їй не надавалися, у зв'язку з непідписанням їх належним чином з боку продавця та відправника товару - ПАТ «Газпром».
		Окрім того, за результатами опитування ОСОБА_8 встановлено, що митне оформлення поставленого в жовтні 2015 року природного газу не завершене, у зв'язку з тим, що при оформленні рахунку та узгодженні двосторонніх актів (загального акту прийому-передачі природного газу, акту прийому-передачі природного газу згідно із зовнішньоекономічним договором та технічного акту прийому-передачі природного газу) за результатами поставок у вказаний період ПАТ «Газпром» наполягало на факті надходження газу з російської федерації в тимчасово неконтрольовані окремі райони Донецької та Луганської областей через газовимірювальні станції (ГВС) Прохоровка та Платовов об'ємі 187 794.540 тис.куб.м. А оскільки, на вказаних ГВС відсутні представники українського оператора газотранспортної системи, а відтак, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було позбавлено можливості контролю надходження, розподілу та споживання газу на зазначених територіях. ОСОБА_8 пояснив, що у зв'язку з наведеними обставинами, українською стороною було підготовлено двосторонні акти без врахування поставок через ГВС Прохоровка та Платово,в останніх були зазначені поставки ПАТ «Газпром» газу в об'ємі НОМЕР_1 куб.м., а не як зазначав сам постачальник - НОМЕР_2 кум.м.Проте, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» наполягає на постачанні в жовтні 2015 року природного газу, саме, цьому об'ємі - НОМЕР_1 куб.м., вказано також в листі ПАТ «Укртрансгаз» від 30.08.2017 р. №1001ВИХ-17-4019.
		В листі вих. № 1001ВИХ-18-1185 від 06.03.2018 р. ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» повідомило, що документами, які б могли підтвердити переміщення конкретного об'єму природного газу через митний кордон України, є технічні акти за результатом (підсумком) поставки газу, які мають бути підписані з обох сторін, як від ПАТ «Газпром», так і від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та підтверджені Товариством.
		Втім, ПАТ «Газпром» відмовляється від підписання документів про постачання природного газу на територію України в жовтні 2015 року в об'ємі НОМЕР_1 куб.м.На кінець 2016 року було отримано приблизно 30 відмов ПАТ «Газпром».
		Згідно пояснень ОСОБА_8, для завершення митного оформлення ПАТ «Газпром» надано єдиний документ - рахунок-фактуру, в якому вказано некоректну інформацію щодо обсягу та вартості поставленого в жовтні 2015 року на територію України природного газу.
		Спір щодо поставок природного газу між ПАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» вирішувався в Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма.
		Рішенням Стокгольмського арбітражу від 22.12.2017 р. було змінено методику визначення ціни на газ за період з квітня 2014 року по теперішній час. 
		В Протоколі відповідач вказав на вчинення відповідачем правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України - вчинення позивачем протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, а саме, не надання додаткової декларації до періодичної митної декларації з повним пакетом товаро-супровідних документів на товар (природний газ у газоподібному стані, поставлений в жовтня 2015 року об'ємом НОМЕР_1 куб.м); не сплату ПДВ за ставкою 20% в розмірі 2342463024,12 грн.
		Як вбачається з самого Протоколу, висновки щодо об'єму поставленого в жовтні 2015 року газу відповідач зробив на підставі листа ПАТ «Укртрансгаз» від 30.08.2017 р. №1001ВИХ-17-4019 про надходження російського природного газу для споживачів України, імпортованого НАК «Нафтогаз України» в жовтні 2015 року об'ємом НОМЕР_1 куб.м.
		За результатами розгляду справи про порушення митних правил, відповідачем було винесено оскаржувану Постанову якою визнано винуватим та притягнуто позивача, як голову правління ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам справи, судом зазначається наступне.
		Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру 1) неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), 2) ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або 3) кількості, 4) країни походження, 5) відправника та/або 6) одержувача товару, 7) неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його 8) митної вартості, та/або 9) надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або 10) несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Підставою для притягнення позивача до відповідальності за ст. 485 МК України за оскаржуваною Постановою відповідач визначив: 1) не надання додаткової декларації до періодичної митної декларації з повним пакетом товаро-супровідних документів на товар (природний газ у газоподібному стані, поставлений в жовтні 2015 року об'ємом НОМЕР_1 куб.м); 2) не сплата ПДВ за ставкою 20% в розмірі 2342463024,12 грн.
		Вирішуючи питання про наявність матеріально-правової підстави для притягнення позивача до відповідальності за ст. 485 МК України з наведених мотивів, суд констатує таке.
		Щодо наявності/відсутності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України:
		1. Суб'єкт правопорушення - посадова особа декларанта (ПАТ «НАК «Нафтогаз України»), яка відповідає в силу постійно або тимчасово виконуваних нею трудових (службових) обов'язків за дотримання декларантом вимог митного законодавства.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
		В п. 43 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
		Відповідальним за додержання вимог, встановлених митним законодавством декларанта (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») є ОСОБА_8, який під час розгляду справи про порушення митих правил та під час розгляду даної справи пояснював, що він працює в ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на посаді начальника Центру митного оформлення Управління імпорту газу та митного оформлення з червня 1999 року та по теперішній час; в його функціональні обов'язки на цій посаді входить координація та забезпечення митного оформлення зовнішньоекономічних операцій ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
		Окрім того, згідно ч.ч. 4, 5 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
		Як встановлено судом, декларування природного газу, поставленого на територію України ПАТ «Газпром» в жовтні 2015 року здійснювалось від імені декларанта (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») особою, уповноваженою на декларування - ОСОБА_7 (представник митного брокера ТОВ «ГРУПП СВ»).
		Вказані обставини були встановлені відповідачем до винесення оскаржуваної Постанови, втім, жодним чином не оцінені в контексті визначення належного суб'єкта відповідальності за правопорушення згідно ст. 485 МК України. Так, відповідачем не наведено відповідні обґрунтування щодо відсутності підстав для притягнення до відповідальності інших осіб, статус яких передбачає відповідальність за порушення митних правил декларантом-підприємством з огляду на приписи ст.ст. 4, 266, 459 МК України.
		При цьому, матеріали справи про порушення митних правил взагалі не містять доказів та здійсненого на їх підставі обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України, саме позивача. 
		Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а під час розгляду справи про порушення митних правил відповідачем, як суб'єктом владних повноважень достеменно не доведено та не обґрунтовано правових підстав для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України, саме позивача, а відтак, суд констатує недоведеність відповідачемданої обставини при винесенні оскаржуваної Постанови.
		2. Суб'єктивна сторона правопорушення - умисел на вчинення протиправного діяння, спрямований на досягнення мети по ухиленню від сплати митних платежів (протиправному звільненню від їх сплати або зменшенню їх розміру). Особа при ухиленні від сплати митних платежів має усвідомлюватита знати умови належного виконання обов'язку щодо сплати митного платежу, втім, свідомо вчиняти дії по уникненню від виконання такого обов'язку належним чином.
		Згідно з ч. 1 ст. 260 МК України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
		В п. 21 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, періодична митна декларація подається для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, зокрема, трубопровідним транспортом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 261 МК України, у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
		Згідно з п. 26 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, до 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані: подати додаткову декларацію (додаткові декларації) із зазначенням точних відомостей про товари, переміщені через митний кордон України за періодичною митною декларацією відповідно до заявленого митного режиму протягом відповідного календарного місяця; подати передбачені законодавством документи, необхідні для здійснення митного оформлення товарів, крім документів, поданих разом з періодичною митною декларацією; сплатити митні платежі, що справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 232 МК України, митне оформлення природного газу, переміщеного трубопровідним транспортом через митний кордон України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), здійснюється на підставі даних актів приймання-передачі природного газу між сторонами зовнішньоекономічних договорів (контрактів)таоперативного балансового рахунку за звітний період (місяць), між перевізниками - операторами газотранспортних систем України та суміжної іноземної держави.
		Згідно з п. 2.5 Порядку та строків митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються лініями електропередачі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 р. № 629, при переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом митниці (митному посту) надаються документи, передбачені п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 335 МК України.При цьому як акт прийому-передачі товарів можуть використовуватися такі документи, оформлені за результатами переміщення товарів через митний кордон України (через межі вільної митної зони) у відповідному митному режимі за попередній календарний місяць - для природного газу:довідка оператора газотранспортної системи України до загального акта прийому-передачі природного газу перевізниками, підписаного операторами газотранспортної системи України та суміжної держави, яка містить дані про розподіл між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності обсягів газу, ввезеного на митну територію України. 
		Тобто, передбачена даним Порядком довідка є документом, який може надаватись митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення. Втім, довідка складається на підставі акту прийому-передачі природного газу та не може виготовлятись за його відсутності.
		Отже, суд приходить до висновку, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як покупець природного газу, що постачався в жовтні 2015 року ПАТ «Газпром» трубопровідним транспортом - правомірно звернувся до відповідача із періодичною митною декларацією, після чого у нього виник обов'язок з надання митному органу додаткової декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, з огляду на приписи ст. 232 МК України, є акт приймання-передачі природного газу між ПАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» та оперативний балансовий рахунок за жовтень 2015 року.
		За приписами ст. 279 МК України, базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:1) для товарів, на які законом встановленоадвалорні ставки мита, - митнавартістьтоварів;2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницяхвиміру.
		Відповідно до п. 189.16 ст. 189 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), база оподаткування ПДВоперацій з постачанняпослуг з перевезення (переміщення, транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територієюУкраїни в митномурежимі транзиту), щовиконуються (надаються) публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "НафтогазУкраїни", визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
		З наведених вище причин, на момент винесення оскаржуваної Постанови додаткова декларація до періодичної митної декларації із документами, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості - фактично не була подана, тобто, обумовлений статтями 260 - 261 МК України обов'язок ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо надання митному органу додаткової декларації до періодичної митної декларації із документами, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не було виконано.Разом з тим, невиконання такого обов'язку ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не свідчить про виникнення суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, адже, невиконання такого обов'язку зумовлено не умислом ПАТ «НАК «Нафтогаз України»/його посадової особиспрямованим на досягнення мети - ухилення від сплати митних платежів (звільнення від їх сплати або зменшення розміру), а об'єктивною неможливістю надати відповідні документи, у зв'язку з наявністю спору із контрагентом (ПАТ «Газпром») щодо числових значень складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок податкових (митних зобов'язань). Окрім того, станом на момент подання періодичної декларації та додаткових декларацій в період з листопада 2015 р. до 01.01.2017 р. ПАТ « НАК «Нафтогаз України» було звільнено від сплати ПДВ згідно п. 197.22 ст. 197 ПК України.
		Отже, суд констатує відсутність такого елементу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, як суб'єктивна сторона у формі умислу ПАТ «НАК «Нафтогаз України»/його посадової особи щодо несплати всіх митних платежів та ненадання митному органу додаткової декларації до періодичної митної декларації із документами, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості з метою ухилення від сплати митних платежів.
		Як свідчать обставини справи, станом на момент винесення оскаржуваної Постанови - декларація на поставку природного газу за жовтень 2015 року - не подана, процедуру митного оформлення відповідачем не розпочато.За таких обставин, у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не виникло обов'язку по сплаті митних платежів, а отже, висновок відповідача про вчинення позивачем правопорушення згідно ст. 485 МК України шляхом несплати митних платежів - є передчасним.Наведене вище у сукупності свідчить про відсутність протиправної поведінки ПАТ «НАК «Нафтогаз України»/його посадової особи при декларуванні поставки природного газу за жовтень 2015 року.
		Таким чином, суд констатує відсутність такого елементу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, як об'єктивна сторона, а саме - відсутні протиправні дії НАК «Нафтогаз України»/його посадової особи щодо ухилення від сплати митних платежів та не сплати митних платежів.
		Щодо процедури розгляду справи про порушення митних правил, за результатами якої було винесено оскаржувану постанову, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У відповідності до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
		Стаття 486 МК України встановлює, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
		Згідно ч. 1 ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення, 2) чи винна дана особа в його вчиненні, 3) чи підлягає вона адміністративній відповідальності, 4) чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, 5) чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати 6) інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 9 цього Кодексу, зокрема визначено, що суд при вирішенні справи керується і принципом законності. Частиною 4 цієї статті, зокрема відзначається принцип ієрархічності нормативно-правових актів. Так, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору чи іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу правову силу.
		Тобто, про всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи можна стверджувати лише у тому випадку, якщо під час провадження митним органом з'ясовано та досліджено всі перелічені в ч. 1 ст. 489 МК України обставини.Втім, як свідчить зміст Протоколу та Постанови, визначні в ст. 489 МК України обставини, відповідачем при розгляді справи про порушення митних правил - всебічно, повно та об'єктивно з'ясовані не були.
		Так, відповідач під час розгляду справи встановив причини не виконання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» обов'язку щодо сплати всіх митних платежів та надання додаткової декларації із документами, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Однак, з Протоколу та оскаржуваної Постанови не вбачається, що відповідні обставини будь-яким чином були враховані під час розгляду справи про порушення митних правил.
		Під час розгляду даної справи судом також встановлено, що в оскаржуваній Постанові відповідачем неповно відображено фактичні обставини справи. Так, додаткові декларації подавались не лише протягом 2017 р., а починаючи ще з листопада 2015 р.
		При розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України, суттєвого значення набувають обставини кількості та вартості поставленого товару, які мають бути встановлені належними та допустимими доказами.
		Як зазначалось вище, такі обставини могли бути встановлені - актом приймання-передачі природного газу між ПАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» та оперативного балансового рахунку за жовтень 2015 року.Як встановлено самим митним органом, акт не підписано ПАТ «Газпром», а виставлений ним рахунок містить спірну інформацію щодо обсягів поставленого газу, оскільки між ПАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» виник спір щодо об'єму поставленого в жовтні 2015 року газу.Втім, митний орган висновок про об'єм газу, який було поставлено ПАТ «Газпром»в жовтні 2015 року, зробив на припущеннях - на підставі листа ПАТ «Укртрансгаз» від 30.08.2017 р. №1001ВИХ-17-4019, без наявності відповідних акту приймання-передачі природного газу та оперативного балансового рахунку, як єдиних допустимих доказів на підтвердження таких обставин. А відтак, така кінцева позиція відповідача повинна критично оцінюватись судом з огляду на встановлені судом обставини справи.
		Так,відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 544 МК України, здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують такі основні завдання створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення.
		Відповідно до принципу «належного урядування» - у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Факт постачання в жовтні 2015 р. природного газу об'ємом НОМЕР_1 куб.м. відповідач до початку розгляду справи про порушення митних правил вважав недоведеним та таким, що підлягає встановленню тільки на підставі акту приймання-передачі товару та рахунку на його оплату і за відсутності таких документів з кінця 2015 р. відмовляв позивачу в прийнятті додаткових декларацій.Про можливість підтвердження таких обставин іншими документами відповідач ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не повідомляв.Однак, з плином часу (майже через три роки), митний орган, постановляючи оскаржувану Постанову, для вирішення питання про кількість поставленого газу та суму податкових зобов'язань, обмежився відомостями єдиного листа ПАТ «Укртрансгаз» та посилався (безпідставно з огляду на викладені вище мотиви) на достатність складеної на підставі Порядку та строків митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 629, довідки про кількість та вартість поставленого в жовтні 2015 року природного газу.
		Така пасивна та непослідовна поведінка відповідача як органу влади впродовж майже трьох років щодо виконання покладених на нього обов'язків з належного забезпечення виконання митного законодавства та належного митного оформлення імпорту товару, призвела до затягування відповідної процедури митного оформлення поставки природного газу. Отже, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за наведених умов за ст. 485 МК України, свідчило б про порушення принципу належного урядування.
		Наведене свідчить про неповноту та необ'єктивність розгляду справи про порушення митних правил, а саме, щодо визначення суб'єктів, які підлягають відповідальності; наявності чи відсутності їх вини; вихідних даних, необхідних для розрахунку кількісних показників (об'єму та вартості поставленого природного газу).
		Відповідно до п. 1 - 2 ч. 1 ст. 258 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;
		Оскільки судом встановлено, що оскаржуваною Постановою позивача притягнуто до відповідальності за ст. 485 МК України за відсутності в його діях складу такого адміністративного правопорушення, а оскаржувана Постанова винесена за результатами необ'єктивного та неповного провадження у справі про порушення митних правил, суд дійшов висновку про наявність визначених ст. 258 МК України правових підстав для скасування оскаржуваної Постанови.
		Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
		Разом з тим, в позовній заяві позивач просить суд закрити справу про порушення митних правил №0011/90300/18 у зв'язку з відсутністю у діях ПАТ «НАК «Нафтогаз України» складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України. Однак, оскаржувану Постанову було винесено щодо позивача, останній звернувся за захистом порушеного права до суду, предметом дослідження у даній адміністративній справі не входили обставини щодо наявності чи відсутності складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, у діях невизначеного кола посадових осіб ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а відтак, вимога про закриття справи про порушення митних правил №0011/90300/18 у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, саме у діях ПАТ «НАК «Нафтогаз України», є необґрунтованою.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 232, 258 - 261, 266, 279, 335, 459, 475, 485 - 486, 495, 544 МК України, ст. ст. 189, 197 ПК України, положеннями «Порядку та строків митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом», затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 629, «Положенням про митні декларації», затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 450, ст. ст. 5 - 9, 69, 77, 241-247, 268, 271, 286КАС України, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_5 до Енергетичної митниці ДФС, про визнання протиправною та скасування постанови Енергетичної митниці ДФС від 27.02.2018 у справі про порушення митних правил № 0011/90300/18- задовольнити частково;
		Скасувати постанову начальника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О. від 27.02.2018 р. у справі про порушення митних правил № 0011/90300/18 про визнання ОСОБА_5, голови правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Код ЄДРПОУ 20077720) винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, накладення на громадянина ОСОБА_5 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 7 027 389 072 (сім мільярдів двадцять сім мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч сімдесят дві) гривні 36 копійок;
		Закрити справу про порушення митних правил №0011/90300/18 у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України;
		В іншій частині в задоволенні вимог заяви відмовити;
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення;
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         В.В.Гребенюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...