Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 809/575/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2018. Зареєстровано: 28.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2018.
Дата набрання законної сили: 25.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		25 липня 2018 року 
		м. Київ
		справа №809/575/16
		адміністративне провадження №К/9901/12190/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючої судді:           Желтобрюх І.Л., 
		суддів:           Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., 
		за участю: 
		секретаря судового засідання          Корецького І.О.,          
		представника позивача                Ярмоли А.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року (судді: Кузьмич С.М., Гулид Р.М., Запотічний І.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" звернулося до суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис від 8 квітня 2016 року №09-01-0031/165-161 та постанову від 20 квітня 2016 року №09-01-105/21.
		Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року адміністративний позов задоволено. 
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновок, викладений в оскаржуваному рішенні, не відповідає обставинам справи. Так, зокрема, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про порушення ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" вимог статей 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Наполягає на тому, що оскаржувані припис та постанова прийняті необґрунтовано, всупереч вимог чинного законодавства та без врахування приписів Положення про преміювання працівників структурних підрозділів ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД", який є локальним нормативно-правовим актом.
		Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило. 
		Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі наказу від 5 квітня 2015 року №324-д та направлення на перевірку від 5 квітня 2016 року №1672 головним державним інспектором відділу з питань за додержанням законодавства про працю Управління Держпраці в Івано-Франківській області Возняком М.А. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у магазині «Сільпо» №54 ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД", розташованого у м. Івано-Франківськ по вул. І.Мазепи, 168 А, за результатами якої складено Акт від 8 квітня 2016 року №09-01-0031/165.
		В ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статей 116, 117 КЗпП України, внаслідок непроведення при звільненні вантажника ОСОБА_3 та  касира торговельного залу ОСОБА_4 виплати всіх сум, що належать їм  від підприємства, у день звільнення.
		8 квітня 2016 року управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено припис №09-01-0031/165-161, яким зобов'язано ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД"  усунути порушення, виявлені в ході перевірки.
		В подальшому, за результатами розгляду Акта перевірки від 8 квітня 2016 року №09-01-0031/165 начальником управлінням Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанову про накладення штрафу від 20 квітня 2016 року № 09-01-105/21, якою на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України на ТОВ "Фоззі-Фуд" накладено штраф у розмірі 1378 грн.
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень статей 116, 117 КЗпП України  з боку ТОВ "Фоззі-Фуд", оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності, так само як і премія не відносяться до обов'язкових платежів від підприємства, які належать до виплати працівнику на момент його звільнення.
		Скасовуючи таке рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та вказав на необхідність проведення  позивачем, як роботодавцем, всіх розрахунків з працівниками саме у день звільнення у відповідності до вимог статтей 116, 117 КЗпП України.
		Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, з огляду на наступне.
		Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) згідно Положення «Про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням, зокрема, законодавства про працю.
		Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства (підпункт 50 пункту 4 Положення №96).
		Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		Згідно з статтею 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Таким чином, вирішуючи питання про покладення на власника або уповноважений орган відповідальності за несвоєчасну виплату належних працівникові сум при звільненні суд повинен встановити наявність підстав для проведення таких виплат у день звільнення працівника, а також наявність вини відповідної установи.
		Як вже зазначалось вище, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статей 116, 117 КЗпП України, внаслідок непроведення при звільненні вантажника ОСОБА_3 та  касира торговельного залу ОСОБА_4 виплати всіх сум, що належать їм  від підприємства, у день звільнення.
		Так, згідно наказу від 11.03.2016 №111/МЗ154к вантажника ОСОБА_3 звільнено за статтею 38 КЗпП України,  однак виплату всіх сум, що належать йому від підприємства проведено в день звільнення лише частково в сумі 2025,92 грн,  решта виплат були проведені 21.03.2016 в сумі 292,69 грн та 28.03.2016 в сумі 2056,07 грн.
		Також згідно наказу від 11.03.2016 №109/М3154к касира торговельного залу ОСОБА_4 звільнено за статтею 38  КЗпП України з 11.03.2016, а виплату коштів згідно розрахункового листка за березень 2016 року проведено частково 11.03.2016 в сумі 426,72 грн та 21.03.2016 в сумі 2159,72 грн.
		В ході судового розгляду справи судами було встановлено, що грошові кошти у сумі 2056,07 грн були сплачені ОСОБА_3 після звільнення на підставі листків непрацездатності серії АГЧ №323134 від 21.12.2015 та серії АГЧ №322625 від 24.12.2015, які попередньо були повернені ОСОБА_3 на дооформлення. 
		Після їх належного оформлення, листки непрацездатності були передані до  бухгалтерії ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» та Фонду Соціального страхування тимчасової втрати працездатності. Фактично грошові кошти у сумі 2056,07 грн були сплачені ОСОБА_3 28.03.2016.
		В контексті наведених вище обставин, колегія зазначає наступне.
		Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», застраховані особи зобов'язані: надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону та своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг.
		Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
		Виходячи з аналізу наведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що віднесення допомоги по тимчасовій непрацездатності до виплат при звільненні, передбачених статтею 116 Кодексу законів про працю України, відповідачем здійснено протиправно, оскільки дані виплати врегульовані спеціальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким чітко регламентована «незалежність» останніх від дати звільнення.
		Судами також встановлено, що решта виплат, які були нараховані та виплачені ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 21.03.2016, тобто після дати звільнення, склали премії ОСОБА_3 - у розмірі 292,69 грн та ОСОБА_4 - у розмірі 2159,72 грн.
		Перевіривши своєчасність виплати вказаних премій та обґрунтованість віднесення їх до сум, що провадяться у строки, встановлені статтею 116 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно приписів статті 7 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
		Наведені положення кореспондуються з приписами статті 97 КЗпП України.
		Так, виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» та трудовим колективом на основі взаємного узгодження інтересів сторін, а також визначення додаткових заходів соціального захисту працівників з урахуванням фінансового стану власника, що залежить від діяльності кожного працівника, врегульовано Колективним Договором на 2016-2018 роки від 24.02.2016, який є локальним нормативним актом.
		Пунктом 1 розділу V Колективного Договору передбачено, що за умови наявності фінансових результатів та постійного виконання планів виторгу, власник або уповноважений ним орган, за погодженням з представником трудового колективу, може встановлювати систему преміювання працівників, враховуючи високий професіоналізм, відповідальне ставлення до виконання обов'язків, активну участь працівника у виробничому процесі, тощо. Преміювання здійснюється відповідно до Положення про преміювання працівників структурних підрозділів.
		У відповідності з пунктом 1.4 Положення про преміювання працівників структурних підрозділів ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» загальна сума премій визначається не пізніше 22-го числа кожного поточного місяця за попередній місяць з урахуванням виконання в останньому основних показників господарської діяльності Товариства, та включається до фонду оплати праці місяця, в якому премії нараховуються.
		Колегія суддів враховує, що саме власнику або уповноваженому ним органу надано право встановлювати надбавку в межах фонду оплати праці, за наявності підстав для такої, та визначення розміру надбавки.
		Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що  у працівників ТОВ «Фоззі-Фуд» право на отримання премії у конкретно визначеному розмірі виникає за умови настання відповідної календарної дати та наявності фінансових ресурсів.
		Враховуючи, що на день звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у ТОВ «Фоззі-Фуд»  була відсутня можливість встановити фактичний розмір належних до виплати сум, з огляду на відсутність необхідних показників господарської діяльності Товариства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у даному випадку вини позивача та, відповідно, правових підстав для притягнення останнього до відповідальності за порушення законодавства про працю на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України.
		З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції по своїй суті є правильним. У свою чергу, Львівський апеляційний адміністративний суд неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого помилково скасував рішення суду першої інстанції.
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		З урахуванням вищенаведеного постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року підлягає скасуванню, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року - залишенню в силі.
		 
		Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359  Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" задовольнити.
		Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року скасувати.
		Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року  залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
		Головуюча  суддя:                                                                    І.Л. Желтобрюх
		Судді:                                                                                            О.В. Білоус
		                                                                                           Т.Г. Стрелець 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...