Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3552/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2018. Зареєстровано: 30.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2018.
Дата набрання законної сили: 25.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"25" липня 2018 р.           Справа№ 911/3552/17
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Гончарова С.А.
		суддів:            Михальської  Ю.Б. 
		          Шаптали Є.Ю. 
		  
		при секретарі судового засідання  Денисюк І.Г.
		 
		за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.07.2018 року
		 
		Першого заступника прокурора Київської області, Громадської організації  "Діти Вишневого" на рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2018 (повний текст складено 02.04.2018)
		у справі №911/3552/17 (суддя Лилак Т.Д.) 
		за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави 
		до 1. Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області
		    2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро 2000"
		про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду Київської області від 22.03.2018 у справі №911/3552/17 у задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Перший заступника прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
		Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції не дослідивши обставини вказаної справи, не з'ясовуючи підстав, з яким нібито прокурор звернувся з адміністративним позовом у 2009 році, дійшов висновку виключно на припущеннях, що прокурором пропущено строк позовної давності, що є грубим порушенням норм ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України.
		Прокурор вказує, що незалежно від обставин фактичного укладення та підписання сторонами договору оренди 21.06.2007, спірний правочин набув чинності лише 02.04.2015, тобто після його реєстрації у встановленому законом порядку.
		Також прокурор обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що  відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України рішення органу місцевого самоврядування, як правова підстава укладення договору оренди, було остаточно реалізовано шляхом реєстрації укладеного раніше договору оренди лише 02.04.2015, станом на момент пред явлення вказаного позову, а саме 27.11.2017, прокуратурою строк позовної давності не пропущено.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 11.05.2018 року передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Куксов В.В., Михальська Ю.Б.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018  року апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2018 року у справі №911/3552/17  залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків,  встановлених при поданні апеляційної скарги.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області,  розгляд справи призначено на 13.06.2018 року.
		Крім того, не погодившись з прийнятим рішенням, Громадська організація  "Діти Вишневого" також звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
		Апеляційна скарга вмотивована тим, що при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, а також неправильно дослідженно та надано оцінку доказам по справі, порушено норми процесуального права.
		Апелянт вказує, що рішенням Господарського суду Київської області від 22.03.2018 року по справі N9 911/3552/17 було визнано рішення Вишневої міської ради від 29.05.2007, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокове користування на умовах оренди ТОВ «Євро 2000» таким, що прийняте всупереч вимогам Конституції України, Земельного кодексу України, Закону /країни «Про державну експертизу землевпорядної документації», Закону України Про основи містобудівництва», що є підставою визнанню недійсним в порядку, передбаченому ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018  року апеляційну скаргу Громадської організації  "Діти Вишневого" на рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2018 року у справі №911/3552/17  залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків,  встановлених при поданні апеляційної скарги.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018  року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації  "Діти Вишневого", об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Громадської організації  "Діти Вишневого" з апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 22.03.2018 року  року у справі № 911/3552/17, розгляд справи призначено на 13.06.2018 року.
		Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в судовому засіданні, що відбулось 13.06.2018 року, було оголошено перерву до 20.06.2018 року.
		Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в судовому засіданні, що відбулось 20.06.2018 року, було оголошено перерву до 27.06.2018 року.
		Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в судовому засіданні, що відбулось 27.06.2018 року було оголошено перерву до 25.07.2018 року для витребування додаткових документів, зокрема, витребувано у Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали справи № 2-2639/09 за позовом Їжаніної Ольги Петрівни до ТОВ "ЄВРО 2000" про скасування та визнання недійсним договору оренди землі, витребувано у Києво-Святошинського районного суду Київської області всю інформацію стосовно матеріалів справи №2-а-228/09, за позовом заступника прокурора Києво- Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ТОВ "Євро 2000" про скасування рішення Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та Договору оренди, яка міститься в журналі вхідної кореспонденції, реєстраційних журналах позовних заяв, контрольному журналі судових справ, у періоди з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2009 року разом з оригіналами таких журналів, для огляду, витребувати у Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали справи щодо Позовної заяви за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ТОВ "Євро 2000" про скасування рішення Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та Договору оренди, та винесеної на основі даної Позовної заяви Ухвали по справі №2-а-228/09 від 24.03.2007 року, з банків реєстраційних д^них, та з усіх електронних баз Києво-Святошинського районного суду Київської області, у разі, якщо у суді був автоматизований облік документації.
		У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Куксова В.В., та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.07.2018 року для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала   Є.Ю.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 року прийнято  апеляційні скарги  Першого заступника прокурора Київської області, Громадської організації  "Діти Вишневого" на рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2018 року у справі №911/3552/17  до свого провадження.
		Відповідач-2, згідно з поданим до суду 12.06.2018 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив, зазначивши що апелянтами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсними вищезазначених рішення Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та договору оренди земельної ділянки, то заявлений Першим заступником прокурора Київської області позов не підлягає задоволенню.
		Також, відповідач-2 у своєму відзиві зазначає, що звертаючись із апеляційною скаргою, Громадська організація «Діти Вишневого» не доводить належним чином, що рішенням Господарського суду Київської області від 22 березня 2018 року вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов'язки. При цьому суд першої інстанції ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині оскаржуваного рішення не вказав про певні права та/або обов'язки Громадської організації «Діти Вишневого».
		Києво-Святошинського районний суд Київської області, згідно з листа 01-36/38/2018 від 09.07.2018 року, повідомляє апеляційний суд, що станом на 2009 рік автоматизована система документообігу суд не функціонувала, будь-які електронні бази за даний період в суді не зберігаються, а тому надати затребувані докази немає можливості.
		Відповідач-2, згідно з поданим до суду 18.07.2018 року клопотанням, просить долучити до матеріалів справи копію відповіді керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури від 04.07.2018 року за № 1678вих18.
		Громадської організації  "Діти Вишневого", згідно з поданим до суду 25.07.2018 року клопотанням, просить апеляційний суд в порядку ч. 11 ст. 80 ГПК України виключити ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-а-228/09 з числа доказів та розглядати справу на підставі інших доказів.
		Громадської організації  "Діти Вишневого", згідно з поданим до суду 25.07.2018 року клопотанням, просить долучити до матеріалів справи акт від 06.06.2018 року складений депутатами Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області V скликання.
		Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
		У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.    В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
		Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
		Рішенням Вишневої міської ради XIV сесії V скликання від 22.03.2007 року "Про погодження місця розташування та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди ТОВ "Євро 2000", для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська" було погоджено місце розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди ТОВ "Євро 2000", для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська, площею 10.2516 га (ріллі) з земель міської ради.
		29.05.2007 року рішенням Вишневої міської ради XV сесії V скликання "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди ТОВ "Євро 2000", для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська" був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки терміном 25 років ТОВ "Євро 2000" для житлової та громадської забудови по  вул. Святошинська загальною площею - 10.2516 га (ріллі) з земель запасу міської ради. Надано ТОВ "Євро 2000" в користування, на умовах оренди терміном 25 років земельну ділянку для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська площею - 10.2516 га (ріллі, з земель запасу міської ради).
		В подальшому Вишневою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Євро 2000" (орендар) 21.06.2007 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення від 29.05.2007 XV сесії V скликання передає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, за кадастровим номером 3222410600:01:009:0007, яка знаходиться м. Вишневе, вул. Святошинська.
		Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є визнання недійсним рішення Вишневої міської ради від 29.05.2007 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 25 років ТОВ "Євро 2000" для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська у м. Вишневе Києво-Святошинського району; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.06.2007 року, по вул. Святошинській у м. Вишневее Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222410600:01:009:0007, площею 10,2516 га, укладений між Вишневою міською радою та ТОВ "Євро 2000", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, індексний номер 20483858 від 02.04.2015.
		Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішення ради про затвердження проекту землеустрою та укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки підлягають визнанню недійсними. Зазначає, що рішення Вишневої міської ради від 29.05.2007, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокове користування на умовах оренди ТОВ "Євро 2000" прийняте всупереч вимог ст. 19 Конституції України, ст. ст. 12, 20, 39, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації",  ст. ст. 5, 21, 22 Закону України "Про основи містобудівництва" та ст. ст. 3, 22 Закону України "Про планування і забудову територій", у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним судом в порядку, передбаченому ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України.
		Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.
		Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. 
		Частиною 1      ст. 15 ЦК України      передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1      ст. 16 ЦК України      кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ст. 20 ЦК України).
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
		Відповідно            до      ст. 2            ГПК України      (у редакції, чинного на час звернення прокурора із позовом), господарський суд порушує справи, зокрема, за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ч. 3      ст. 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому      ст. 63 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.
		Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
		Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99, поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
		Одночасно у відповідності до вищевказаного рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 в основі поняття "інтереси держави" завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств, з часткою державної власності в статутному фонді. Проте, держава, може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 із змінами і доповненнями внесеними Постановами КМУ № 482 від 22.07.2016 та № 917 від 23.11.2016 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.
		Відповідно до п. 5-1 зазначеної Постанови КМУ посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
		Тобто, Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнаннями недійсними наказів щодо розпорядження землями, договорів оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельних ділянок.
		Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з відповідним цивільним позовом, прокурор пред'являє цей позов в інтересах держави як позивач.
		Так, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"      (у редакції, чинного на час звернення прокурора із позовом) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, якою передбачена необхідність обґрунтування прокурором у суді наявність підстав для представництва.
		Відповідно до ст. 13 Конституції України      земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Так, згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу
		В даному випадку порушуються інтереси держави, оскільки незаконне прийняття оскаржуваного рішення суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.
		Таким чином, прокурор звернувся до суду з позовом самостійно в інтересах держави, виступаючи за процесуальним статусом позивачем у даній справі, що узгоджується з вимогами процесуального закону.
		Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Згідно з положеннями ст. 12 Земельного кодексу України (в редакції станом на 2007 рік) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
		Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 вказаного Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
		В ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
		Відповідно до вимог ст. 124 Земельного кодексу України, (в редакції станом на 2007 рік), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		Передача в оренду земельних ділянок юридичним особам із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
		Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної міської ради, яка розглядає його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймає рішення про надання земельної ділянки.
		Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку її реєстрація проведена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 29.05.2007 року "КВІЗ" Дорош Й.М.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що документація із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду не розроблялась, що підтверджується листом ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 23.10.2015 № 01/04-05/637.
		Окрім того, вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "ЄВРО 2000" не погоджувався у встановленому вимогами ст. 123 Земельного кодексу України уповноваженими на це державними органами.
		Вказане підтверджується листами відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 20.10.2015 № 336, Київського обласного центру охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини від 20.10.2015 №6/360.
		Також, відповідно до інформації управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі від 12.10.2015 за матеріалами інвентаризації документація із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки не обліковується.
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (який був чинний на час прийняття спірного рішення міської ради) обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
		Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
		Відповідно до п. 3.5.7 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 № 391, висновки державної експертизи повинні мати відповідні реквізити - реєстраційні номери і дати, що збігаються з номером та датою реєстрації об'єкта у журналі обліку (реєстрації) об'єктів експертизи землевпорядної документації.
		Однак, в порушення зазначених вимог Закону державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Євро 2000" не проводилась, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.03.2017, відповідно до якого згідно наявних журналів обліку (реєстрації) об'єктів експертизи землевпорядної документації за 2007 рік відсутня відмітка про реєстрацію проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки ТОВ "ЄВРО 2000" на території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району.
		Вищевказане свідчить про відсутність розробленого та затвердженого у відповідності до вимог ст. 123, 124 Земельного кодексу України проекту землеустрою щодо відведення в довгострокове користування на умовах оренди ТОВ "ЄВРО 2000" земельної ділянки площею 10,2516 га по вул. Святошинській у м. Вишневе Києво-Святошинського району.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.
		За ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
		Відповідно до ст. 17 Закону України "Про основи містобудування" (чинний на час відведення спірної земельної ділянки) містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування.
		Відповідно до абз. 3 ст. 5, абз. 1 ст. 21, абз. 2 ст.22 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинно бути забезпечено розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів. Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації та планів земельно-господарського устрою.
		Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови.
		Окрім того, відповідно до абз. 4 ст. 3, ст. 22 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинний на час прийняття спірного рішення міської ради) рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури. При розробленні землевпорядної документації враховуються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, визначені місцевими правилами забудови.
		Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до Генерального плану м. Вишневе, який затверджений рішенням Вишневої міської ради від 18.01.2007, земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ "ЄВРО 2000", передбачалась під розвиток транспортної інфраструктури та розміщення паркового спортивно-розважального комплексу та спортивної школи (спортивно-розважальний комплекс, спортивна школа та озеленення території), а не житлової та громадської забудови.
		Окрім того, відповідно до Генерального плану міста Вишневе, затвердженого рішенням міської ради від 21.05.2009, вказана земельна ділянка передбачена для розміщення бізнес-парку (споруда ділового призначення та озеленення території). Вказане підтверджується листом ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" від 27.11.2017 №3-3186.
		За таких обставин надання Вишневою міською радою земельної ділянки для житлової та громадської забудови суперечить затвердженій містобудівній документації та здійснено з порушенням порядку зміни цільового призначення.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є визнання судом незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а також відновлення становища, яке існувало до порушення права.
		Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
		Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Окрім того, відповідно до вимог ст. 152 Земельного кодексу України передбачено захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		Вимогами ст. 155 Земельного кодексу України передбачено визнання недійсним акту органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, що порушує права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.
		Отже, рішення Вишневої міської ради від 29.05.2007, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокове користування на умовах оренди ТОВ "Євро 2000" прийняте всупереч вимогам Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", Закону України "Про основи містобудівництва", що є підставою визнанню недійсним в порядку, передбаченому ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України,  ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України.
		Проте, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини      (далі - ЄСПЛ) позовна давність   - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою   №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
		Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
		З огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. На такі позови поширюється положення ст. 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, а на підставі ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
		При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
		Визначення початку відліку позовної давності наведеного у ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті, перебіг позовної давності починається від дня. коли, особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
		Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
		Відповідно до положень ч. ч. 2, 4 ст. 29 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення першого заступника прокурора з позовом) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.
		Водночас, ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII      (у редакції, на час прийняття спірних рішень) визначено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
		Органи прокуратури України, зокрема, становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим; здійснюють свої повноваження на підставі додержання      Конституції України      та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів (ч.1      ст.6 Закону України "Про прокуратуру").
		У свою чергу, відповідно ч. 3 ст. 9 Закону України "Про прокуратуру", прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міжрайонні, міські, транспортні та інші прирівняні до них прокурори, заступники і помічники прокурорів мають право брати участь у засіданнях Рад відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого самоврядування.
		Повноваження прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням застосуванням законів визначалися ст. 20 цього Закону. Так, прокурору надавалося право витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи.
		З метою забезпечення ефективності нагляду за додержанням і застосуванням законів у сфері охорони навколишнього природного середовища Генеральним прокурором України прийнято наказ № 3/2 від 23.10.2009 року "Про особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів щодо охорони навколишнього природного середовища" (втратив чинність на підставі наказу Генерального прокурора України від 4.10.2011 р. № 3/2).
		Цим наказом (пункти 1 та 2), який в силу вимог п. 7 ч. 1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року був обов'язковим для всіх органів прокуратури, зобов'язано усіх підпорядкованих прокурорів здійснювати нагляд за додержанням законів у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема за додержанням законів щодо охорони земельних ресурсів відповідно до функцій органів прокуратури та повноважень прокурорів, визначених законодавством.
		До того ж, наказом від 19.09.2005 № 3гн Генеральний прокурор України основним завданням наглядової діяльності прокуратури визначив захист гарантованих   Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, державних та публічних інтересів. Із цією метою мало бути забезпечено нагляд за додержанням законів, передусім у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів.
		Аналогічні вимоги до підпорядкованих прокурорів містять також і накази Генерального прокурора, зокрема, від 18.10.2010 № 3гн, від 12.04.2011 № 3гн, від 07.11.2012 № 3гн.
		Вказані накази, крім іншого, містять конкретні вказівки до прокурорів, а саме: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.
		Присутній          у судовому засіданні представник прокурора підтвердив можливість органів прокуратури довідатись про прийняття оспорених документів, однак зауважив, що у органів прокуратури були відсутні підстави для відповідного реагування. Проте, як зазначалось, законодавство, що регулює встановлення та застосування позовної давності у правовідносинах не ставить у залежність встановлення та застосування правил позовної давності від наявності будь-яких інших підстав ніж наявність у сторони саме можливості довідатись. Будь-яка об'ективна неможливість довідатись про спірні обставини в межах встановленого строку позовної давності прокурором не доведена та не зазначена.
		Відтак в органів прокуратури починаючи з червня 2007 року були усі правові підстави та можливості звернутися з відповідним позовом в порядку господарського судочинства в межах строку позовної давності, що зроблено не було.
		З огляду на зазначене суд вважає, що прокурор, з урахуванням наданих йому      законом      повноважень, мав можливість і був зобов'язаний отримати повну та достовірну інформацію про спірне рішення у межах встановленого законом строку позовної давності. 
		Враховуючи викладене, прокурором пропущено строк позовної давності для звернення до суду із позовом, зокрема, із вимогою про визнання недійсним рішення Вишневої міської ради від 29.05.2007 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 25 років ТОВ "Євро 2000" для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська у м. Вишневе Києво-Святошинського району.            
		Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до господарського суду Київської області перший заступник прокурора Київської області не ставив питання про поновлення строку позовної давності, тим більше не обґрунтовував та не наводив доказів поважності пропуску звернення до суду.
		Будь-яких заяв, клопотань про поновлення строку звернення до господарського суду в зв'язку з поважністю причин пропуску такого строку позивачем не заявлено.
		Тому судом першої інстанції вірно встановлено про відсутність законних підстав для поновлення строку позовної давності.
		Судом першої інстанції також вірно зазначено, що вимога про визнання недійсним договору оренди є похідною від основної вимоги щодо визнання недійсним рішення від 29.05.2007 року на підставі якого був укладений цей договір, тому не підлягає задоволенню вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.06.2007 року, укладеного між Вишневою міською радою та ТОВ "Євро 2000".
		Заперечення апелянтів до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.
		З огляду на викладене позовні вимоги Першого заступника прокурора Київської області є необґрунтованими та такими в задоволені яких вірно відмовлено судом першої інстанції.
		За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 22.03.2018  у справі № 911/3552/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
		Разом з тим, доводи Першого заступника прокурора Київської області та Громадської організації  "Діти Вишневого", викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
		З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Першого заступника прокурора Київської області та Громадської організації  "Діти Вишневого" на рішення господарського суду Київської області від 22.03.2018  у справі № 911/3552/17  є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
		Судові      витрати      за      розгляд   апеляційної   скарги      у      зв'язку      з      відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покласти на Першого заступника прокурора Київської області та Громадської організації  "Діти Вишневого".
		Керуючись ст.ст.  129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення  Господарського суду  Київської області  від 22.03.2018 року у справі № 911/3552/17 - залишити без задоволення.
		2. Апеляційну скаргу Громадської організації  "Діти Вишневого" у Київській області на рішення  Господарського суду  Київської області  від 22.03.2018 року у справі № 911/3552/17 - залишити без задоволення.
		3.  Рішення Господарського суду Київської області  від 22.03.2018 року у справі № 911/3552/17 - залишити без змін.
		          4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288  ГПК України.
		 
		Головуючий суддя                                                            С.А. Гончаров 
		 
		Судді                                                                                Ю.Б. Михальська
		 
		                                                                                Є.Ю. Шаптала
		 
		повний текст складено 27.07.2018 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...