Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5618/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2018. Зареєстровано: 30.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2018.
Дата набрання законної сили: 24.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5618/18                                                              Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  24 липня 2018 року                                                                                        м. Київ
		 
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача: Федотова І.В.,
		суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
		за участю секретаря Часник А.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспертиза в будівництві» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним і скасування припису від 26 березня 2018 року та постанови № 21/18/10/26-3/2903/02/2 від 29 березня 2018 року,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспертиза в будівництві» (далі - позивач, ТОВ «Укрекспертиза в будівництві»), звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування припису від 26 березня 2018 року та постанови № 21/18/10/26-3/2903/02/2 від 29 березня 2018 року.
		Обґрунтовуючи позов посилалась на те, що викладені в оскаржуваному  приписі факти порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: "Будівництво житлового комплексу за адресою: вул. Урицького, 37-А у Солом'янському районі м. Києва у Солом'янському районі м. Києва", не підтверджуються дійсними обставинами справи та нормами законодавства України. Зазначив, що в експертному звіті від 19.05.2017 року № 0580-4299-17/ УЕБ встановлено дотримання вимог будівельного законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Будівництво житлового комплексу за адресою: вул. Урицького, 37-А у Солом'янському районі м. Києва», у тому числі щодо виявлених порушень згідно з оскаржуваним приписом, постанова про накладення штрафу від 29 березня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 червня 2018 року адміністративний позов було задоволено.
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач вказує на правомірність прийняття оскаржуваних рішень. 
		Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією у місті Києві відносно позивача, на об'єкті будівництва - «Будівництво житлового комплексу за адресою: вул. Липківського (Урицького), 37-А у Солом'янському районі м. Києва» (далі - об'єкт будівництва), проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатом якого складено акт б/н від 26.03.2018, яким зафіксовані наступні порушення вимог містобудівного законодавства:
		1. мінімальна необхідна кількість паркомісць для постійного зберігання автомобілів мешканців будинків, не враховуючи вбудованих нежитлових приміщень та спорткомплексу, повинна становити 459 паркомісць, запроектовано (з врахуванням встановлення механічних пристроїв для паркування у два рівні - 234 паркомісця, - що є порушенням п. 11 містобудівних умов та обмежень № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, п. 7.43 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ст.  26,  31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;
		2. відсутня необхідна площа майданчиків для господарчих цілей, для вигулу собак, для занять фізкультурою, для відпочинку дорослого населення та ігрових майданчиків для дітей дошкільного і молодшого віку, що є порушенням п. 9 містобудівних умов та обмежень №75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, п. 3.16 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ст. 26, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;
		3. не дотримано граничну висоту будівель відповідно до Детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 № 46/1949, що є порушенням п. 1, 5 містобудівних умов та обмежень №75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, ст. 26, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;
		4. не виконано розрахунок тяги у димових та вентиляційних каналах в існуючих будинках прилеглої забудови з урахуванням вітрового підпору, що є порушенням п. 5, 7 містобудівних умов та обмежень № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, ст. 26, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;
		5. розроблено проектну документацію без дотримання технічних умов ГУ Національної поліції України, що є порушенням п. 10 містобудівних умов та обмежень № 75/17/12-3/009-17 від 26.01.2017, ст. 26, 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;
		6. дитячий майданчик розташовано на покрівлі напівпідземного паркінгу, що є порушенням п. 6.8.1 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»,ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		У зв'язку з виявленням наведених порушень, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.03.2018, яким зафіксовано, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Також, 26.03.2018 органом державного архітектурно-будівельного контролю видано спірний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким позивача зобов'язано до 26.04.2018 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 21/18/10/26-3/2903/02/2, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» і накладено штраф у сумі 31716,00 грн.
		Не погоджуючись з таким приписом та постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.  
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність прийняття оскаржуваних рішень, оскільки надані позивачем доводи та документально підтверджені докази цілком спростовують висновки відповідача про порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема, належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
		Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553  (в рішенні - Порядок або Порядок №553).
		Згідно приписів Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.
		Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Пунктом 7 Порядку № 533 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
		Згідно з п. 11 Порядку № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		Пунктом 16 Порядку № 533 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		У пункті 17 Порядку № 533 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на підтвердження своєї позиції щодо протиправності оскаржуваного припису та постанови про накладення штрафу, було надано експертну оцінку № 01-0142-18-ЕО-ЦБ від 28.03.2018 проектних рішень з питань порушення вимог будівельного законодавства у сфері містобудівної діяльності у проекті «Будівництво житлового комплексу за адресою: вул. Урицького, 37-А у Солом'янському районі м. Києва», виявлених ДАБІ згідно з приписом від 26.03.2018.
		Зі змісту цієї експертної оцінки вбачається, що вона проведена на замовлення інвестора - замовника будівництва - ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської», що діє на підставі Договору № 789 від 25 грудня 2015 року, який звернувся до філії «Київоблбудекспертиза» ДП «Київоблбудінвест» з листом вих. № 210 від 19 березня 2018 року з проханням провести експертну оцінку проектних рішень з питань, вказаних у приписів ДАБІ щодо недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		ДП «Київоблбудінвест» «Київоблбудекспертиза» входить до переліку експертних організацій, що відповідають критеріям встановленим наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 204, та можуть проводити експертизу проектів будівництва.
		В результаті проведеного експертного дослідження, ДП «Київоблбудінвест» філія «Київоблбудекспертиза» засвідчила дотримання вимог законодавства по зазначених питаннях викладених у приписі ДАБІ щодо проектної документації збудованого об'єкту «Будівництво житлового комплексу за адресою: вул. Урицького, 37-А, (вул. Митрополита Василя Липківського, 37-Г літ. «У») у Солом'янському районі м. Києва» та спростувала всі порушення з боку позивача у сфері містобудівної діяльності зафіксованих у акті відповідача від 26.03.2018.
		За приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ч. 1-2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.
		Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		За таких обставин, експертна оцінка є належним доказом, який містить інформацію про предмет доказування, тобто обставини, які підтверджують заявлені позивачем вимоги і як доказ, володіє усіма необхідними характеристиками, які є достатніми для висновку щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача.
		Здійснивши оцінку поданого позивачем експертного документу, колегія суддів приймає до уваги наведені в експертній оцінці висновки, враховуючи при цьому обсяг наданої документації для проведення експертного дослідження, нормативної бази, яка була використана при дослідженні та статус експертної організації.
		Тому, викладені відповідачем у акті висновки про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті Будівництво житлового комплексу за вказаною адресою спростовуються наведеними висновками згідно експертної оцінки № 01-0142-18-ЕО-ЦБ від 28.03.2018.
		Натомість, відповідачем зазначених у експертній оцінці висновків не спростовано, а правомірність своєї позиції відповідачем не підтверджена іншими будь-якими доказами, окрім акту, припису та постанови про штраф, які наявні в матеріалах справи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Статтею 79 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		На підставі викладеного, приймаючи до уваги встановлені обставин у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийняття відповідачем спірного припису та постанови про накладання штрафу щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		Посилання відповідача в апеляційній скарзі на протокол від 26.03.18, яким зафіксовано  порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності  є безпідставними і спростовуються наданими позивачем вичерпними доказами, які заявлені останнім в обґрунтування своєї правової позиції.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно дослідив докази по справі та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.
		Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду від 4 червня 2018 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329, 331 КАС України.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:          
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 27.07. 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...