Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/4473/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2018. Зареєстровано: 31.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2018.
Дата набрання законної сили: 24.01.2019 (частково)
Результат оскарження 24.01.2019 Апеляційний суд Львівської області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/4473/17
		Провадження №1-кп/463/197/18 
		 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		    30 липня 2018 року              Личаківський районний суд м.Львова 
		   в складі головуючого судді -             ОСОБА_1 
		   при секретарі с/з -              ОСОБА_2 
		   за участю прокурора -                  ОСОБА_3 
		   обвинуваченого -                  ОСОБА_4 
		захисника                     ОСОБА_5 
		потерпілої                     ОСОБА_6 
		представника потерпілого (захисника)     ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140000000074 від14.01.2016року прообвинувачення 
		ОСОБА_4 , народження  ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Львові, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, одруженого, має на утримання малолітню дину 2016 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в :
		Обвинувачений ОСОБА_4 , 14.01.2016 року близько 15 год. 00 хв. на вул.Личаківська у м.Львова в сторону м.Винники, поблизу будинку №33, керуючи транспортним засобом марки «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила безпеки дорожнього руху, в частині невиконання обов`язку бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким у сусідній правій смузі стояв маршрутний автобус, не зменшив швидкість та не дав дорогу пішоходу, який справа на ліво переходив проїздну частину по нерегульованому пішохідному переходу, внаслідок чого здійснив на їзд на пішохода  потерпілу ОСОБА_6 , якій в результаті дорожньо-транспортної пригоди спричинено тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечними в момент заподіяння.
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 вину у вичиненому визнав. Пояснив, що дійсно порушив Правила дорожнього руху, здійснив наїзд на потерпілу, в результаті чого останій було заподіяно тілесні ушкодження. Фактично визнавши вину, не зміг відповісти на запитання головуючого у зв`язку з чим не намагався усунути заподіяні негативні наслідки для здоров`я потерпілої, а саме: чому не намагався та не відшкодував у будь-якому розмірі шкоду потерпілій. Заявлений потерпілою цивільний позов заперечив з підстав відсутності коштів для сплати потерпілій моральної шкоди. Подав заяву про застосування стосовно нього Закону України «Про амністію» на підставі пункту «в» статті 1, як особи, не позбавлених батьківських прав, яка на день набрання чинності цим Законом має дитину, якій не виповнилося 18 років.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що у вказаний в обвинувальному акті час та місці здійснювала перехід по нерегульованому пішохідному переходу на дозволений (зелений) сигнал світлофора. Раптово над`їхав автомобіль обвинуваченого та здійснив наїзд на неї. Внаслідок ДТП вона отримала черепно-мозкову травму, забій головного мозку, перелом потиличної кістки та іншого роду ушкодження, що зумовило для неї значні часові та матеріальні затрати на лікування. Додала, що ні після ДТП, ні у період перебування у лікарні, ні в подальшому, обвинувачений попросив вибачення, однак жодної допомоги, в тому числі матеріальної не пропонував, не дзвонив та станом її здоров`я не цікавився. Вважає, що обвинувачений хоч і заявляє про визнання своєї вини, однак кримінальна відповідальність в даному випадку настала не тільки за порушення Правил дорожнього руху, але й за дії, що спричинили шкоду здоров`я. Жодних дій зі своєї сторони, щоб будь-яким чином компенсувати, відновлення здоров`я, матеріальну і моральну шкоду, обвинувачений не намагався вчиняти і до сьогоднішнього дня не вчинив. У зв`язку з тим, що обвинувачений в добровільному порядку відшкодувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду наміру немає, тому пред`явив в даному кримінальному провадженні цивільний позов про відшкодування заподіяної моральної шкоди. 
		У зв`язку із визнанням обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд визнав недоцільним допит свідків у даному кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: щодо обставин ДТП.
		Згідно представленого суду та долученого до матеріалів справи висновку експерта №22/16 від 27.01.2016 року вбачається, що у потерпілої ОСОБА_6 виявлено наступні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді рани на голові, забою головного мозку, вогнищевого крововиливу у м`яку мозкову оболонку та перелому луски потиличної кістки, а також забій м`яких тканин правового стегна. Вказані ушкодження заподіяні тупими предметами та могли утворитись 14.01.2016 року в момент дорожньо-транспортної пригоди, та відносяться до легкого тілесного ушкодження за ознакою короткочасного розладу здоров`я. В крові ОСОБА_6 при поступленні в лікарні еталону не виявлено.
		Про наявність в потерпілої ОСОБА_6 черепно-мозкової травми свідчить і висновок експерта №276/2016-мк від 29.08.2016 року про проведення судово-медичної експертизи фотофіксації фрагментів знімків з диску з даними комп`ютеної томографії голови ОСОБА_6 .
		Відповідно до проведеної комісійної судово-медичної експертизи, згідно висновку експерта №214 від 22.09.2016 року, відповідно до записів медичної документації лікарів 8 МКЛ і Військово-медичного клінічного центру Західного регіону м.Львова та даних судово-медичної експертизи у гр. ОСОБА_6 у січні-лютому 2016 року було діагностовано: «Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку середнього ступеня важкості. Перелом потиличної кістки справа з переходом на основу черепа. Субарахноїдальний крововилив. Забійна рана потиличної ділянки. Забій м`яких тканин зовнішньої поверхні правого стегна». Встановлений діагноз підтверджений об`єктивною неврологічною симптоматикою, даними рентгенологічних обстежень та динамікою клінічної картини. Вказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, могли виникнути від дії виступаючих частин автотранспортного засобу, що рухався під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.01.2016 року. Така травма голови з перелом потиличної кістки, наявність якого підтверджена результатами комп`ютерного та клінічного обстеження потерпілої ОСОБА_6 , відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент її заподіяння.
		Відповідно до проведеного медичного огляду встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_4 ознак сп`яніння не виявлено згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Про справність транспортного засобу марки «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП свідчить висновок судової автотехнічної експертизи №1/74 від 28.01.2016 року, згідно якої на момент огляду робоча гальмівна система, система рульового управління, система освітлення досліджуваного автомобіля знаходились в працездатному стані та могли виконувати функції, передбачені конструкцією. Будь-яких несправностей системи виявлено не було. 
		У відповідності висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №1/75 від 08.02.2016 року, автомобіль марки «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 контактував з перешкодою  пішоходом ОСОБА_6 своєю передньою правою боковою частиною  переднім правим крилом. Наїзд автомобілем марки «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1 на пішохода відбувся на смузі руху автомобіля на ділянці, що передує зафіксованому першому уламку пластмаси, ймовірно в межах пішохідного переходу  дорожня розмітка «Зебра».
		Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №1/994 від 19.08.2017 року, встановлено, що в даній дорожній ситуації при заданих вихідних даних водій ОСОБА_4 повинен був дотримуватись вимог п.п.18.1,18.4 Правил дорожнього руху; з технічної точки зору при заданих вихідних даних у водія ОСОБА_4 була технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди за умови дотримання вимог п.п.18.1,18.4 Правил дорожнього руху та створення усіх передумов для цього (технічно справний транспортний засіб). А відтак причиною дорожньо-транспортної пригоди стала суперечність дій водія ОСОБА_4 технічним вимогам п.п.18.1,18.4 Правил дорожнього руху.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять вину обвинуваченого  ОСОБА_4 .
		Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України є правильною, оскільки, керуючи транспортним засобом, вчинив ДТП, порушивши правила безпеки дорожнього руху, що спричинило завдання тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечними в момент заподіяння, потерпілій ОСОБА_6 .
		Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного.
		Враховується, що вчинений злочин згідно закону відноситься до тяжкого злочину.
		Обтяжуючих відповідальність обставин по справі для обвинуваеного не встановлено.
		Пом`якшуючими суд визнає ті обставини, що обвинувачений є особою молодого віку.
		Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування 200000, 00 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, заявлений до обвинуваченого ОСОБА_4 суд виходить з наступного. Оскільки внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_6 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, що потягло тривале лікування останньої, перебування в лікарнях, втрати нормальних життєвих зв`язків, спілкування, а також потерпіла була позбавлена можливості через травми здати екзаменаційну сесію, була змушена після проведення лікування їздити у м.Київ та здавати спеціалізований екзамен «Крок», а відтак свідчить про спричинення потерпілій фізичного болю та глибоких душевних страждань. Враховуючи те, що основною метою на сьогоднішній день є відновлення здоров`я молодої особи (потерпілої), оскільки таке в повній мірі не відновлено, а обвинувачений будичи працездатною особою, може заробляти як на себе, так і на відшкодування потерпілій заподіяної шкоди, то суд вважає за можливе стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 100000,00 грн. моральної шкоди, оскільки вказаний розмір відповідає ступеню її заподіяння. 
		При обранні обвинуваченому покарання суд з врахуванням вищезазначених обставин, враховує те, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, а також пояснення потерпілої про те, що обвинувачений жодним чином не намагався відшкодувати в будь-якому розмірі матеріальної та моральної шкоди, не надав допомоги на лікування, не цікавився здоров`ям потерпілої. З урахуванням вказаного, а також того, що обвинувачений є працездатною особою, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає, що для обвинуваченого буде достатнім покарання не пов`язане з ізоляцію від суспільства із застосуванням випробування, що, на думку суду, буде сприяти відшкодуванню коштів потерпілій за спричинену шкоду, так як перебуваючи в місцях позбавлення волі такої можливості в обвинуваченого не буде.
		Вирішуючи у відповідності до ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» заявлене обвинуваченим клопотання про застосування щодо нього амністії, перевіривши усі обставини справи та з`ясувавши відомості про поведінку обвинуваченого та користуючись своїм правом на застосування (незастосування) амністії, приходить до висновку про те, що оскільки зі сторони обвинуваченого не було дійового каяття (під яким розуміється те, що особа, яка вчинила злочин, не лише внутрішньо переживає і словесно розкаюється у вчиненому, але й підтверджує це своїми соціально корисними і активними діями вчиненими виключно з власної волі по відношенню до потерпілого), так як своїми діями не показав дійового каяття, жодним чином не компенсував матеріальних затрат потерпілої, а тому вважає, що не в повній мірі визнав свою винність у вчиненому, а тому суд в клопотанні обвинуваченого щодо застосування Закону України «Про амністію» відмовляє.
		Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України,-
		 
		з а с у д и в:
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
		ОСОБА_4  призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки. 
		На підставі ч.1 ст. 76 КК України у зв`язку із звільненням відвідбування покаранняз випробуванням покласти на засудженого  ОСОБА_4  такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Крім того, на підставі ч.2 ст. 76 КК України додатково покласти на засудженого  ОСОБА_4  обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Строк відбуття покарання рахувати з часу проголошення вироку.
		В клопотанні обвинуваченого  ОСОБА_4  про застосування Закону України «Про амністію» - відмовити.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до  ОСОБА_4  про відшкодування моральної шкоди  задоволити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.
		В решті вимог - відмовити.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн. 40 (сорок) коп. витрат, здійснених на проведення інженерно-транспортної експертизи.
		Стягнути з  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави 920 (дев`ятсот двадцять) грн. 70 (сімдесят) коп. витрат, здійснених на проведення інженерно-транспортної експертизи.
		Стягнути з  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави 920 (дев`ятсот двадцять) грн. 70 (сімдесят) коп. витрат, здійснених на проведення інженерно-транспортної експертизи.
		Речовий доказ згідно постанови про визнання транспортного засобу речовим доказом та подальше його зберігання від 14.01.2016 року  автомобіль марки «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_1  повернути власнику.
		Вирок може бути оскаржений згідно ізст.395 КПК Українидо апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя:                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...