Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/3485/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2018. Зареєстровано: 31.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2018.
Дата набрання законної сили: 24.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 466/3485/17                                 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є. 
		Провадження № 22-ц/783/339/18                 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М. 
		Категорія: 20
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		24 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
		головуючого судді - Шандри М.М.
		суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
		секретаря: Бадівської О.О.
		за участю: ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3, 
		представників ПрАТ «Ірокс» - ОСОБА_5, ОСОБА_6
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року у справі за позовом  ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про визнання майнових прав, зобов'язання до вчинення дій,
		ВСТАНОВИЛА:
		18.05.2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила ухвалити рішення, яким визнати за нею майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача зареєструвати в державному реєстрі речових прав документи, необхідні для реєстрації прав власності на вищевказану квартиру, а саме: документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції та документ про речові права на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 21.06.2010р. між нею та ПрАТ «Ірокс» було укладено договір № 35/5 підряду у будівництві, згідно якого підрядник зобов'язався виконати роботи по будівництву для неї однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51,0 кв.м. та передати об'єкт у власність замовника. Остаточна вартість квартири із подальшими змінами становила 293 485,00 грн. та була повністю оплачена нею декількома частинами. 10.07.2014р. ДАБІ зареєструвано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка внесена до єдиного реєстру про готовність об'єкта до експлуатації за № ЛВ 143141910418. Однак відповідач по сьогоднішній день так і не зареєстрував в державному реєстрі речових прав документів, необхідних для реєстрації права власності на квартиру, як це вимагає «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1127. Позивач вважає, що повністю виконала свої зобов'язання по договору, крім того провела у квартирі оздоблювальні роботи і проживає в ній. Однак відповідач ПрАТ «Ірокс» не виконує свої зобов'язання щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим в неї немає правовстановлюючого документу щодо права власності на дану квартиру, внаслідок чого змушена звернутись до суду.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року позов задоволено.
		Визнано за ОСОБА_2 майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1
		Зобов'язано ПрАТ «Ірокс» виконати дії по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно документів, необхідних для реєстрації права власності на квартири в будинку АДРЕСА_1 документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції; документ про речові права на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна.
		Стягнуто з ПрАТ «Ірокс» в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 3 574 грн. 85 коп. грн.
		Рішення суду оскаржило Приватне акціонерне товариство «Ірокс».
		В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що права позивача жодним чином не порушенні. Також вважає, що в контексті ч.2 ст. 331 ЦК України, визнання майнових прав є можливим тільки до введення об'єкта в експлуатацію, тоді як багатоквартирний будинок, в якому знаходиться квартира позивача, введено в експлуатацію згідно з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації. Зазначає, що в рішенні суду не вказано, яку проектну площу та на яку вартість проектної площі визнано майнові права позивача. Звертає увагу, що рішення суду про визнання майнових прав не є підставою для державної реєстрації права власності. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		У судовому засіданні апеляційної інстанції представники ПрАТ «Ірокс» - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін, покликаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
		Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
		Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на  які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,  які  були досліджені в судовому засіданні.
		Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, припинення дії, яка порушує право.
		Звернувшись в суд з позовом про визнання майнових прав, позивач в силу вимог ст.12 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
		Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
		Судом першої інстанції встановлено, що 21.06.2010р. між ОСОБА_2 та ПрАТ «Ірокс» було укладено договір № 35/5 підряду у будівництві. Згідно умов договору, позивач ОСОБА_2 передає, а відповідач ПрАТ «Ірокс» приймає пай для його подальшого залучення у будівництво об'єкту інвестування - однокімнатної квартири НОМЕР_1 (5 секція), загальною проектною площею 51,0 кв.м., 1-го житлового поверху по АДРЕСА_1 (а.с.7-12).
		Пунктом 1.2 договору передбачено, що за умови виконання позивачем інвестиційних зобов'язань у повному обсязі, вона отримує право власності на об'єкт інвестування - вищевказану квартиру.
		Остаточна вартість квартири була встановлена у сумі 293 485,00 грн., яка була повністю оплачена позивачем, що стверджується копіями квитанцій та довідкою ПрАТ «Ірокс» про підтвердження повної оплати вартості об'єкту будівництва в матеріалах справи.
		Таким чином, районний суд прийшов до вірного висновку по те, що позивач ОСОБА_2 повністю виконала свої зобов'язання за договором. Встановлено також, що ОСОБА_7 провела у квартирі оздоблювальні роботи, встановила необхідне для проживання обладнання, проживає в квартирі та оплачує вартість комунальних послуг.
		Відповідно до п. 4.1.2, п.4.1.3 договору відповідач зобов'язався передати об'єкт інвестування у власність Замовника по закінченні будівництва та здачі будинку в експлуатацію за умов, виконання яких передбачено п.1.2 Договору, і здійснити оформлення права власності на належний позивачу об'єкт інвестування.
		Звертаючись з позовними вимогами позивач ОСОБА_2 покликалась на те, що відповідач не виконує свої зобов»язання за договором, не надає їй відповідні документи, необхідні для реєстрації права власності на квартиру.
		Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об»єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов»язки.
		Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов»язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).
		Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об»єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. 
		Позивач виконала свої зобов»язання за договором № 35/5 підряду у будівництві від 21.06.2010 року, повністю сплативши вартість об»єкта будівництва, установлену договором, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних та достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об»єкт будівництва, проте відповідач ПрАТ «Ірокс» в порушення вимог п. 4.1.2, п. 4.1.3 вказаного договору підряду не передав об»єкт інвестування у власність замовника та не здійснив оформлення права власності на належний замовнику об»єкт.
		В свою чергу, у позивача відсутні документи на майно, акт приймання-передачі квартири, а також оригінали документів, які необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру, відтак остання позбавлена права ставити вимогу про визнання права власності на майно.
		У відповідності з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно, а згідно частини 2 ст. 18 - перелік документів для здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлює Кабінет Міністрів України.
		Враховуючи наведене,  суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що  ПрАТ «Ірокс»  не виконує своїх обов'язків, передбачених п. 77 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015р., а також не надає позивачу у відповідності з  п. 78 вказаної постанови  документів. Відтак, у позивача відсутні правовстановлюючі документи, необхідні для реєстрації права власності на квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_1
		За таких обставин, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, вірно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.     
		Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		       Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ірокс» залишити без задоволення.
		       Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
		 
		Повний текст постанови складено: 27.07.2018р. 
		 
		Головуючий 
		               
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...