Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/4013/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2018. Зареєстровано: 02.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2018.
Дата набрання законної сили: 25.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 липня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/4013/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючий - Стратієнко Л.В.,
		судді: Баранець О.М., Вронська Г.О., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група",
		 
		на рішення Господарського суду Харківської області
		(суддя - Калантай М.В.)
		від 26.01.2018,
		та постанову Харківського апеляційного господарського суду
		(головуючий - Гетьман Р.А., судді - Россолов В.В., Ільїн О.В.)
		від 16.04.2018,
		 
		за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група",
		до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега - гарант",
		про стягнення 51 168,84 грн, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У листопаді 2017 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега - гарант" (далі - ПАТ "Страхова компанія "Мега - гарант", відповідач) 51 168,84 грн - страхового відшкодування.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-2700/16-2225 від 14.03.2016, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
		 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2018, в задоволені позову відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "СК "Українська страхова група", подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2018 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		 
		Незважаючи на те, що справа № 922/4013/17 є малозначною, ухвалою Верховного Суду від 25.05.2018 розгляд касаційної скарги призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, оскільки правильне застосування норм права при вирішенні вказаної категорії спорів має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
		 
		У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 14.03.2016 між позивачем як страховиком, та ПІІ "ВІП-Рент", як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-2700/16-2225, предметом якого є страхування транспортного засобу "Мазда" державний реєстраційний НОМЕР_1.
		 
		25.06.2016 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Мазда", державний реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу "ВАЗ" державний реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2
		 
		Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2016 у справі №200/13260/16-п встановлено, що під час цієї ДТП водій ОСОБА_2 порушила п.12.3 Правил дорожнього руху України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України, у зв'язку з чим притягнута до адміністративної відповідальності. Зазначена постанова набрала законної сили 26.08.2016.
		 
		Внаслідок ДТП автомобіль "Мазда", державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження на загальну суму 53 168,84 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000042 від 31.08.2016 на суму 46 344,88 грн та актом виконаних робіт № 00000242/1 від 31.08.2016 на суму 6 823,96 грн.  
		 
		30.06.2016 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
		 
		14.09.2016 позивачем на підставі акту виконаних робіт № 00000242/1 від 31.08.2016 та видаткової накладної № РН-0000042 від 31.08.2016 було складено страховий акт №ДККА-51402 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього, відповідно до яких сума страхового відшкодування склала 53 168,84 грн.
		 
		На підставі вказаного страхового акту позивач перерахував страхувальнику 53 168,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням №16829 від 15.09.2016. 
		 
		Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у ПАТ "Страхова компанія "Мега-гарант", згідно полісу АЕ/8421930. Відповідно до полісу АЕ/8421930 відповідач взяв на себе обов'язок щодо відшкодування шкоди майну третіх осіб в межах 100000,00грн., розмір франшизи - 2000,00 грн.
		 
		26.04.2017 позивач направив відповідачу заяву №11/15955 від 21.04.2017р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу, в якій на підставі статей 993, 1191 Цивільного кодексу України статей 20, 27 Закону України "Про страхування" просив сплатити суму в розмірі 53 168,84 грн.
		 
		Вказана заява отримана представником відповідача 11.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишена ним без задоволення та належного реагування.
		 
		У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 51 168,84 грн страхового відшкодування в порядку регресу.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок вчинення ДТП. Тобто суди вказали, що страховик (ПАТ "Страхова компанія "Мега - гарант") повинен відшкодувати лише шкоду, яка визначена та оцінена у встановленому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.
		 
		Харківський апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення Господарського суду Харківської області, погодився, що аналіз  пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дозволяє дійти висновку про те, що за загальним правилом шкода, заподіяна потерпілому внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, повинна бути оцінена шляхом проведення експертизи. Закон також визначає, що є винятки з цього правила - оцінка шкоди може бути здійснення без проведення експертизи, якщо за результатами огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.
		 
		Суди також вказали, що в матеріалах справи відсутній як висновок експерта щодо розрахунку розміру збитків заподіяних внаслідок пошкодження авто "Мазда", так і докази досягнення між сторонами згоди, за результатами огляду пошкодженого автомобіля, про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.
		 
		Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки він дійшов їх з порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
		 
		Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. 
		 
		За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
		 
		За загальним правилом згідно з положеннями статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. 
		 
		Однак, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розраховану за правилами цього підпункту.
		 
		Положеннями статті 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
		 
		Пунктом 22.1 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі. 
		 
		Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		 
		Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК України, згідно з  якою особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		 
		Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі статті 29 та пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, а різницю між реальними збитками і сумами в межах ліміту відповідальності на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
		 
		Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи
		 
		Висновки судів попередніх інстанцій, що єдиним належним доказом розміру заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди є висновок експерта про розмір збитків, у тому числі з урахуванням коефіцієнту зносу, заподіяних ПІІ "ВІП - Рент" внаслідок пошкодження авто "Мазда" є неправильними, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
		 
		Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, коефіцієнт фізичного зносу застрахованого транспортного засобу "Мазда", державний реєстраційний НОМЕР_1 2015 року випуску дорівнює нулю, так як на момент вчинення ДТП (28.06.2016) строк його експлуатації не перевищував 7 років. Доказів наявності обставин, зазначених в п.7.39 Методики, матеріали справи не містять та  відповідачем не доведено.
		 
		Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що постановлені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
		 
		Оскільки судами всебічно та повно встановлені обставини, що мають істотне значення для справи, Верховний Суд вважає за можливе постановити у справі нове рішення, яким позов задовольнити.
		 
		У зв'язку з задоволенням касаційної скарги відповідно до правил ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору, понесених останнім при розгляді справи у судах попередніх інстанцій та суді касаційної інстанції.
		 
		Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317  ГПК України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.
		 
		Рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 у справі за № 922/4013/17 скасувати.
		 
		Позов задовольнити.
		 
		Стягнути з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега - гарант" (61022, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський р -н, вул. Сумська, буд. 39, код ЄДРПОУ 30035289) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, код ЄДРПОУ 30859524) 51 168 (п'ятдесят одну тисячу сто шістдесят вісім) грн 84 коп.  страхового відшкодування.
		 
		Стягнути з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега - гарант" (61022, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський р -н, вул. Сумська, буд. 39, код ЄДРПОУ 30035289) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, код ЄДРПОУ 30859524) 1 600,00 грн  - судового збору за подання позовної заяви, 2 400,00 грн - судового збору за подання апеляційної скарги та 3 200,00 грн - судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                     Л. Стратієнко
		 
		Судді                                                                                                  О. Баранець
		 
		                                                                                                           Г. Вронська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...