Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/6848/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано судом: 14.08.2018. Зареєстровано: 15.08.2018. Оприлюднено: 17.08.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		№ 201/6848/18
		провадження 2/201/2271/2018
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 серпня 2018 року Жовтневий районний суд
		м. Дніпропетровська
		в складі: головуючого
		судді Антонюка О.А.
		при секретарі  Дашкевич Х.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і інтернет-порталу Цензор.НЕТ в особі головного редактора ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди і судових витрат, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   ОСОБА_1 20 червня 2018 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і інтернет-порталу Цензор.НЕТ в особі головного редактора ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди і судових витрат; позовні вимоги не змінювалися і не уточнювалися. Позивач в своїх позовних вимогах посилається на те, що йому 08 травня 2018 року стало відомо про поширення неправдивої та недостовірної інформації, яка розміщена в мережі Facebook на власній сторінці ОСОБА_5 (https://www.facebook.com/profile.php?id=100007726120008&aьк;ref=br_rs), а саме: - «ОСОБА_6, известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена». - «А это фотография свежая, 23 апреля 2018 года. Депутат ОСОБА_7 Порошенко и глава Федерации футбола Украины ОСОБА_8 - слева. В центре - священник с ОСОБА_9 чемпионов. Справа - ОСОБА_6, широко известный как один из главарей криминального мира по кличке "Нарик", который является одним из спонсоров Федерации футбола Украины. Сын ОСОБА_10 женился на дочери ОСОБА_6. Теперь они родственники». - «Дети за отцов не отвечают, говорят, дочь у ОСОБА_6 - добрая женщина. ОСОБА_11 сейчас тоже, говорят, старается легализоваться, жертвует часть из "отжатого", "выбитого" и награбленного в легальный бизнес, щедро жертвует на церкви. Но я о другом».
		   Вищевказані твердження та висловлювання відповідача у всесвітній мережі інтернет на власній сторінці в Facebook, на думку позивача, - є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності не мають підтвердження жодними засобами доказування. Таким чином він спростовує недостовірну інформацію, яку виклала не професійна та некомпетентна журналістка в мережі Інтернет (Facebook), а саме: по-перше: позивач ніколи не притягався до кримінальної відповідальності не має судимостей, ніколи не мав будь-яких звязків з кримінальним світом; позивач вважає зазначає, що ніколи не був засуджений за жодною зі статтею <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_07_12/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">Кримінального кодексу України</a>, жодного кримінального провадження стосовно нього органами слідства не відкрито і як доказ надав до суду витяг з реєстру № 100-22052013/12210 виданого ГУ УМВС України в Дніпропетровській області Управління інформаційно-аналітичного забезпечення. Також жодного відношення до кримінального авторитету за прізвиськом «Нарик» - він не має, вперше чує таке дивне прізвисько, а тому вважає, що автором статті паплюжиться його ділова репутація та незаплямоване імя. По-друге: щодо посилання на сторінці в Facebook на вислів ОСОБА_12: так, дійсно ОСОБА_12, будучі на посту міністра МВД у 2009 році вже висловлювався на адресу позивача без жодних доказів та казав що, він  «є кримінальним авторитетом». З такими висловлюваннями ОСОБА_12, позивач як поважна людина не погодився та подав до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву про захист честі та ділової репутації. За результатами розгляду справи № 2-1639/2010, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку, яким зобовязав ОСОБА_12 протягом 10 днів з дня набрання чинності цього рішення спростувати викладену ОСОБА_12 інформацію. Не погодившись з рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, Міністерство внутрішніх справ України та ЗАТ «Сьогодні Мультимедіа», подали апеляційні скарги. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд Дніпропетровської області, 30 серпня 2010 року (справа № 22ц  8909/10) виніс ухвалу, відповідно до якої ухвалив: «Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Сьогодні Мультимедіа», Міністерства внутрішніх справ України  відхилити. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з цього часу». Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року по справі № 2-1639/2010  набрало законної сили 30 серпня 2010 року. Таким чином судом було встановлено преюдиційний факт. 
		Отже, відповідач в статті не дослідив, що вже ОСОБА_12 спростував своє висловлювання стосовно позивача, оскільки судовим рішенням вже встановлено факт висвітлення неправдивою та недостовірної інформації стосовно позивача, яка знову, на його думку, принижує його честь, гідність та ділову репутацію. 
		Вважає вказані в повідомленні факти і обставини невірними, не відповідаючими дійсності, вони порочать його честь і гідність, ділову репутацію, були перепечатки з цього сайту і іншими інформаційними колами та виданнями, інформація набула дуже великого розголосу. Винним у всьому вказаному є відповідачі. Про нього розповсюджена особиста інформація, яка не може поширюватися без його дозволу. Позивач звертався з заявами до правоохоронних органів та інш. з метою спростування вказаної інформації, але такого спростування не відбулося, фактично була відмова. Позивачу завдана значна моральна шкода. Звертався з цим питанням і до відповідачів, але в добровільному порядку спростування вказаної інформації в цьому повідомленні не відбулося, відповідачі відмовилися це робити і він вимушений звернутися з позовом до суду. Просив визнати дії відповідачів, що виразилися в поширенні недостовірної інформації, неправомірними, зобовязати їх спростувати вказану інформацію і стягнути з відповідачів моральну шкоду, задовольнивши позов в повному обсязі.
		Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і інтернет-порталу Цензор.НЕТ в особі головного редактора ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином , про причини неявки суду не повідомили, в письмовому зверненні до суду заперечували проти позовних вимог, все ними зроблено правильно і законно, ніяких інших зобовязань відносно позивача на себе не брали і не беруть, будь-якої шкоди позивачу не завдавали. Вважають позовні вимоги до них безпідставними і просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі та справу розглянути без їх участі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідачів і їх представників відповідно до сі. 223 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України</a>.
		   Зясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає всі позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7396/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7396" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">Статтею 4 ЦПК України</a> передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7467/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7467" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 13 ЦПК України</a>, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">Кодексу</a>, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7456/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7456" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 12 ЦПК України</a>, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7941/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7941" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 81 ЦПК України</a> кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7922/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7922" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 76 ЦПК України</a> доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7928/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7928" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 77 ЦПК України</a> належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_502/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#502" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 124 Конституції України</a> юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		   В судовому засіданні встановлено, що дійсно позивачу 08 травня 2018 року стало відомо про поширення інформації, яка розміщена в мережі Facebook на власній сторінці ОСОБА_5 (https://www. facebook.com/profile.php?id =100007726120008&a>В;ref=br_rs), а саме: - «ОСОБА_11, известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена». - «А это фотография свежая, 23 апреля 2018 года. Депутат ОСОБА_7 Порошенко и глава Федерации футбола Украины ОСОБА_8 - слева. В центре - священник с ОСОБА_9 чемпионов. Справа - ОСОБА_6, широко известный как один из главарей криминального мира по кличке "Нарик", который является одним из спонсоров Федерации футбола Украины. Сын ОСОБА_10 женился на дочери ОСОБА_6. Теперь они родственники». - «Дети за отцов не отвечают, говорят, дочь у ОСОБА_6 - добрая женщина. ОСОБА_11 сейчас тоже, говорят, старается легализоваться, жертвует часть из "отжатого", "выбитого" и награбленного в легальный бизнес, щедро жертвует на церкви. Но я о другом».
		   Вищевказані твердження та висловлювання відповідача у всесвітній мережі інтернет на власній сторінці в Facebook, на думку позивача, - є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності не мають підтвердження жодними засобами доказування: позивач ніколи не притягався до кримінальної відповідальності не має судимостей, ніколи не мав будь-яких звязків з кримінальним світом; позивач вважає зазначає, що ніколи не був засуджений за жодною зі статтею <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_07_12/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">Кримінального кодексу України</a>, жодного кримінального провадження стосовно нього органами слідства не відкрито і як доказ надав до суду витяг з реєстру № 100-22052013/12210 виданого ГУ УМВС України в Дніпропетровській області Управління інформаційно-аналітичного забезпечення. Також жодного відношення до кримінального авторитету за прізвиськом «Нарик» - він не має, автором статті паплюжиться його ділова репутація та незаплямоване імя. По-друге: щодо посилання на сторінці в Facebook на вислів ОСОБА_12: так, дійсно ОСОБА_12, будучі на посту міністра МВД у 2009 році вже висловлювався на адресу позивача без жодних доказів та казав що, він  «є кримінальним авторитетом». З такими висловлюваннями ОСОБА_12, позивач як поважна людина не погодився та подав до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву про захист честі та ділової репутації. За результатами розгляду справи № 2-1639/2010, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку, яким зобовязав ОСОБА_12 протягом 10 днів з дня набрання чинності цього рішення спростувати викладену ОСОБА_12 інформацію. Не погодившись з рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, Міністерство внутрішніх справ України та ЗАТ «Сьогодні Мультимедіа», подали апеляційні скарги. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд Дніпропетровської області, 30 серпня 2010 року (справа № 22ц  8909/10) виніс ухвалу, відповідно до якої ухвалив: «Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Сьогодні Мультимедіа», Міністерства внутрішніх справ України  відхилити. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з цього часу». Отже, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року по справі № 2-1639/2010  набрало законної сили 30 серпня 2010 року. Отже, відповідач в статті не дослідив, що вже ОСОБА_12 спростував своє висловлювання стосовно позивача, оскільки судовим рішенням вже встановлено факт висвітлення неправдивою та недостовірної інформації стосовно позивача, яка знову, на його думку, принижує його честь, гідність та ділову репутацію. 
		Позивач вважає вказані в повідомленні факти і обставини невірними, не відповідаючими дійсності, вони порочать його честь і гідність, ділову репутацію, були перепечатки з цього сайту і іншими інформаційними колами та виданнями, інформація набула дуже великого розголосу. Винним у всьому вказаному є відповідачі. Про нього розповсюджена особиста інформація, яка не може поширюватися без його дозволу. Позивач звертався з заявами до правоохоронних органів та інш. з метою спростування вказаної інформації, але такого спростування не відбулося, фактично була відмова. Позивачу завдана значна моральна шкода. Звертався з цим питанням і до відповідачів, але в добровільному порядку спростування вказаної інформації в цьому повідомленні не відбулося, відповідачі відмовилися це робити, виник спір, який добровільному порядку не вирішено і позивач вимушений був звернутися з позовом до суду.
		   Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843046/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843046" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Стаття 15 ЦК України</a> передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Стаття 16 ЦК України</a> передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		   Судом зясовано, що дійсно в мережі Facebook на власній сторінці ОСОБА_5 (https://www. facebook.com/profile.php?id =100007726120008&aan;ref=br_rs) була розміщена і поширена інформація, а саме: - «ОСОБА_11, известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена». - «А это фотография свежая, 23 апреля 2018 года. Депутат ОСОБА_7 Порошенко и глава Федерации футбола Украины ОСОБА_8 - слева. В центре - священник с ОСОБА_9 чемпионов. Справа - ОСОБА_6, широко известный как один из главарей криминального мира по кличке "Нарик", который является одним из спонсоров Федерации футбола Украины. Сын ОСОБА_10 женился на дочери ОСОБА_6. Теперь они родственники». - «Дети за отцов не отвечают, говорят, дочь у ОСОБА_6 - добрая женщина. ОСОБА_11 сейчас тоже, говорят, старается легализоваться, жертвует часть из "отжатого", "выбитого" и награбленного в легальный бизнес, щедро жертвует на церкви. Но я о другом».
		   Вищевказані твердження та висловлювання відповідача у всесвітній мережі інтернет на власній сторінці в Facebook - є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності не мають підтвердження жодними засобами доказування: позивач ніколи не притягався до кримінальної відповідальності не має судимостей, ніколи не мав будь-яких звязків з кримінальним світом; він ніколи не був засуджений за жодною зі статтею <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_07_12/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">Кримінального кодексу України</a>, жодного кримінального провадження стосовно нього органами слідства не відкрито, про що суду надано докази. Підтверджень того, що позивач має хоча б якесь відношення до кримінального авторитету за прізвиськом «Нарик» - не має, автором вищезазначеної статті паплюжиться його ділова репутація та імя позивача. Крім того, щодо посилання на сторінці в Facebook на вислів ОСОБА_12: так, дійсно ОСОБА_12, будучі на посту міністра МВД у 2009 році вже висловлювався на адресу позивача без жодних доказів та казав що, він  «є кримінальним авторитетом». З такими висловлюваннями ОСОБА_12, позивач як поважна людина не погодився та подав до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву про захист честі та ділової репутації. За результатами розгляду справи № 2-1639/2010, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку, яким зобовязав ОСОБА_12 протягом 10 днів з дня набрання чинності цього рішення спростувати викладену ОСОБА_12 інформацію. Не погодившись з рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, Міністерство внутрішніх справ України та ЗАТ «Сьогодні Мультимедіа», подали апеляційні скарги. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд Дніпропетровської області, 30 серпня 2010 року (справа № 22ц  8909/10) виніс ухвалу, відповідно до якої ухвалив: «Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Сьогодні Мультимедіа», Міністерства внутрішніх справ України  відхилити. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з цього часу». Отже, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року по справі № 2-1639/2010  набрало законної сили 30 серпня 2010 року. Отже, відповідач в статті не дослідив, що вже ОСОБА_12 спростував своє висловлювання стосовно позивача, оскільки судовим рішенням вже встановлено факт висвітлення неправдивою та недостовірної інформації стосовно позивача, яка знову, принижує його честь, гідність та ділову репутацію. 
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843312/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843312" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 270 ЦК України</a> право на повагу до гідності та честі віднесено до особистих немайнових прав фізичної особи. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843311/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843311" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 269 ЦК України</a> особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом та тісно пов'язані з фізичною особою. 
		Судом зясовано, що позивача э засновником та керівником Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд ОСОБА_1 «СОЛІДАРНІСТЬ», код ЄДРПОУ 26438886, який займається благодійністю та надає благодійну допомогу незахищеним верствам населення, дітям сиротам та позбавленим батьківського піклування, закладам освіти та охорони здоровя, організаціям захисту зазначених осіб Всеукраїнського та місцевого рівня. Завдякизазначеній діяльності позивач є відомою на Дніпропетровщині та за її межами людиною, та маю гарну ділову репутацію. Завдяки його благодійній роботі, його цінують та поважають різні прошарки населення оскільки при звернені до благодійного фонду отримують необхідну благодійну допомогу як фінансову так і майнову. Завдяки допомоги фонду існують та підтримуються дитячі будинки, інтернати, тощо. З часу проведення на території України антитерористичної операції, він бере активну участь у наданні благодійної допомоги захисникам вітчизни, доправляє бійцям АТО шоломи, бронежилети, харчування, тощо. Також не забуває і про повернених з передової бійців, яким надає різноманітну допомогу в тому числі допомагає ліками, житлом, сприяє виїзду поранених за кордон на лікування.
		Підтвердженням вищезазначеного є отримання ним з різних міст країни різноманітних листів подяки, за особисті заслуги мене нагороджували медалями та різноманітними грамотами, а саме: грамота за заслуги перед Українським народом за підписом Голови Верховної Ради України А. Парубія; благословенна грамота Патріарха Київського і всієї Русі- України  ФІЛАРЕТА; грамота від Митрополита Дніпропетровського і Павлоградського за допомогу в проведенні фестивалю «Мама+Я»; подяка спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва; подяка за активну участь у наданні благодійної допомоги особовому складу військової частини А1126 під час виконання бойових завдань у складі антитерористичної операції; подяка міського голови Дніпропетровської міської ради ОСОБА_13; подяка ГО «Жіночий клуб «ДОБРОБУТ» за надання благодійної допомоги; подяка дитячого будинку «Ромашка» за надання матеріальної допомоги дітям-сиротам; диплом Благодійного регіонального фестивалю МАМА+Я; переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпропетровська 2013»; переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпра 2016»; переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпра 2017»; почесна грамота за надання адресної фінансової допомоги до 26 квітня 2016 року 30-х роковин Чорнобильської катастрофи на соціальний захист інвалідів  ліквідаторів; подяка всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих»; подяка почесному меценату від дітей - сиріт Благодійного фестивалю «Мама+Я»; почесна грамота за надання адресної фінансової допомоги до 26.04.2017 року 31-х роковин Чорнобильської катастрофи на соціальний захист інвалідів  ліквідаторів; подяка Українського товариства глухих за надану допомогу; подяка за надану допомогу від Комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа I-II ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області; Міністр оборони України нагородив мене нагрудним знаком «ЗНАК ПОШАНИ»; Голова Дніпропетровської обласної ради та голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_14, нагородив мене медаллю за особисті заслуги та значний внесок у розбудову Дніпропетровської області; Дніпропетровський міський голова ОСОБА_15, нагородив мене памятною медаллю «ЗАХИСНИК ВІТЧИЗНИ», тощо.
		Дані нагороди, листи, тощо є підтвердженням того, що позивач є добропорядною людиною, приймає активну участь у розвитку країни та має не заплямовану репутацію. Він за внутрішнім переконанням завжди допомагав та допомагає різним верстам населення, дбає про свій рідний край.
		   Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7922/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7922" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">стаття 76 ЦПК України</a>). Частиною 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7456/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7456" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 12 ЦПК України</a>, зазначено, шо - «Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом».
		Змагальність  це один із найбільш важливих конституційних принципів сучасного судочинства. Він створює умови для всебічного та повного дослідження обставин справи та постановлення судом обґрунтованого та законного рішення. В силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані надати до суду докази, які підтверджують або спростовують ті чи інші факти/обставини.
		   Таким чином, відповідачі не мали жодних правових та моральних підстав у правовій державі на розповсюдження невірної та недостовірної інформації щодо позивача, оскільки розповсюджена інформація не підкріплена жодним доказом.
		   Враховуючи вищевикладене, така недостовірна інформація з боку відповідача, яка розповсюджена зокрема в мережі Facebook, викликала несприятливі негативні наслідки для позивача, оскільки дану недостовірну інформацію переглянута багатьма користувачами Facebook. В очах оточуючих, в тому числі його (позивача) сімї, друзів, знайомих, колег по роботі, сформувалося негативне враження його поведінки та оцінки моїх людських, ділових та професійних якостей, що безумовно принижує честь, гідність та мою ділову репутацію та носить негативний характер на його ділову репутацію. Позивач також є релігійною людиною, ніколи не ображав та не принижував честь та гідність іншої людини, завжди поважав чесність та порядність.
		Відповідно до пункту 4<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_02_27/pravo1/VS090016.html?pravo=1" title="Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи; нормативно-правовий акт № 1 від 27.02.2009" target="_blank">Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №1від 27лютого 2009 року</a>під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи, як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків. Працюючи на благо малозабезпечених верств населення, позивач здійснює вагомий внесок в соціальний захист населення, що свідчить про його морально-етичні якості, особисті та ділові якості оцінюються суспільством, що він має гарну ділову репутацію, свідчать численні подяки на його адресу.
		Висвітлення його особи в негативному світлі, твердження про його причетність до «кримінального світу», поширення інформації, що він «кримінальний злодій» та «кримінальний авторитет», безпосередньо торкається його честі, гідності та ділової репутації, оскільки в очах законослухняних громадян ці факти ганьблять його моральні якості та етичні принципи, знижують суспільну оцінку його моральних, духовних та професійних якостей як члена суспільства.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією України</a> кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Разом з тим відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_207/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#207" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 68 Конституції України</a> кожен зобов'язаний неухильно додержуватися <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції</a> та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. У зв'язку з цим <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_93/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#93" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статтею 32 Конституції України</a> передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a>. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_17/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#17" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Статтею 3 Конституції України</a>визначено, що  «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
		   Згідно зі<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_81/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#81" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статтею 28 Конституції України</a>кожен має право на повагу до його гідності.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_93/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#93" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Статтею 32 Конституції</a>визначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843311/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843311" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Статтею 269 ЦК України</a>визначено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.
		Нормами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843317/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843317" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 275 ЦК України</a>встановлено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб, захист особистого немайнового права може здійснюватися відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Згідно зі<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843318/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843318" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статтею 276 ЦК України</a>орган державної влади, фізична особа або юридична особа, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобовязані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення, якщо такі дії не вчинюються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
		Відповідно до<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843319/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843319" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 277 ЦК України</a>, визначено, що  «Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена».
		Під правом на спростування недостовірної інформації, слід розуміти право фізичної особи вимагати від особи, яка порушила особисте немайнове право фізичної особи шляхом поширення недостовірної інформації, визнання цієї інформації неправдивою у формі, яка є ідентичною чи адекватною до форми поширення неправдивої інформації.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843341/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843341" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статтею 297 ЦК України</a>, зазначено, що  «Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі».
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843343/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843343" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 299 ЦК України</a>, визначено, що  «Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації».
		Право фізичної особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її особистого немайнового права передбачено у частині 1 статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843054/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843054" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">23</a> та статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843322/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843322" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">280 ЦК України</a>. Моральна шкода полягає у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843054/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843054" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 23 ЦК України</a>). 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з частиною третьою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843319/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843319" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 277 ЦК України</a> негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844270/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#844270" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 1167 ЦК України</a> - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків передбачених законодавством. 
		Таким чином висвітлена в мережі Інтернет на сторінці Facebook недостовірної інформація спричинила позивачу та його родині і Благодійній організації «Міжнародний благодійний фонд ОСОБА_1 «СОЛІДАРНІСТЬ», код ЄДРПОУ 26438886 несприятливі наслідки, а саме в якості благодійної допомоги було перераховано на розрахунковий рахунок фонду 50000,00 грн. (пятдесят тисяч грн. 00 коп.), але потім у звязку з тим, що він начебто має відношення до «кримінального світу» фонду було запропоновано повернути зазначену суму пожертвування. «Міжнародний благодійний фонд ОСОБА_1 «СОЛІДАРНІСТЬ» - повернув вказані 50000,00 грн.. Отже, дії відповідача паплюжили його ділову репутацію, спричинили несприйнятливі наслідки для його родини, друзів, фонду, тощо. Внаслідок чого позивачу завдано моральної шкоди.
		Статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843046/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843046" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">15</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">16</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843049/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843049" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">18 ЦК України</a> встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача частково задоволено, то на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 141 ЦПК України</a>, суд вважає за можливе стягнути з вказаних відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на судовий збір пропорційно задоволеного позову.
		   Вимоги до доказів встановлені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7928/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7928" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 77 ЦПК України</a>, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
		   У відповідності до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8012/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8012" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 89 ЦПК України</a>, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
		   Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9337/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9337" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 263 ЦПК України</a>: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		   Згідно із <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_536/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#536" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 129 Конституції України</a>, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7949/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7949" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 82 ЦПК України</a> обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК</a>, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
		Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7941/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7941" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 81 ЦПК</a> закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7688/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7688" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">43</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7738/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7738" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">49 ЦПК України</a>). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7688/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7688" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 43 ЦПК України</a>), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що вказаний відповідачі в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7970/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7970" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 84 ЦПК України</a>, могли б скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було. 
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8012/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8012" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 89 ЦПК України</a> суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
		Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають обєктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню частково.
		Відповідно до ч. 6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7941/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7941" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 81 ЦПК України</a> доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобовязання стосовно відповідачів по незаконним (з точки зору відповідачів) діям відносно нього, предмета спору, а відповідачі цього не довели, твердження відповідачів про наявність будь-яких інших зобовязань або неправомірності стосовно нього є припущенням. 
		Не може суд прийняти до уваги не визнання вказаними відповідачами позовних вимог в частині їх обгрунтованості, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим обєктивно не підтверджуються. 
		При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити частково та визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію громадянина ОСОБА_1, відомості, про те, що ОСОБА_1 відомий в кримінальних колах як «Нарик», «керівник організованої злочинної групировки», «кримінальний авторитет», які опубліковані в мережі Інтернет: - на офіційній сторінці ОСОБА_2 в мережі Facebook, опублікована стаття журналіста ОСОБА_4 під назвою  «Нарик» - головний меценат Дніпра (https://www.facebook.com/profile.php?id=100026754666425); - на офіційній сторінці ОСОБА_3 в мережі Facebook, опублікована стаття журналіста ОСОБА_4 під назвою  «Нарик» - головний меценат Дніпра». Та добавлено допис - «УЖАС!!!!неужели обязательно было давать кубок "ворам в законе" даже если стали родственники.ОСОБА_16 публичная личность да и член партии, а фото с криминальными авторитетом.» (https://www.facebook.com/yuliya.kozhemyakina.359); - на офіційній сторінці ОСОБА_4 в мережі Facebook, опублікована стаття під назвою  «Нарик» - головний меценат Дніпра (https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/2146005728773045); - на сайті інтернет-порталу «Цензор.НЕТ» (censor.net.ua), стаття  Глава ФФУ нардеп від БПП Павленко притягнув свату, кримінальному авторитету Наріку,ОСОБА_9 європейських чемпіонів, - Сініцин. (https://censor.net.ua/photo_news/3062954/glava_ffu_nardep_ot_bpp_pavelko_pritaschil_svoemu_svatu_kriminalnomu_avtoritetu_nariku_kubok_evropeyiskih); зобовязати ОСОБА_2 спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1, опублікувавши спростовування в мережі Інтернет на власній сторінці у Facebook.com не пізніше 10 днів з дня набрання судового рішення законної сили; зобовязати ОСОБА_3 спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1, опублікувавши спростовування в мережі Інтернет на власній сторінці у Facebook.com не пізніше 10 днів з дня набрання судового рішення законної сили; зобовязати ОСОБА_4 спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1, опублікувавши спростовування в мережі Інтернет на власній сторінці у Facebook.com не пізніше 10 днів з дня набрання судового рішення законної сили; зобовязати інтернет-портал «Цензор.НЕТ» спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1, опублікувавши спростовування в мережі Інтернет на сайті https://censor.net.uaне пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, стягнути з громадянки України ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, моральну шкоду в розмірі 2000 грн., стягнути з громадянки України ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн., стягнути з громадянина України ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн., стягнути з інтернет-портал «Цензор.НЕТ» на користь ОСОБА_1, моральну шкоду в розмірі 2000 грн., в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і інтернет-порталу Цензор.НЕТ в особі головного редактора ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовити, а також стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і інтернет-порталу Цензор.НЕТ в особі головного редактора ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову, пропорційно задоволених вимог по 30 грн. з кожного відповідача.
		Таким чином обставини позовних вимог, стосовно яких у позивача є спір, в такому вигляді знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню частково.
		На підставі викладеного, керуючись ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_17/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#17" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">3</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_27/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#27" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">8</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_56/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#56" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">19</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_177/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#177" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">55</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_502/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#502" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">124</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_536/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#536" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">129 Конституції України</a>, ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843046/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843046" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">15</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843047/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843047" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">16</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843049/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843049" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">18</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843053/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843053" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">22</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843054/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843054" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">23</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843125/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843125" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">94</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843306/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843306" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">265</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843311/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843311" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">269</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843312/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843312" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">270</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843317/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843317" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">275-277</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843341/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843341" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">297</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843343/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843343" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">299</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844269/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#844269" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">1166</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844270/ed_2018_07_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#844270" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">1167 ЦК України</a>, ст. 471 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_04_09/pravo1/T112939.html?pravo=1" title="Про доступ до публічної інформації; нормативно-правовий акт № 2939-VI від 13.01.2011" target="_blank">Закону України «Про інформацію»</a>, ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7396/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7396" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">4</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7402/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7402" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">5</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7499/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7499" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">18</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7688/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7688" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">43</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7738/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7738" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">49</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7922/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7922" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">76-81</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7970/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7970" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">84</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8012/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8012" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">89</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">141</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9287/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9287" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">258</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9297/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9297" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">259</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9337/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9337" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">263-265</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9402/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9402" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">268 ЦПК України</a>, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву задовольнити частково.
		Визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію громадянина ОСОБА_1, відомості, про те, що ОСОБА_1 відомий в кримінальних колах як «Нарик», «керівник організованої злочинної групировки», «кримінальний авторитет», які опубліковані в мережі Інтернет: 
		- на офіційній сторінці ОСОБА_2 в мережі Facebook, опублікована стаття журналіста ОСОБА_4 під назвою  «Нарик» - головний меценат Дніпра (https://www.facebook.com/profile.php?id=100026754666425); 
		- на офіційній сторінці ОСОБА_3 в мережі Facebook, опублікована стаття журналіста ОСОБА_4 під назвою  «Нарик» - головний меценат Дніпра». Та добавлено допис - «УЖАС!!!!неужели обязательно было давать кубок "ворам в законе" даже если стали родственники.ОСОБА_16 публичная личность да и член партии, а фото с криминальными авторитетом.» (https://www.facebook.com/yuliya.kozhemyakina.359); 
		- на офіційній сторінці ОСОБА_4 в мережі Facebook, опублікована стаття під назвою  «Нарик» - головний меценат Дніпра (https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/2146005728773045);
		- на сайті інтернет-порталу «Цензор.НЕТ» (censor.net.ua), стаття  Глава ФФУ нардеп від БПП Павленко притягнув свату, кримінальному авторитету Наріку,ОСОБА_9 європейських чемпіонів, - Сініцин. (https://censor.net.ua/photo_news/3062954/glava_ffu_nardep_ot_bpp_pavelko_pritaschil_svoemu_svatu_kriminalnomu_avtoritetu_nariku_kubok_evropeyiskih).
		Зобовязати ОСОБА_2 спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1, опублікувавши спростовування в мережі Інтернет на власній сторінці у Facebook.com не пізніше 10 днів з дня набрання судового рішення законної сили.
		Зобовязати ОСОБА_3 спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1, опублікувавши спростовування в мережі Інтернет на власній сторінці у Facebook.com не пізніше 10 днів з дня набрання судового рішення законної сили.
		Зобовязати ОСОБА_4 спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1, опублікувавши спростовування в мережі Інтернет на власній сторінці у Facebook.com не пізніше 10 днів з дня набрання судового рішення законної сили.
		Зобовязати інтернет-портал «Цензор.НЕТ» спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1, опублікувавши спростовування в мережі Інтернет на сайті https://censor.net.uaне пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.
		Стягнути з громадянки України ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн..
		Стягнути з громадянки України ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн..
		Стягнути з громадянина України ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн..
		Стягнути з інтернет-портал «Цензор.НЕТ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн..
		   В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і інтернет-порталу Цензор.НЕТ в особі головного редактора ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовити.
		   Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і інтернет-порталу Цензор.НЕТ в особі головного редактора ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову, пропорційно задоволених вимог по 30 грн. з кожного відповідача.
		 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2018 року. 
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...