Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/413/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2018. Зареєстровано: 15.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2018.
Дата набрання законної сили: 08.11.2018
Результат оскарження 08.11.2018 Південно-західний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"01" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/413/18
		Господарський суд Одеської області у складі:
		судді В.С. Петрова
		при секретарі судового засідання Я.О. Заболотній 
		 
		за участю представників: 
		від позивача  ОСОБА_1, 
		від відповідача  ОСОБА_2,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц про стягнення 28583148,56 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси про стягнення заборгованості в загальній сумі 34007402,93 грн., -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою та доповненнями (уточненнями) до неї (а.с. 40-44 т. 1) про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц повернути безпідставно утримані грошові кошти в розмірі в розмірі 22473228,10 грн., а також стягнення з відповідача пені в розмірі 5900159,09грн., 3% річних у розмірі 1053406,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5056514,30 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 
		30.03.2009 року між Комунальним підприємство „Теплопостачання міста Одеси (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Герц (виконавець) було укладено договір про надання послуг №090317/10/ТГО-413/09, предметом якого сторони визначили надання виконавцем замовникові послуг автоматизованої системи прийому й обліку комунальних платежів „АСУКП по організації прийому й обліку платежів населення за надані замовником послуги, а також надання послуг замовникові по обслуговуванню платників. Так, позивач вказує, що відповідач як виконавець забезпечував прийом та облік платежів від населення за отримані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
		Однак, як вказує позивач, протягом квітня-липня 2014 року відбулися суттєві зміни в законодавстві України, що регулює відносини між теплопостачальними організаціями та гарантованими постачальниками природного газу, теплогенеруючими та транспортуючими організаціями, які істотно впливають на виконання умов вказаного вище договору. Зокрема, внесені зміни до Закону України „Про теплопостачання та доповнено статтею 19-1, якою визначено, що оплата теплової енергії для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку; оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Також Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 18.06.2014 р. № 217 зі змінами, внесеними постановою від 10.09.2014р. №444, якою затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, згідно п. 7 якого визначено, що усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів. В подальшому відповідно до вказаного Порядку частина коштів надходить на рахунок теплопостачальної організації. При цьому згідно п. 2 цього Порядку теплопостачальні організації зобовязані відкрити рахунки зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку (ПАТ „Державний ощадний банк України) для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію від категорій „населення, „бюджетні установи та „інші споживачі. Відтак, позивач зазначає, що державою в особі законодавчої та виконавчої влади визначені вимоги щодо забезпечення 100% розрахунків за продану теплопостачальними організаціями теплову енергію та наданими комунальними послугами з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки. 
		Так, позивач вказує, що з метою дотримання вимог законодавства 03.03.2015 р. між КП „Теплопостачання міста Одеси (замовник) та ТОВ „Герц (виконавець) була укладена додаткова угода до договору про надання послуг №090317/10/ТГО-413/09.
		Відповідно до умов п. 2.2.4 договору від 30.03.2009 р. №090317/10/ТГО-413/09 з урахуванням додаткової угоди до нього від 02.03.2015 р. виконавець  ТОВ „Герц зобовязаний забезпечити перерахування з боку банківських установ  учасників АСУКП сум, прийнятих через АСУКП, на поточний рахунок замовника із спеціальним режимом використання: 2603730416451 в філії Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України, м. Одеса, код банку 328845. Оплата за надані ТОВ „Герц послуги відбувається у відповідності до п. 3.2. договору шляхом перерахування замовником  КП „ТМО на поточний рахунок виконавця згідно умов виданої виконавцем вимоги на адресу замовника. 
		Таким чином, позивач стверджує, що усі грошові кошти, що надходять від населення в рахунок оплати наданих послуг за теплопостачання наданих КП „ТМО, виконавець за договором від 30.03.2009р. №090317/10/ТГО-413/09 зобовязаний перерахувати не тільки згідно закону, а також вже згідно укладеної додаткової угоди від 03.03.2015р. у повному обсязі виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання в філії Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України. Тому, на думку позивача, будь-яке утримання грошових коштів, що сплачують споживачі, з боку ТОВ „Герц є безпідставним та проведеним в порушення вимог діючого законодавства України та умов договору.
		Між тим, як стверджує позивач, в період з 02.03.2015 р. по 30.05.2017 р. відповідачем в порушення вимог законодавства та умов договору від 30.03.2009 р. (з урахуванням додаткової угоди до нього від 02.03.2015 р.) було безпідставно утримано грошову суму в розмірі 22473228,10 грн. без будь-яких вимог на адресу КП „ТМО. При цьому позивач зазначає, що КП „ТМО не узгоджувало утримання частини грошових коштів, що надходять від населення в рахунок оплати теплової енергії до їх зарахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а тому зменшення надходжень в такий спосіб є протиправним та негативно впливає на відрахування коштів на користь КП „ТМО згідно Порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. № 217.
		Поряд з цим з урахуванням того, що виконавець всупереч вимог законодавства та умов договору в період з 02.03.2015 р. по 31.05.2017 р., а в подальшому і до 28.02.2018 р. не в повному обсязі перераховував грошові кошти, отриманні за спожиту теплову енергію, сума яких дорівнює 22473228,10 грн., позивач з посиланням на п. 4.1. договору, яким передбачена сплата виконавцем пені при порушенні строків оплати згідно п. 2.2.4. договору, здійснив нарахування пені в розмірі 5900159,09 грн., сума якої заявлена до стягнення.
		Також позивач вважає, що відповідач як виконавець має сплатити згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 02.03.2015 р. по 28.02.2018 р. в розмірі 1053406,16 грн. та інфляційні втрати за вказаний період в розмірі 5056514,30 грн., оскільки виконавцем протягом з 02.03.2015 р. по 31.05.2017 р. та в подальшому до 28.02.2018 р. не перерахована сума в розмірі 22473228,10 грн.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2018р. позовну заяву КП „Теплопостачання міста Одеси прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/413/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23 квітня 2018 р. 
		В ході підготовчого провадження 20.04.2018 р. відповідачем був наданий до господарського суду відзив на позов (а.с. 118-122 т. 1), в якому відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою та повністю заперечує проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказує, що між ТОВ „Герц (виконавець) та КП „Теплопостачання міста Одеси (замовник) укладено договір №090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009р., предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг автоматизованої системи приймання і обліку комунальних платежів (АСОКП) з організації приймання і обліку платежів населення за надані замовником послуги, а також надання інформаційних послуг замовнику з обслуговування платників. Надалі, 02.03.2015 р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору №090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009 р., відповідно до якої були внесені деякі зміни та доповнення до умов вказаного договору. Так, на підставі договору (з урахуванням змін та доповнень згідно додаткової угоди від 02.03.2015 р.) виконавець зобовязався, зокрема: надавати замовнику дані про суми, що поступили на адресу замовника у вигляді електронних реєстрів з розшифровкою по особовим рахункам та видам послуг (п. 2.2.3.); забезпечити переказ з боку банківських установ  учасників АСОКП сум, прийнятих через АСОКП на поточний рахунок замовника зі спеціальним режимом використання в філії Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України (п. 2.2.4.); надавати замовнику розрахунок вартості послуг виконавця у вигляді електронного реєстру (п. 2.2.6.). За ствердженнями відповідача, ТОВ „Герц належним чином (в повному обсязі та вчасно) виконувало зобовязання за договором, а саме щоденно, без будь-яких затримок надавало КП „ТМО дані про суми, що поступили на адресу КП „ТМО у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по особовим рахункам та видам послуг; забезпечувало переказ з боку банківських установ  учасників АСОКП сум, прийнятих через АСОКП, на поточний рахунок замовника зі спеціальним режимом використання в повному обсязі. Так, відповідач стверджує, що в період з 03.03.2015 р. по 18.05.2017 р. (а не з 02.03.2015 р. по 31.05.2017 р. включно, як вказує позивач) ТОВ „Герц отримало грошові кошти, що поступили на адресу КП „ТМО через АСОКП на загальну суму 931 550 727,21 грн. Надалі відповідачем щоденно надавалися позивачеві дані про суми, що надійшли на адресу КП „ТМО у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по особовим рахункам та видам послуг, що передбачено п. 2.2.3 договору. У вказаних електронних реєстрах також міститься розрахунок вартості послуг ТОВ „Герц, який водночас є платіжною вимогою, що передбачено п. 3.2 договору. З огляду на таке, відповідач вважає такими, що не відповідають дійсності доводи позивача про те, що виконавцем не виставлялися платіжні вимоги замовнику про сплату грошових коштів за надані послуги. Поряд з цим відповідач звертає увагу на те, що дані про суми, що надійшли на адресу КП „ТМО у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по особовим рахункам та видам послуг, приймались позивачем без зауважень щодо їх змісту, також жодних претензій стосовно цих реєстрів відповідачем не було отримано. Крім того, відповідач стверджує, що враховуючи передбачену п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015 р.) вартість послуг, наданих виконавцем, яка розраховується від суми кожного платежу, що надійшов через АСОКП від платників, що підлягає сплаті замовнику, ТОВ „Герц забезпечувало переказ сум, прийнятих через АСОКП на поточний рахунок КП „ТМО зі спеціальним режимом використання саме вже за вирахуванням вартості своїх послуг, яка у вказаний період склала 22473228,10 грн., а тому КП „ТМО фактично отримувало на свій рахунок зі спеціальним режимом використання суму, яка повинна залишитися у нього в результаті компенсації ним вартості послуг ТОВ „Герц, передбаченої умовами договору. Стосовно заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій відповідач вважає їх безпідставними, оскільки умовами договору взагалі не передбачено стягнення замовником пені з виконавця. Наразі відповідач вказує, що позивачем нарахована пеня за період, що перевищує встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України строк. Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позову КП „ТМО, оскільки фактично жодним чином не порушувало умови договору № 090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009 р. (з урахуванням змін та доповнень згідно додаткової угоди від 02.03.2015 р.). 
		07.05.2018 р. ТОВ „Герц подано до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву (а.с. 71-75 т. 2) до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси про стягнення заборгованості в сумі 22473228,10 грн. за послуги, надані за договором від 30.03.2009 р. № 090317/10/ТГО-413/09 (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015 р.). В обґрунтування заявлених зустрічних вимог ТОВ „Герц зазначає, що ним належним чином (в повному обсязі та вчасно) виконувалися зобовязання за спірним договором, а саме щоденно, без будь-яких затримок надавались КП „ТМО дані про суми, що поступили на адресу КП „ТМО у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по особовим рахункам та видам послуг; забезпечувався переказ з боку банківських установ  учасників АСОКП сум, прийнятих через АСОКП, на поточний рахунок замовника зі спеціальним режимом використання в повному обсязі. Так, в період з 03.03.2015 р. по 18.05.2017 р. ТОВ „Герц отримало грошові кошти, що поступили на адресу КП „ТМО через АСОКП на загальну суму 931550727,21 грн. та надалі без будь-яких затримок щоденно надавалися КП „ТМО дані про суми, що надійшли на адресу КП „ТМО, у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по особовим рахункам та видам послуг, які приймалися КП „ТМО без зауважень та жодних претензій стосовно них не було заявлено. Як зазначає ТОВ „Герц, ним відповідно до умов договору щомісячно складено, підписано зі свого боку та надано КП „ТМО двосторонні акти надання послуг за договором (у двох примірниках), більшість із яких за період з березня 2015року по травень 2017р. включно були підписані з боку КП „ТМО. Однак, інші акти всупереч умовам договору (п. 3.3.) КП „ТМО не підписано та не повернуто їх примірники на адресу Товариства, також ТОВ „Герц не отримувало від КП „ТМО жодного листа, яким би останнє надало вмотивовану відмову від підписання цих актів. Зважаючи на вказане, на думку заявника, цей факт свідчить про те, що КП „ТМО не мало заперечень щодо вказаних актів та відповідно до послуг, наданих ТОВ „Герц за договором, фактично прийнявши їх. Так, ТОВ „Герц, посилаючись на п. 2.1.8. договору від 30.03.2009 р. (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015 р.), стверджує, що в період з 03.03.2015 р. по 18.05.2017 р. включно у КП „ТМО виникла заборгованість перед ТОВ „Герц за послуги, надані за договором від 30.03.2009 р. на загальну суму 22473228,10 грн., яку позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2018 р. зустрічну позовну заяву ТОВ „Герц (вх. №898/18) залишено без руху, оскільки матеріали зустрічної позовної заяви не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. При цьому судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір, відхилено заявлене разом із зустрічним позовом клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому останній просив відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення судового рішення за зустрічним позовом у даній справі з огляду на скрутне фінансове становище Товариства. 
		24.05.2018 р. ТОВ Герц подана до господарського суду заява про збільшення зустрічних позовних вимог до 34007402,93 грн. (а.с. 13-15 т. 2), згідно якої заявник просить суд стягнути з КП „Теплопостачання міста Одеси заборгованість в загальній сумі 34007402,93 грн., у т.ч. основного боргу  22473228,10 грн., пені  3755219,94 грн., інфляційних втрат  6595674,45 грн., 3% річних  1183280,44 грн. Крім того, до вказаної заяви про збільшення позовних вимог заявником було додано платіжне доручення № 7269 від 24.05.2018 р. про сплату судового збору в сумі 510111,04 грн. 
		Також 24.05.2018р. від ТОВ Герц до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх. № 10392/18), в якій заявник вказав про збільшення зустрічних позовних вимог та про сплату судового збору з урахуванням вказаної заяви в розмірі 510111,04 грн. 
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2018 р. у справі № 916/413/18 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси про стягнення заборгованості в загальній сумі 34007402,93грн. до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/413/18 за правилами загального позовного провадження. 
		Крім того, в ході підготовчого провадження 08.05.2018 р. позивачем були надані до господарського суду заперечення на відзив ТОВ „Герц (а.с. 216-219 т. 1), в яких позивач із відзивом на позовну заяву ТОВ „Герц не погоджується з огляду на його невідповідність доводів відповідача вимогам законодавства України та умовам договору від 30.03.2009 р. Зокрема, позивач в обґрунтування своїх заперечень вказує, що в договорі від 30.03.2009р. (із змінами та доповненнями до нього) немає жодної згадки про те, що відповідачу або будь-якій особі, включаючи і позивача, надано право утримувати частку грошових коштів, які повинні бути зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку. Натомість умови вказаного договору поперед усе свідчать, що сторони домовилися та зазначили у договорі, що саме замовник (позивач) повинен сплачувати грошові кошти, а тому виконавець (відповідач) - не має право їх самостійно утримувати, а тому жодним пунктом договору відповідачу не надано право самостійно утримувати грошові кошти позивача в рахунок оплати за надані послуги. Також позивач вказує, що жодної платіжної вимоги протягом дії договору КП „ТМО не отримувало, а ототожнення відповідачем електронних реєстрів з інформацією про платежі, які передбачені пунктами 2.2.3 договору з платіжною вимогою до виконавця, яка передбачена пунктом 3.2. договору не може мати місця, оскільки вказані поняття є різними за своєю природою. При цьому посилаючись на ст. 19-1 Закону України „Про теплопостачання, пункт 12 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником проривного газу, затвердженого поставою КМУ від 18.06.2014р. №217, позивач стверджує, що будь-яке утримання грошових коштів, що надійшли в рахунок сплати за теплову енергію на транзитному рахунку надавача послуги - відповідача прямо порушує вимоги статті 19-1 Закону України „Про теплопостачання та встановлений Кабінету Міністрів України Порядок. Тим більш відповідач сам зазначає, що ним в період з 03.03.2015р. по 18.04.2017р. було отримано коштів від абонентів на суму 931550727,21 грн., а фактично перераховано на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 909077499,11 грн., що менше на 22473228,10 грн., тобто суму вартості власних послуг відповідач (виконавець) сам собі розрахував та сам на свій рахунок утримав з грошових коштів, які споживачі заплатили на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Так, за ствердженнями позивача, відповідач на власний розсуд звільнив КП „ТМО від обовязку розраховуватися за надані послуги самостійно, як цього передбачають умови договору.
		В свою чергу 14.05.2018 р. відповідачем були надані до господарського суду заперечення на вказані заперечення КП „Теплопостачання міста Одеси щодо відзиву (а.с. 3-6 т. 2), в яких відповідач додатково зазначає, що ствердження позивача про те, що протягом дії договору він не отримав жодної платіжної вимоги від відповідача, є хибними та такими, що не відповідають дійсності. Зокрема, відповідач вказує, що сторони за договором не визначили формат (вигляд), в якому виконавцем повинна бути відображена відповідна платіжна вимога, а також ані додатку зі зразком платіжної вимоги, ані опису стосовно того, в якому вигляді та які дані повинна містити платіжна вимога. Тому, на думку ТОВ „Герц, платіжною вимогою за договором слід вважати електронні реєстри з інформацією про платежі, що надійшли від платників через „АСОКП за послуги КП „ТМО, а також акти звірки взаємних розрахунків за договором, які відповідно до умов договору ТОВ „Герц щомісячно складало, підписувало зі свого боку та надавало КП „ТМО. У вказаних документах, які ТОВ „Герц своєчасно надавало на адресу КП „ТМО, в окремому стовпчику міститься інформація щодо винагороди ТОВ „Герц; вказані електронні реєстри з інформацією про платежі без будь-яких зауважень щодо їх змісту приймались позивачем, відповідач жодного разу не отримував ніяких претензій щодо цих реєстрів, а позивач в свою чергу не проводив з відповідачем звірки по сумах, які відображені у них. Поряд з цим відповідач додає, що вся інформація щодо сум, які відображені в цих електронних реєстрах, надалі використовувалась позивачем для оновлення щомісячної інформації по його абонентах для бази боргів і нарахувань, яку позивач щомісячно передає відповідачу для внесення її в базу даних „АСОКП, яка використовується для подальшого коректного здійснення прийому платежів від платників за послуги КП „ТМО. Також, відповідач стверджує, що позивачем підписана більшість актів звірки взаємних розрахунків за оспорюваний період (повний перелік та копії відповідних документів було надано відповідачем у відзиві на позовну заяву), а інші акти всупереч умовам договору позивач не підписав та не повернув їх примірники на адресу відповідача. Водночас з цим, ТОВ „Герц не отримувало від КП „ТМО жодного листа, яким би він надав вмотивовану відмову від підписання цих актів, тому відповідач вважає, що цей факт свідчить про те, що КП „ТМО не мало заперечень щодо вказаних актів та до послуг, наданих ТОВ „Герц за договором, фактично прийнявши їх. Наразі відповідач вказує, що нарахування позивачем штрафних санкцій (пеня, 3% річних та інфляційних витрат), розрахунок яких додано до позовної заяви, є безпідставним, оскільки умовами договору (враховуючи зміни та доповнення від 02.03.2015р.) взагалі не передбачено стягнення замовником пені з виконавця, а навпаки така санкція передбачена стосовно замовника за прострочення ним грошових зобовязань. До того ж відповідач зауважує, що фактично жодним чином не порушував умови спірного договору. 
		21.06.2018 р. КП „Теплопостачання міста Одеси подано до господарського суду відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 168-170), згідно якого позивач просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ „Герц. В обґрунтування своїх заперечень на зустрічний позов КП „Теплопостачання міста Одеси вказує, що ТОВ „Герц у власному відзиві на позовну заяву КП „Теплопостачання міста Одеси зазначає, що грошову суму в розмірі 22 473 228,10 грн. ним самостійно відраховано з грошових коштів, що підлягали зарахуванню на рахунок із спеціальним режимом використання в рахунок винагороди за договором про надання послуг №090317/Ю/ТГО-413/09, та вказані дії повністю підтверджуються актами надання послуг, підписаними з боку ТОВ „Герц і КП „Теплопостачання міста Одеси, що надані ТОВ „Герц до суду разом з відзивом на позовну заяву та разом із зустрічною позовною заявою. Тобто ТОВ „Герц підтвердило належним чином, що винагорода ним вже отримана під час переказу грошових сум на рахунок із спеціальним режимом використання, а тому КП „Теплопостачання міста Одеси вважає, що ТОВ „Герц намагається двічі отримати суму винагороди за надані послуги. Крім того, посилаючись на п. 3.2. договору від 30.03.2009р. (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015 р.), КП „Теплопостачання міста Одеси стверджує, що єдиною підставою розрахунків за надані послуги сторони визначили видану виконавцем вимогу на адресу замовника, отримання якої є початком перебігу строку для виконання зобов'язання, однак у даному випадку ТОВ „Герц не наводить будь-яких доказів щодо виданих на адресу КП „ТМО вимог про сплату належної йому суми винагороди та в даному випадку надання реєстрів з розшифруванням по особовим рахункам та видам послуг , що передбачено пунктом 2.2.3. договору, ніяким чином не ототожнюється з поняттям вимоги про перерахування коштів, передбаченої пунктом 3.2. договору в редакції додаткової угоди від 02.03.2015р.
		Також 21.06.2018 р. КП „Теплопостачання міста Одеси подана до господарського суду заява про зменшення позовних вимог до 28583148,56 грн. (а.с. 172-173 т. 2), згідно якої позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 5900159,09 грн., а в іншій частині позовні вимоги залишено без змін. Відтак, КП „Теплопостачання міста Одеси просить суд зобовязати ТОВ „Герц повернути безпідставно утримані грошові кошти в розмірі 22473228,10 грн., а також стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1053406,16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5056514,30 грн. 
		27.06.2018 р. ТОВ Герц подано до господарського суду додаткові пояснення до зустрічної позовної заяви та додаткові пояснення по справі (а.с. 180-181, 183-185 т. 2). 
		02.07.2018 р. КП „Теплопостачання міста Одеси була подана до господарського суду заява про уточнення позовних вимог (а.с. 187 т. 2), відповідно до якої заявник просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 22473228,10 грн., пеню в розмірі 5900159,09 грн., 3% річних у розмірі 1053406,16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5056514,30 грн. 
		Наразі представник позивача під час підготовчого засідання 02.07.2018 р. пояснив, що у вказаній заяві було помилково вказано про заявлену до стягнення суму пені у розмірі 5900159,09 грн. 
		Судом прийняті до розгляду вказані уточнення до первісного позову, відповідно до яких КП „Теплопостачання міста Одеси остаточно заявлені вимоги про стягнення грошових коштів в розмірі 22473228,10 грн., 3% річних у розмірі 1053406,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5056514,30 грн.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/413/18 за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц про стягнення 28583148,56 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси про стягнення заборгованості в загальній сумі 34007402,93 грн., при цьому справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 16 липня 2018 р.
		Під час розгляду справи по суті позивач підтримав первісний позов про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 22473228,10 грн., 3% річних у розмірі 1053406,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5056514,30 грн. та просив у задоволенні зустрічного позову відмовити, про що зазначено у додаткових поясненнях по справі (а.с. 196-199 т. 2).
		Відповідач підтримав зустрічні позовні вимоги та просив у задоволенні первісного позову відмовити, про що зазначено у додаткових поясненнях по справі (а.с. 202-203, 204-206 т. 2) 
		 
		Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
		30 березня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Герц (виконавець) та Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси (замовник) укладено договір про надання послуг ТОВ „Герц №090317/10/ТГО-413/09, предметом якого є надання виконавцем замовнику послуг автоматизованої системи приймання і обліку комунальних платежів (АСОКП) з організації приймання і обліку платежів населення за надані замовником послуги, а також надання інформаційних послуг замовнику з обслуговування платників.
		В п. 2.1. договору від 30.03.2009р. вказано, що замовник зобовязаний: 2.1.1.) у відповідності до «Порядку підключення комунального підприємства  учасника АСОКП» до телекомунікаційної системи ГЕРЦ організувати телефонний канал звязку для обміну інформацією між замовником та виконавцем; 2.1.2.) щомісячно (до 5-го числа) передавати виконавцю відомості про тарифи, заборгованості з урахуванням пільг та субсидій, а також нарахування за попередній місяць у електронному вигляді у встановленому форматі АСОКП; 2.1.8.) сплачувати послуги виконавця по даному договору у відповідності до п. 3.1.
		Згідно п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5., 2.2.6., 2.2.7., 2.2.8. договору від 30.03.2009р. виконавець зобовязаний через розрахункові пункти, обладнані АСОКП, на основі отриманих від замовника даних (п. 2.1.2. договору) надавати платнику інформацію про заборгованості та нарахування попереднього місяця за надані замовником послуги; через каси, обладнані АСОКП, доводити до платників інформацію про зміну тарифів на послуги замовника, наданої замовником у відповідності з п. 2.1.2. договору; надавати замовнику дані про суми, що надійшли на адресу замовника у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по особистим рахункам та видам послуг; перераховувати на протязі двох банківських днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок виконавця суми, прийняті через АСОКП на рахунок замовника за вирахуванням вартості послуг, наданих виконавцем; для обміну інформацією із замовником організувати безперебійну роботу телекомунікаційної системи ГЕРЦ; надавати замовнику розрахунок вартості послуг у вигляді електронного реєстру; на вимогу замовника надавати в електронному вигляді аналітичну та статистичну інформацію за період роботи АСОКП в обємі, погодженому з виконавцем при підписанні договору. Перелік та обєм найменувань за видами аналітичної та статистичної інформації підписується сторонами та є невідємною частиною договору; надавати замовнику інформаційні послуги по обслуговуванню платників.
		Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору від 30.03.2009р. вартість послуг виконавця згідно договору встановлюється в розмірі 1,9% від суми кожного платежу, що надійшов через АСОКП платежів від платників, що підлягають сплаті замовнику, плюс ПДВ  20%. Розмір плати за послуги замовника розраховується виконавцем у відповідності з п. 3.1. в момент оброблення інформації АСОКП та утримується при перерахуванні платежів платників на розрахунковий рахунок замовника. Щомісячно сторони проводять звірку взаємних розрахунків, складаючи двосторонній акт. Звірка здійснюється на основі даних реєстрів сумам платежів, котрі поступили на рахунки замовника із врахуванням вартості послуг виконавця.
		Пунктом 4.1. договору від 30.03.2009р. передбачено, що при порушенні термінів оплати згідно п. 2.2.4. даного договору, виконавець сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми неперерахованих коштів (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожен день прострочення. 
		За положеннями п. 5.1. договору від 30.03.2009 р. всі спори, що випливають з виконання даного договору та не вирішені сторонами шляхом переговорів та консультацій, вирішуються Господарським судом Одеської області.
		Пунктом 6.1. договору від 30.03.2009 р. встановлено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р.
		Згідно п. 6.2. договору від 30.03.2009 р. в подальшому строк дії даного договору буде автоматично продовжуватися терміном на 5 років, якщо жодна із сторін не заявить письмово про своє бажання розірвати його в термін не пізніше 1-го місяця до закінчення строку дії даного договору.
		Пунктом 6.5. договору від 30.03.2009р. передбачено, що зміни та доповнення до даного договору оформлюються письмово, підписуються сторонами та є його невідємною частиною.
		Так, відповідач як виконавець за вказаним договором зобовязався забезпечувати прийом та облік платежів від населення за отримані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
		В подальшому протягом квітня-липня 2014 року відбулися суттєві зміни в законодавстві України, що регулює відносини між теплопостачальними організаціями та гарантованими постачальниками природного газу, теплогенеруючими та транспортуючими організаціями, які істотно впливають на виконання умов вказаного вище договору. Зокрема, внесені зміни до Закону України „Про теплопостачання та доповнено статтею 19-1, якою визначено, що оплата теплової енергії для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку; оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.
		Також Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 18.06.2014 р. № 217 (зі змінами, внесеними постановою від 10.09.2014 р. № 444), якою затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, згідно п. 7 якого визначено, що усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів. В подальшому відповідно до вказаного Порядку частина коштів надходить на рахунок теплопостачальної організації. При цьому згідно п. 2 цього Порядку теплопостачальні організації зобовязані відкрити рахунки зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку (ПАТ „Державний ощадний банк України) для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію від категорій „населення, „бюджетні установи та „інші споживачі. Відтак, на законодавчому рівні були визначені вимоги щодо забезпечення 100% розрахунків за продану теплопостачальними організаціями теплову енергію та наданими комунальними послугами з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки. 
		Як зясовано судом, 24 липня 2014 р. Публічним акціонерним товариством „Державний ощадний банк України (далі - Банк) та Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси (далі  Клієнт) було укладено договір банківського рахунку №85/1/ТГО-375/14, за яким відповідно до законодавства України, в т.ч. Закону України „Про теплопостачання, Постанови, нормативно-правових актів Національного банку України банк відкриває клієнту поточні рахунки із спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 „Розподільчі рахунки субєктів господарювання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію від категорії споживачів „населення та з відповідних поточних рахунків із спеціальним режимом використання структурних підрозділів теплопостачальних організацій, рахунок №26037301416451 (п. 1.1. договору).
		Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору від 24.07.2014р. банк надає послуги з розрахункового обслуговування цим (и) рахунками (далі-послуги) відповідно до законодавства України, зокрема: Закону України „Про банки і банківську діяльність, Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, іншими нормативно-правовими актами України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України з урахуванням особливостей їх функціонування, встановлених Законом, Постановою та цим договором, а Клієнт сплачує вартість наданих послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд. Клієнт доручає, а Банк зобовязується здійснювати договірне списання (перерахування) коштів з рахунку(ів) Клієнта в терміни та в порядку, визначеному п. 3.1.5. цього договору.
		Пунктом 2.1. договору від 24.07.2014р. передбачено, що Банк надає Клієнту платні послуги, вартість яких зазначена в тарифах за послуги ТВБВ 10015/0535 філії  Одеське обласне управління АТ „Ощадбанк (Додаток №1 до цього договору).
		За положеннями п.п. 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3., 3.1.4., 3.1.5. договору від 24.07.2014р. банк зобовязаний відкрити клієнту рахунок(и) протягом одного банківського дня з дня надання клієнтом всіх необхідних документів згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України; організовувати та здійснювати розрахункове обслуговування клієнта відповідно до вимог Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу (далі - Порядок), що затверджені Постановою, нормативно-правових актів Національного банку України та цього договору; належним чином виконувати умови цього договору; зараховувати на рахунок(ки) клієнта грошові кошти, що йому надходять; до 12 години кожного банківського дня здійснювати: а) розподіл коштів, що надійшли за попередній день відповідно до затверджених комісією реєстрів нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію (далі  реєстри); б) договірне списання (перерахування) коштів, розподілених згідно реєстрів: з рахунку „населення: на поточний рахунок із спеціальним режимом використання теплопостачальної організації Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси, код ЄДРПОУ 34674102, №26005300416451, відкритий в ТВБВ 10015/0535 філії - Одеське обласне управління АТ „Ощадбанк, код банку 328845.
		Отже, враховуючи вищенаведене, Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси був відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу. 
		02 березня 2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Герц (виконавець) та Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси (замовник) була укладена додаткова угода до договору № 090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009р., згідно п. 1. якої в рамках вимог, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014р. „Про затвердження порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу сторони дійшли до згоди про внесення змін до договору № 090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009р. відносно умов та порядку проведення взаєморозрахунків між сторонами.
		Пунктом 2 додаткової угоди від 02.03.2015р. сторони погодили викласти в наступній редакції пункти договору №090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009р.: 
		„- п. 2.1.8.: оплачувати послуги виконавця по даному договору згідно з п.п. 3.1. та 3.2. договору; 
		- п. 2.2.4.: забезпечити перерахування зі сторони банківських установ  учасників АСОКП сум, прийнятих через АСОКП на поточний розрахунковий рахунок замовника зі спеціальним режимом використання: №2603730416451 у Філії Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України, м. Одеса, код банку 328845; 
		- п. 3.1.: вартість послуг виконавця по даному договору встановлюється в розмірі 2,0% від суми кожного платежу, що надійшов через АСОКП платежів від платників, що підлягають сплаті замовнику, плюс ПДВ  20%;
		- п. 3.2.: плата за послуги виконавця у відповідності з п. 3.1. договору перераховується замовником щоденно на поточний рахунок виконавця згідно виставленої виконавцем вимоги на адресу замовника;
		- п. 4.1.: при порушенні термінів оплати згідно п. 3.2. договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,2% від суми не перерахованих коштів (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожен день прострочення.
		Згідно п. 3 додаткової угоди від 02.03.2015р. сторони вирішили доповнити договір №090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009р. пунктом наступного змісту: „п. 2.1.10.: для забезпечення звірки електронних реєстрів, що надійшли адресу виконавця від усіх установ  учасників „АСОКП, з фактично отриманими на даний рахунок грошовими коштами, кожного робочого дня надавати виконавцю в електронному вигляді реєстри про рух грошових коштів по поточному розрахунковому рахунку замовника зі спеціальним режимом.
		В п. 4 додаткової угоди від 02.03.2015 р. сторони передбачили, що для виконання виконавцем зобовязань, покладених на нього в п. 2.1.10. та 3.2. договору, сторони зобовязані укласти тристоронній договір з банківською установою, обслуговуючою розрахунковий рахунок замовника зі спеціальним режимом використання: №2603730416451.
		Пунктами 8, 9 додаткової угоди від 02.03.2015р. визначено, що інші умови договору № 090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009 р. залишаються незмінними та сторони підтверджують свої обовязки за ним. Вказана додаткова угода є невідємною частиною договору № 090317/10/ТГО-413/09 від 30.03.2009 р.
		Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. 
		Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. 
		Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 
		Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг від 30.03.2009 р. №090317/10/ТГО-413/09 (з урахуванням змін і доповнень згідно додаткової угоди від 02.03.2015 р.) є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання їх сторонами.
		Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання. 
		Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
		Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору від 30.03.2009 р. між сторонами були складені наступні акти надання послуг (а.с. 126-197 т.1), які підписані уповноваженими особами сторін, що скріплені печатками КП „Теплопостачання міста Одеси та ТОВ „Герц: 
		-№ 3004/49 від 30.04.2015 р. за період з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 8533264,24 грн., перераховано на р/р  8328466,05 грн., винагорода - 204798,19 грн.; 
		-№ 3004/50 від 30.04.2015р. за період з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 8605240,91 грн., перераховано на р/р - 8398715,15 грн., винагорода виконавця - 206525,76 грн.; 
		-№ 3004/51 від 30.04.2015 р. за період з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 14212001,55 грн., перераховано на р/р  13870913,53 грн., винагорода - 341088,02 грн.; 
		-№ 3004/52 від 30.04.2015 р. за період з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 12573829,59 грн., перераховано на р/р  12272057,58 грн., винагорода - 301772,01 грн.; 
		-№ 3105/52 від 31.05.2015 р. за період з 01.05.2015 р. по 31.05.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 4717993,87 грн., перераховано на р/р  4604761,84 грн., винагорода - 113232,03 грн.; 
		-№ 3105/53 від 31.05.2015 р. за період з 01.05.2015 р. по 31.05.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 4564260,96 грн., перераховано на р/р  4454718,58 грн., винагорода - 109542,38 грн.; 
		-№ 3105/54 від 31.05.2015 р. за період з 01.05.2015 р. по 31.05.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 6998571,20 грн., перераховано на р/р  6830605,57 грн., винагорода - 167965,63 грн.; 
		-№ 3105/55 від 31.05.2015 р. за період з 01.05.2015 р. по 31.05.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 6622601,20 грн., перераховано на р/р  6463658,56 грн., винагорода - 158942,64 грн.; 
		-№ 3006/55 від 30.06.2015 р. за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 2056413,61 грн., перераховано на р/р  2007059,46 грн., винагорода - 49354,15 грн.; 
		-№ 3006/56 від 30.06.2015 р. за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 2012668,50 грн., перераховано на р/р  1964364,43 грн., винагорода - 48304,07 грн.; 
		-№ 3006/57 від 30.06.2015 р. за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 2877459,89 грн., перераховано на р/р  2808400,86 грн., винагорода - 69059,03 грн.; 
		-№ 3006/58 від 30.06.2015 р. за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 2715254,39 грн., перераховано на р/р  2650088,31 грн., винагорода - 65166,08 грн.;
		-№ 3107/54 від 31.07.2015 р. за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 1393932,42 грн., перераховано на р/р  1360478,13 грн., винагорода - 33454,29 грн.;
		-№ 3107/55 від 31.07.2015 р. за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 1635 413,73 грн., перераховано на р/р  1596163,77 грн., винагорода - 39249,96 грн.;
		-№ 3107/56 від 31.07.2015 р. за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 2243520,68 грн., перераховано на р/р  2189676,33 грн., винагорода - 53844,35 грн.; 
		-№ 3107/57 від 31.07.2015 р. за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 2048808,37 грн., перераховано на р/р  1999636,86 грн., винагорода - 49171,51 грн.; 
		-№ 3108/57 від 31.08.2015 р. за період з 01.08.2015 р. по 31.08.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 536365,06 грн., перераховано на р/р  523492,27 грн., винагорода - 12872,79 грн.;
		-№ 3108/58 від 31.08.2015 р. за період з 01.08.2015 р. по 31.08.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 559659,06 грн., перераховано на р/р  546227,23 грн., винагорода - 13431,83 грн.; 
		-№ 3108/59 від 31.08.2015 р. за період з 01.08.2015 р. по 31.08.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 706666,43 грн., перераховано на р/р  689706,44 грн., винагорода - 16959,99 грн.;
		-№ 3108/60 від 31.08.2015 р. за період з 01.08.2015 р. по 31.08.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 649205,17 грн., перераховано на р/р  633624,20 грн., винагорода - 15580,97 грн.; 
		-№ 3009/56 від 30.09.2015 р. за період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 616940,36 грн., перераховано на р/р  602133,82 грн., винагорода - 14806,54 грн.; 
		-№ 3009/57 від 30.09.2015 р. за період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 693619,24 грн., перераховано на р/р  676972,41 грн., винагорода - 16646,83 грн.; 
		-№ 3009/58 від 30.09.2015 р. за період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 773292,58 грн., перераховано на р/р  754733,57 грн., винагорода - на суму 18559,01 грн.;
		-№ 3009/59 від 30.09.2015 р. за період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р., за яким всього отримано платежів на суму 819493,83 грн., перераховано на р/р  799826,08 грн., винагорода - на суму 19667,75 грн.;
		-№ 3101/60 від 31.01.2016 р. за період з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 4008510,19 грн., перераховано на р/р  3912305,79 грн., винагорода - 96204,40 грн.; 
		-№ 3101/61 від 31.01.2016 р. за період з 01.01.2016 р. по 31.01.2016р., за яким всього отримано платежів на суму 4008510,19 грн., перераховано на р/р  3912305,79 грн., винагорода - на суму 90329,53 грн.; 
		-№ 3101/62 від 31.01.2016 р. за період з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 5337065,21 грн., перераховано на р/р  5208976,08 грн., винагорода - на суму 128089,13 грн.; 
		-№ 3101/63 від 31.01.2016 р. за період з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 5061506,59 грн., перераховано на р/р  4940030,42 грн., винагорода - 121476,17 грн.;
		-№ 2902/63 від 29.02.2016 р. за період з 01.02.2016 р. по 29.02.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 11394083,06 грн., перераховано на р/р  11120624,89 грн., винагорода - 273458,17 грн.; 
		-№ 2902/64 від 29.02.2016 р. за період з 01.02.2016 р. по 29.02.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 11240565,63 грн., перераховано на р/р  10970791,82 грн., винагорода - 269773,81 грн.; 
		-№ 2902/65 від 29.02.2016 р. за період з 01.02.2016 р. по 29.02.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 18903473,26 грн., перераховано на р/р  18449789,81 грн., винагорода - 453683,45 грн.; 
		-№ 2902/66 від 29.02.2016 р. за період з 01.02.2016 р. по 29.02.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 16399779,22 грн., перераховано на р/р  16006184,36 грн., винагорода - 393594,86 грн.; 
		-№ 3103/61 від 31.03.2016 р. за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 10562462,98 грн., перераховано на р/р  10308963,99 грн., винагорода - 253498,99 грн.; 
		-№ 3103/62 від 31.03.2016 р. за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 10138658,77 грн., перераховано на р/р  9895330,96 грн., винагорода - 243327,81 грн.; 
		-№ 3103/63 від 31.03.2016 р. за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 16319408,72 грн., перераховано на р/р  15927743,03 грн., винагорода - 391665,69 грн.; 
		-№ 3103/64 від 31.03.2016 р. за період з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 14017372,57 грн., перераховано на р/р  13680955,57 грн., винагорода - 336417,00 грн.; 
		-№ 3004/67 від 30.04.2016 р. за період з 01.04.2016р. по 30.04.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 10872951,74 грн., перераховано на р/р  10612001,06 грн., винагорода - 260950,68 грн.; 
		-№ 3004/68 від 30.04.2016 р. за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 10160918,67 грн., перераховано на р/р  9917056,63 грн., винагорода - 243862,04 грн.; 
		-№ 3004/69 від 30.04.2016 р. за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 16585362,02 грн., перераховано на р/р  16187313,20 грн., винагорода - 398048,82 грн.; 
		-№ 3004/70 від 30.04.2016 р. за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 14168265,81 грн., перераховано на р/р  13828227,37 грн., винагорода - 340038,44 грн.; 
		-№ 3105/67 від 31.05.2016 р. за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 4621753,15 грн., перераховано на р/р  4510831,11 грн., винагорода - 110922,04 грн.;
		-№ 3105/68 від 31.05.2016 р. за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 4444226,01 грн., перераховано на р/р  4337564,45 грн., винагорода - 106661,56 грн.; 
		-№ 3105/69 від 31.05.2016 р. за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 7128944,70 грн., перераховано на р/р  6957849,94 грн., винагорода - 171094,76 грн.;
		-№ 3105/70 від 31.05.2016 р. за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 6209989,37 грн., перераховано на р/р  6060949,74 грн., винагорода - 149039,63 грн.;
		-№ 3006/67 від 30.06.2016 р. за період з 01.06.2016 р. по 30.06.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 2494919,99 грн., перераховано на р/р  2435041,91 грн., винагорода - 59878,08 грн.; 
		-№ 3006/68 від 30.06.2016 р. за період з 01.06.2016 р. по 30.06.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 2366212,37 грн., перераховано на р/р  2309423,22 грн., винагорода - 56789,15 грн.; 
		-№ 3006/69 від 30.06.2016 р. за період з 01.06.2016 р. по 30.06.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 3646135,24 грн., перераховано на р/р  3558628,05 грн., винагорода - 87507,19 грн.; 
		-№ 3006/70 від 30.06.2016 р. за період з 01.06.2016 р. по 30.06.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 3208765,89 грн., перераховано на р/р  3131755,49 грн., винагорода - 77010,40 грн.; 
		-№ 3107/68 від 31.07.2016 р. за період з 01.07.2016 р. по 31.07.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 1896696,07 грн., перераховано на р/р  1851175,30 грн., винагорода - 45520,77 грн.;
		-№ 3107/69 від 31.07.2016 р. за період з 01.07.2016 р. по 31.07.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 1892472,58 грн., перераховано на р/р  1847053,33 грн., винагорода - 45419,25 грн.; 
		-№ 3107/70 від 31.07.2016 р. за період з 01.07.2016 р. по 31.07.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 2837518,66 грн., перераховано на р/р  2769418,17 грн., винагорода - 68100,49 грн.; 
		-№ 3107/71 від 31.07.2016 р. за період з 01.07.2016 р. по 31.07.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 2931933,13 грн., перераховано на р/р  2861566,68 грн., винагорода - 70366,45 грн.; 
		-№ 3108/72 від 31.08.2016 р. за період з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 1539689,68 грн., перераховано на р/р  1502737,09 грн., винагорода - 36952,59 грн.; 
		-№ 3108/73 від 31.08.2016 р. за період з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 1598988,28 грн., перераховано на р/р  1560612,63 грн., винагорода - 38375,65 грн.;
		-№ 3108/74 від 31.08.2016 р. за період з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 2338217,84 грн., перераховано на р/р  2282100,66 грн., винагорода - 56117,18 грн.; 
		-№ 3108/75 від 31.08.2016 р. за період з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., за яким всього отримано платежів на суму 2223248,13 грн., перераховано на р/р  2169890,27 грн., винагорода - 53357,86 грн.;
		-№ 3101/133 від 31.01.2017 р. за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 18528896,52 грн., перераховано на р/р  18084203,13 грн., винагорода - 444693,39 грн.; 
		-№ 3101/134 від 31.01.2017 р. за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 19117034,43 грн., перераховано на р/р  18658225,53 грн., винагорода - 458808,90 грн.; 
		-№ 3101/135 від 31.01.2017 р. за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 31644072,42 грн., перераховано на р/р  30884614,44 грн., винагорода - 759457,98 грн.; 
		-№ 3101/136 від 31.01.2017 р. за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 29107901,36 грн., перераховано на р/р  28409311,96 грн., винагорода - 698589,40 грн.;
		-№ 2802/139 від 28.02.2017 р. за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 20444084,02 грн., перераховано на р/р  19953426,01 грн., винагорода - 490658,01 грн.; 
		-№ 2802/140 від 28.02.2017 р. за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 20721338,62 грн., перераховано на р/р  20224026,41 грн., винагорода - 497312,21 грн.; 
		-№ 2802/141 від 28.02.2017 р. за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 37517669,89 грн., перераховано на р/р  36617245,39 грн., винагорода - на суму 900424,50 грн.; 
		-№ 2802/142 від 28.02.2017 р. за період з 01.02.2017 р. по 28.02.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 31948135,87 грн., перераховано на р/р  31181380,63 грн., винагорода - 766755,24 грн.;
		-№ 3103/141 від 31.03.2017 р. за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 20264958,17 грн., перераховано на р/р  19778599,20 грн., винагорода - 486358,97 грн.; 
		-№ 3103/142 від 31.03.2017 р. за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 20708945,86 грн., перераховано на р/р  20211931,16 грн., винагорода - 497014,70 грн.;
		-№ 3103/143 від 31.03.2017 р. за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 34080867,98 грн., перераховано на р/р  33262926,96 грн., винагорода - 817941,02 грн.; 
		-№ 3103/144 від 31.03.2017 р. за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 28707841,77 грн., перераховано на р/р  28018853,50 грн., винагорода - 688988,27 грн.;
		-№ 3004/42 від 30.04.2017 р. за період з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 14704531,13 грн., перераховано на р/р  14351622,45 грн., винагорода - 352908,68 грн.;
		-№ 3004/140 від 30.04.2017 р. за період з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 14130537,08 грн., перераховано на р/р  13791404,22 грн., винагорода - 339132,86 грн.;
		-№ 3004/141 від 30.04.2017 р. за період з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 24402577,13 грн., перераховано на р/р  23816915,39 грн., винагорода - 585661,74 грн.;
		-№ 3004/142 від 30.04.2017 р. за період з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р., за яким всього отримано платежів на суму 20693981,69 грн., перераховано на р/р  20197326,26 грн., винагорода - 496655,43 грн.
		Відтак, із зазначених вище актів вбачається, що ТОВ „Герц одразу ж розраховано вартість наданих ним послуг та здійснено перерахування на рахунок зі спеціальним режимом використання не в повному обсязі, а за вирахуванням вартості наданих послуг.
		Разом з тим, як зясовано судом та підтверджено сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю „Герц в період з 03.03.2015р. по 18.05.2017 р. отримано від абонентів коштів у розмірі 931550727,21 грн. Однак, на відкритий позивачем поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ „Герц були перераховані кошти в сумі 909077499,11 грн., а залишок коштів 22473228,10 грн. (931550727,21 грн. - 909077499,11 грн.) від неперерахованої позивачу суми, що отримано від абонентів, утримано відповідачем в якості плати за надані послуги.
		Так, відповідно до умов п. 2.2.4 договору від 30.03.2009 р. №090317/10/ТГО-413/09 (в редакції додаткової угоди до нього від 02.03.2015 р.) ТОВ „Герц як виконавець зобовязалось забезпечити перерахування з боку банківських установ  учасників АСУКП сум, прийнятих через АСУКП, на поточний рахунок замовника із спеціальним режимом використання: 2603730416451 в філії Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України, м. Одеса, код банку 328845. Натомість оплата за надані ТОВ „Герц послуги відбувається у відповідності до п. 3.2. договору шляхом перерахування замовником  КП „ТМО на поточний рахунок виконавця згідно умов виставленої виконавцем вимоги на адресу замовника. 
		У даному випадку сторони, користуючись принципом свободи договору за ст.ст. 627, 628 ЦК України, встановили на власний розсуд в спірному договорі відповідний порядок надання послуг, а тому повинні діяти саме у встановленому ними порядку.
		Таким чином, за умовами вказаного договору з урахуванням змін, що внесені додатковою угодою до нього від 02.03.2105 р., усі грошові кошти, що надходять від населення в рахунок оплати наданих послуг за теплопостачання наданих КП „ТМО, відповідач як виконавець за договором мав перераховувати у повному обсязі виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання в філії Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України, а не вираховувати свою винагороду самостійно. Адже позивач як замовник згідно п. 3.2. договору від 30.03.2009р. №090317/10/ТГО-413/09 (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015р.) мав щоденно перераховувати плату за послуги виконавця у відповідності з п. 3.1. договору на поточний рахунок виконавця згідно виставленої виконавцем вимоги на адресу замовника. 
		Також з листа начальника філії Одеського обласного управління АТ „Ощадбанк від 20.04.2018р. вих.№33/1929 у відповідь на запит КП „Теплопостачання міста Одеси, вбачається, що з огляду на ст. 19-1 Закону України „Про теплопостачання, п. 12 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником проривного газу, затвердженого поставою КМУ від 18.06.2013р. №217, будь-яке затримання грошових коштів, що надійшли в рахунок сплати за теплову енергію або вилучення цих коштів теплопостачальною організацією в рахунок оплати за отримані послуги від будь-яких субєктів господарювання прямо порушує встановлений Кабінетом Міністрів України Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу та вимоги ст. 19-1 Закону України „Про теплопостачання. Частиною 1 ст. 19-1 Закону України „Про теплопостачання встановлено, що оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.
		Статтею 1 Закону України „Про теплопостачання визначено, що поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу (далі - рахунки із спеціальним режимом використання) - рахунки теплопостачальної організації, відкриті в уповноваженому банку і призначені для зарахування коштів, що вносяться споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, для виробництва якої повністю або частково використовується природний газ, що постачається гарантованим постачальником.
		Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним неперерахування відповідачем на рахунок позивача всієї суми сплачених споживачами коштів в якості плати за теплову енергію, оскільки такі дії відповідача суперечать вимогам діючого законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.
		Наразі судом оцінюються критично доводи відповідача про те, що КП „ТМО фактично отримувало на свій рахунок зі спеціальним режимом використання суму, яка повинна залишитися у нього в результаті компенсації ним вартості послуг ТОВ „Герц, передбаченої умовами договору. Адже, умови договору від 30.03.2009 р. №090317/10/ТГО-413/09 (в редакції додаткової угоди до нього від 02.03.2015 р.) не містять такого порядку (алгоритму дій) утримання відповідачем частини грошових коштів, що надходять від населення (споживачів) в рахунок оплати теплової енергії, до їх зарахування на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Відтак, на думку суду, відповідачем в односторонньому порядку було змінено умови (порядок виконання) договору від 30.03.2009 р. № 090317/10/ТГО-413/09 (з урахуванням додаткової угоди до нього від 02.03.2015 р.), що є не допустимим та суперечить ст.ст. 525, 526 ЦК України. 
		З огляду на вказані обставини, та враховуючи встановлені судом порушення з боку ТОВ „Герц умови договору від 30.03.2009 р. № 090317/10/ТГО-413/09 (з урахуванням додаткової угоди до нього від 02.03.2015 р.), суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача безпідставно утриманих грошових коштів в розмірі 22473228,10 грн. 
		При цьому слід зазначити, що заявлені позовні вимоги узгоджуються з приписом п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі. Цей спосіб захисту застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. 
		Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		У даному випадку у відповідача за спірним договором існує зобовязання з перерахування на поточний рахунок позивача зі спеціальним режимом використання всієї суми коштів, отриманих від споживачів теплової енергії. Але, покладення на відповідача такого обовязку в судовому порядку не призведе до відновлення порушеного права позивача, оскільки спірну суму коштів було освоєно відповідачем. Тому суд вважає, що саме стягнення з відповідача спірної суми коштів, яка не була перерахована позивачу за умовами договору, є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
		Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1053406,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5056514,30 грн. суд зазначає наступне. 
		Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України. 
		Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Таким чином, три проценти річних та інфляційні втрати як складова боргу можуть бути розраховані виключно за прострочення виконання грошового зобов'язання.
		Між тим, пунктом 1 договору від 30.03.2009р. №090317/10/ТГО-413/09 (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015р.) сторони визначили, що його предметом є надання виконавцем замовнику послуг автоматизованої системи приймання і обліку комунальних платежів (АСОКП) з організації приймання і обліку платежів населення за надані замовником послуги, а також надання інформаційних послуг замовнику з обслуговування платників. Відтак, за вказаним договором ТОВ „Герц надавало платнику інформацію про заборгованості та нарахування попереднього місяця за надані замовником послуги, доводив до платників інформацію про зміну тарифів на послуги замовника, надавав замовнику дані про суми, що надійшли на адресу замовника у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по особистим рахункам та видам послуг, на вимогу замовника надавав в електронному вигляді аналітичну та статистичну інформацію за період роботи АСОКП, а також забезпечував перерахування зі сторони банківських установ  учасників АСОКП сум, прийнятих через АСОКП на поточний розрахунковий рахунок замовника зі спеціальним режимом використання, тобто грошових коштів, належних КП „Теплопостачання міста Одеси. 
		Як вже зазначалось вище, судом встановлено неналежне виконання відповідачем за спірним договором саме зобовязання з надання послуги у вигляді перерахування на поточний рахунок позивача зі спеціальним режимом використання всієї суми коштів, отриманих від споживачів теплової енергії, тобто мало місце неналежне надання відповідачем послуг за вказаним договором (зокрема, не у повному обсязі надання послуги). Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зобовязання, яке не виконане відповідачем у повному обсязі та відповідно є простроченим, не є грошовим, адже відповідач за спірним договором не сплачує власні кошти, а надає посередницькі послуги з перерахунку коштів, отриманих від населення.
		Так, аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів. Відтак, грошове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Таким чином, за первісним позовом у сторін існує правовідношення, в якому відповідач як виконавець зобов'язаний надати послугу з перерахування коштів від населення, а позивач як замовник має право вимагати від замовника виконання такого зобовязання і такому праву відповідає кореспондуючий обов'язок позивача сплатити гроші за надані послуги на користь відповідача. 
		За таких обставин, враховуючи відсутність у відповідача грошового зобовязання в розумінні положень ЦК України, суд не вбачає підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Відтак, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог позивача за первісним позовом про стягнення 3% річних в сумі 1053406,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5056514,30 грн.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Оцінюючи надані Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси докази в їх сукупності, керуючись приписами вищенаведених нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси частково обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ „Герц безпідставно утриманих грошових коштів в розмірі 22473228,10 грн. 
		Розглядаючи заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю „Герц зустрічні позовні вимог про стягнення з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси заборгованості в розмірі 22473228,10 грн., пені у розмірі 3 755 219,94грн., інфляційних втрат у розмірі 6 595 674,45грн., 3% річних у розмірі 1 183 280,44грн. суд зазначає наступне.
		Як встановлено судом, ТОВ „Герц надавались КП „Теплопостачання міста Одеси послуги щодо перерахування на поточний рахунок останнього зі спеціальним режимом використання всієї суми коштів, отриманих від споживачів теплової енергії, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти надання послуг (а.с. 126-197 т.1), за якими прийнято платежів на користь КП „Теплопостачання міста Одеси  931550727,21 грн., перераховано на рахнок КП „Теплопостачання міста Одеси  909077499,11 грн., сума винагороди ТОВ „Герц складає 22473228,10 грн.
		Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
		Отже, прийняття замовником наданих виконавцем послуг є підставою виникнення у замовника - КП „Теплопостачання міста Одеси зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.
		Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
		Так, за умовами п. 3.2 договору від 30.03.2009 р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 р.) плата за послуги виконавця у відповідності з п. 3.1. договору перераховується замовником щоденно на поточний рахунок виконавця згідно виставленої виконавцем вимоги на адресу замовника.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача за зустрічним позовом виникло зобовязання з оплати наданих ТОВ „Герц послуг. Ті обставини, що ТОВ „Герц не в повному обсязі перерахувало на користь КП „Теплопостачання міста Одеси суми прийнятих від населення платежів, не звільняє останнього від виконання прийнятого на себе зобовязання з оплати послуг. Адже умови договору не передбачають можливість відмови в оплаті послуг у разі ненадання виконавцем послуги в повному обсязі. Також не звільняло КП „Теплопостачання міста Одеси від виконання зобовязання з оплати послуг і той факт, що ТОВ „Герц самостійно вираховувало суму винагороди від прийнятих від населення платежів, оскільки у такому випадку мало місце порушення умов договору та прав КП, про захист яких останнім було предявлено до суду первісний позов. Доводи КП „Теплопостачання міста Одеси щодо відсутності вимог за п. 3.2 договору для оплати послуг суд вважає необґрунтованими, оскільки наявні в матеріалах справи докази та доводи сторін свідчать про фактичне предявлення таких вимог з боку Товариства. Так, в період з 03.03.2015 р. по 18.05.2017 р. ТОВ „Герц отримало грошові кошти, що поступили на адресу КП „ТМО через АСОКП на загальну суму 931550727,21 грн. та надалі без будь-яких затримок щоденно надавалися КП „ТМО дані про суми, що надійшли на адресу КП „ТМО, у вигляді електронних реєстрів з розшифруванням по особовим рахункам та видам послуг, які приймалися КП „ТМО без зауважень та жодних претензій стосовно них не було заявлено. 
		Зважаючи на те, що судом задоволено позовні вимоги КП „Теплопостачання міста Одеси щодо стягнення з ТОВ „Герц безпідставно утриманих грошових коштів в розмірі 22473228,10 грн., що зараховані Товариством як оплату послуг за договором, суд доходить висновку, що ТОВ „Герц, як виконавець по договору, має право отримати плату за надані ним послуги. За таких обставин, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ТОВ „Герц про стягнення з КП „Теплопостачання міста Одеси заборгованості за надані послуги в розмірі 22473228,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Також позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення пеню в розмірі 3755219,94 грн., інфляційні втрати у розмірі 6595674,45 грн. та 3% річних у розмірі 1183280,44 грн.
		Такі правові наслідки як сплата пені настають саме у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
		Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
		Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
		Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		В п. 4.1. договору від 30.03.2009р. (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015р.) встановлено відповідальність замовника за порушення термінів оплати у строки, встановлені договором, у вигляді пені, розмір якої сторони визначили 0,2% від суми не перерахованих коштів (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожен день прострочення.
		Так, нарахування пені за порушення термінів оплати можливе неперерахування замовником коштів в якості оплати послуг за договором. Між тим, з огляду на те, що до теперішнього часу ТОВ „Герц внаслідок самостійного вирахування суми винагороди в розмірі 22473228,10 грн. цю суму було освоєно як оплату за договором, що визнається останнім, та ці кошти використовувались Товариством, суд вважає безпідставним нарахування пені з боку ТОВ „Герц. 
		Аналогічно з огляду на вказані обставини суд вважає безпідставним застосовування ТОВ „Герц положень ч. 2 ст. 625 ЦК України стосовно нарахування КП „Теплопостачання міста Одеси 3% річних та інфляційних втрат, оскільки Товариство користувалось весь час коштами, на які нараховуються річні та інфляційні. Так, виходячи з системного аналізу положень ст. 625 ЦК України, обов'язок сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки виникає виключно у боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Наразі в даному випадку хоча КП „Теплопостачання міста Одеси не сплатило вартість послуг за умовами договору від 30.03.2009р. (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015р.), однак внаслідок самостійного зарахування такої оплати з боку ТОВ „Герц вказані кошти були у користуванні останнього, а тому відсутнє утримання таких коштів з боку „Теплопостачання міста Одеси, що є визначальним для нарахування річних та інфляційних збитків. Використання ТОВ „Герц вказаних коштів в сумі 22473228,10 грн., які самостійно утримані ТОВ „Герц від надходжень платежів від абонентів в якості оплати вартості наданих ним послуг, виключає можливість застосування до КП „Теплопостачання міста Одеси такої міри відповідальності як нарахування річних та інфляційних втрат , що заявлені до стягнення.
		Оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц обґрунтовані частково, тому підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з КП „Теплопостачання міста Одеси заборгованості за надані послуги в розмірі 22473228.10 грн. 
		У звязку з тим, що рішення суду в частині первісного позову відбулось частково на користь КП „Теплопостачання міста Одеси, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені КП „Теплопостачання міста Одеси при подачі первісного позову, покладаються на ТОВ „Герц, яке є відповідачем за первісним позовом, пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 337098,42 грн. 
		Також враховуючи, що рішення суду в частині зустрічного позову відбулось на користь ТОВ „Герц, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені ТОВ „Герц за подачу зустрічного позову, покладаються на КП „Теплопостачання міста Одеси, яке є відповідачем за зустрічним позовом, пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, що становлять 337098,42 грн.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1.Позов Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц про стягнення 28583148,56 грн. задовольнити частково.
		2.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 2а, код ЄДРПОУ 30587514) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102; рахунок із спеціальним режимом використання в філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, МФО 328845: для групи «населення» 26037301416451) безпідставно утримані грошові кошти в розмірі 22473228/двадцять два мільйони чотириста сімдесят три тисячі двісті двадцять вісім/ грн. 10 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 337098/триста тридцять тисяч девяносто вісім/грн. 42 коп.
		3.В задоволенні решти частини вимог Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц відмовити.
		4.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси про стягнення заборгованості в загальній сумі 34007402,93 грн. задовольнити частково.
		5.СТЯГНУТИ з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 2а, код ЄДРПОУ 30587514) заборгованість в розмірі 22473228/двадцять два мільйони чотириста сімдесят три тисячі двісті двадцять вісім/грн. 10 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 337098/триста тридцять сім тисяч девяносто вісім/грн. 42 коп.
		6.В задоволенні решти частини зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Герц до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси відмовити. 
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення складено 13 серпня 2018 р. 
		 
		Суддя В.С. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...