Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2637/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2018. Зареєстровано: 15.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2018.
Дата набрання законної сили: 08.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" серпня 2018 р. Справа № 914/2637/17
		 
		Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
		Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,
		Суддів:Бойко С.М.,Матущак О.І.,
		за участю секретаря судового засідання Нікітчук Н.Я.,
		 
		та представників сторін:
		від позивача (скаржника)  не зявився
		від відповідача-1  не зявився
		від відповідача-2  ОСОБА_1
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області, вих.№05/2-530вих.18 від 12 квітня 2018 року
		на рішення Господарського суду Львівської області від 26 березня 2018 року (підписане 02.04.2018 року) суддя Березяк Н.Є.
		у справі №914/2637/17
		за позовом Заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області, м. Буськ, Львівська область
		до відповідача-1 Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області, с. Боложинів Буського району Львівської області
		до відповідача-2 Приватного підприємства «Західний Буг», с. Павлів Радехівського району Львівської області
		про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та звільнення безпідставно набутих земельних ділянок
		 
		в с т а н о в и в :
		09 грудня 2017 року Заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, заявленим в інтересах держави, до відповідачів: Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області та Приватного підприємства «Західний Буг» про визнання незаконним та скасування рішення Боложинівської сільської ради №140 від 08 лютого 2017 року «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради» та зобовязання ПП «Західний Буг» звільнити земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 63,3352 га із паїв померлих власників, що знаходяться за межами с. Боложинів та с. Вербляни Буського району Львівської області.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 26 березня 2018 року у справі №914/2637/17 у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду мотивоване тим, що земельні ділянки загальною площею 63,3352 га, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, входили як неуспадковані земельні ділянки приватної власності, що додатково підтверджується листом Буського районного відділу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 27.02.2018 №9-13-0.20-515/102-18. При цьому, посилаючись на ст.1285 ЦК України та ч.5 ст.4 ЗУ «Про оренду землі», суд дійшов висновку, що органом, який уповноважений передавати в оренду земельні ділянки (в т.ч. невитребувані земельні частки) померлих громадян до моменту прийняття спадкоємцями спадщини, або визнання її відумерлою в судовому порядку є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки, незалежно від того, чи така земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту чи за його межами. Суд у рішенні зазначив, що відповідні сільська, селищна, міська рада є управителем спадщини в силу імперативних положень закону і для реалізації їхніх повноважень щодо передачі в оренду земельних ділянок від них не вимагається вчинення будь-яких інших дій (як от, звернення до суду з вимогою про визнання спадщини відумерлою, як це стверджує прокурор). Відтак, місцевий господарський суд, враховуючи наведене вище, а також те, що земельні ділянки площею 63,3352 га знаходяться на території Боложинівської сільської ради, що не спростовано прокурором, дійшов висновку, що Боложинівська сільська рада мала право розпоряджатися спірними земельними ділянками та передавати їх в оренду відповідачу-1, а тому доводи прокурора є не обґрунтованими.
		Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Заступник прокурора Львівської області звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26 березня 2018 року у справі №914/2637/17 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити: визнати незаконним та скасувати рішення Боложинівської сільської ради №140 від 08 лютого 2017 року «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради» та зобовязати ПП «Західний Буг» звільнити земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 63,3352 га із паїв померлих власників, що знаходяться за межами с. Боложинів та с. Вербляни Буського району Львівської області. Зокрема, зазначає, що спірні земельні ділянки є несформованими, відтак, не можуть бути обєктом цивільних прав, при цьому, сільською радою не визначено статус земель, переданих в оренду. Крім цього, наголошує, що сільською радою не зясовувався стан оформлення спадщини по спірних земельних ділянках, а саме: наявність спадкоємців, факти прийняття чи неприйняття ними спадщини, відмови від її прийняття тощо, у звязку з чим, вважає передчасним застосування судом до спірних правовідносин спеціального ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли». Одночасно, апелянт наголошує на порушенні інтересів держави в даному спорі, зважаючи на те, що державним інтересом в цьому спорі є задоволення суспільної потреби (інтересу) у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання передачі земельних ділянок у користування, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу; інтерес держави в даному випадку, на думку скаржника, полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права Українського народу.
		 
		Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Львівської області від 26 березня 2018 року у справі №914/2637/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 20 травня 2018 року). Зокрема, зазначав, що прокурор, звертаючись до суду з цим позовом помилково зазначав про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції, оскільки таким органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Крім того, наголошував, що прокурором не обґрунтовано порушення інтересів держави у цьому спорі. Щодо суті спору, зазначив про відповідність спірного рішення Боложинівської сільської ради №140 від 08 лютого 2017 року положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» №1533-VIII, який набрав чинності 19 жовтня 2016 року. Разом з цим, вважає помилковим твердження позивача про користування відповідачем-2 спірними земельними ділянками, так як між відповідачем-2 та сільською радою не укладено договору оренди на виконання спірного рішення, при цьому, будь-яких інших доказів користування відповідачем-2 землею прокурор не надав, з огляду на що, його вимога про звільнення земельних ділянок є безпідставною.
		Прокурор в судове засідання запізнився, був присутній на проголошенні резолютивної частини постанови. У попередніх судових засіданнях прокурор вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26 березня 2018 року у справі №914/2637/17 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
		Представник відповідача-1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду від 30 липня 2018 року.
		Оскільки явка в судове засідання представника відповідача-1 не визнавалась обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
		 
		Суд, заслухавши пояснення представника відповідача-2, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
		Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2017 року Приватне підприємство «Західний Буг» звернулось до Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області з листом №3Б-9-01-17, в якому просило передати в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території сільської ради і входять до складу спадщини, однак спадкоємці за заповітом і за законом відсутні.
		02 лютого 2017 року Боложинівською сільською радою Буського району Львівської області прийнято рішення №140 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради», яким вирішено надати в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва земельні ділянки згідно з списком (список додається), власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, ПП «Західний Буг» до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців на такі земельні ділянки або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
		Згідно з п.2 вказаного рішення розмір орендної плати за оренду земельних ділянок становить 6% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок для ріллі.
		Пунктом 3 зазначеного рішення уповноважено сільського голову укласти договори оренди.
		30 березня 2017 листом №179 Боложинівська сільська рада у відповідь на запит Радехівської місцевої прокуратури повідомила останню, що згідно з рішення Боложинівської сільської ради невитребувані паї померлих громадян площею 63,3352 га перебувають у користуванні ПП «Західний Буг» відповідно до рішення сільської ради №140 від 08.02.2017 «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради», а договір оренди не укладено.
		У грудні 2017 року Заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду в інтересах держави з цим позовом до відповідачів: Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області та Приватного підприємства «Західний Буг» про визнання незаконним та скасування рішення Боложинівської сільської ради №140 від 08 лютого 2017 року «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради» та зобовязання ПП «Західний Буг» звільнити земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 63,3352 га із паїв померлих власників, що знаходяться за межами с. Боложинів та с. Вербляни Буського району Львівської області.
		 
		Згідно з ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 ст.21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор зазначає, що Боложинівською сільською радою порушено порядок надання в оренду земельних ділянок, чим порушено вимоги ст.ст.79-1, 123, 1283, 1285 ЗК України.
		Як вбачається з спірного рішення Боложинівської сільської ради №140 від 02 лютого 2017 року «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради» сільська рада вирішила: 1). вжити заходів до забезпечення охорони спадкового майна та збереженню спадщини до зявлення спадкоємців, або до прийняття спадщини, надавши в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки згідно з списком (список додається), власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, Приватному підприємству «Західний Буг» до моменту державної реєстрації права власності спадкоємців на такі земельні ділянки або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою; 2). встановити, що розмір орендної плати становить 6% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для ріллі; 3). уповноважити сільського голову підписати з ПП «Західний Буг» договори оренди вищевказаних земельних ділянок.
		Як вірно зазначено місцевим господарським судом, за змістом положень ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», земельні частки (паї), на які підтверджувальний документ уже отриманий, але власник не розпорядився ним належним чином (не подав заяву про виділення в натурі (на місцевості) для передання в оренду чи сумісного обробітку), а також земельні частки (паї), власники яких не оформили право власності або померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщину, до якої входять земельні частки (паї) відносяться до категорії нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).
		Згідно з розясненням Державного агентства земельних ресурсів №7295/17/6-12 від 14.05.2012 року невитребувані земельні частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності.
		В даному випадку колегія суддів погоджується, що спірні земельні ділянки загальною площею 63,3352 га, станом на момент прийняття рішення Боложинівської сільської ради №140 від 02 лютого 2017 року, входили як неуспадковані земельні ділянки приватної власності, що додатково підтверджується листом Буського районного відділу ГУ Держгеокадастру у Львівській області №9-13-0.20-515/102-18 від 27.02.2018 року.
		Пунктом 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №122 від 04.02.2004 року, нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
		Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
		Згідно з ст.13 вказаного Закону нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
		Слід зазначити, що Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є спеціальним законодавчим актом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками та використання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.
		Поряд з тим, як вірно встановлено місцевим господарським судом спірне рішення Боложинівської сільської ради прийнято щодо земельних ділянок, які не успадковано спадкоємцями померлих громадян. Одночасно таке рішення прийнято на підставі ст.ст.1277, 1283, 1285 ЦК України, а не на підставі ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
		Так, 20 вересня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» яким внесено зміни, зокрема, в статті 1283 та 1285 ЦК України та статті 4, 19 Закону України «Про оренду землі».
		Відповідно до ст.1285 ЦК України (в редакції, чинній станом на момент прийняття спірного рішення) якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою. У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.
		Разом з цим, згідно з ч.5 ст.4 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на момент прийняття спірного рішення) орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.
		Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ «Про оренду землі» особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов'язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
		З огляду на наведені вище положення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що органом, який має право передавати в оренду земельні ділянки (в т.ч. невитребувані земельні частки) померлих громадян до моменту прийняття спадкоємцями спадщини, або визнання її відумерлою в судовому порядку, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки, незалежно від того, чи така земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту чи за його межами, оскільки, відповідна сільська, селищна, міська рада є управителем спадщини в силу наведених вище норм ЦК України та ЗУ «Про оренду землі».
		При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання прокурора на положення ст.123 ЗК України, оскільки вказана стаття регулює порядок надання в користування земельних ділянок державної або комунальної власності, до яких спірні земельні ділянки не відносяться, що підтверджується матеріалами справи, зокрема і витягом з Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Буського району, який надано Відділом у Буському районі Головного управління Держеокадастру у Львівській області (лист вих.№9-13-0.20-515/102-18 від 27.02.2018 року). Спірні земельні ділянки знаходяться на території Боложинівської сільської ради, а їхніми власниками отримано відповідні державні акти. Позивачем протилежного не доведено. Як і не доведено факту оформлення спадкоємцями померлих громадян права власності на спірні земельні ділянки чи набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
		Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
		Беручи до уваги всі наведені вище обставини та досліджені судом докази, що знаходяться у матеріалах справи, з огляду на те, що спірні земельні ділянки знаходяться на території Боложинівської сільської ради, остання, в силу положень ст.ст.1283, 1285 ЦК України та ст.ст.4, 19 ЗУ «Про оренду землі», мала право розпоряджатися такою землею, відтак, позивачем не доведено, що спірне рішення Боложинівської сільської ради №140 від 08 лютого 2017 року «Про оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власники яких померли, а спадкоємці за законом чи заповітом відсутні чи не прийняли спадщину, на території Боложинівської сільської ради» суперечить чинному на час його прийняття законодавству.
		Щодо вимоги прокурора про зобовязання ПП «Західний Буг» звільнити земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 63,3352 га із паїв померлих власників, то така вимога є похідною та відповідно задоволенню також не підлягає, оскільки відсутні підстави для скасування рішення Боложинівської сільської ради №140 від 08 лютого 2017 року. Поряд з тим, позивачем не доведено використання відповідачем-2 таких земельних ділянок, у матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору оренди та передачі спірних ділянок за актом приймання-передачі. Одночасно, заявляючи зазначену вимогу (щодо звільнення земельних ділянок) позивач не обґрунтував на користь кого повинно відбутись таке звільнення, зважаючи на те, що спірні землі не є землями ні державної ні комунальної власності.
		Щодо подання Заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області позову в інтересах держави, колегія суддів зазначає наступне:
		Як вбачається з позовної заяви, прокурор звернувся із даним позовом в інтересах держави, при цьому, порушення прав та інтересів держави обґрунтовує тим, що державним інтересом у цій справі є задоволення суспільної потреби (інтересу) у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання передачі земельних ділянок у користування, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу; інтерес держави в даному випадку, на думку скаржника, полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права Українського народу.
		Відповідно до ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Наведені положення є реалізацією частини першої статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та частини другої статті 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті норми статті 1 Господарського процесуального кодексу України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу (абз.3 п.3.5 мотивувальної частини Рішення КСУ №18-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі про охоронюваний законом інтерес).
		З наведеного вбачається, що для задоволення позовних вимог про визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування недостатньо встановити лише обставини суперечності цього акту вимогам закону. Для задоволення вимог потрібно також встановити, що незаконний акт органу місцевого самоврядування порушує права позивача. У випадку, якщо акт органу місцевого самоврядування прав позивача не порушує, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог про визнання його незаконним.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки спірним рішенням Боложинівської сільської ради №140 від 08 лютого 2017 року надано в оренду земельні ділянки, які не належать до земель державної чи комунальної власності, а є не успадкованими земельними ділянками, власники яких померли, то в цьому випадку, звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про надання в оренду таких земельних ділянок, прокурором не доведено порушення інтересів держави в даному випадку. При цьому, як встановлено вище судом, органом місцевого самоврядування  Боложинівською сільською радою, приймаючи спірне рішення, не перевищено повноважень щодо розпорядження спірною землею.
		Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та такі не спростовують висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.
		Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги  без задоволення.
		Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
		Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,
		 
		постановив:
		Рішення Господарського суду Львівської області від 26 березня 2018 року у справі №914/2637/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області  без задоволення.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
		Матеріали справи №914/2637/17 повернути до Господарського суду Львівської області.
		 
		Повну постанову складено 13.08.2018 року
		 
		Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.
		 
		Суддя Бойко С.М.
		 
		СуддяМатущак О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...