Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/684/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2018. Зареєстровано: 16.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2018.
Дата набрання законної сили: 11.01.2019 (частково)
Результат оскарження 11.01.2019 Апеляційний суд Харківської області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                    
		Справа № 645/684/17
		Провадження № 1-кп/645/93/18 
		 
		                    
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		13 серпня 2018 року                                     м. Харків     
		 
		     Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :
		Головуючої судді ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю прокурора ОСОБА_4 ,
		захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016220460003901щодо :
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка Краснокутського району Харківської області, укранця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, одруженого, раніше неодноразово судимого: 18.10.2001 року Краснокутським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.2, 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 104,105 КК України та іспитовим строком 2 роки; 03.01.2002 року Валківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 23.03.2005 року Валківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 12.05.2005 року Валківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 23.06.2010 року Валківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, ст. 186 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 29.07.2014 року на строк 4 місяці 11 днів; зареєстрований за адресою: Харківська область, Краснокутський район смт. Костянтинівка, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		 
		 
		обвинуваченого у вчиненні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_9 21.12.2016 року приблизно о 12 годині, перебуваючи в приміщенні рибної бази ФЛП Нескародєв Ю.Н., що розташована за адресою: м. Харків, вул.Єнакіївська, 19, вступив в словесний конфлікт з раніше знайомим йому ОСОБА_10 .. Після вказаного конфлікту у ОСОБА_9 виник злочинний намір спрямований на спричинения тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , ОСОБА_9 підійшов до будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , де почав чекати на ОСОБА_10 
		21.12.2016 року приблизно о 17 годині, ОСОБА_9 , перебуваючи за вказаною адресою, дочекався ОСОБА_10 , в ході розмови, між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почався словесний конфлікт, який перейшов у бійку, під час якої ОСОБА_9 дістав шило, яке мав при собі, та маючи намір на причинения ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що від його дій можуть настати тяжкі наслідки для здоров`я потерпілого та допускаючи настання зазначених наслідків, діючи умисно, наніс потерпілому ОСОБА_10 два удари шилом в область грудної клітини зліва, один удар в область живота зліва та два удари шилом в бокову поверхню лівого стегна, спричинивши останньому: проникаючі колоті поранення лівої половини грудної клітини, не проникаюче колоте поранення лівої половини животу та колоті поранення лівого стегна. По ступеню тяжкості проникаючі колоті поранення лівої половини грудної клітини, які ускладнилися виникненням лівобічного гемо пневмотораксом, належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, не проникаючі поранення лівої половини животу та лівого стегна відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я тривалістю більше 6-ти днів, але не більше трьох тижнів (21 дня).
		В судовому засіданні  ОСОБА_9   винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, не визнав, при цьому показав, що він працював на рибній базі з 2014 року. В 2015 році на дану базу прийшов на роботу ОСОБА_10 , у них на роботі часто відбувались конфлікти через сестру. 21.12.2016 року він працював у своєму цеху, до нього прийшла його сестра ОСОБА_11 та повідомила, про конфлікт і з ОСОБА_10 .. Він підійшов до ОСОБА_10 , вони посварились та він пішов. Приблизно об 11.00 годині 21.12.2016 року до нього прийшов ОСОБА_10 попросив 2 щити, на що він відповів, що не може дати щити, ОСОБА_10 став кидатись в бійку, їх розняли. ОСОБА_10 крикнув йому, щоб почекав його ввечері. Після роботи приблизно о 17.00 годині він прийшов до закусочної на вул. Єнакієвській, потім прийшов ОСОБА_10 став його ображати нецензурною лайкою, поклав руку на плече, він скинув руку ОСОБА_10 , на що ОСОБА_10 ударив його в обличчя рукою та він впав. ОСОБА_10 сів на нього зверху та став наносити удари кулаками по голові. Потім він встав, у них знов продовжилась бійка, ОСОБА_10 ударив його, він знову впав та ударився головою о сміттєвий бак. Коли він відбивався від ОСОБА_10 навідліг, то йому під руку потрапив цвях або проволока та він вдарив цим предметом потерпілого, а в цей час ОСОБА_10 продовжував наносити йому удари. Потім вони із дружиною та ОСОБА_12 пішли додому. На слідуючий день він поїхав у Валки, взяв паспорт та пішов до лікарні, але його не прийняли, сказали їхати до ОСОБА_13 . Він приїхав до ОСОБА_13 в під`їзді будинку, де він мешкав на нього напали чотири особи у цивільному одязі та стали бити, потім відвезли до відділу поліції, де запитували про шило. Шкодував, що спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, але зазначив, що він перебував у стані необхідної оборони, він відчував загрозу своєму життю, на землі він схопив перший предмет, що потрапив під руку та відбивався ним. Просив перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 121 КК України на ст.. 124 КК України. 
		Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що із ОСОБА_9 вони разом працювали на рибній базі. 21.12.2016 року він підійшов до ОСОБА_9 та попросив щити на ванну для риби, необхідні йому для роботи, на що ОСОБА_9 йому відмовив, у них виник конфлікт. Він пішов до бригадира ОСОБА_14 , після чого ОСОБА_9 дав щити бригадиру. Після роботи о 16.30 годин, він вийшов разом із дівчиною ОСОБА_15 , а ОСОБА_9 очікував його біля кафе із шилом в руках. ОСОБА_9 стояв разом із дружиною та ще одним чоловіком, не давав пройти. Він хотів поговорити, але ОСОБА_9 не став його слухати, а одразу вдарив рукою в обличчя, він відповів на удар, у них почалась бійка. Його дівчина ОСОБА_15 хотіла їх розняти, але жінка ОСОБА_9 сказала, що вони самі розберуться. В ході бійки вони впали, наносили удари один одному руками, потім встали, але знову почалась бійка та вони знову впали. ОСОБА_9 вдарив його шилом, наніс 5 ударів, пробив йому легеню. Після чого він став відходити від ОСОБА_9 , тримаючись за лівий бік, бачив в його руках шило, йому стало погано, він впав, попросив викликати швидку допомогу. Зазначив, що ініціатором конфлікту був ОСОБА_9 .. Заявлений цивільний позов підтримав, просив задовольнити, зазначив, що переніс моральні страждання, фізичний біль, знаходився на стаціонарному лікуванні 5 днів, йому робили операцію, потім продовжував лікуватись амбулаторно. 
		      Оскільки обвинувачений  ОСОБА_9   в судовому засіданні оспорював вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 КПК України визнав доцільним дослідження доказів щодо цих обставин в повному обсязі.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 пояснив, що 21.12.2016 року він закінчив роботу о 16.30 годин, та пішов додому. На вулиці Єнакієвській, 2 він зустрів ОСОБА_9 та його дружину. Потім побачив ОСОБА_10 , який також йшов із дружиною та сказав ОСОБА_9 "пішли поговоримо". ОСОБА_9 віддав пакет, що був у нього в руках дружині, та вони відійшли на 1 метр. ОСОБА_10 першим вдарив ОСОБА_9 , ОСОБА_9 відійшов, впав та вдарився головою о сміттєвий бак. ОСОБА_10 сів на ОСОБА_9 зверху, та бив його кулаками в обличчя, наніс приблизно 15 ударів, при цьому оскорбляв його нецензурною лайкою, ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_10 по корпусу. Коли ОСОБА_9 піднявся, пішов в сторону ОСОБА_10 , то між ними знов почалась бійка. Потім ОСОБА_10 побіг за ріг будинку, а ОСОБА_17 пішов за ним. В руках у ОСОБА_9 нічого не було. Свідок із дружиною ОСОБА_9 також побіг за ними та побачив, що ОСОБА_10 стояв зігнувшись, слідів крові він не бачив. Зазначив, що конфлікт між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 виник на роботі через щити, якими потрібно закривати рибу. Раніше також між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 були конфлікти. Зазначив, що ОСОБА_10 конфлікта людина, чіпляється до чоловіків та жінок на роботі, вживає наркотичні засоби, ОСОБА_9 хороший батько, займається вихованням дітей своєї дружини. ОСОБА_9 не казав йому, що наносив ударили шилом потерпілому. У ОСОБА_9 були тілесні ушкодження, а саме зламаний ніс, гематоми очей.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що 21.12.2016 року вона чекала біля роботи ОСОБА_10 .. Біля закусочної вони із ОСОБА_10 побачили ОСОБА_9 , його дружину та ОСОБА_16 , які стояли у них на дорозі. ОСОБА_10 сказав ОСОБА_9 "пішли поговоримо". ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_9 кулаком руки в обличчя, ОСОБА_9 впав, ОСОБА_10 сидя зверху на ОСОБА_9 наносив йому удари, а ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_10 знизу. Після бійки ОСОБА_10 став тікати за ріг будинку, ОСОБА_9 пішов за ним, шила в руках ОСОБА_9 вона не бачила, але бачила, що він щось стискав в руках в печатці, що це було вона не бачила. Коли вона побачила ОСОБА_10 , то він тримався за бік, сказав, що у ОСОБА_9 було шило та попросив викликати швидку допомогу. Також зазначила, що ОСОБА_10 фізично сильніше ОСОБА_9 , відносини між ними були нормальні, неприязні не було. Їй відомо, що раніше ОСОБА_10 вживав наркотичні засоби, за що відбував покарання. Коли приїхала швидка допомога ОСОБА_10 відвезли до лікарні, де він пробув 5 днів. Лікарі повідомили, що удар був спричинений шилом, на роботі шила вона не бачила. Допитана в судовому засіданні в якості свідка дружина обвинуваченого  ОСОБА_19 показала, що 21.12.2016 року їй стало відомо про конфлікт між ОСОБА_10 та її чоловіком через щити, ще на роботі на рибній базі, де вони усі працювали. ОСОБА_10 сказав її чоловіку, що після роботи розберемось. Після роботи вони зустрілись із ОСОБА_10 , так як він попросив його почекати, подалі від роботи. Вона була із чоловіком та ОСОБА_16 , а ОСОБА_10 із ОСОБА_15 . ОСОБА_10 став кричати та ображати ОСОБА_9 , потім наніс удар кулаком руки в ніс ОСОБА_9 , ОСОБА_9 став відходити, послизнувся та впав. ОСОБА_10 сів зверху ОСОБА_9 та став наносити йому удари, ОСОБА_9 відбивався від ОСОБА_10 .. Кристина намагалась їх розняти. Потім вони встали, знов почалась бійка, ОСОБА_9 знов впав. Коли із кафе стали кричати, що викличуть поліцію, ОСОБА_10 став уходити за ріг будинку, ОСОБА_9 пішов за ним, вони із ОСОБА_16 також побігли за ними. В руках у ОСОБА_9 вона нічого не бачила, про шило їй не відомо. Зазначила, що у ОСОБА_9 був поламаний ніс, розбите око, були гематоми. На слідуючий день ОСОБА_9 поїхав у Валки до лікарні зафіксувати побої та до родичів. Коли повернувся, то його арештували. 
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 пояснив, що в АДРЕСА_3 , знаходиться база по переробки риби. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 працювали рибообробчиками в одному цеху, але в різних приміщеннях. В цеху є шило для того, щоб робити дірку в рибі, їм користується той хто нанизує рубу. На підприємстві одно шило, яке лежало в пластиковому відрі в підсобному приміщенні. В даному цеху працювали ОСОБА_9 , його сестра та чоловік сестри., в них був доступ до цеху. В нічний час потрапити до цеху ніхто не може, цех опечатаний. Свідок припустив, що на час спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, шила на місці не було, потім його принесли. На слідуючий день шило виявила та забрала поліція, при огляді приміщення бази. В той день на роботі була сестра ОСОБА_9 ..
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 пояснив, що про конфлікт, який відбувся між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 після роботи, йому стало відомо після телефонного дзвінка співмешканки потерпілого ОСОБА_15 . Зазначив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 працюють у різних приміщеннях, ОСОБА_9 розділював рибу, у нього були ножі та шило. Доступ до приміщення мають ті, хто там працює. Доступ до приміщення де знайшли шило, був у сестри ОСОБА_9 ..
		Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується слідуючими дослідженими в суді доказами:
		- протоколами огляду місця події від 24.12.2016 року, 23.12.2016 року, з фототаблицями, місцем огляду була відкрита ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , та м. Харків, вул. Єнакієвська, 4, в ході огляду нічого не було виявлено;
		- протоколом огляду місця події від 24.12.2016 року, з фототаблицями, місцем огляду було приміщення бази ФЛП « ОСОБА_20 » за адресою: м.Харків, вул. Єнакієвська, 19, в ході огляду було виявлено та вилучено шило з дерев`яною ручкою;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2017 року, з фототаблицями, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_10 та експерта, згідно якого ОСОБА_10 розказував та продемонстрував, за яких обставин ОСОБА_9 спричинив йому тілесні ушкодження;
		-  висновкомексперта №391-С/17 від 14.02.2017 року, згідно якогоуОСОБА_10   мали місце наступні ушкодження: проникаючі колоті поранення лівої половини грудної клітини, не проникаюче колоте поранення лівої половини животу та колоті поранення лівого стегна. Ці пошкодження виникли від дії гострого предмету, що має колючі властивості та, не виключно, могли бути спричинені і шилом, яке складається з робочої частини, яка являє собою загострений штир довжиною 4,1 см, діаметром 0,4 см та рукоятки циліндричної форми, виготовленої із дерева, передня частина якої оформлена металом, довжиною 1,1см, довжина рукоятки 13 см, діаметр 2,4 см, не пізніше строку звернення потерпілого до лікувального закладу. По ступеню тяжкості проникаючі колоті поранення лівої половини грудної клітини, які ускладнилися виникненням лівобічного гемо пневмотораксом належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а не проникаючі поранення лівої половини животу та лівого стегна відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я тривалістю більше 6-ти днів, але не більше трьох тижнів (21 дня). Ці ушкодження не могли утворитись при самовільному падінні з висоти власного зросту; 
		-  висновкомексперта №475-С/17 від 14.02.2017 року, згідно якогоуОСОБА_10   мали місце наступні ушкодження: проникаючі колоті поранення лівої половини грудної клітини, не проникаюче колоте поранення лівої половини животу та колоті поранення лівого стегна. Показання ОСОБА_10 , на які він посилається під час проведення слідчого експерименту в цілому відповідають об`єктивним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень;
		- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.02.2017 року, з фототаблицями, за участю потерпілого ОСОБА_10 , в ході якого потерпілому були пред`явлені для впізнання шила, одне із яких потерпілий впізнав за сукупністю ознак, яке було вилучено на рибній базі;
		- протоколом огляду предметів від 30.12.2016 року, з ілюстративним матеріалом, об`єктами огляду були речі, в які потерпілий був одягнутий 21.12.2016 року, а саме: куртка, светр, футболка та штани. Які згідно постанови про визнання об`єктів речовими доказами від 30.12.2016 року були визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню та передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_10 ;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.02.2017 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_10 , згідно якого ОСОБА_10 вказав на місце вчинення йому тілесних ушкоджень за адресою: АДРЕСА_2 , та зазначив, що ОСОБА_9 наніс йому приблизно 5 ударів шилом, яке тримав в руках. 
		Згідно висновку експерта № 4130-С/16 від 23.01.2017 року встановлено, що у ОСОБА_9 були синці на обличчі. Ці пошкодження виникли від ударної дії тупих твердих предметів, характерні особливості яких на тілі потерпілого не відобразились, можливо рукою чи ногою, та могли бути отримані в строк за 1-2 дні до проведення експертизи. По ступеню тяжкості ці пошкодження викликали незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Ці пошкодження не є небезпечними для життя. Малоймовірно їх утворення при падінні з висоти власного зросту.
		Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» з 21.12.2016 року по 26.12.2016 року.
		Згідно висновку експерта № 20-Ис/17 від 10.01.2017 року  кров ОСОБА_9 ,відноситься до групи О с ізогемагглютининами анті-А та анті-В.
		Згідно висновку експерта № 23-Ц/17 від 16.01.2017 року встановлено, що в результаті проведення судово-медичної експертизи шила (об`єкти № 1,2), виявленого при огляді місця події від 21.12.2016 року за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, 19, слідів крові та потожирових виділень не встановлено. 
		Згідно висновку експерта № 17 МК-С/17 від 13.02.2017 року з фототаблицями, встановлелно, що на представлених речових доказах: куртці, светрі, футболці та брюках спортивних наявні наступні пошкодження: на куртці  зліва в середній та нижніх відділах три наскрізних пошкодження маючі ознаки колотих. В середньому відділі лівої поли, на спинці зліва в середньому та нижньому відділах наявні 5 розривів. На спинці в нижньому відділі є нескрізне пошкодження, що має ознаки колотого. На светрі наявні п`ять аналогічного характеру наскрізних пошкоджень, що мають ознаки колотих. На футболці наявні п`ять аналогічних наскрізних пошкоджень, що мають ознаки колотих. На брюках спортивних маються два розриви. Встановлені пошкодження, що мають ознаки колотих утворились в результаті дії будь-якого орудія, що має колючі властивості, не виключно, що вони були спричинені наданим на експертизу шилом. Встановлені розриви уворились в результаті перерастяження ніток та столбіков трикотажу;
		- протоколом огляду предметів від 15.02.2017 року, в ході якого оглядали речові докази: паперовий конверт, що містить зразки крові, що надійшов із висновком експерта; 
		- картоний короб із шилом, вилученим 24.12.2016 року, що надійшов із висновком експерта; 
		- протоколом огляду предметів від 15.02.2017 року, з ілюстративним матеріалом, згідно якого об`єктом огляду був електронний носій - диск DVD-R, який надійшов на запит із КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», з аудіозаписом виклику, який надійшов до служби «103» та був прослуханий в судовому засіданні.
		В судовому засіданні було встановлено, що у зв`язку із спричиненням ОСОБА_9 тілесних ушкоджень ОСОБА_10 були внесені відомості до ЄРДР № 12017220460000068 за ознака кримінального правопорушення, за яким ведеться досудове розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України, що підтверджується витягом із ЄРДР, а також повідомленням від 07.12.2017 року ГУ НП в Харківській області та повідомленням Харківської місцевої прокуратури № 3 від 05.12.2017 року. Також до ЄРДР були внесені відомості за ст. 384 ч. 1 КК України № 12017220460000729, але відомостей щодо прийнятого рішення по вказаним провадження суду не надано.
		В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_9 було повідомлено про застосування щодо нього працівниками поліції недозволених методів ведення досудового розслідування.
		Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.02.2018 року в порядку ст. 333 КПК України було доручено прокуратурі Харківської області провести перевірку відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
		Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 18.05.2018 року слідчим слідчого управління прокуратури Харківської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 42018220000000432 від 27.03.2018 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діях працівників Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. 
		Аналізуючи вищевикладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_9 , своїми умиснимидіями, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1  ст.121  КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.
		Відповідно дост. 65 КК України, пункту 1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покаранняз послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		 При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вимоги ст. 50,65 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При визначенні ОСОБА_9 виду та розміру покарання, суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який одружений, своїх дітей не має, але мешкає із дружиною та двома її дітьми вихованням та утриманням яких займався, що підтверджується довідкою КЗ «Харківська спеціалізована школа 1-Ш ступенів № 15 з поглибленим вивченням окремих предметів Харківської міської ради (а.с.129), на час арешту працював без офіційного працевлаштування на протязі приблизно 2 років, суд враховує стан здоров`я обвинуваченого, а саме захворювання очей, що підтверджується випискою із медичного картки. Також згідно відповіді ДУ«Харківська установавиконання покарань№ 27»на запитсуду,встановлено,що при прибуттю ОСОБА_9 до установи унього буливиявлені тілесніушкодження:гематоми периорбітальнихобластей зобох сторін,а такожгематома спинкиносу.Разом зособовою справою ОСОБА_9  буланадана медичнадокументація,з якоїбуло встановлено,що у ОСОБА_9 був закритийперелом кістокноса,периорбітальні гематомиз обохсторін,забій м`яких тканинобличчя,правої вушноїраковини,була рекомендованаконсультація хірургата нейрохірурга.Також у ОСОБА_9 були виявленінаступні хвороби:хронічний гастродуоденітв стадіїнестійкої ремісії,а станомна 30.11.2017року встадії загострення,гастроезофагальна рефлюксна хвороба,гіпертрофічна,ерозивна,антральна гастропатія,був призначенийкурс лікування,а такожгипертонічний астигматизмобох очей,амбліопія обохочей,періодично східнакосоокість,ангіопатія сітківкиобох очей. ОСОБА_9 раніше був неодноразово засуджений, судимість не знята та не погашена, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога, позитивно характеризується. В судовому засіданні обвинувачений не визнав провину за ст. 121 КК України та повністю визнав провину за ст. 124 КК України, та шкодував, що завдав тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, що суд розцінює, як спосіб захисту. 
		Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає рецидив злочинів. 
		 
		    Обвинуваченим ОСОБА_9 було заявлено клопотання про перекваліфікацію його дій з ч. 1 ст. 121 на ст. 124 КК України, мотивуючи клопотання тим, що він перебував у стані необхідної оборони під час заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Дане клопотання не підлягає задоволенню у зв`язку із тим, що згідно ст. 36 КК України - необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Пленумом Верховного суду України постановою N 1 від 26.04.2002 
		 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» судам було роз`яснено, що суспільно небезпечне посягання на законні права, інтереси, життя і здоров`я людини, суспільні інтереси чи інтереси держави може викликати в особи, яка захищається, сильне душевне хвилювання. Якщо в такому стані вона не могла оцінювати відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту, її дії слід розцінювати як необхідну оборону. Стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. При розгляді справ даної категорії суди повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини. 
		Правомірним слід вважати застосування зброї або будь-яких 
		інших засобів чи предметів незалежно від того, якої тяжкості шкода 
		заподіяна тому, хто посягає, якщо воно здійснене для захисту від 
		нападу озброєної особи або групи осіб, а також для відвернення 
		протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
		В даному випадку суд не погоджується із твердженням обвинуваченого про перебування у стані необхідної оборони, так як судом встановлено, що обвинувачений міг оцінювати відповідність заподіяної ним шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту, та відбити посягання іншим чином, він будучі в конфлікті із потерпілим, не уникав з ним зустрічі, а очікував на зустріч, при цьому знаючи про конфліктний характер потерпілого, був готовий до продовження цього конфлікту, у зв`язку із чим узяв із собою шило, хоча міг попередити та уникнути дану ситуацію.
		Згідно ст.. 128 КПК України - особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно ст.. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ст.. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ст.. 1177 ЦК України - шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Потерпілим був поданий цивільний позов про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 726,97 грн.. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн.. Завдану шкоду потерпілий обґрунтував, що ним було витрачено на лікування, після заподіяння йому тілесних ушкоджень, що підтверджується відповідною випискою із історії хвороби та чеками на придбання ліків. Крім майнової шкоди в розмірі 726,97 грн., спричиненою злочинними діями обвинуваченого, було завдано моральну шкоду. Позов потерпілого підлягає задоволенню, із наступних підстав. В судовому засіданні було встановлено, що потерпілому було завдано тяжкі тілесні ушкодження, на лікування він витратив 726,97 грн.. Також була завдана моральна шкода, яка полягає у перенесеному стресі, фізичному болю, перенесеній операції, що негативно вплинуло на його стан здоров`я. Позов в частині стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно доп.9Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №4від 31.03.1995року Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди розмірвідшкодування моральної(немайнової)шкоди судвизначає залежновід характерута обсягустраждань (фізичних,душевних,психічних тощо),яких зазнавпозивач,характеру немайновихвтрат (їхтривалості,можливості відновленнятощо)та зурахуванням іншихобставин.Зокрема,враховуються тяжкість вимушенихзмін уйого життєвихі виробничихстосунках, часта зусилля,необхідні длявідновлення попередньогостану.При цьомусуд маєвиходити іззасад розумності,виваженості тасправедливості,тому судвважає занеобхідно стягнутиіз обвинуваченогона користьпотерпілого 5000грн..
		В судовому засіданні був заявлений позов прокурором про стягнення з ОСОБА_9 на користь держави, в особі ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. Зайцева НАМНУ» витрати на лікування потерпілого в розмірі 2676 грн. 80 коп., даний позов також підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно довідки № 37 від 13.01.2017 року, виданої ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. Зайцева НАМНУ» витрати на лікування потерпілого становлять 2676 грн. 80 коп..
		Згідно ст.. 1206 ЦК України - особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.
		 Згідно з 5статті 72 КК України, в редакціїЗакону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув`язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
		 Відповідно доЗакону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5ст.72 ККвикладено у такий редакції: «попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		 Так судом встановлено, що ОСОБА_9 було затримано 22.12.2016 року, тому з 22.12.2016 року по 20.06.2017 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону від 26.11.2015 року, йому необхідно зарахувати з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року обвинуваченому слід зарахувати попереднє ув`язнення у строк покарання до позбавлення день за день.
		Згідно ст. 69 КК України - за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		Враховуючи, що ОСОБА_9 щиро шкодував про заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, та визнав провину за ст. 124 КК України  заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищенні меж необхідної оборони, що суд вважає позицією захисту, а ні способом уникнути відповідальності. Обставини вчиненого злочину, а саме поведінку самого потерпілого, який був ініціатором конфлікту, а також першим почав наносити удари обвинуваченому, що було підтверджено в судовому засіданні свідками, висновком експертизи відносно обвинуваченого, а також оглянутим в судовому засіданні диском, який був долучений до матеріалів справи в якості доказів, де під час допиту потерпілий зазначав, що він був ініціатором конфлікту із обвинуваченим, що в свою чергу не звільняє від відповідальності обвинуваченого за вчинене та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Суд також враховує стан здоров`я обвинуваченого, ті обставини, що він після звільнення із місць позбавлення волі, одружився, постійно, але не офіційно працював, займався родиною та дітьми своєї дружини, що було встановлено в судовому засіданні, позитивно характеризується. Суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а саме: нижче нижчої межи покарання, передбаченого санкцією ст. 121 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі, що буде справедливим та відповідати принципам та цілям призначення покарання. 
		      Напідставі викладеного,з урахуваннямособи ОСОБА_9 , судприходить довисновку проможливість виправленнята перевихованнялише в ізоляції його від суспільства, іззастосуванням покарання, умежах санкціїч. 1 ст. 121 КК України, у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст. 69 КК України. 
		Питання речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід  ОСОБА_9   у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		       ОСОБА_9   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання, із урахуванням положень ст. 69 КК України, на підставі цього закону у вигляді трьох років позбавлення волі .
		 
		    Стягнути з ОСОБА_9 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 726,97 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.
		         Стягнути з ОСОБА_9 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  на користь держави, в особі ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. Зайцева НАМНУ» витрати на лікування потерпілого ОСОБА_10 в розмірі 2676 гривень 80 копійок.
		Запобіжний західу вигляді утриманняпід вартою в Харківській установі виконання покарань в Харківській області ( № 27), ОСОБА_9 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.    
		Початок відбування покарання ОСОБА_9   рахуватиз часузатримання з22.12.2016року.
		Період попереднього ув`язнення з 22.12.2016 року по 20.06.2017 року, зарахувати ОСОБА_9 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції від 26.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року обвинуваченому слід зарахувати попереднє ув`язнення у строк покарання до позбавлення день за день.
		Речові докази: зразки крові ОСОБА_9 , шило, виявлене в ході ОМП від 24.12.2016 року за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, 19, що зберігаються в камері схову речових доказів Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області  знищити. Куртку, светр, футболку та штани, надані потерпілим ОСОБА_10 та передані останньому на відповідальне зберігання  вважати повернутим потерпілому за належністю. Електронний носій  диск із аудіозаписом виклику,який надійшов до служби "103", а також два електронних носія (диски DVD-R, що містять відеозапис одночасного допиту між підозрюваним ОСОБА_9 , потерпілим ОСОБА_10 , свідком ОСОБА_22 та свідком ОСОБА_16  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області, через Фрунзенський районний суд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення. 
		Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фрунзенському районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...