Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/16245/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2018.
Дата набрання законної сили: 16.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА  
		 
		                                                                                    
		 
		№ апеляційного провадження:                                                                 Доповідач - Ратнікова В.М.
		22-ц/796/5395/2018  
		                                         
		                                                             П О С Т А Н О В А
		 
		                                                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ                                                                                          Справа № 758/16245/17                                                                                       
		 
		16 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого судді - Ратнікової В.М.
		суддів                      - Вербової І.М.
		                                 - Лапчевської О.Ф.
		при секретарі          - Куркіній І.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року, постановлене під головуванням судді Супрун Г.Б., у цивільній справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- Акціонерне товариство &quАк; Протон Енержі Груп&qut;; про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
		 
		                                     в с т а н о в и в :
		 
		07 грудня 2017 року ОСОБА_3  в особі свого представника  адвоката ОСОБА_6, звернувся до Подільського  районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне товариство &q? с; Протон Енержі Груп&q?ри; про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.Просив спростувати інформацію, поширену у статті автора ОСОБА_2 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», що була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_2, о 23 годині 05 хвилинна веб-сторінці веб-сайту http:// ІНФОРМАЦІЯ_4/ за адресоюв мережі Інтернет: http:ІНФОРМАЦІЯ_3, власником доменного імені є ОСОБА_4, наступного змісту: фрази: &qu0p;СБУ ... при монополизации рынка ОСОБА_7, этой монополизации всячески способствовала&qu=';, &qut;;Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца (по документам) компании &q?ел;Протон Энерджи&q?м); гражданина Израиля ОСОБА_3 ...&qu=';.
		В обгрунтування своїх позовних вимог  позивач посилався на те, що  він не має жодного відношення до злочинної схеми монополізації ринку скрапленого газу за участю Служби безпеки України та ОСОБА_7, про яку стверджував автор статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2, та метою якої, за твердження автора , є зачистка ринку скрапленого газу від інших трейдерів для монополізації ринку скрапленого газу в інтересах Акціонерного товариства «Протон Енержі Груп», власником якого є ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_7 не має відношення до Акціонерного товариства «Протон Енержі Груп» та його діяльності, та не є його партнером.
		Поширена відповідачами інформація про монополізацію ринку скрапленого газу завдяки спільним діям СБУ та ОСОБА_7 в інтересах Акціонерного товариства «Протон Енержі Груп», єдиним власником та вигодонабувачем в якому є позивач, інформація про  його партнерство з ОСОБА_7, про  його номінальний статус  у AT«Протон Енержі Груп» порушує  його права  на честь, гідність та недоторканість ділової репутації, оскільки є негативною, впливає на громадську думку та вказує на незаконний спосіб ведення ним господарської діяльності в Україні.
		Рішенням  Подільського  районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задоволено.
		Визнанонедостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, ділову репутацію ОСОБА_3, інформацію, поширену у статті автора ОСОБА_2 під назвою : «ІНФОРМАЦІЯ_1», що була розміщена  ІНФОРМАЦІЯ_2, о 23-05год. на   веб-сторінці  веб-сайту   http://ІНФОРМАЦІЯ_4   в  мережі  Інтернет   за  адресою
		http:ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме : « СБУ... при монополизации рынка ОСОБА_7, этой монополизации всячески способствовала», «Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца ( по документам) компании «Протон Энерджи» гражданина Израиля ОСОБА_3...».
		Зобов'язановідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 шляхом розміщення на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_4/peзoлютивнoi частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».
		Стягнутоз ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3  судовий збір у сумі 1280 грн.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 13 квітня 2018 року відповідач  ОСОБА_2  поштою направив  до Подільського районного суду м.Києва апеляційну скаргу, в якій просить рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове  рішення про відмову  в задоволенні позову в повному обсязі.
		Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що  рішення суду першої інстанції  ухвалено з порушенням норм процесуального права, судом  неправильно застосовані  норми матеріального права, неповно з&quно;ясовані  обставини справи, що призвело  до неправильного вирішення спору по суті. Зазначає, що висновком суду про те, що  оскаржувана інформація є твердженням та містить звинувачення відносно позивача погодитись не можна, так як  вказана інформація є  його оціночними судженнями. Вирішуючи спір, суд першої інстанції  не врахував розуміння відомостей фактичного характеру, не розмежував такі відомості від думок, поглядів, критичних висловлювань, ідей, оцінок, висловлених ним, як автором статті,  в порядку реалізації конституційного права  на свободу думки і слова. Оспорюване висловлювання &qust;СБУ ... при монополизации рынка ОСОБА_7, этой монополизации всячески способствовала&qust; взагалі жодним чином не    порушує  немайнові права позивача, адже  про нього тут мова взагалі не йде. Позивач не наділений  повноваженями діяти від імені Служби безпеки України та ОСОБА_7, про яких  іде мова. Друга оспорювана фраза- &qust;Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца (по документам) компании &qu в;Протон Энерджи&q?ен; гражданина Израиля ОСОБА_3 ...&qust;також жодним чином не порушує  немайнові права позивача, адже він дійсно є власником та керівником АТ &quді; Протон  Енержі Груп&q?ів;, тобто, вказана інформація є правдивою та відповідає дійсності і позивачем не спростована. Оспорювана інформація входить у  предмет  суспільного інтересу, а стилістика такої інформації, зміст висловів та мовні обороти не мають стверджувального характеру  з посиланням на конкретні факти щодо особи позивача. Посилається також на те, що, враховуючи особу позивача та відповідача, обставини, за яких така інформація була розповсюджена, баланс між приватним інтересом щодо захисту  репутації позивача та публічним інтересом знати  суспільно необхідну інформацію порушено не було. Вказує також на порушення судом норм процесуального права, так як справа була розглянута у відсутності відповідачів. які не були належним чином повідомлені про день та час слухання справи, що, відповідно до вимог  ч.3 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового. В матеріалах справи відсутні докази отримання ним судової повістки, направлена на його адреса  судова повістка повернулась до суду  з відміткою &q?ка;за закінченням  терміну зберігання &qu;з; тільки 20 березня 2018 року, тобто, на час  розгляду справи у суду взагалі не було даних щодо направленої йому повістки.  Повідомлення його про розгляд справи  шляхом розміщення оголошення на сайті суду не грунтується на нормах процесуального закону, так як таке  повідомлення можливе лише у випадку, якщо місце  проживання ( перебування ) особи є невідомим.  Він  має постійне місце проживання  та роботи, а тому у суду не було підстав для його повідомлення про розгляд справ таким способом.
		В поданому на апеляційну скаргу відзиві від 27 червня 2018 року  представник позивача адвокат ОСОБА_6  проти доводів апеляційної скарги  відповідача ОСОБА_2  заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення  суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що  оспорювана інформація є оціночними судженнями є безпідставною, так як не містить алегорій. сатири, гіпербол, тощо, вона не є припущенням чи критикою діяльності позивача, її можна перевірити на достовірність, а тому вона не є оціночними судженнями і може бути спростована. Доводи  апелянта про те, що з урахуванням  обставин справи, особи позивача та відповідача, обставин, за яких така інформація була  розповсюджена, він вважає, що  баланс між  приватним  інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним  інтересом  знати суспільно необхідну інформацію порушено не  було, свідчать про те, що сам апелянт опосередковано підтверджує, що ним було поширено саме недостовірну інформацію, а не оціночні судження. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що поширена інформація не порушує  особисті немайнові права позивача, так як вказана  інформація є недостовірною, негативною,  стосується  його діяльності, як керівника та власника  АТ &q?но; Протон Енержі Груп&q?ла; на ринку скрапленого  газу України, а тому порушує його немайнові права на повагу до честі, гідності,  захист ділової репутації. Не обгрунтованими  вважає також доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо порушення судом першої інстанції при розгляді справи  норм процесуального права, так як справа була розглянута  у  його відсутності, без належного повідомлення його про день та час  розгляду справи, оскільки  суд повідомляв відповідача ОСОБА_2 про розгляд  справи  за  його зареєстрованим місцем проживання, підстав для направлення судової повістки за місцем роботи відповідача у суду не було. Направлені  за місцем проживання відповідача повістки повернулись до суду без вручення, за закінчення встановленого строку зберігання. Причини неотримання судових повісток на пошті   відповідач суду не повідомив. При першій неявці  відповідача суд відклав розгляд справи, повторив виклик  відповідачів, проте вони знову до суду не з&q?да;явились. Повідомлення відповідачів шляхом  оголошення на офіційному  веб-сайті судової влади України  було здійснено судом у зв&q?ди;язку з тим, що за місцем проживання відповідачі судових повісток не отримували, а тому ніяких процесуальних порушень судом допущено не було. 
		 27 червня 2018 року  відзив на апеляційну скаргу також подав представник  третьої особи без самостійних вимог  Акціонерного товариства  &q?йн; Протон Енержі Груп&q?ов;  адвокат Косінова Ганна Валеріївна, яка просить апеляційну скаргу  відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції- залишити без змін. Зазначає, що суд повно та об&q?з ;єктивно встановив дійсні обставини справи,  дослідив надані докази, дав їм вірну правову оцінку та ухвалив рішення з дотриманням вимог  процесуального права та вірно застосував норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги є безпідставними і правильність висновків суду не спростовують.
		Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України &q?ід;Про судоустрій та статус суддів&qu&q;, у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?во;Голос України&q?ку; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
		Згідно п. 3 Розділу ХІІ &quou;Прикінцеві та перехідні положення&quuo; Закону України &qus ;Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
		Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ &qubl;Перехідні положення&q?оз; ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		В судовому засіданні представник  відповідача ОСОБА_2  адвокат ОСОБА_11  повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
		Представник   позивача ОСОБА_3 адвокат  ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Представник   третьої особи без самостійних вимог  Акціонерного товариства   &q?ни; Протон  Енержі Груп&q?ар; адвокат   Косінова Ганна Валеріївна проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Відповідач  ОСОБА_4  в судове засідання повторно не з&q?вн;явилась, про день та час слухання справи судом  повідомлена  у встановленому законом порядку, звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутності, а тому, колегія судів вважає можливим розгляд справи у  відсутності ОСОБА_4
		Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2,  о 23 годині 05 хвилин у блозі народного депутата України ОСОБА_2 на веб-сторінці веб-сайту http://www.ІНФОРМАЦІЯ_4/ за адресою у мережі Інтернет: http:ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщено статтю ІНФОРМАЦІЯ_1;.
		В цій статті автора є висловлювання, які  позивач  просить спростувати, а саме:   &qust;СБУ ... при монополизации рынка ОСОБА_7, этой монополизации всячески способствовала&qust;, &qule;Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца (по документам) компании &qu в;Протон Энерджи&q?ен; гражданина Израиля ОСОБА_3 ...&qust;.
		Згідно  експертного  висновку Центру  Компетенції  Консорціуму &q?вк; Український центр підтримки номерів і адрес&q?ьк; від 12 жовтня 2017 року № 117/2017-ЕВ-ЦК, реєстрантом доменного імені та його субдомену ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_12, дата реєстрації  01.02.2001 року, дата завершення реєстрації - 18.10.2025 року.
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, визнаючи  недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, ділову репутацію ОСОБА_3, інформацію, поширену у статті автора ОСОБА_2 під назвою : «ІНФОРМАЦІЯ_1», що була розміщена  ІНФОРМАЦІЯ_2, о 23-05 год. на   веб-сторінці  веб-сайту   http://ІНФОРМАЦІЯ_4   в  мережі  Інтернет   за  адресою http:ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: &quty;СБУ... при монополизации рынка ОСОБА_7, этой монополизации всячески способствовала&qust;, &quyl;Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца ( по документам) компании «Протон Энерджи» гражданина Израиля ОСОБА_3...&qust;, зобов&quiz;язуючи відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 шляхом розміщення на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_4/peзoлютивнoi частини рішення суду у цій справі під заголовком&qug=;«Спростування&qu=U;, суд першої інстанції посилався на те, що твердження, поширені ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачами щодо ОСОБА_3, не знайшли свого підтвердження, є негативними для позивача, оскільки характеризують його як особу, яка є учасником незаконної змови зі Службою безпеки України та ОСОБА_7 в інтересах Акціонерного товариства «Протон Енержі Груп», як особу, що здійснює господарську діяльність у нечесний та неконкурентний спосіб, не дотримується законів України про захист економічної конкуренції при здійсненні ним господарської діяльності, і поширення таких тверджень впливає на громадську думу про позивача та порушує його право на повагу честі, гідності та завдає шкоди діловій  репутації.
		З такими висновками суду першої інстанції  колегія суддів в повній мірі погодитись  не може, оскільки судом першої інстанції  були порушені норми процесуального права, з огляду на наступне.
		Відповідно до вимог  ч.1, ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його  належним чином  повідомлено про дату, час  і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно  п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд  справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку  з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості  про вручення йому  повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 128 ЦПК України, суд  повідомляє учасників справи  про дату, час і місце  судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов&quпр;язковою.
		Частиною 5 ст.128 ЦПК України, передбачено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше, ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. 
		Згідно ст. 130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. 
		Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. 
		Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. 
		У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. 
		Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
		 Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. 
		 У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
		 З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про відкриття провадження по даній справі та повістка про виклик до суду  на 27 лютого  2018 року на 16 год. 00 хв., була направлена судом  відповідачу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, але повернулась до суду без вручення  з відміткою &q?ну; за закінченням строку зберігання&q?ою;.
		В судове засідання  27 лютого 2018 року  з&q? с;явився представник позивача та третьої особи, відповідачі не з&q?зи;явились, а тому суд ухвалив оголосити в розгляді справи перерву на  16 березня 2018 року на  12-00 годину, повідомити  відповідачів про наслідки неявки в судове засідання, здійснити  публікацію  про розгляд справи на сайті судової влади.
		В судове засідання 16 березня 2018 року   з&quсу;явились представники позивача та третьої особи, відповідачі  знову не з&quта;явились, докази їх належного повідомлення в матеріалах справи відсутні.
		Висновок суду першої інстанції щодо належного повідомлення відповідачів про день та час слухання справи шляхом публікації  оголошення на офіційному веб- сайті  судової влади України не грунтується на вимогах  ч.11 ст. 128 ЦПК України, так як  таке повідомлення відповідача є можливим, якщо  невідоме його  зареєстроване  місце  проживання  ( перебування), місцезнаходження чи місце  роботи. В матеріалах справи  немає  доказів того, що вказана у позовній заяві адреса місця проживання  відповідача змінилась, що він вибув з цього місця проживання. Крім того,  відомим є місце роботи  відповідача ОСОБА_2, який є депутатом Верховної Ради України, а тому доводи апеляційної скарги  про неправильність висновків суду першої інстанції в цій частині та порушення  норм процесуального права  є обгрунтованими.
		Згідно вимог п.3  ч.3 ст. 376 ЦПК України, порушення  норм  процесуального права є обов&q?ру;язковою  підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо  справу ( питання) розглянуто  судом за відсутності будь-якого учасника  справи, не повідомленого  належним чином про дату, час і місце засідання суду ( уразі якщо таке повідомлення є обов&q?уд;язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну  скаргу такою підставою.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
		Враховуючи  зазначене, колегія суддів вважає, що  рішення Подільського районного  суду м.Києва  від 16 березня 2018 року  підлягає скасуванню  з ухваленням нового  судового рішення по суті позовних вимог.
		 Згідно  вимог  ч.ч. 1, 2, 4, 6, 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 
		 Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. 
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. 
		 Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. 
		Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. 
		 Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Як передбачено ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. 
		 Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. 
		При вирішенні  вказаного спору  колегія суддів враховує, що  юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення даного  позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		 З дослідженої в судовому засіданні статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1» вбачається, що  її автором  є ОСОБА_2, вона  була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_2, о 23:05 годині у блозі народного депутата України ОСОБА_2 на веб-сторінці веб-сайту http:// ІНФОРМАЦІЯ_4/ за адресою в мережі Інтернет: http:ІНФОРМАЦІЯ_3, власником доменного імені є ОСОБА_4, а тому  факт поширення інформації, викладеної в цій статті  саме відповідачами у справі  є доведеним.
		 У вказаній статті  дійсно міститься  наступна інформація: &qu:";СБУ ... при монополизации рынка ОСОБА_7, этой монополизации всячески способствовала&quly;, &qu"T;Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца (по документам) компании &q?ер;Протон Энерджи&qu д; гражданина Израиля ОСОБА_3 ...&qu:";
		 З викладеної  відповідачем інформації в контексті змісту статті в цілому  вбачається, що автор повідомив  читачам про те, що існує злочинна схема, учасниками якої є Президент України ОСОБА_9, Служба безпеки України, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, та метою створення цієї схеми є зачистка ринку скрапленого газу від інших трейдерів для монополізації ринку скрапленого газу в інтересах Акціонерного Товариства «Протон Енержі Груп».
		Автор статті також стверджує, що схема зачистки ринку скрапленого газу реалізовувалась«через його (ОСОБА_7) молодшого партнера - власника (за документами) компанії «Протон Енерджі»... ОСОБА_3», тобто,автор вказує, що ОСОБА_3 є номінальним власником Акціонерного товариства «Протон Енержі Груп».
		Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що  інформація, яка була поширена відповідачами, доведена до відома невизначеної кількості осіб, користувачів та відвідувачів веб-сайту видання «Українська правда. Блоги». Поширена інформація стосувалася безпосередньо особи позивача.
		Недостовірність   вказаної інформації підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, відповідно до ст. 19 статуту Акціонерного товариства «Протон Енержі Груп», товариство керується радою директорів, що складається з одного або декількох членів.
		Як вбачається з витягу з Торгового реєстру Женеви від 18 квітня 2017 року,  ОСОБА_3 з 2012 року є директором, підписантом та єдиною особою, яка здійснює керівництво AT«Протон Енержі Груп», про що здійснено публікацію у газеті НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_5 та у Офіційному торговому бюлетені Швейцарії від ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 72-73).
		Статтею 8 цього статуту передбачено, що загальні збори є вищим органом товариства.
		Відповідно до листа партнера фірми AT «Перар де Боккар» ОСОБА_13 від 19 квітня 2017 року, ОСОБА_3 має два сертифікати на пред'явника номінальною вартістю 50 000.00 швейцарських франків кожен, що становить 100% акціонерного капіталу Акціонерного товариства «Протон Енержі Груп» та є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Акціонерного товариства «Протон Енержі Груп».
		Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає доведеним ту обставину, що з 2012 pокуОСОБА_3 був та на дату розміщення  оспорюваної статті на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_4 залишається директором, акціонером та бенефіціарним власником (контролером) AT«Протон Енержі Груп», якому належить 100% акціонерного капіталу товариства.
		Як вбачається з Торгового реєстру Женеви від 18квітня 2017 року, на дату поширення відповідачами  оспорбваної інформації  ОСОБА_7 не входив до органів управління зазначеного товариства і не був уповноваженою особою товариства.
		Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про захист економічної конкуренції» учасники узгоджених дій, учасники концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України, звертаються: із заявою про надання дозволу на узгоджені дії - до Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень; із заявою про надання дозволу на концентрацію - до Антимонопольного комітету України. Заява та додані до неї документи мають містити повну та достовірну інформацію.
		Згідно рішення Антимонопольного комітету України від 22 грудня 2016 року№ 562-р &qu=U;Про надання дозволу на концентрацію&qu=U; ОСОБА_7 не зазначений як особа, пов'язана відносинами контролю з ProtonEnergy GroupSA(3-тя особа Акціонерне товариство «Протон Енержі Груп») та з іншим учасниками концентрації.
		Таким чином, відповідно до відомостей Торгового реєстру Женеви, на дату поширення інформації, ОСОБА_7 не був директором, акціонером чи кінцевим бенефіціарним власником у структурі власності AT «Протон Енержі Груп», а тому викладене   в статті  твердження про те,  що ОСОБА_3 (позивач) є «молодшим партнером» ОСОБА_7 у товаристві,  є недостовірною.
		Відповідачем вказані обставини та надані на їх підтвердження докази  не спростовані. 
		Доводи  апеляційної скарги  про  те, що  оспорювана інформація &q?ка;Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца (по документам) компании &q?не;Протон Энерджи&q? д; гражданина Израиля ОСОБА_3 ...&quUK;  жодним чином не порушує  немайнові права позивача, адже він дійсно є власником та керівником АТ &q? ; Протон  Енержі Груп&q?а ;, тобто, вказана інформація є правдивою та відповідає дійсності і позивачем не спростована, не грунтуються на   зазначених вище та досліджених судом доказах та спростовуються ними.  З вказаних доказів вбачається, що позивач не є молодшим партнером  ОСОБА_7 в АТ &q?ло; Протон Енержі Груп&q? М;.  ОСОБА_3 з 2012 року є директором, підписантом та єдиною особою, яка здійснює керівництво AT«Протон Енержі Груп». В матеріалах справи відсутні докази того, що  позивач  брав участь в реалізації  якихось злочинних схем  на ринку скрапленого  газу , а тому  вказана  інформація є недостовірною та негативною, порушує  немайнові права позивача і підлягає спростуванню.
		Аналізуючи  надані  суду докази  щодо  поширеної в статті   інформації про монополізацію ринку скрапленого газу в Україні Акціонерним Товариством «Протон Енержі Груп», колегія суддів  зазначає наступне.
		Згідно ст. 3 статуту АТ «Протон Енержі Груп» від 20 січня 2014 року та витягу з Торгового реєстру Женеви від 18 квітня 2017 року, цілями товариства є: торгівля всіма товарами та сировиною, зокрема, у сфері нафтопродуктів, а також зберігання, транспортування та розподіл такої продукції або сировини, всі операції, пов'язані з фінансовими інструментами або контрактами, що стосуються таких продуктів або матеріалів, всі діяльності та послуги пов'язанні з цією сферою.
		Як вбачається зі ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
		Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
		Розпорядження щодо визнання АТ «Протон Енержі Груп» таким, що займає монопольне (домінуюче) становище, Антимонопольний комітет України не приймав, доказів протилежного суду не надано.
		З урахуванням  зазначених  вимог закону та досліджених  доказів, колегія суддів вважає доведеним  факт поширення відповідачами недостовірної інформації  про участь ОСОБА_3 у реалізації «схеми» монополізації ринку скрапленого газу та про те, що очолюване ним АТ «Протон Енержі Груп», в якому позивач є акціонером та бенефіціарним власником, займає монопольне становище, а доводи апеляційної скарги про те, що  вказана інформація не стосується позивача та не порушує його  немайнових прав є безпідставними.
		 Крім того, не доведено наявність між позивачем та ОСОБА_7 спільних офіційних ділових стосунків, як партнерів у вказаному товаристві,та участь позивача  у схемі монополізації ринку через СБУ та ОСОБА_7, тому вказана інформація також є недостовірною.
		Доводи апеляційної скарги  ОСОБА_2  про те, що   оскаржувана інформація  є  його оціночними судженнями, колегія суддів  вважає безпідставними, з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
		Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію» передбачено, що поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.
		Відповідно до вимог  ч.2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Інформація про позивача, поширена відповідачами в публікації ІНФОРМАЦІЯ_1;, не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою діяльності позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночними судженнями, і може бути спростована.
		Доводи апеляційної скарги про те, що оспорювана інформація входить у  предмет  суспільного інтересу і баланс між приватним інтересом щодо захисту  репутації позивача та публічним інтересом знати  суспільно необхідну інформацію порушено не було, не грунтуються на  встановлених обставинах справи та вимогах закону, з огляду на те, що відповідачами було розповсюджено  читачам недостовірну інформацію, що призвело до формування у них  невірної  та негативної думки щодо  позивача та його діяльності.
		Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		З урахуванням того, що недостовірна інформація була поширена відповідачами у блозі народного депутата України ОСОБА_2 на веб-сторінці веб-сайту http://www.ІНФОРМАЦІЯ_4/ за адресою у мережі Інтернет: http:ІНФОРМАЦІЯ_3, колегія суддів вважає, що  належним способом спростування недостовірної інформації у даному випадку є розміщення відповідачами на веб-сайті «Українська правда. Блоги» http://www.ІНФОРМАЦІЯ_4/ резолютивної частини судового рішення цій справі під заголовком «Спростування».
		Враховуючи все вищевикладене в сукупності, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги  відповідача ОСОБА_2 є частково обгрунтованими,  рішення  Подільського  районного суду м.Києва від 16 березня 2018 року   підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних  вимог щодо предмету спору- Акціонерне товариство &q?до; Протон Енержі Груп&q?ер;  про захист честі, гідності, ділової  репутації та спростування недостовірної інформації, визнання  недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, ділову репутацію ОСОБА_3  інформацію, поширену у  статті автора   ОСОБА_2 під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_1;, що  була  розміщена   ІНФОРМАЦІЯ_2, о 23-05 годині на   веб-сторінці   веб-сайту    http://ІНФОРМАЦІЯ_4   в  мережі    Інтернет   за  адресою:
		http:ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: &quUK;СБУ... при монополизации рынка ОСОБА_7, этой монополизации всячески способствовала&qug=;, &quUK;Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца ( по документам) компании «Протон Энерджи» гражданина Израиля ОСОБА_3...&qug=;, зобов&quon;язання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 протягом 5 календарних днів з дня набрання  судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 шляхом розміщення на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_4/peзoлютивнoi частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».
		Крім цього, враховуючи, що судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове судове  рішення, вирішенню також підлягає питання щодо розподілу відшкодування судових витрат.
		Так, згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Відповідно до ч. 1 цієї статті,  судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При поданні позову ОСОБА_3 було сплачено судовий збір  у розмірі  1280,00 грн.
		 Подаючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2  сплатив судовий збір у розмірі 1920,00 грн.
		За результатами розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені  повністю, апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задоволено частково, визнано порушення судом норм процесуального права щодо належного повідомлення  відповідача про  розгляд справи.
		Враховуючи, що частиною 10 ст. 141 ЦПК України передбачено можливість, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні, колегія суддів вважає за доцільне застосувати у даній справі принцип взаємозарахування та стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_3 витрати  по сплаті судового збору у розмірі  896,00 грн. ( 1920,00:5= 384; 1280,00 - 384,00=896,00).
		Керуючись ст.ст.200, 277, 299 ЦК України, Законом України &q?.с; Про інформацію&q? У;, ст.ст. 128, 130, 141,367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
		 
		                                            п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_2   задовольнити частково.
		Рішення  Подільського  районного  суду м. Києва від 16 березня  2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		  Позов  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4  задовольнити.
		Визнати  недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію, поширену у  статті автора   ОСОБА_2 під назвою:ІНФОРМАЦІЯ_1;, що  була  розміщена   ІНФОРМАЦІЯ_2,о 23-05 годині на   веб-сторінці   веб-сайту     http://ІНФОРМАЦІЯ_4   в  мережі    Інтернет   за  адресою: http:ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: &qupa;СБУ... при монополизации рынка ОСОБА_7, этой монополизации всячески способствовала&qu/s;, &qupa;Схема реализовывается через его младшего партнера - владельца ( по документам) компании «Протон Энерджи» гражданина Израиля ОСОБА_3...&qusp;.
		Зобов&qusp;язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 шляхом розміщення на веб-сайті http://ІНФОРМАЦІЯ_4/peзoлютивнoi частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».
		Стягнути з  ОСОБА_2 ( реєстраційний номер НОМЕР_1)    на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації  АДРЕСА_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 896,00 грн.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку   до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. 
		 Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Повний текст постанови складено  16 серпня 2018 року
		 
		 
		Головуючий:                                             Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...