Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/731/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Надіслано судом: 30.08.2018. Зареєстровано: 31.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2018.
Дата набрання законної сили: 06.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		27 серпня 2018 року 
		Київ
		справа №9901/731/18
		адміністративне провадження №П/9901/731/18
		 
		 
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,
		УСТАНОВИВ:
		13 серпня 2018 року ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ВККСУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 20 червня 2018 року № 199/пс-18.     
		Увалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я. від 16 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
		Позивачем виконано вимоги  ухвали від 16 серпня 2018 року.
		Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в справі суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з поданої позовної заяви, предметом позову є Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 червня 2018 року                 № 199/пс-18, яким рекомендовано суддю Верховного Суду України Канигіну Галину Володимирівну для переведення на посаду судді Апеляційного суду Київської області. Вказане рішення, як рекомендація, прийнято відповідно до приписів стеттей 53,82,93,101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року          № 1402-VIII, зокрема таке рекомендує перевести позивача до іншого суду без його згоди та без проведення конкурсу.
		 
		Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		За наслідками перевірки суддею-доповідачем встановлено, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне. 
		За змістом частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження, серед іншого, актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 
		Особливості розгляду цієї категорії спорів визначено у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Водночас, завданням адміністративного судочинства, як визначено у частині 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
		ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
		Відповідно до частини третьої статті 82 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді. 
		 
		За змістом вказаної статті Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII розуміється, що таке переведення можливе виключно за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі рекомендації ВККСУ.
		 
		Згідно з частиною восьмою статті 101 Закону України  "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.
		    
		З викладених законодавчих приписів і матеріалів позовної заяви можна зробити висновок, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 червня 2018 року № 199/пс-18 не може бути самостійним предметом судового розгляду.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. 
		Зважаючи на обставини, у зв'язку з якими ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду і наведене вище правове регулювання цих відносин, суд вважає, що у відкритті провадження у справі за цим позовом слід відмовити, оскільки цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 
		Частиною шостою статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
		Проте, необхідно зазначити, що поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому в даному випадку відсутні підстави для зазначення суду, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи. 
		Керуючись статтями 22, 170, 248, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення.
		Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
		 
		 
		...........................
		І.Я.Олендер,
		Суддя Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...