Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/3573/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2018.
Дата набрання законної сили: 21.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                 
		Іменем України
		21 серпня 2018 року 
		м. Київ
		справа № 227/3573/16-ц
		провадження № 61-15026св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С.П.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_2,
		відповідачі: приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім», ОСОБА_4,
		треті особи: приватне акціонерне товариство «ВУСО», ОСОБА_5,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2017 року в складі судді Здоровиці О. В. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2017 року в складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Жданової В. С., Канурної О. Д.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (далі - ПрАТ «Київський страховий дім»), ОСОБА_4, треті особи: приватне акціонерне товариство «ВУСО», ОСОБА_5, про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.
		Позовна заява мотивована тим, що 29 квітня 2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Skoda Octavia, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля Opel Vectra, під керуваннямОСОБА_4 Автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень, вартість відновлювального ремонту становить 100 044,45 грн, вартість проведеного автотоварознавчого дослідження - 1 600 грн. ДТП відбулася з вини ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім», розмір страхового відшкодування з урахуванням франшизи становить 49 000 грн. 
		На підставі викладеного ОСОБА_2 просив стягнути на свою користь з ПрАТ «Київський страховий дім» страхове відшкодування у розмірі                49 000 грн; з ОСОБА_4 вартість проведеної автотоварознавчої експертизи - 1 600 грн, розмір франшизи - 1 000 грн та різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octavia та розміром страхового відшкодування - 51 044,45 грн.
		Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області                         від 10 березня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_2 49 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди,  551,20 грн судового збору, а всього - 49 551,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 51 044,45 грн заподіяних матеріальних збитків, 1 600 грн за оплату проведеного експертного автотоварознавчого дослідження, 1 000 грн франшизи, 551,20 грн судового збору, 1 260 витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, а всього - 55 455,65 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку. Зібраними по справі доказами встановлено факт ДТП, яка відбулася з вини ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім». Вказані обставини підтверджено також матеріалами кримінального провадження, які були досліджені у судовому засіданні. Обов'язок повідомлення ПАТ «Київський страховий дім» про ДТП покладений саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової   відповідальності, а саме на                ОСОБА_4 У разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника, а не для відмови потерпілому у виплаті потерпілому страхового відшкодування. В судовому засіданні позивачем було доведено факт ДТП, причини, обставини її настання та розмір заподіяної шкоди. Позивач звернувся до суду в вересні 2016 року і з моменту отримання копії позовної заяви ПАТ «Київський страховий дім» достовірно знало про намір позивача отримати страхове відшкодування, але жодних дій, які б були направлені на з'ясування обставин ДТП та визначення розміру страхового відшкодування, не вчинило. Також на момент розгляду справи відновлювальних робіт щодо пошкодженого автомобіля не проводилось. Оскільки ліміт відповідальності складає 50 000 грн, то в рахунок відшкодування матеріальної шкоди зі страхової компанії підлягає стягненню сума в межах її відповідальності за мінусом франшизи.
		Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, а також зазначив, що ДТП відбулася з вини ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім», тому останнє зобов'язане сплатити потерпілому суму страхового відшкодування. Неповідомлення про страховий випадок не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки вказані дії не призвели до неможливості страховиком встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
		У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ «Київський страховий дім», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення в частині задоволених позовних вимог до страхової компанії та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивач у порушення вимог закону не подав до ПрАТ «Київський страховий дім» заяви про виплату страхового відшкодування. Страхувальник також не повідомив страховика про ДТП. Оскільки ПрАТ «Київський страховий дім» не було відомо про ДТП, тому, відповідно, в останнього і не виникло обов'язку щодо прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову в її виплаті. Висновки судів щодо порушення ПрАТ «Київський страховий дім» прав та інтересів позивача є передчасними.
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
		У решті позовних вимог судові рішення не оскаржуються, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.
		27 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Суди встановили, що 29 квітня 2016 року відбулася ДТП за участю автомобіля Skoda Octavia, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля Opel Vectra, під керуванням ОСОБА_4
		За вказаним фактом ДТП порушено кримінальне провадження від 29 квітня 2016 року. 
		Постановою слідчого Слідчого відділу Добропільського відділення поліції Покровського відділення поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області від 16 червня 2016 року кримінальне провадження по факту скоєння ДТП закрито у зв'язку з відсутністю в діях водіїв           ОСОБА_4 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України. Постанова слідчого не оскаржена та набрала законної сили. 
		Відповідно до довідки про ДТП, яка видана інспектором відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Добропілля, Добропільського та Олександрійського районів Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 пункту 11.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
		За змістом довідки командира взводу Красноармійського відділення поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області                             від 01 червня 2016 року водія ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР притягнуто не було, останній проживає на непідконтрольній Україні території.
		Відповідно до автотоварознавчого дослідження від 25 липня 2016 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Skoda Octavia, складає 59 601,15 грн, вартість відновлюваного ремонту зазначеного автомобіля - 100 044,45 грн.
		Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Opel Vectraналежить ОСОБА_5
		Суди встановили, що 29 квітня 2016 року ОСОБА_4 керував автомобілем Opel Vectraна підставі документів, визначених пунктом 2.1. ПДР, а саме на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційного документа на транспортний засіб, тобто ОСОБА_4 під час ДТП правомірно володів вищевказаним автомобілем.
		Встановлено, що ОСОБА_6 застрахована цивільно-правова відповідальність у ПрАТ «Київський страховий дім», забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Opel Vectra. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого, становить 50 000 грн, розмір франшизи - 1 000 грн.
		Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Суди встановили, що відповідно до страхового полісу страховиком ОСОБА_4 з страховим лімітом 50 000 грн (франшиза - 1 000 грн) на момент вчинення ДТП було ПрАТ «Київський страховий дім».
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах  страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у  встановленому цим Законом порядку  оцінену  шкоду, заподіяну внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди  життю,  здоров'ю, майну третьої особи.
		Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов'язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.
		Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
		Вказані вище висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-176цс18.
		У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов'язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону).
		Суди встановили, що вищезазначений факт ДТП 29 квітня 2016 року дійсно мав місце.
		Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження від 29 квітня 2016 року, які були дослідженні в ході судового розгляду, а саме протоколом огляду місця ДТП від 29 квітня 2016 року, план-схемою та фото таблицями до нього, протоколами огляду транспортних засобів від 29 квітня 2016 року (автомобіля Skoda Octavia та автомобіля Opel Vectra), письмовими поясненнями ОСОБА_4                        від 29 квітня 2016 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_8                  від 29 квітня 2016 року, ОСОБА_2 від 30 квітня 2016 року,         ОСОБА_3 від 30 квітня 2016 року, постановою про закриття кримінального провадження від 16 червня 2016 року.
		Судами також встановлено, що ДТП сталася внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4, який керуючи автомобілем Opel Vectraв порушення вимог пункту 11.3 ПДР виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого і відбулося зіткнення з автомобілем Skoda Octavia, під керуванням             ОСОБА_2
		Доказів, які б спростовували вказані обставини відповідачами суду надано не було.
		Встановлено, що ПрАТ «Київський страховий дім» брало участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. При дослідженні доказів, а саме матеріалів кримінального провадження (в яких знаходились протокол огляду місця ДТП, план схема та фото таблиці до нього, протоколи огляду транспортних засобів, протоколи допитів свідків), враховуючи те, що ознайомлення зі змістом вказаних документів має суттєве значення для страховка, судом було запропоновано останньому приїхати та ознайомитися з ними безпосередньо у суді. З цією метою судом відкладався розгляд справи, але ПрАТ «Київський страховий дім» право на ознайомлення з вказаними матеріалами безпосередньо в суді не використало.
		Потерпілий повинен надати суду докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
		Як встановлено вище, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 25 липня 2016 року,  який в якості доказу факту завдання шкоди та її розміру надано позивачем, вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля Skoda Octavia складає 59 601,15 грн. Вартість відновлюваного ремонту зазначеного автомобіля складає 100 044,45 грн.
		Доказів, які б вказували на інший розмір відновлюваного ремонту вказаного автомобілю, представником ПрАТ «Київський страховий дім» в судовому засіданні надано не було.
		Також судами встановлено, що на час розгляду справи у суді відновлювальний ремонт автомобіля Skoda Octaviaне проведено.
		Клопотання з приводу призначення судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення розміру відновлюваного ремонту вищевказаного автомобіля представником ПрАТ «Київський страховий дім» до суду заявлені не були.
		З огляду на це обґрунтованим є висновок судів про те, що заподіяна потерпілому шкода має бути відшкодована страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП.
		Обов'язок повідомлення страховика (ПрАТ «Київський страховий дім») покладений саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової   відповідальності (ОСОБА_4).
		Цей обов'язок установлено законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП і запобігти необґрунтованим виплатам.
		Потерпілий, в силу норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має право на отримання страхового відшкодування і не зобов'язаний повідомляти про страховий випадок страхову компанію, яка за законом повинна здійснювати страхове відшкодування, так як цей обов'язок покладено саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		У разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.
		Суди встановили, що позивач дійсно не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за відшкодуванням шкоди звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку, який визначений підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Встановлено, що з боку позивача для з'ясування вказаних обставин страховку перешкоди не чинилися. На момент розгляду справи, автомобіль ОСОБА_2 знаходився в тому ж самому стані, як і на момент ДТП, тобто відновлювальних робіт з приводу пошкодження автомобілю не проводилось.
		На підставі викладеного, суди дійшли правильного висновку, що зібраними по справі доказами встановлено факт ДТП, причини та обставини її настання, а також розмір заподіяної шкоди. Неповідомлення про страховий випадок не є підставною для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки вказані дії не призвели до неможливості страховиком встановити вищевказані обставини. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик зобов'язаний відшкодувати завдану позивачу шкоду в межах ліміту страхового відшкодування.
		Винна особа (ОСОБА_4) проживає на непідконтрольній Україні території, тому поважність причин його незвернення до страховика встановити неможливо. Неповідомлення страховика саме по собі без встановлення усіх обставин справи не може бути підставою відмови у виплаті страхового відшкодування.
		Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що учасники ДТП не повідомили ПрАТ «Київський страховий дім» про вказану подію, тому в останнього і не виникло обов'язку щодо виплати страхового відшкодування, оскільки зібраними по справі доказами встановлено факт ДТП, причини та обставини її настання, а також розмір заподіяної шкоди. Позивач звернувся до суду у вересні 2016 року і з моменту отримання копії позовної заяви ПрАТ «Київський страховий дім» достовірно знало про намір позивача отримати страхове відшкодування, але жодних дій, які б були направлені на з'ясування обставин ДТП та визначення розміру страхового відшкодування, не вчиняло.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки  з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог до страховика ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ці судові рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд           у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» залишити без задоволення.
		Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області                          від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області         від 30 травня 2017 рокув частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                В. С. Висоцька
		Судді                                                                                                              А. О. Лесько
		                                                                                                                        В. В. Пророк
		І. М. Фаловська
		С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...