Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/2793/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано судом: 07.09.2018. Зареєстровано: 08.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2018.
Дата набрання законної сили: 03.12.2018
Результат оскарження 03.12.2018 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		справа№813/2793/18
		06 вересня 2018 року
		м.Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про визнання дій неправомірними, зобовязання до вчинення дій, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду, просить визнати неправомірними дії Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 від 15.01.2018 року; зобовязати Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 15.01.2018 року та надати запитувану інформацію.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг із інформаційним запитом на отримання публічної інформації, зокрема просив надати: штатний розпис працівників ЛКП «Львівелектротранс»; актуальну інформацію про отримані підприємствами ЛКП «Львівелектротранс» в оренду нерухомість та транспортні засоби (місячна вартість оренди, інформація про орендодавця та дата укладання відповідних угод); актуальну інформацію про здані в оренду підприємствами ЛКП «Львівелектротранс» транспортні засоби та обєкти нерухомості (місячна вартість оренди, інформація про орендодавця та дата укладання відповідних угод). Вказаний запит було передано до ЛКП «Львівелектротранс» для надання відповіді. Листом від 12.02.2018 року відповідач відмовив позивачу у наданні інформації, з посиланням на те, що запитувана інформація не відповідає критеріям публічності, а сам запит вимогам законодавства.
		Ухвалою від 03.07.2018 року відкрито спрощене провадження у справі.
		31.07.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що надаючи відповідь на запитувану інформацію ЛКП «Львівелектротранс» не могло жодним чином порушити права, свободи або законні інтереси позивача, оскільки запитувачем інформації є юридична особа ГО «Наші гроші», а не ОСОБА_1 Крім того, вважає, що запитувана позивачем інформація не є публічною в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому відсутні будь-які порушення прав заявника на доступ до публічної інформації.
		10.08.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому він зазначає, що в запиті не міститься інформації щодо статусу та реєстраційного номеру організації, яка зверталася із запитом, оскільки із запитом звертався саме ОСОБА_1, як фізична особа. 
		Ухвалою від 06.09.2018 року відмовлено у задоволенні клопотань позивача та відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. 
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		15.01.2017 року позивач звернувся до Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг із запитом на отримання публічної інформації, а саме просив надати:
		-штатний розпис працівників ЛКП «Львівелектротранс»; 
		-актуальну інформацію про отримані підприємствами ЛКП «Львівелектротранс» в оренду нерухомість та транспортні засоби (місячна вартість оренди, інформація про орендодавця та дата укладання відповідних угод); 
		-актуальну інформацію про здані в оренду підприємствами ЛКП «Львівелектротранс» транспортні засоби та обєкти нерухомості (місячна вартість оренди, інформація про орендодавця та дата укладання відповідних угод). 
		Вказаний запит передано до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» та зареєстрований відповідачем 07.02.2018 року за №227.
		12.02.2018 року листом за №07/232 відповідач відмовив позивачу у наданні інформації. В обґрунтування відмови зазначає, що комунальне підприємство в розумінні ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації " є розпорядником публічної інформації лише стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів. Щодо решти інформації, якою вони володіють, ці юридичні особи, не є розпорядниками публічної інформації.
		Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
		У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Статтею 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Згідно статті 9 Закону України «Про інформацію», всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
		Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.
		Згідно статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1)обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2)визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3)максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4)доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5)здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6)юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
		Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1)конфіденційна інформація; 2)таємна інформація; 3)службова інформація.
		Згідно матеріалів справи, відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у наданні інформації у звязку із тим, що ЛКП «Львівелектротранс» в розумінні статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є розпорядниками публічної інформації лише в частині інформації щодо використання бюджетних коштів. Щодо решти інформації, якою вони володіють, ці юридичні особи, не є розпорядниками публічної інформації.
		Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в частині п'ятій якої встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
		Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1)запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2)розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3)структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
		За правилами статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані: 1)оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2)систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3)вести облік запитів на інформацію; 4)визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5)мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6)надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
		Згідно статті 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.
		Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.
		Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
		За змістом пункту 3 статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.
		Пунктом 7 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).
		З матеріалів справи вбачається, що засновником ЛКП «Львівелектротранс» є Львівська міська рада. Метою створення ЛКП «Львівелектротранс» є отримання прибутку; надання послуг з перевезення населення електротранспортом, автотранспортом та інших послуг; створення додаткових місць праці та на основі отриманого прибутку покращення економічних та соціальних умов колективу ОСОБА_2.
		ОСОБА_2 становлять основні та оборотні засоби, а також інші активи, вартість яких відображається у самостійному балансі ОСОБА_2. ОСОБА_2 є комунальною власністю громади м. Львова і закріплюється за ОСОБА_2 на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство).
		Таким чином, комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
		За таких обставин ЛКП «Львівелектротранс» є розпорядником інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, а відповідно до пункту 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути обмежено доступ до вказаної інформації.
		Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 14.03.2018 року у справі № 815/1216/16.
		Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
		Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У спірних правовідносин відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом.
		Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, отже, позов слід задоволити. Визнати неправомірними дії Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 від 15.01.2018 року. Зобовязати Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 15.01.2018 року та надати запитувану інформацію.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов задоволити повністю.
		Визнати неправомірними дії Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 від 15.01.2018 року. 
		Зобовязати Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 15.01.2018 року та надати запитувану інформацію.
		Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (79012, м.Львів, вул.Сахарова, 2, код ЄДРПОУ 03328406) за рахунок бюджетних асигнувань 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (79038, м.Львів, вул.Пасічна, 62-В, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя Крутько О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...