Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/18664/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 07.09.2018. Зареєстровано: 08.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2018.
Дата набрання законної сили: 15.01.2019
Результат оскарження 15.01.2019 Вінницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 127/18664/18
		   Провадження № 2/127/3207/18
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31.08.2018     Вінницький міський суд Вінницької області 
		в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
		при секретарі Конецул О.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна в особі управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про стягнення майнової шкоди,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач 30.07.2018 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
		Позов мотивований тим, що 12.09.2017 року рішенням Вищої ради правосуддя № 2754/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Вінницької області у звязку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Апеляційного суду Вінницької області № 134/2-07к від 20.09.2017 року ОСОБА_1 виведений зі штату цього суду 20.09.2017 року, як звільнений у звязку з поданням заяви про відставку.
		Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці 3 21.09.2017 року у розмірі 21120,00 грн. Перший раз грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 виплачено у грудні 2017 року за період з 21.09.2017 року по грудень 2017 року.
		Починаючи з дня призначення довічного грошового утримання судді у відставці та до 01.03.2018 року з ОСОБА_1 пенсійним фондом незаконно щомісячно утримувалось податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Всього утримано податку та збору 7942,35 грн.
		ОСОБА_1 вважає, що дії по утриманню податку з доходів фізичних осіб та військового збору з довічного грошового утримання судді у відставці є незаконними. 
		Згідно позовних вимог останні просив: стягнути з Державного бюджету України на його користь шляхом списання з відповідного рахунку Державної Казначейської служби України 7942,35 грн. майнової шкоди у вигляді недоотриманого щомісячного довічного утримання завданої законом, що визнаний неконституційним.
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак просив слухати справу у його відсутність. Надав суду відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги повністю.
		Представник відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачено, що управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області несе відповідальність за дії інших органів державної влади. На думку Управління належними відповідачами у даній справі повинні бути Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці та ОСОБА_2 казначейська служба України.
		Представник Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці просив відмовити в задоволенні позову, надавши письмові пояснення, мотивуючи тим, що управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці у розумінні ст.ст. 168.4.1, 168.4.7 Податкового Кодексу України виступає податковим агентом, що є прирівняним у своєму правовому статусі до платника податку. Управління зобов'язане своєчасно та у повному обсязі перерахувати суми податку на відповідні рахунки, оскільки саме управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснювало нарахування та виплату оподаткованого доходу ОСОБА_1 Також враховуючи дані статті Податкового Кодексу України, суми сплаченого податку не є коштами управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, та воно не зараховує і ненакопичує їх на власних рахунках, а також не розпоряджається зазначеними коштами, оскільки суми податку розподіляються між державним та місцевим бюджетами органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку.
		Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, встановивши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю зважаючи на таке.
		12.09.2017 року рішенням Вищої ради правосуддя № 2754/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Вінницької області у звязку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Апеляційного суду Вінницької області № 134/2-07к від 20.09.2017 року ОСОБА_1 виведений зі штату цього суду 20.09.2017 року, як звільнений у звязку з поданням заяви про відставку.
		Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці 3 21.09.2017 року у розмірі 21120,00 грн. Перший раз грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 виплачено у грудні 2017 року за період з 21.09.2017 року по грудень 2017 року.
		За даними довідки Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 19.07.2018 року № ОР 023830000369 про розрахунок податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року, з довічного грошового утримання ОСОБА_1 утримано податку з доходів фізичних осіб 7331,40 грн. та військового збору в сумі 610,95 грн.
		Позивач, вказуючи на порушення його права, шляхом заподіяння матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, у виді утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору з довічного грошового утримання, звернувся до суду з даним позовом за його захистом.
		Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, які регулюються положеннями нормКонституції УкраїнитаЦивільного кодексу України.
		Статтею 152 Конституції Українипередбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідаютьКонституції України. Закони та інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
		Встановлено, щорішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним),положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2статті164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення абзацу першого підпункту164.2.19пункту164.2статті164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Вказані зміни доПодаткового кодексу Українибули внесеніЗаконом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІі стали підставою для утриманняпри виплаті щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
		Після запровадження у законодавстві України з 1 липня 2014 року оподаткування пенсій упродовж двох років Верховна Рада України тричі вносила зміни. Встановлення Верховною Радою України у законодавстві України оподаткування пенсій та зміни суми, з якої починається таке оподаткування, суперечить таким елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість, тому положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу не відповідає частині першійстатті 8 Конституції України.
		В Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. Конституційний Суд України констатував, що правове регулювання у сфері оподаткування пенсій певних категорій осіб спотворює сутність обовязку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію, оскільки не узгоджується з принципом рівності, а також з обумовленою ним вимогою збалансування прав та обовязків. Застосований законодавцем підхід до визначення категорій (груп) пенсіонерів, пенсії яких підлягають оподаткуванню, свідчить про порушення такого принципу.
		Реалізація положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу створює умови, за яких громадянин, розмір пенсії якого перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), повинен сплачувати податок, а громадянин, розмір пенсії якого є нижчим, звільнений від такого оподаткування. Тобто платники, які сплачували більші соціальні внески протягом трудової діяльності, відповідно до оспорюваного положення Кодексу повинні додатково сплачувати податок у розмірі, встановленому пунктом 167.4 статті 167 Кодексу.
		Викладене дає підстави для висновку, що оподаткування пенсій, починаючи від певної суми (більше десяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розрахунку на місяць), є порушенням конституційного принципу рівності за ознакою майнового стану.
		Крім того, у Європейській соціальній хартії 1996 року (переглянутій), яка була ратифікована Україною, передбачено, що держави-сторони зобовязані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12). Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обовязків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.
		Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
		Відповідно до ч. 1ст. 1175 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
		Виходячи з аналізу зазначених норм закону та зважаючи на визнання неконституційними змін, внесених доПодаткового кодексу УкраїниЗаконом України«Про запобіганняфінансової катастрофита створенняпередумов дляекономічного зростанняв Україні» і втратою ними своєї чинність з дня ухваленнярішення Конституційного Суду України № 1-р/2018 від 27 лютого 2018 року, суд вважає, що мало місце незаконне утримання коштів з грошового утримання позивача через дію вищевказаних норм з вересня 2017 року по лютий 2018 року, в зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову і компенсації недоотриманих коштів в порядкуст. 152 Конституції України, ст.ст.22,1175 ЦК Україниза рахунок коштів Державного бюджету України.
		Неконституційність закону, встановлена Конституційним Судом України є підставою для застосування до держави, Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування наслідків, передбаченихст. 1175 ЦК України, оскільки регламентована цією нормою цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям нормативно-правових актів, визнаних незаконними стосується також і випадків визнання неконституційними законів.
		При цьому, суд враховує аргументи позивача, наведені нею в обґрунтування заявлених вимог, які знайшли своє підтвердження в ході дослідження наявних в матеріалах доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України.
		Що стосується аргументів представника відповідача з приводу того, що такий є неналежним відповідачем по справі, то такіє безпідставним, оскільки відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженогопостановою КМУ № 845 від 03 серпня 2011 року, визначена судом сума підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку органом Казначейства.
		При вирішенні даного спору суд застосовує положення норм, які містяться вст. 152 Конституції України, ст.ст.22,1175 ЦК України, і на які вірно посилається позивач у заявленому ним позові.
		Керуючись ст. 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018, ст.ст.12,13,77-80,89,263-265,268 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна в особі управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про стягнення майнової шкоди задовольнити.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з відповідного рахунку Державної Казначейської служби України 7942 (сім тисяч девятсот сорок дві) гривні 35 копійок майнової шкоди у вигляді недоотриманого щомісячного довічного утримання завданої законом, що визнаний неконституційним.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: м. Вінниця, пров. Карбишева, 2 «з». 
		Відповідач ОСОБА_2 Україна в особі управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці, код ЄДРПОУ 38054707, адреса: м. Вінниця, вул. Замостянська, 7. 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, код ЄДРПОУ 37979905, адреса: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...