Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/8628/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
Надіслано судом: 10.09.2018. Зареєстровано: 11.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2018.
Дата набрання законної сили: 04.09.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа № 335/8628/18 
		 
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Єдиний унікальний №335/8628/18             Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1 
		Провадження №11сс/778/958/18                 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 вересня 2018 року                        місто Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі
		головуючого ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 32017080000000002 від 05 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України,
		за участю прокурора ОСОБА_6 ,
		представника ТОВ «Альфаполімер Україна» - адвоката ОСОБА_7 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		представник ТОВ «Альфаполімер Україна» - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27 липня 2018 року, якою клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м.Київ, Львівська площа, буд. 8, наступних товариств: ТОВ «Енерго Сила» (нова назва -ТОВ «Компанія «Сила Енергії», код ЄДРПОУ 36164207), ТОВ «Альфаполімер Україна» (код ЄДРПОУ 39443945), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт податку на додану вартість) по вказаним товариствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Встановлено порядок виконання ухвали, шляхом зобов`язання посадових осіб ДФС України надати ініціатору накладення арешту письмову інформацію про накладення арешту на ліміт ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ та відомості про заблоковані суми ліміту ПДВ на момент пред`явлення ували суду про накладення арешту, а також в останній день наступного місяця надати таку інформацію на адресу СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області за адресою: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166.
		Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що накладення арешту на вказані активи має на меті збереження речових доказів.
		В апеляційній скарзі представник ТОВ «Альфаполімер Україна» - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області про накладення арешту арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, буд. 8 наступних товариств: ТОВ «ЕНЕРГО СИЛА» (нова назва ТОВ «Компанія «СИЛА ЕНЕРГІЇ», код ЄДРПОУ 36164207) та ТОВ «Альфаполімер Україна» (код ЄДРПОУ 39443945), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт податку на додану вартість) по вказаним товариствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - відмовити.
		В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що не погоджується з зазначеним рішенням слідчого судді, вважає накладений арешт на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Альфаполімер Україна» незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнятий в результаті невірного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
		Так, ТОВ «Альфаполімер Україна» не має ніякого відношення до кримінального провадження №32017080000000002 від 05 січня 2017 року, та вся сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, виникла в результаті здійснення законної підприємницької діяльності та з підтвердженням джерел її походження.
		Крім того, під час досудового розслідування про підозру жодній службовій особі ТОВ «Альфаполімер Україна» не повідомлялось, статус Товариства та його посадових осіб органом досудового розслідування не визначено. Разом з тим, ТОВ «Альфаполімер Україна» не є особою, що несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. 
		Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не є речами, що визначені родовими ознаками і не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять і не можуть містити жодних слідів або інших відомостей кримінального правопорушення. Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не є об`єктом кримінально-протиправних дій, чи набутими ТОВ «Альфаполімер Україна» протиправним шляхом або отриманими ними внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Разом з тим, період начебто вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, яке інкримінується органом розслідування - 2015 - 2016 роки, що, на думку апелянта, вже виключає будь-яку законну можливість використання як доказу арештованого майна, так як суму ліміту ПДВ набуто в результаті здійснення господарських операцій в 2018 році.
		Апелянт вважає, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що в даному кримінальному провадженні якоюсь конкретною фізичною чи юридичною особою вчинено будь-який злочин, і причетність до такого злочину службових осіб чи представників ТОВ «Альфаполімер Україна». Арештоване слідчим суддею майно не містить на собі жодних ознак, притаманних речовим доказам, не стосується предмету доказування у кримінальному провадженні та не набуте кримінально-протиправним шляхом, як наслідок, арештоване необґрунтовано та незаконно.
		Крім того, під час накладання арешту на вказане майно грубо порушено права товариства, оскільки воно є платником ПДВ і у зв`язку з блокуванням ліміту ПДВ на даний час воно не може здійснювати свою законну господарську діяльність. Тобто, слідчим суддею не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Державним органом, який може встановити факт ухилення від сплати податків, є Державна фіскальна служба України. Зазначений факт встановлюється шляхом проведення документальної перевірки та винесення відповідних податкових повідомлень-рішень з визначення податкових зобов`язань та, за необхідності, штрафних санкцій. У зв`язку з чим, висновки аналітичних досліджень Управління по боротьбі з відмиванням доходів, отриманих ГУ ДФС у Запорізькій області не є належними доказами вчинення кримінального правопорушення, а до того ж причетності до такого вчинення будь-кого зі службових осіб ТОВ «Альфаполімер Україна».
		Отже, стороною обвинувачення не доведено та слідчим суддею не встановлено ознак речових доказів, під які підпадає арештоване майно реально діючих суб`єктів господарювання, а також те, що воно набуте кримінально-протиправним шляхом.
		Таким чином, на думку апелянта, мало місце порушення норм національного законодавства, Конвенції про захист прав людини та усталеної практики Європейського суду з прав людини у такій категорії справ.
		 
		Колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді ТОВ «Альфаполімер Україна» не пропущений, оскільки представник товариства не брав участі у розгляді клопотання слідчим суддею, відомості про належне повідомлення товариства про такий розгляд в матеріалах провадження відсутні, також в матеріалах справи немає відомостей про те, що копія оскаржуваної ухвали направлялась на адресу товариства. 
		 
		Згідно з ухвалою слідчого судді, старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32017080000000002 від 05 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
		У клопотанні зазначив, що службові особи ТОВ «Енерго Сила» у період 2015 та 2016 року, з метою заниження об`єкту оподаткування при проведенні операцій з реалізації імпортованого полістиролу придбано у підконтрольного підприємства ТОВ «Альфаполімер Україна» на загальну суму 158,9 млн гривень, використовуючи для розрахунків з покупцями карткові рахунки фізичних осіб, здійснюють продаж товару за готівкові кошти, без відображення в податковій звітності повної суми отриманих доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та таким чином, ухилились від сплати податку на прибуток на суму більш ніж 3,6 млн гривень, що є особливо великим розміром.
		 
		Заслухавши доповідь судді; думку представника ТОВ «Альфаполімер Україна» - адвоката ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і наполягав на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		 
		Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		На думку колегії суддів, слідчим суддею ці положення закону не в повній мірі враховані при розгляді клопотання. 
		Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів. 
		На підтвердження доводів клопотання слідчим наданий витяг з ЄРДР за № 32017080000000002 від 05 січня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, аналітичну довідку від 28 грудня 2016 року №74/08-01-16-00-08/36164207, висновок аналітичного дослідження від 24 травня 2018 року №56/08-01-16-02-05/39443945, протоколи допиту свідків від 14 лютого 2018 року та від 15 лютого 2018 року та інші документи, якими, на думку слідчого, підтверджується необхідність зазначеного арешту. 
		Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.
		Разом з цим, клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження - і самих доказів на підтвердження того, що ліміт ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в державній фіскальній службі України ТОВ «Альфаполімер Україна» відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, на що обґрунтовано вказано в апеляційній скарзі. 
		Більш того, зі змісту клопотання вбачається, що зазначений захід забезпечення провадження необхідний для запобігання можливості використання зазначеним товариством в майбутньому сум ліміту для надання безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки та можливості заподіяння в майбутньому шкоди державі, що не узгоджується з завданнями та метою арешту, визначеними у ст.170 КПК України. 
		Жодній особі у даному провадженні не повідомлено про підозру, відповідно, цивільний позов у провадженні відсутній. 
		Прокурором та слідчим не доведено, що суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в державній фіскальній службі України ТОВ «Альфаполімер Україна» мають будь-яке відношення до кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР. 
		Докази, долучені до клопотання, а саме: висновки аналітичних досліджень та показання свідків, а також докази, надані прокурором при апеляційному розгляді: листування прокуратури з ДВС, Акт документальної перевірки ТОВ «Енерго Сила» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 по 31 березня 2016 роки, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі №808/4122/16, таких відомостей не містять. 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що по даному провадженню, згідно з витягом із ЄРДР та змістом клопотання, розслідування проводиться за фактом порушення податкового законодавства службовими особами ТОВ «Енерго Сила» у період з 2015 по 2016 рік. 
		Крім того, органом досудового розслідування не встановлено та в клопотанні не зазначено суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Альфаполімер Україна», та до якого періоду вони відносяться, що виключає можливість визначити співрозмірність такого заходу забезпечення кримінального провадження завданням цього провадження.
		Отже, колегія суддів вважає, що вищевказане клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК України, оскільки не містить всіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею, а додані до клопотання документи не підтверджують необхідність та доцільність накладення вищевказаного арешту. 
		З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення вищевказаного арешту, як і самої доцільності такого арешту прокурором не доведено.
		Отже, доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Альфаполімер», викладені в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді, є слушними. 
		Слідчий суддя на недоліки клопотання та доданих до нього матеріалів уваги не звернув, всі обставини, які мають значення для правильного вирішення клопотання, не перевірив та дійшов передчасного висновку про необхідність накладення вищевказаного арешту, при цьому в оскаржуваній ухвалі не навів переконливого обґрунтування прийнятого рішення. 
		У зв`язку з викладеним, оскаржувана ухвала у частині накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Альфаполімер Україна» не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому на підставі ст.ст.407,409 КПК України підлягає в скасуванню в зазначеній частині, з постановленням нової ухвали - про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт вказаного ліміту. Колегія суддів не перевіряє оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на суми ліміту ТОВ «Енерго Сила» (нова назва  ТОВ «Компанія «Сила Енергії», через те, що вказане товариство апеляційну скаргу не подавало, а апелянт не наділений правом оскаржувати ухвалу слідчого судді в цій частині. 
		Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		апеляційну скаргу представника ТОВ «Альфаполімер Україна» - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27 липня 2018 року, якою клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м.Київ, Львівська площа, буд. 8, наступних товариств: ТОВ «Енерго Сила» (нова назва -ТОВ «Компанія «Сила Енергії», код ЄДРПОУ 36164207), ТОВ «Альфаполімер Україна» (код ЄДРПОУ 39443945), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт податку на додану вартість) по вказаним товариствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в частині накладення арешту на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м.Київ, Львівська площа, буд. 8, ТОВ «Альфаполімер», скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на суми ліміту ТОВ «Альфаполімер».
		У решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_2                  ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...