Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 7/57пд (13/188пд) : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.02.2010. Оприлюднено: 29.03.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			20 січня 2010 р. № 7/57пд (13/188пд) 
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
				 
				головуючого Остапенка М.І. 
				суддів Гончарука П.А.
				Стратієнко Л.В. 
				з участю представників:
				позивача: 
				відповідача: не зявився
				не зявився 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3  
				на рішеннягосподарського суду Луганської області від 27 квітня 2009 р. 
				у справі№ 7/57пд (13/188пд) 
				за позовомфізичної особи підприємця ОСОБА_3 
				дофізичної особи підприємця ОСОБА_4 
				про розірвання договорів комерційної концесії і суборенди та стягнення 820 141,22 грн. 
				 
					 ВСТАНОВИВ:
					 У жовтні 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (з урахуванням уточнень до позовної заяви) про розірвання укладених між ними договору комерційної концесії (франчайзингу) від 17.10.2007р., договору суборенди № 30/07/11 від 30.11.2007р., стягнення за договором комерційної концесії (франчайзингу) від 17.10.2007 р. боргу в сумі 13 937,50 грн., 3308,21 грн. пені, а також за невиконання умов п.п. 2.2.4, 2.2.9, 2.2.18 та п.п. 2.2.21 цього договору штрафів відповідно 206 700 грн. та 103 350 грн., стягнення 205 673,95 заборгованості з орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг за договором суборенди № 30/07/11 від 30.11.2007. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що відповідачем допущено прострочення виконання грошових зобов'язань за договором комерційної концесії (франчайзингу) від 17.10.2007 р., також відповідачем не сплачено орендну плату, за спожиту електричну енергію та експлуатаційні витрати за договором суборенди № 30/07/11 від 30.11.2007 р. 
					Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
					Рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.2009 р. (суддя Калашник Т.Л.) в задоволенні позову відмовлено.
					В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
					Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
					Згідно з <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844215/ed_2010_01_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#844215" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 1118 ЦК України</a> договір комерційної концесії укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору концесії такий договір є нікчемним.
					Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця.
					Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача.
					У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації. 
					Відмовляючи в задоволенні позову в частині розірвання договору комерційної концесії (франчайзингу) від 17.10.2007р. та стягнення за ним боргу в сумі 13 937,50 грн., 3308,21 грн. пені, а також за невиконання умов п.п. 2.2.4, 2.2.9, 2.2.18 та п.п. 2.2.21 цього договору штрафів відповідно 206 700 грн. та 103 350 грн.,, суд виходив з того, що у звязку з відсутністю державної реєстрації вказаного договору, він є неукладеним і не породжує для сторін прав та обовязків, оскільки відповідно згідно з ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843248/ed_2010_01_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843248" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 210 ЦК України</a> правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом і такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
					Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки системний аналіз змісту <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844215/ed_2010_01_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#844215" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 1118 ЦК України</a> свідчить про те, що момент укладення договору комерційної концесії для його сторін визначається за загальним правилом ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843712/ed_2010_01_12/pravo1/T030435.html?pravo=1#843712" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 638 ЦК України </a>з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору. І лише для третіх осіб він набуває юридичного значення з моменту державної реєстрації.
					Враховуючи викладене, суд мав зясувати дійсні права і обовязки сторін за укладеним договором комерційної концесії, наявність підстав для його розірвання та стягнення боргу і штрафних санкцій за ним.
					Також судом відмовлено у розірванні договору суборенди від 30.11.2007 р. та стягненні заборгованості з орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг у звязку з його неукладеністю, оскільки п.22.4 договору передбачено, що він є неукладеним у разі, якщо приміщення не було прийнято суборендарем протягом терміну, визначеному умовами договору, адже позивачем не було надано суду передбачений п.3.1 договору акт приймання-передачі приміщення.
					Проте, до таких висновків суд дійшов всупереч вимогам <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_455/ed_2009_11_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#455" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 43 ГПК України</a> без всебічного, повного і обєктивного зясування всіх істотних обставин справи.
					Зокрема, предметом договору суборенди є приміщення, в якому відповідач мав здійснювати свою підприємницьку діяльність.
					Позивачем надані банківські виписки з його рахунку, з яких вбачається, що відповідач сплачував йому за послуги за договором комерційної концесії від 17.10.2007 р., а тому, за наявності договору суборенди, суд мав зясувати де здійснював свою діяльність відповідач, на підставі наявних та витребуваних в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_413/ed_2009_11_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#413" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 38 ГПК України</a> встановити період фактичного користування ним приміщенням, визначеним договором суборенди, і в залежності від встановленого, вирішити спір в цій частині.
					Враховуючи викладене, постановлене у справі судове рішення не можна визнати законним і обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
					При новому розгляді справи, суду слід врахувати наведене, більш ретельно зясувати права і обовязки сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.
					 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
					 
						 
						ПОСТАНОВИВ: 
							 касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 задовольнити. 
						
						Рішення господарського суду Луганської області від 27 квітня 2009 року у справі за № 7/57 пд (13/188пд) скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
						 
						Головуючий, суддяМ.Остапенко 
						 Суддя
						П.Гончарук 
						 Суддя
						Л.Стратієнко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...