Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/22702/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2018. Зареєстровано: 13.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2018.
Дата набрання законної сили: 11.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 вересня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/22702/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
		 
		учасники справи:
		особа, яка звернулася до суду за захистом порушеного права суб'єкта авторського права - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами",
		позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна",
		відповідач - фізична особа - підприємець Кравець Тетяна Вікторівна,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  фізичної особи - підприємця Кравець Тетяни Вікторівни 
		на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 (головуючий суддя - Пантелієнко О.В., судді:  Верховець А.А., Доманська М.Л.)
		у справі № 910/22702/17
		за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - Товариство) 
		до фізичної особи - підприємця Кравець Тетяни Вікторівни (далі - Підприємець)
		про стягнення 32 000,00 грн. компенсації.
		                           
		За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		Організація звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з позовом до Підприємця про стягнення 32 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2018 у справі                                 № 910/22702/17 позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.
		26.04.2018 Підприємець звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції зі справи № 910/22702/17.
		З огляду на те, що вказані Підприємцем у заяві підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду у справі                              № 910/22702/17 визнані судом неповажними, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 апеляційну скаргу Підприємця залишено без руху; надано Підприємцю можливість подати до суду клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 зі справи                  № 910/22702/17 клопотання Підприємця про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у справі                              № 910/22702/17 відхилено; у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємця у справі відмовлено.
		Ухвалу суду апеляційної інстанції від 04.06.2018 мотивовано тим, що Підприємцем не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового акта першої інстанції.
		Підприємець, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали від 04.06.2018 у справі                                       № 910/22702/17, просить суд касаційної інстанції судовий акт попередньої інстанції зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви Підприємця про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду зі справи, відкрити апеляційне провадження у справі    № 910/22702/17 за апеляційною скаргою Підприємця. 
		Так, згідно з доводами Підприємця, викладеними у касаційній скарзі, відповідач не знав і не міг знати про існування справи № 910/22702/17 та про ухвалене господарським судом міста Києва рішення у справі, оскільки відповідач процесуальні документи зі справи жодного разу не отримував.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Розгляд касаційної скарги Підприємця здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017).
		Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для  задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
		Відповідно до статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства                        - забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Згідно з приписами частин першої - четвертої статі 260 ГПК України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
		До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
		Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Так, постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємця у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Підприємець зареєстрований за адресою: 02140, АДРЕСА_1, на яку місцевий господарський суд і надсилав процесуальні документи зі справи, проте кореспонденція поверталася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме те, що Підприємець майже не відвідував квартиру за вказаною адресою, не можуть бути визнані судом поважними.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі                                       - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
		Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
		Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
		Як засвідчує позиція Суду, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
		При цьому згідно з усталеною практикою Суду вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, місцевим господарським судом дотримано вимоги закону щодо повідомлення Підприємця про розгляд справи                   № 910/22702/17 за тією адресою місця проживання, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань і яка вказана самим же Підприємцем в апеляційній скарзі.
		Таким чином, з'ясувавши, що: Підприємець зареєстрований за адресою: 02140,                      АДРЕСА_1, на яку місцевим господарським судом і надсилалися процесуальні документи зі справи; з огляду на достовірність тих відомостей, які внесені до Єдиного державного реєстру; беручи до уваги те, що поважними визнаються лише ті обставини, які пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій; встановивши, що зазначені Підприємцем причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового акта місцевого господарського суду зі справи, як-от: невідвідування Підприємцем квартири за вказаною адресою та фактичне проживання за іншою адресою, відповідно, неодержання процесуальних документів зі справи, не можуть бути визнані поважними, - суд апеляційної інстанції на законних підставах відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження у справі.
		Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
		За змістом частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. 
		Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм, зокрема, процесуального права.
		З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.
		У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		Керуючись статтями 129, 304, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Кравець Тетяни Вікторівни залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі № 910/22702/17 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                  І. Булгакова
		 
		 
		Суддя                                                                                                  Б. Львов 
		 
		 
		Суддя                                                                                                   В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...