Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/2000/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2018. Зареєстровано: 14.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2018.
Дата набрання законної сили: 15.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 682/2000/18
		Провадження № 2-о/682/66/2018
		 
		                         РІШЕННЯ
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого судді                    Шевчука В.В.,
		за участю секретаря судового засідання        Хижавської О.Я.,
		заявника                              ОСОБА_1 
		представника заявника                     ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,
		 
		встановив:
		09.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 30 січня 2016 року в смт Зайцеве Бахмутського району (Микитівського району) Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федераціїпроти України. 
		В обґрунтування поданої заяви зазначає, що з жовтня 2010 року її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, оскільки 14.10.2010 року був призваний на військову службу Славутським об`єднаним міським військовим комісаріатом. У період з 12.07.2015 року по 31.01.2016 року перебуваючи на посаді старшого водія мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини  польова пошта НОМЕР_1 безпосередньо приймав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Луганської та Донецької областей. Згідно до бойового розпорядження ОСОБА_3 був направлений для виконання службових обов`язків у смт Зайцеве Бахмутського (Микитівського) району Донецької області. 30.01.2016 року під час бою особового складу ВОПу з російськими бойовиками одна з мін розірвалась неподалік від військовослужбовця ОСОБА_3 , який під час транспортування медичною службою батальйону до шпиталю м. Артемівська Донецької області помер.
		Заявник ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні просять заяву задовольнити з викладеній і ній підстав 
		Представник заінтересованої особи Міністерства соціальної політики України в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився, в матеріалах справи містить клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
		Представник заінтересованої особи Російської Федерації в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився.
		Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 у віці 24 роки в смт Зайцеве Микитівського району Донецької області, що стверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.02.2016 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницької області, актовий запис № 60 (а.с.77).
		Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10.07.1991 року, матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (а.с.25).
		За даними довідки № 3424 від 09.08.2015 року, виданої уповноваженою особою військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , з 12.07.2015 року солдат ОСОБА_3 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Дзержинськ Донецької області (а.с.26).
		За даними довідки № 258 від 15.03.2016 року, виданої уповноваженою особою військової частини НОМЕР_4 , солдат військової служби за контрактом ОСОБА_3 перебував на військовій службі в військовій частині НОМЕР_4 в період з 01.12.2010 року по 09.07.2015 року ((а.с.27).
		Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 200 від 01.02.2016 року, довідкою про причину смерті від 01.02.2016 року та актом проведення службового розслідування від 13.02.2016 року смерть ОСОБА_3 сталася при виконанні бойового завдання в зоні проведення АТО. Під час несення бойового чергування пов`язаного з обов`язками військової служби. Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Місце смерті населений пункт Зайцеве Микитівський район Донецька область. Смерть настала через ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій. Причина смерті  вибухова травма (а.с.70-71, 76).
		За даними витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 2529 від 08.06.2018 року) травма старшого солдата ОСОБА_3 , 1991 року народження, яка згідно лікарського свідоцтва про смерть № 200 Дніпропетровського обласного бюро СМЕ від 01.02.206 року «Руйнування головного мозку. Перелом кісток основи та склепіння черепа. Вибухова травма», послужила причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 02.02.2016 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницької області), травма та причина смерті, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби (а.с.78).
		Згідно указу Президента України від 25.04.2016 року № 170/2016 ОСОБА_3 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (а.с.79).
		ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_5 від 23.03.2016 р. як матері члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (а.с.80).
		Відповідно достатті 1 Закону України «Про оборону України», збройна агресія це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п`ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п`ятому - восьмому цієї статті; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.
		Відповідно до статті 4 цього закону, у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховної Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Наведене підтверджується прийнятими Верховною Радою України та Президентом України актами, якими фактично встановлено факт збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Так, 15 квітня 2014 року Верховна Рада України прийнялаЗакон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		27 квітня 2015 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, в якому зазначено наступне: Україна залишається об`єктом воєнної агресії з боку Російської Федерації, яку вона здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац 1 Звернення); Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України визнати Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» визнати терористичними організаціями (абзаци 6 та 8 Звернення); міжнародне співтовариство закликано визнати факт агресії проти України, окупації її території і посилити вимоги щодо повернення до міжнародно визнаних кордонів України, запобігши створенню небезпечного прецеденту у вигляді грубого порушення світового порядку та системи безпеки, що склалися після Другої світової війни (абзац 12 Звернення).
		В подальшому Верховна Рада України Постановою від 21.04.2015 року схвалила текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», у абзаці 1 пункту 1 якої констатовано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року. У вказаній Заяві також зазначено, що і фактично, і юридично збройна агресія Російської Федерації проти України триватиме до повного відведення з території України всіх підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, включно з підтримуваними нею найманцями, та повного відновлення територіальної цілісності України; крім того, наведено численні факти порушень Російською Федерацією своїх міжнародних зобов`язань, посягань на територіальну цілісність України, на які, в тому числі посилається і заявник в обґрунтування необхідності встановлення відповідного юридичного факту судом.
		Крім того, Президент України Указом від 24 вересня 2015 року №555 ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» та затвердив Воєнну доктрину України, в якій визнано та зафіксовано факт збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Верховною Радою України прийнятопостанову від 17 березня 2015 року "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Статтею 55 Конституції Українивизначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 124 Конституції України, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		УРішенні Конституційного Суду України від 25грудня 1997 року № 9-зп(справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) зазначено, що частину другустатті 124 Конституції Українинеобхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Згідно з ч.1 та п.5 ч.2ст. 293 ЦПК України, окреме провадженняце вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.Суд розглядає в порядку окремого провадження справи провстановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Згідно з частиною другоюстатті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.
		Обставини, які свідчать про факт збройної агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим фактом, що його закріплено державою на законодавчому рівні і тому, на підставі ч. 3ст. 82 ЦПК України, не потребують доказуванню.
		За таких обставин, суд вважає встановленим, що внаслідок саме збройної агресії Російської Федерації був поранений та загинув син заявника, а тому порушено невід`ємне право на життя.
		Факт смерті ОСОБА_3 під час виконання обов`язку військової служби встановлений у визначеному законом порядку та підтверджений відповідними доказами, які були досліджені у судовому засіданні, а тому враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81,315,316 ЦПК України, суд,
		 
		в и р і ш и в:
		Заяву задовольнити.
		Встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 30 січня 2016 року в смт Зайцеве Микитівського району Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя                         Шевчук В. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...