Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/9147/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2018.
Дата набрання законної сили: 29.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		29 серпня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 641/9147/15-ц
		провадження № 61-26210св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), КратаВ.І.,                Курило В. П., 
		              
		учасники справи:
		позивач  - ОСОБА_3,
		відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Фрунзенський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, 
		третя особа - ОСОБА_7, 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 02 березня 2017 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому просила встановити факт батьківства ОСОБА_8 відносно неї              (ОСОБА_3), визнати ОСОБА_8 її батьком, зобов'язати відділ реєстрації громадянського стану Фрунзенського району міста Харкова внести зміни до актового запису про її народження, зазначивши в графі «відомості про батька» - «Абросімов Вадим Валентинович».
		На обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона народилась                        ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові. Її матір'ю є ОСОБА_7, а батьком -                     ОСОБА_8, проте дані про батька в актовому записі про її народження були внесені зі слів матері, де зазначено «ОСОБА_12», оскільки батьки у зареєстрованому шлюбі не перебували.
		Зазначала, що з 1988 року до березня 2015 року ОСОБА_7 та                  ОСОБА_8 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мали спільний бюджет та вели спільне господарство, ОСОБА_8 піклувався про неї (позивачку), утримував матеріально та займався її вихованням.
		ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_5 помер його батько та відповідно її (позивача) дідусь  ОСОБА_9, після смерті якого відкрилася спадщина. 
		Посилаючись на те, що встановлення факту батьківства їй необхідно для  спадкування за правом представлення спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_9, просила позов задовольнити.
		Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 06 вересня                2016 року у складі судді Бабкової Т. В. позовні вимоги задоволено.
		Встановлено факт батьківства ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно ОСОБА_3,                     ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Зобов'язано Фрунзенський районний у місті Харкові відділ державної     реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести відповідні зміни до актового запису                від 12 травня 1989 року № 424 про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначивши у графі «відомості про батька»   «ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, росіянин», у графі «по-батькові» - «ОСОБА_16», прізвище, ім'я, дату та місце народження залишити без змін.
		У зв'язку з внесенням змін до актового запису зобов'язано органи державної реєстрації актів цивільного стану анулювати свідоцтво про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та видати свідоцтво про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь   ОСОБА_10 із кожного судовий збір по 81 грн 20 коп. та витрати за проведення експертизи по 2 115 грн.
		Скасовано встановлену відповідно до ухвали Фрунзенського районного суду міста Харкова від 30 жовтня 2015 року заборону проводити нотаріальні дії  щодо оформлення спадщини, видачі свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 визнала, а інші відповідачі своїх заперечень та доказів на спростування її доводів не надали. Крім того, суд послався на висновок судової молекулярно-генетичної експертизи                          від 31 березня 2016 року, відповідно до якої ОСОБА_8, померлий                      ІНФОРМАЦІЯ_4, може бути біологічним батьком ОСОБА_3                              із ймовірністю 99,99997%.
		Рішенням апеляційного суду Харківської області від 02 березня 2017 року рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 06 вересня                2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач не надала доказів на підтвердження своїх вимог, як передбачено статтею 53 КпШС України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, не надала доказів сумісного проживання її матері і ОСОБА_8, спільного її виховання ними, а також того, що померлий ОСОБА_8 за життя визнавав позивача своєю донькою.
		У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, та порушення норм процесуального права, зокрема частини першої статті 33, частини першої статті 60, частини першої статті 61 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи).
		Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Зазначала, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що відповідачі не заперечували, що вона є донькою ОСОБА_8 та онукою                   ОСОБА_9, а визначив пріоритет одних доказів перед іншими (висновок експерта), не прийняв до уваги можливості на теперішній час щодо різноманітності видів доказів, які раніше були недоступні. Такий висновок суду апеляційної інстанції призводить до позбавлення її можливості на спадкування. Крім того, позов вона пред'являла лише до ОСОБА_4, як спадкоємця першої черги, проте суд з порушенням вимог статті 33 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) із власної ініціативи за відсутності відповідного клопотання з її сторони залучив до участі у справі в якості відповідачів ОСОБА_5 та       ОСОБА_6
		У липні 2017 року ОСОБА_6 подала заперечення, в яких просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_3 та залишити без змін оскаржуване судове рішення як таке, що ухвалене із додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Зазначає, що апеляційний суд всебічно, повно, об'єктивно дослідив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу № 641/9147/15-ц передано до Касаційного цивільного суду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Установлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		Відповідно до первісного змісту актового запису про її народження                          від 12 травня 1989 року № 424 відділу запису актів громадянського стану Фрунзенської районної Ради народних депутатів міста Харкова факт народження дитини, посвідчений довідкою пологового будинку                              № 4 Фрунзенського району міста Харкова від ІНФОРМАЦІЯ_2, в графі «відомості про матір» зазначено «ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, 18 років, українка».
		Запис про батька дитини в Книзі записів народжень було проведено за прізвищем матері. Ім'я, по батькові та національність батька дитини записані у графі «відомості про батька» за вказівкою матері «ОСОБА_12, українець».
		Відповідно до актового запису про смерть № 7276 відділу реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції від 06 травня 2015 pоку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Харкові, причина смерті - цироз печінки.
		Згідно з пунктом 14 актового запису про смерть ОСОБА_8 витяг з відділу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть для отримання допомоги на поховання не видано. Паспорт та військово-облікові документи померлого не здано. Громадянство, місце народження та місце проживання документально не підтверджено.
		Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи                         від 31 березня 2016 року ОСОБА_8, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ймовірність даної події складає 99,99997%.
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 просила встановити факт батьківства ОСОБА_8, який помер у травні 2015 року, відносно неї.
		За правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.
		Оскільки ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, то ці відносини регулюються нормами КпШС України.
		Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-20цс15.
		Відповідно до статті 53 КпШС України визначаються чотири юридично значимі обставини встановлення батьківства, кожна з яких є необхідною і достатньою для задоволення позову: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини;                          г) визнання батьківства відповідачем.
		Згідно роз'яснень, наданих судам у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, згідно зі статтею 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. 
		Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи), дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 з огляду на те, що нею не надано належних та допустимих доказів, які з достовірністю підтверджували, що її мати та ОСОБА_8 спільно проживали й вели спільне господарство до її народження, спільно виховували та утримували її, а також того, що померлий ОСОБА_8 за життя визнавав позивача своєю донькою.
		Обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження у суді і висновки з цього приводу, зроблені апеляційним судом, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.
		Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. 
		Аргументи касаційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги висновок експерта, колегія суддів відхиляє, оскільки стаття 53 КпШС України не має такої підстави визнання батьківства, яка ґрунтується на проведеній медичній молекулярно-генетичній експертизі.
		За заявою ОСОБА_3 (а. с. 187) ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16 червня 2016 року до участі у справі в якості відповідачів були залучені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 187).
		Тому доводи касаційної скарги про те, що суд із порушенням вимог статті 33 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) залучив до участі в справі вищевказаних осіб, колегія суддів також відхиляє.
		Безпідставними є й аргументи касаційної скарги про визнання всіма учасниками справи факту її родинних стосунків із померлим                    ОСОБА_8, оскільки відповідач ОСОБА_6 не погодилась із рішенням суду першої інстанції та оскаржила це рішення в апеляційному порядку.
		За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення  апеляційного суду Харківської області від 02 березня 2017 року, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим.
		Керуючись статтями 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення апеляційного суду Харківської області від 02 березня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді:Н. О. Антоненко   В. І. Журавель   В. І. Крат   В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...