Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3389/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2018. Зареєстровано: 19.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2018.
Дата набрання законної сили: 13.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3389/17                                       Головуючий у І інстанції - Огурцов О.П.
		                                                                                 Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
		 
		                               П О С Т А Н О В А
		        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		 13 вересня 2018 року                                                                                         м. Київ
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		             Головуючого-судді:                 Мельничука В.П.        
		                                                 суддів:                Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.,             
		                                                                                             
		                        при секретарі:                Волощук Л.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу     Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		                                                               
		                                                                 В С Т А Н О В И Л А:
		Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року № 0008201401, № 0008221401, № 0008231401.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач не мав виконувати функцію податкового агенту щодо коштів перерахованих ДП "Укрзалізничпостач" в якості оплати за придбання оздоровчих путівок згідно укладеного колективного договору, оскільки відповідні кошти було перераховано на рахунок профспілкової організації, яка в подальшому самостійно займалась придбанням путівок та їх розподілом. 
		Також, Позивач посилався на те, що внески згідно з договорами добровільного медичного страхування не є виплатами пов'язаними з нарахуванням заробітної плати з огляду на що військовий збір та податок на доходи фізичних осіб позивачем, як податковим агентом не мав нараховуватись.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково. 
		Визнано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС від 02 грудня 2016 року № 0008231401, таким, що є відкликаним.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС від 02 грудня 2016 року № 0008201401 частково, а саме, за податковим зобов'язанням на суму 4759,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 13 517,86 та на суму пені у розмірі 709,17 грн. В решті позовних вимог відмовлено. 
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення в частині задоволення позовних вимог, яким в задоволені адміністративного  позову ДП "Укрзалізничпостач" в цій частині відмовити.
		В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. 
		Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що Позивач не є податковим агентом, оскільки виплата відповідних коштів не пов'язана з виконанням обов'язку трудового найму, не є винагородою за цивільно-правовими угодами чи заробітною платою.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та  рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
		Відповідно до ч.1 ст.308     КАС України     суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції встановлено, що в період з 21 березня 2016 року по 09 листопада 2016 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року.
		За результатами перевірки складено акт від 16 листопада 2016 року № 1879/28-10-14-01/19014832, яким встановлено, зокрема, порушення пп. 164.2.1 п. 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України, а саме, до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включені доходи у вигляді інших заохочувальних та компенсаційний виплат платників податку, у результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 489,15 грн.; абз."е" пп. 164.2.17 п. 164.17 статті 164 Податкового Кодексу України, а саме, з доходу, отриманого від ДП "Укрзалізничпостач", як додаткового блага у вигляді вартості безоплатно отриманих путівок, не утримано податок на доходи фізичних осіб та не нараховано, не перераховано податок на доходи фізичних осіб з послуги у вигляді добровільного медичного страхування, сплаченого за пенсіонерів, у результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 23 824,11грн.; в порушення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України", пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, а саме: до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включена послуга у вигляді добровільного медичного страхування за пенсіонерів, у результаті чого встановлено заниження військового збору у сумі 1 507,50 грн; в порушення пп. 176.26 п. 176.2 статті 176, п. 119.2 статті 119 Податкового кодексу України допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання не у повному обсязі (зміни платника податку) податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.
		На підставі акта перевірки податковим органом 02 грудня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: 
		1)          № 0008201401, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 52 485,31 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 19 473,89 грн. та пеня 4 427,57 грн.; 
		2)          № 0008221401, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 510,00 грн;
		3)          № 0008231401, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем з податків та зборів, утому числі пені по військовому збору у розмірі 2 654,73 грн.
		За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 10 лютого 2017 року № 2597/6/99-99-11-02-01-15 податкове повідомлення-рішення № 0008231401 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору в частині 517,50 грн. основного платежу та 396,56 грн. штрафних санкцій та у відповідній частині суму пені скасовано.
		Задовольняючи даний адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем допущено заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23 824,11 грн. та подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих на користь платників податків та сум утриманого з них доходу внаслідок не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з послуги у вигляді добровільного медичного страхування сплаченого за пенсіонерів.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
		Відповідно до частини другої     статті 19 Конституції України     органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені     Конституцією     та законами України.
		Так, підпунктом     14.1.180     пункту     14.1     статті     14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений     розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею     18     та розділом     IV     цього     Кодексу.
		Пунктом     171.2     статті     171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
		Згідно з пунктом   163.1статті 163 Податкового кодексу України    об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
		Пунктом    164.1    статті   164 Податкового кодексу України   встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із     статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із     статтею 178 цього Кодексу.
		Відповідно до підпунктів 168.1.1,    168.1.4 пункту    168.1,  пункту 168.4.7 пункту 168.4     статті     168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в     статті 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.          
		Згідно з пунктом   176.2   статті    176 Податкового кодексу України   особи, які відповідно до цього     Кодексу     мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
		Таким чином, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа, яка виплачує фізичній особі кошти, які податковим законодавством віднесено до оподатковуваного доходу такої фізичної особи, до якого, зокрема, включається                    дохід, отриманий платником податку як додаткове благо та інші доходи, до яких віднесено суми страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування. При цьому на податкового агента покладено обов'язок щодо своєчасного та повного нараховування, утримання та сплати (перераховування) до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та   подання у строки, встановлені   Податковим кодексом України   для податкового кварталу, податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.
		Судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ Страхова компанія "Нафтагазстрах" "Страховик", з однієї сторони, та ДП "Укрзалізничпостач" "Страхувальник", з іншої сторони, було укладено Договори, предметом яких є здійснення Страховиком добровільного медичного страхування пенсіонерів Страхувальника, за яких останній зобов'язується перераховувати страхові платежі згідно поданих заяв на страхування та виконувати інші умови даних Генеральних Договорів, а страховик бере на себе зобов'язання по всіх страхових випадках здійснювати страхові виплати (відшкодування) Застрахованим особам або медичним закладам на визначених у відповідних договорах з ними умовах.
		Так, відповідно до вищезазначених Договорів добровільного медичного страхування пенсіонерів з Додатками та платіжних доручень ДП "Укрзалізничпостач" за свій рахунок перераховував суми страхових внесків за пенсіонерів.
		Позивачем зазначений факт визнається, як і визнається факт того, що податок на доходи фізичних осіб із зазначених платежів ним не було нараховано, утримано, задекларовано та сплачено.
		Підпунктами 164.2.16, 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються: особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами; одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку; роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків; дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, у тому числі, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
		Разом з тим, пп. 165.1.19 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, на який посилається позивач в своїй апеляційній скарзі, встановлено, що доходами, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, є, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язків профілактичний огляд працівника згідно із Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного медичного страхування.
		За таких обставин, пп. 164.2.16 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України прямо передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сум внесків за договорами добровільного медичного страхування, сплачених будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь.
		Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду  першої інстанції про допущення Позивачем заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23 824,11 грн. та подання не у повному обсязі податкової звітністі про суми доходів, нарахованих на користь платників податків та сум утриманого з них доходу внаслідок не нарахування та не перерахування податку на доходи фізичних осіб з послуги у вигляді добровільного медичного страхування сплаченого за пенсіонерів.
		Крім того, підпунктами   129.1.1,   129.1.2   та 129.1.3 пункту   129.1   статті   129 Податкового кодексу України   встановлено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
		За приписами пункту    129.4   статті   129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
		Пунктом   119.2    статті    119 Податкового кодексу України   передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
		Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
		Таким чином, враховуючи обґрунтованість висновків Відповідача щодо допущення Позивачем заниження          податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23 824,11 грн. та подання не у повному обсязі податкової звітність про суми доходів нарахованих на користь платників податків та сум утриманого з них доходу внаслідок не нарахування та не перерахування податку на доходи фізичних осіб з послуги у вигляді добровільного медичного страхування сплаченого за пенсіонерів, колегія суддів вважає правомірним застосування до Позивача штрафу у розмірі 510 грн. за подання не у повному обсязі          звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку та нарахування пені.
		При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції  про відсутність підстав для застосування до Позивача штрафу у розмірі          75 відсотків суми податку, адже Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту допущення Позивачем порушення яке полягає у ненарахуванні, неутриманні та/або несплаті (неперерахуванні) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків до проведення перевірки за результатами якої складено акт від 16.11.2016 року № 1879/28-10-14-01/19014832.
		У той час, як факт ненарахування, неутримання та несплата Позивачем податкові на доходи фізичних осіб з послуги у вигляді добровільного медичного страхування сплаченого за пенсіонерів протягом кількох кварталів колегія суддів вважає, що не може бути кваліфіковано як повторне правопорушення, оскільки вданому випадку має місце триваюче правопорушення.
		Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 02 грудня 2016 № 0008201401 в частині нарахування основного платежу у розмірі 4759,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 13 517,86 та на суму пені у розмірі 709,17 грн.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          
		Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
		 
		                                                      П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу     Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий-суддя:                                                                                     В.П. Мельничук
		 
		               Судді:                                                                                            Н.М. Літвіна
		 
		                                                                                                                     І.О. Лічевецький
		 
		           
		   Повний текст складено 18.09.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...