Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/1641/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2018. Зареєстровано: 20.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2018.
Дата набрання законної сили: 12.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 682/1641/18
		Провадження № 2/682/898/2018
		 
		                                                  РІШЕННЯ
		                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 вересня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого судді                                                        Шевчука В.В.,
		за участю секретаря судового засідання                         Придачук Г.Л.,
		розглянувши в м. Славута в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Славутського управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення шкоди, завданої законом, що визначений неконституційним,
		в с т а н о в и в:
		07.06.2018 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом про стягнення шкоди у виді утриманого податку з доходів фізичних осіб та військового податку внаслідок визнання неконституційними положень абзацу першого підпункту 169.2.19. пункту164.2. статті164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання.
		Позов обґрунтовує тим, що з 11.07.2016 року її звільнено з посади судді в зв'язку з виходом у відставку. У період з 01.07.2016 по 28.02.2018 незаконно відраховано з її щомісячного грошового утримання 30 447,55 грн. податку на доходи фізичних осіб та 2537,30 грн. військового податку. Рішенням Конституційного суду від 27.02.2018 №1-р/2018 визнано неконституційною норму закону на підставі якої такі відрахування були здійснені.
		Тому просить стягнути з Державного бюджету України шкоду в розмірі 32984 грн. 85 коп. шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби.
		Позивач надала суду заяву відповідно до якої позов підтримує, просить його задовольнити та проводити розгляд справи без її участі.
		Славутське управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області 07.09.2018 р. направило відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач не має права вимагати повернення відрахованого податку з дати внесення змін до відповідних норм Податкового кодексу України, оскільки саме в Рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2018 року передбачено, що дана норма втрачає чинність з моменту ухвалення даного рішення. Положення ст.1175 ЦК України підлягають застосуванню тільки у випадках, коли нормативно-правовий акт органу державної влади визнається незаконним і скасовується. У випадку, коли закони чи інші нормативно-правові акти або їх окремі положення визнаються Конституційним Судом України неконституційними та у зв'язку з цим втрачають чинність, вказана норма не підлягає застосуванню.
		Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, 13 вересня 2018 р. направило відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що механізм відшкодування шкоди, завданої актами та діями, що визнані неконституційними будь-яким Законом не врегульований. Оподаткування щомісячного довічного грошового утримання позивача здійснювалась в порядку встановленому чинним законодавством до 28.02.2018 року.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що рішенням Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018 року визнано неконституційними положення абзацу 1 підпункту 164.2.19. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення абзацу 1 підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.
		Вищевказані зміни до Податкового кодексу України були внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року, №1166-VІІ.
		В зв'язку з внесенням вказаних змін до Податкового кодексу України при виплаті щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 Пенсійним фондом України з грошового утримання позивача було утримано 32984 грн. 85 коп. податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01.07.2016 року по лютий 2018 року, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 25.04.2018 року.
		Суд враховує, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність змін, внесених до Податкового кодексу України, тому щомісячне відрахування податку з грошового утримання позивача призвело до заподіяння позивачу збитків, які підлягають відшкодуванню в порядку ст. 152 Конституції України, ст. 1175 ЦК України.
		Так, ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України. Закони та інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
		Згідно з ч.1, п.2 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
		Незважаючи на те, що внесені до Податкового кодексу України Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» визнані неконституційними і втратили свою чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018 року, однак незаконне утримання коштів з грошового утримання позивача у зв'язку з дією вищевказаних норм мало місце з липня 2016 року по лютий 2018 року. Таким чином позивач недоотримала належні їй виплати в розмірі 32984 грн. 85 коп. саме через дію неконституційної норми закону, тому і компенсація цих коштів повинна бути здійснена а порядку ст. 152 Конституції України, ст.ст. 22, 1175 ЦК України за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Крім того, у Європейській соціальній хартії 1996 року (переглянутій), яка була ратифікована Україною, передбачено, що держави-сторони зобов'язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12). Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов'язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.
		Внаслідок прийняття Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII (далі - Закон № 1166) пункт 164.2 статті 164 Кодексу доповнено новим підпунктом 164.2.19, відбулось фактичне звуження змісту та обсягу прав позивача на майно, зокрема, пенсійні виплати, на які він міг очікувати відповідно до норм законодавства чинного на момент виникнення відповідних прав. 
		Викладене дає підстави для висновку, що оподаткування пенсій, починаючи від певної суми (більше десяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розрахунку на місяць), є порушенням конституційного принципу рівності за ознакою майнового стану.
		Відповідно до п.п.4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, визначена судом сума підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку органом Казначейства.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому такі підлягають задоволенню.
		Розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України
		Керуючись ст..ст.8,19,22,56,152 Конституції України, ст. ст.16,22,1166, 1173,1175 ЦК України, статями 5,10, 11,12,81,83,137,259,263,265,354 ЦПК України, суд,
		в и р і ш и в:
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 32984 грн. 85 коп. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
		Стягнути з Держави Україна в особі Славутського управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 352 грн 40 коп. судового збору.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя                                                 Шевчук В. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...